Свято зимуючих птахів

Мета: Забезпечити засвоєння учнями знань про значення птахів у природі і
житті людини. Довести до свідомості учнів необхідність збереження різних
видів зимуючих птахів. Виховувати у дітей повагу та бережливе ставлення
до природи.

Обладнання: малюнки птахів, годівнички. Картини природи. Фотовиставка »
Яка вона, зимуюча пташка? » Вислови вчених про охорону природи.

1 ведучий: Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Нам тепло в оселях,
затишно. А як почувають себе пернаті друзі, що зимують у нас? Важкувато
їм, бідним вижити у скрутні зимові місяці. І сьогодні ми зібралися для
того, щоб більше дізнатись про зимуючих птахів тому, що велику користь
приносять вони , знищуючи гризунів, шкідливих комах.

2 ведучий: Назвіть пташок, які не відлітають у теплі краї, а зостаються
зимувати вдома? Чим корисні ці птахи?

1 учень: Любий друже мій, юннате,

               Уявляєш, скільки птах

               Може з»їсти, поїдати

               Гризунів,червів, комах?

2 учень: То ж птахи із нами в спілці,

Поля й саду сторожі

Сови, дятли і синиці,

Щегли, сойки, снігурі.

3 учень: То ж як стрінеш непутящих

Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах –

Ти одразу присором.

Не лякайте, друзі,пташок!

Хай вони навкруг літають,

Крила їх в промінні сонця,

Наче райдуга нам сяють.

4 учень: Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг

Дружно сяде вам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

5 учень: Тих, у кого є кормушки,

В кого є пташки в дворі,

Не кусають того мухи

І прокляті комарі.

6 учень: Бо пташки працюють ревно

Поїдаючи комах,

І до вечора в них, певно,

Аж оскома на зубах .

2 ведучий: Отже, пташок треба охороняти і допомагати їм прогодуватися
взимку .Перший закон про охорону птахів був виданий у 1328 році Людвігом
Баварським, в якому говориться: «Тяжкий штраф чекає на того, хто впіймає
синицю — кропіткого ловця комах.

 

 Порушник закону повинен:

-заплатити королівську подать у розмірі 60 шилінгів;

-віддати красиву руду курку і 12 курчат, як відшкодування.»

1ведучий: Настав час послухати повідомлення про пташок, що зимують у

наших лісах.(Діти розповідають про пташок бажано в костюмах)

(Можна зробити комп’ютерну презентацію)

Дятел (див. Додаток 1) Синиця (див. Дод. 2)

Сорока (див. Дод.3)

Шишкар(див. Дод. 4)

2 ведучий: Коли настають морози і заметілі, на допомогу лісовим
мешканцям приходять люди. І нам треба подбати про пташок взимку. Вони
добре їдять насіння кавунів, динь, огірків, гарбузів, соняшників, а
також насіння різних бур’янів.

1 ведучий: Та заготовити насіння — це ще пів справи. Потрібно виготовити
годівниці, за допомогою яких можна буде запропонувати корм пернатим
друзям. І так, щоб його снігом не замело і дощами не змило.

Учениця: Поспіши, дитино мила,

Глянь на світ — навкруг:

Все зима снігом покрила –

І поля, і луг.

Ні зігрітись у промінні,

Ні знайти зерна.

Ось лежить там на камінні

Пташка нежива.

А тут друга прилетіла,

Жалібно квилить:

— Поможи, дитино мила,

Зиму пережить.

Обережно, о дитятко,

Стіл щодня змети –

І ці крихти в годівничку

Пташці принеси.

2 ведучий: Оголошуємо конкурс годівничок.

(Учні виготовили годівнички і представили їх на конкурс. Визначаються
переможці(враховується дизайн і зручність для пташок).

1 ведучий: А зараз оголошуємо пташину вікторину.

