Свято українського фольклору

Розробка уроку позакласного читання в 2 класі

Мета: розширити знання учнів про усну народну творчість. Поглибити
уявлення дітей про влучність, точність, красу рідного слова. Розвивати
вміння порівнювати, висловлювати свої думки. Виховувати за допомогою
художніх образів позитивні людські якості.

Обладнання: виставка книг; слова колискової пісні, надрукованої на
великому аркуші паперу; лялька; примовлянки, надруковані на маленьких
папірцях для кожного учня окремо; предметні ілюстрації; дитячі
малюнки; ілюстрації до казок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Робота з виставкою книг.

Учитель пропонує дітям звернути увагу на книжкову виставку.

— Які книжки з цієї виставки нам знайомі?

— Яке слово найчастіше зустрічається у назвах книг? (
народна, народні…) .

— Наш сьогоднішній урок присвячений усній народній творчості.
Виникла вона дуже давно, коли люди ще не вміли писати, а передавали з
вуст у вуста твори, різні за жанрами.

ІІІ. Читання та обговорення творів усної народної творчості.

1. Бесіда.

— Перший жанр усної народної творчості, з яким людина
знайомиться з перших днів свого життя, — це колискові пісні. Коли в
сім’ї народжується дитина, поруч з нею постійно знаходиться матуся. А
коли вона кладе дитя спати, то співає пісні.

— Як матуся співає ці пісні? (тихо, спокійно, ніжно,..).

— Так, діти, бо матуся за допомогою колискової пісні передає
свою любов і ніжність до своєї дитини, бажання бачити своє дитя
щасливим, здоровим, розумним. Матуся співає пісню і в ритм гойдає
колиску.

— Діти, а хто з вас може проспівати колискову пісеньку, яку
матуся співала для вас, або для вашого братика чи сестрички? (Діти по
черзі співають колискові пісні,тримаючи у руках ляльку ).

— Які пестливі слова у колискових піснях ви почули? (
колисочка, котику, вітрець, липочка, дитиночку, маленечку…).

— Яка роль цих пестливих слів у пісні?

3. Робота над колисковою піснею.

Вчитель пропонує звернути увагу на дошку, на якій надруковано колискову
пісню « Ходить сон коло хати»

Ходить сон коло хати,

Сивий сон, волохатий.

В нього білі подушки,

Ковдрочка із вати.

Роздає смачні ріжки

Всім, хто буде спати.

а) Читання вчителем.

б) Читання учнями вголос (ланцюжком).

в) Бесіда за змістом колискової:

— Яке призначення колискової пісні? (Щоб дитина спокійно заснула).

— Хто ходе коло хати?

— Як в колисковій описується зовнішній вигляд сна?

— Хто може заспівати цю колискову пісеньку?

— Яке почуття вона викликає?

4. Робота над примовками.

Вчитель:

— Щоб дитина добре розвивалася, зростала розумною і веселою, придумав
наш народ забавлянки ( примовлянки).

Учитель пропонує дітям прочитати примовлянку, приготовлену
заздалегідь окремо для кожного ряду. Діти читають мовчки, потім вголос
по черзі з кожного ряду, одночасно імітуючи примовлянку.

І ряд

Діти, погладжуючи тільце , розводять ручки:

Ототушки-тутушки!

На котика потягушки,

А на Василька ростушки.

Ой тошки, тотошки!

Щоб підросли трошки.

ІІ ряд

Діти римовляють, імітуючи ходьбу:

Дибки, дибки!

Ходить котик по лавочці,

Водить кішку за лапочки:

Диб, диб, диб.

ІІІ ряд

Діти гладять долонями обличчя й приказують:

— Коточку, де ти був?

— У коморці.

— Що там робив?

— Молочко пив.

— А мені залишив?

— Забувся.

— Апчхи! Апчхи!

— Апчхи! Апчхи!

5. Робота над мирилками.

Вчитель:

— Буває, що між дітьми виникають суперечки. Тоді в пригоді стають
мирилки. Послухайте одну з них. (Попередньо підготовлені учні читають
мирилку напам’ять.)

. Дві подружечки зажурилися,

Дві подружечки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка —

Не сварімося, моя душечка.

Тобі яблучко, мені зернітко —

Не сварімося, моє серденько

6. Знайомство з дитячими іграми.

Вчитель:

— З давніх – давен в Україні діти любили гратися. Тому вони
росли спритними, дружними, красивими. Недарма у народі кажуть: «Як
дитина грається, так її здоров’я усміхається».

— Розгляньте малюнки на дошці (на дошці ілюстрації до різних
ігор).

— А в які ігри ви любите гратися?

— Розкажіть правила гри одної з них ( Діти розповідають ).

