Таран Світлана Степанівна, учитель початкових класів Золотоніської
загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-III ступенів Черкаської
обласної ради

Діти ХХІ століття і особливості взаємодії із ними

Діти XXI століття … Які вони?

Уже 14 років я навчаю молодших школярів у Золотоніській санаторній
школі-інтернаті. Порівнюючи першокласників 1995 і 2006 років, бачу дуже
великі відмінності.

Оновлення школи XXI століття відбувається на основі гуманізації та
особистісної спрямованості навчання і виховання. Отож і я намагаюся
створити такі умови для розвитку особистості, за яких розкриваються
унікальні здібності, властиві кожній дитині, виховуються будівник
могутньої держави і патріот своєї Батьківщини -України.

Нинішнє покоління дітей – особливе. На мою думку, воно покликане змінити
світ. А тому просто необхідно створити ситуацію успіху, дати можливість
кожному учню відчувати щодня радість досягнення, віру у свої сили,
усвідомлення своїх здібностей. Діти мають відчувати задоволення від
здолання труднощів; розуміти, що задарма у житті нічого не дається,
скрізь потрібно докладати зусилля.

Взаємодія з моїми четвертокласниками базується на урізноманітненні,
несподіванці, фантазії, завданнях, що спонукають до дії. Найголовнішою
вважаю атмосферу у класі, яка сприяє ефективному навчанню. Учні постійно
спілкуються, дізнаються нову інформацію, а це все потребує вираження
емоцій, тому в класі рідко буває тихо. Найголовніше вони люблять ставити
сценки за власним сценарієм та лялькові вистави.

У моєму класі діє ціла система умовних знаків, яка дає можливість
відслідковувати діяльність кожної дитини, розуміння нею особисто певного
матеріалу. Я переконана, що тільки поєднання трьох стилів сприймання
навчання (візуального, слухового та кінестетичного) дає можливість
активізувати три рівні мозку, які відповідають за мислення, почуття і
діяльність. Тому постійно використовую барвисту наочність, музику та
фізичну активність. Зокрема, на уроках трудового навчання та
образотворчого мистецтва під час самостійної роботи звучить улюблена
музика, діти співають, а тоді ще й потанцюють під час паузи.

В.О. Сухомлинський стверджував, що духовне життя дитини, її
інтелектуальний розвиток, мислення, пам’ять, почуття великої мірою
залежить від гри та фізичних сил. Слабка, квола, нездорова, схильна до
хвороби дитина на уроці швидко втомлюються, згасають очі, стають млявими
рухами. Тому для збереження зміцнення здоров’я дітей застосовую
оздоровчі вправи. Їх дуже багато, але є й най улюбленіші. Це своя
система фізичних пауз, які використовують в залежності від стану дітей,
їх побажань на даний момент. Зокрема, масаж біологічно активних точок на
тілі людини, масаж долоньок горішком, а також взаємомасаж.

4

:

?

U

?

?

0 ” O

 

h~

h~

3Для розвитку продуктивного мислення та розумових здібностей школярів
щодня створюю проблемні ситуації. Вони виникають завдяки суперечності
між пізнаним і непізнаним. Проблеми вирішуються, як тільки учень набуває
відповідних умінь. У навчанні проблемна ситуація має цінність, коли
дитина відчуває, що проблема для неї посильна. Кожен працює на межі
своїх можливостей. Постійно спонукаю учнів до все більшої самостійності.
Застосовую парну та групову форми роботи. Це допомагає дітям працювати
дружно, без тиску з боку учителя. Обов’язково є правило: “Виконав свою
роботу, допоможи сусідові”. Діти вчаться вільно висловлювати власні
думки, заперечувати своїм товаришам і учителю, здійснювати самоконтроль,
аналізувати причини помилок, оцінювати власну діяльність і
однокласників, доводити правильність своїх міркувань чи відмовлятися
від хибних.

Щоб зацікавити дітей, я постійно дбаю про зміст
навчання, надаю право вибору під час роботи в класі, акцентую увагу на
позитивних якостях праці та досягненнях молодших школярів. Своїм
головним завданням вважаю навчити дітей вчитися, адже це уміння змінює
стиль мислення і життя особистої. Найсприятливішою формою вважають
спілкування у формі пропозиції, які дитина може прийняти або відхилити.
Спонукати, а не керувати, заохотити, допомогти визначити напрям,
освітити шлях – ось основні завдання сучасного учителя

Я впевнена, що школа має бути найкращою, тобто школою без поразок, яка
сприяє розвитку талантів і здібностей дітей та допомагає їм стати тим,
ким прагнуть. Мої учні написали міркування на тему “Моє ставлення до
навчання”. Як же радісно читати їх думки! Ярослав пише: “Мені
подобається навчання, бо я вчуся не для когось, а для самого себе, і
мені навчання потрібне”. Ірина : “Мені подобається в школі, коли
дізнаюся щось цікаве і нове. Люблю розв’язувати різні задачі”. Таня :
“Подобається в школі все. Мені це навчання треба більше всього”. Марина:
“Люблю математику, хоч вона й важка, але ж необхідна. Я вважаю, що
вчитися потрібно, щоб досягти успіху у житті”.

Найголовніша думка усіх учнів:”Я люблю уроки і хочу вчитися”. Вважаю це
найбільшим досягненням у роботі вчителя з дітьми, а також те, що ми
стали соратниками, друзями, родиною, і мій авторитет не нав’язаний, а
визнаний учнями. Я переконана, що дорослим просто необхідно приймати
кожну людину такою, як вона є, допомагати сформувати активну життєву
позицію, бути з ними щирими.

Я люблю своїх учнів, і вірю, що сучасні діти змінять світ, розвинуть
духовність і культуру, але тільки за умови, за умови що будуть жити й
вчитися у атмосфері безумовної любові, добра, розуміння, радості та
можливості йти власним шляхом розвитку.

PAGE

PAGE 1

Похожие записи