 

Пташина вікторина

1.Який птах має найдовший язик? (дятел 14 см)

2.Чому шишкар виводить своїх пташенят взимку? (основна їжа насіння
шишок)

3.Який птах витримує температуру до мінус 110 градусів С? (гусак)

4.У кого з птахів найдовший дьоб? (лелека до 19 см)

5.Яка пташка України має найбільшу вагу? (дрофа 16кг)

6.У якого птаха найбільші крила? (беркут З м)

7.Який птах літає найшвидше? (сокіл-сапсан до 300км/год)

8.Яка пташка найдовше живе? (сокіл 162 роки)

9.Яєчка якої пташки найменші у світі? (колібрі)Якої найбільші? (страус)

10.Які пташки занесені до Червоної книги України? (лелека чорний,
журавель сірий, дрофа, сич, стрепет, орлан-білохвіст, сокіл-сапсан)

Заключне слово вчителя.

Ось і підійшло до закінчення наше свято. Багато нового ви дізнались
сьогодні про зимуючих птахів. Чи потрібно охороняти цих пташок і
допомагати їм вижити взимку? А тепер давайте розвісимо годівнички, які
ви підготували на конкурс, у шкільному саду. Не забудьте покласти туди
корм для пташок.

 

Додатки

Дятел (дод.1)

Відгадайте діти хто

Має носик — долото?

Ним комах з кори виймає

Про здоров’я лісу дбає ( дятел.)

Дятли — осілі птахи лишаються в нас протягом цілого року. Та іноді,
шукаючи їжі, досить далеко мандрують, приєднуючись до зграї дрібних
комахоїдних птахів. Живляться дятли комахами серед яких переважають
шкідники лісу та саду. Вони належать до групи корисних птахів. Гнізда
дятли мостять у дуплах дерев, що їх вони видовбують своїм міцним
дзьобом. Яйця білі, блискучі. Пташенята народжуються голими й сліпими.
Триста разів на день дятел приносить своїм дітям дорослих комах і їх
личинки. Через місяць дорослі пташенята покидають гніздо. Існують такі
види дятлів: зелений дятел, сивий дятел, строкатий дятел, білоспинний
дятел і малий дятел.

А зараз відгадайте, яку довжину має язик дятла? ( 14 см.) Чи знаєте ви,
чому дятли роблять дупла в сухих мертвих деревах? Тому що
теплопровідність сухої деревини незначна і гніздо взимку не так швидко
охолоджується, а влітку не перегрівається.

Чи болить голова у дятла? Ні. У цих птахів між дзьобом і кістками черепа
є спеціальна хрящова тканина, яка зменшує силу ударів, що впливають на
головний мозок.

Хто тут стука — тук та тук? Дятел, лісу добрий друг!

Ловить дятел для обіду

Вусача і короїда.

В дятловій кузні

Гаряча пора,

?

?

3/4

ue

?

ва кузня стоїть край двора Дятел невтомно працює щодня, Так роботяща у
нього рідня. Вчився він змалку так працювать, Щоб шкідників з-під кори
добувать.

Синиця (дод.2)

Пташка невеличка,

В неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький.

Любить їсти з годівнички,

Називається… ( синичка.)

Синиць знають всі. Птахи це лісові, які завжди з першими приморозками
прилітають до людських осель. Як ви думаєте, чому? Тому що в лісі не
вистачає бідолашним птахам їжі. Синиці добре пам’ятають місце, де їх
годували минулої зими і повертаються туди не самі, а із своїми малюками.
Існує декілька видів синиць: чубата синиця, чорна синиця, голуба синиця,
велика синиця та інші. Гніздяться синиці в хвойних лісах. Повні кладки з
5 — 8 яєць. Виводять пташенят два рази на літо. Перша кладка в квітні,
друга в червні. Синиці дуже кмітливі пташки. Якщо всередину пляшки, на
нитці підвісити шматочок сала, синичка спочатку спробує склювати його
через скло, а потім сяде на горлечко пляшки і буде витягувати нитку
дзьобом, притримуючи лапкою, аж поки не добереться до сала. В морозяні
ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будівель і сплять, тісно
притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать
хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло. Переживши зиму
біля людей, весною повертаються назад до лісу.

Наше завдання — допомогти вижити синичкам в скрутну зимову пору. А вони
сторицею віддячать нам весною і влітку, поїдаючи комах-шкідників.

Я сидів на лавочці надворі,

Й так мене кусали комарі

Ну, залазять аж за комір, хитрі.

Раптом, як зависне у повітрі, Наче квітка маєво зелене –

Й комаригу хвать із перед мене.