— А розпочати гру нам допоможуть лічилки.

— Давайте вивчемо лічилку напам’ять.(Діти вчать лічилку).

Зайчик, зайчик – побігайчик,

Виніс хліба нам окрайчик,

Виніс свіжої води,

Ой, виходь жмуритись ти!

— А які лічилки знаєте ви? (Діти розповідають лічилки.)

7. Малі жанри усної народної творчості.

1. Скоромовки.

а) Бесіда.

H

A

ної народної творчості виступають скоромовки. Вони вчать дітей правильно
і чітко вимовляти окремі важкі звуки.

б) Вивчення напам’ять скоромовки.

На місточку скоромовка

Сіроманця стріла вовка.

Скоро мовить вовк почав –

Ледь язик не поламав!

2. Загадки.

а) Бесіда.

— А чи любите ви загадки?

— А що таке загадка? (Це такі маленькі твори, в основі яких лежить
запитання.)

— Умінню відгадувати загадки в давні часи надавалося дуже великого
значення – воно було мірилом розуму й мудрості. Зараз ми перевіримо, як
вмієте відгадувати загадки ви.

б)Конкурс «Відгадайте швидко і правильно»

· Має гребінь , та не може причесатись. (Півень)

· Купила кругленьке,

думала новеньке,

а воно все в дірках,

труситься в руках. (Сито)

· Білі овечки по небу блукали,

впали додолу, в річку попали. (Хмари)

3. Прислів’я і приказки.

а) Бесіда.

— З сивої давнини дійшли до нас прислів’я і приказки, в яких говориться
про правду і кривду, добро і зло, мужність та боягузтво, любов до рідної
землі та свого народу.

б) Давайте пограємо в гру «Хто правильно закінчить прислів’я»

1) Не все, що знаєш, …..(треба
говорити).

2) Літо дає коріння, а
осінь…..( насіння).

3) День улітку рік…..(годує).

4) Загляне сонце і в
наше…..(віконце).

5) Зима багата снігами, а осінь
….(снопами).

6) Під лежачій камінь і вода
не….(тече).

7) Той. Хто людям добра бажає,
той і собі…(має).

в) — Послухайте приказки, подумайте і скажіть, про яких людей так
говорять:

величається, як заєць хвостом;

говорить так, ніби три дні не їв;

ганятися за двома зайцями;

аж до діброви чути ваші розмови.

ІV. Доповнення, поглиблення, уточнення читацького досвіду учнів.

1. Повідомлення вчителя про казки з елементами бесіди.

— А чи любите ви казки?

— Що таке казка?

— Казка – це вигадана історія зі щасливим кінцем і
обов’язковою перемогою добра над злом. Казки люблять і діти, і дорослі,
тому що внії присутні чари і різні неймовірні у звичайному житті
пригоди. Героями казок можуть бути звичайні люди і тварини. У казки
завжди щасливий кінець.

— А як ви гадаєте, хто є автором народних казок?

2. Самостійне читання казок.

Варіант І. казка «Дарунок трьох зернин»

Варіант ІІ. Казка «Видимо й невидимо» (Діти самостійно читають казки.
Після цього виконують завдання вчителя).

Завдання для І варіанту:

— як жилось Максимові з родиною спочатку і після того, як ластівки
принесли йому три зернини? Підтвердити словами тексту.

Завдання для ІІ варіанту:

— Які чарівні речі прийшли на допомогу лакеєві?

— Виберіть прислів’я,. які відповідають змісту казки.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

Пізнати сову по польоту.

Хочеш собі добра, не роби нікому зла.

3. Вікторина «З якої казки?»

— А чи знаєте ви українські народні казки, допоможе нам
перевірити вікторина «З якої казки?»

1) Котику – братику, несе мене лиска

По кам’яному мосту на своєму хвосту! Порятуй мене! ( «Про котика і
півника»).

2) Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче: « Не
плач, діду, не плач, бабо, знесу я вам яєчно не просте, а золоте.(«
Курочка ряба»).

3) Прибіг заєць до лисиччиної нори. Коли це лисичка
вибігає, дивиться – зайчик стоїть на двох лапках біля хати. Вона його
питає:

— А чого ж ти прийшов?

Він каже:

— Просили вовк, ведмідь, дикий кабан і я прошу, щоб ви
прийшли зі своїм паном до нас на обід.

А лисичка йому:

— Я з ним прийду, але ви поховайтеся, бо він вас розірве.(«Пан
Коцький».)

V. Підсумок уроку.

— Які жанри усної народної творчості ви запам’ятали?

— яке призначення колискових пісень?

— Розкажіть напам’ять вивчену на уроці скоромовку.

VІ. Домашнє завдання.

Читати українські народні казки.

Похожие записи