Роздивився на льоту: синичка!

Ах ти ж молодчина -рятівничка.

Д. Білоус

Сорока (дод.3)

Має біле, як сніг, чорне, як жук, Вертиться, як біс, і повертається в
ліс. Строката сорока веселої вдачі, В садку білобока навприсядки скаче.
Смішні побрехеньки сорока скрекоче, Гусак молоденький гелгоче, регоче
Га-га-га! / Г. Бойко /

Сорока птах середніх розмірів. Голова, шия, воло і частина грудей
блискучо-чорні з зеленуватим металічним блиском. Живуть сороки майже по
всій Євразії, а також в Північній і Південній Америці. Гніздяться по
чагарниках в густих заростях. Відкладають 6-8 яєць у квітні, пташенята
покидають гніздо на початку червня. Живиться сорока переважно комахами,
але не відмовляється від загиблих тварин, а іноді хапає пташенят
свійських птахів. У більшості випадків, шкода яку наносить сорока, не
така вже й велика, в порівнянні з користю, яку вона приносить знищуючи
шкідників. Гніздо сороки — це велика куляста купа гілок, складених у
густих заростях, або на колючому дереві, а іноді зовсім низько над
землею. Зверху має » дах » із сучків. З середини буває добре вимазане
глиною з гноєм. Воістину безмежні можливості цієї пташки. Невичерпна і
її літературна популярність — це століттями не старіючий персонаж казок
і байок. Тому, зустрівши десь сороку, не поспішайте проминути її,
придивіться до неї, прислухайтесь. Порівняйте її з відомими вам птахами,
і ви зможете пересвідчитись, наскільки різноманітна і неповторна природа
в різних своїх виявах.

Птахи ліс оберігають Від численних черв»яків Птахи поле захищають —
Нищать гусінь, гризунів

Щоб не птахи, гусінь з»їла б Всі листочки на кущах, І трава не зеленіла
б, Всохло б дерево в садах

 

Шишкар (дод.4)

-В хвойнім лісі я живу, там пісні співаю, Шишки дуже я люблю, З них
зернятка маю. В лісі я ще санітар, А зовуть мене…( Шишкар )

Навряд чи знайдеться ще якесь дерево, до якого так горнуться лісові
мешканці, як до ялини.

Полюбляють шишки звірі, а ще більше — птахи. Щоправда, більшість із них
ласують смачними зернятками лише зрідка, вряди-годи, але є й такі, що й
дня не можуть прожити без них. Це — шишкарі. Не важко помітити на дереві
шишкарів. Особливо вирізняються на фоні темно-зеленої ялини яскраво-
червоні, вогнисті самці. Побачити такого красеня у зимовому лісі — і
очам своїм не повіриш: птах то сидить на гілці, чи горить новорічний
ліхтарик? Таким дзьобом, як у шишкаря, не піднімеш з землі насінину, не
схопиш жука чи гусінь, не піймаєш метелика. А от шишки патрати ним
зручно — тільки торкнеш, а вона вже й розкрилася. Хоча пташенята
шишкарів народжуються з рівними дзьобами — цим викривленням потрібно
завдячити їхньому способу живлення. Життя шишкарів одноманітне, просте.
Зранку до вечора лузають вони насіння, злітаючи на землю раз або двічі,
щоб втамувати спрагу сніжком і знову взятися до діла. Шишкарі не завжди
обробляють шишки там, де вони їх зірвали. У них є так звані їдальні.
Найчастіше це великі старі ялини, які ростуть на десь на галявині
окремо.

В лютому, березні мостять гніздечка, згодом вилуплюються пташенята —
пуховички. Мати майже не злітає з гнізда, їжу добуває батько. Він
приносить у волі ялинове насіння і, відригнувши, передає їй. Живлячись
сама, вона годує і пташенят. Це все відбувається напровесні, інколи в
великий мороз і холодний вітер. Але це пташкам не страшно, тільки б були
шишки, в яких в цей час достигло насіння.

Виготовлені нами годівнички, для шишкарів не підходять, але ми
сподіваємось, що гостинцями поласують інші зимуючі птахи.

Птахи — наші друзі дорогі!

Знаю я, і знаєш ти:

Птахів треба берегти!

Похожие записи