Свято у нашому домі

 

1 клас

 

Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть.

Народні звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки
в сучасному, а й в історичному минулому. Звичаї, а також мова –  це те,
що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю.

Ще давньоукраїнські традиції ввійшли у наші звичаї, і тепер ми собі не
уявляємо Різдва без куті, Великодня – без писанки, Святої Трійці – без
квітчання.

Свято Покрови – 14 жовтня.

Вперше почали святкувати в Греції.

В Україні також святкують День Матері Божої. Особливо шанованим цей день
був у запорізьких козаків. До Покрови всі польові роботи мали бути
закінчені.

У багатьох церквах є чудотворні ікони Пречистої Діви Марії: в Почаєві,
Гошеві, Зарваниці та ін. В усіх церквах люди моляться і просять Матір
Божу, щоб вона взяла наш народ і рідний край під свій Святий Покров.
Помоліться і ви до Святої Богородиці, і вашу молитву буде прийнято.

День Архангела Михаїла – 21 листопада.

Головна мета свята – звеличати і прославляти святого Архангела. В
обороні Божої слави він став провідником добрих ангелів проти самого
Люцифера. Архангел Михайло здавна вважається покровителем міста Києва.
Зображення святого – у червоному плащі з вогняним мечем – прикрашало
старовинний київський герб. Михайлівський Золотоверхий собор тривалий
час був символом столиці Київської Русі.

Свято Миколая – 19 грудня.

Свято Миколая відзначали урочисто. Вважалось, що цей святий є захисником
усіх бідних та знедолених. Найбільше його вшановували діти, для яких він
був почесним охоронцем.

Конкурс-гра до свята Миколая «Деревце доброти та милосердя».

Намалюй деревце – стовбур і гілочки. Якщо зробиш якусь добру справу,
малюй на ньому листочок, якщо проявиш милосердя – квіточку. Спостерігай,
за який час воно зазеленіє, зацвіте. Намагайся вдосконалювати себе, щоб
твоє деревце зазеленіло, цвіло і давало добрі плоди.

Різдво – найдавніше наше свято.

Різдво починається Свят-вечором. Це вечір останнього дня перед Різдвом.
На Свят-вечір має бути на столі дванадцять страв, бо в Христа було 12
учнів-апостолів. Різдвяні свята тягнуться аж до Водохреща.

Новий рік, а ще він зветься святом святого Василя. Василь приходив не
сам, а з дівчинкою Меланкою. Всі рядились в чудернацький одяг. Разом
вони вели танок, співали, засівали.

Водохреще (Йордан) – найщедріше свято.

Колядники цілий день щедрували. А наступного дня, зранку, люди йшли до
річки або до ставка. Там вони вирізали великого хреста з льоду. Приходив
священик і освячував воду. Люди набирали водиці у глечики й берегли її
цілий рік, ласкаво називаючи водичкою-йорданичкою, бо це була жива вода,
яка приносила здоров’я і красу.

?

¤

?

1/4

3/4

?

3/4

2

а Стрітення свічки звалися «громовицями», бо їх запалювали і ставили
перед іконами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від блискавки.

Вербна неділя. За тиждень перед Великоднем святкували Вербну неділю. У
церквах святили вербові гілочки, які дуже шанують, закладають у ікони.
Батьки «били» своїх дітей вербовими гілочками, щоб вони були слухняними,
чемними і здоровими. Як вперше виганяють худобу на пасовисько, то
обов’язково б’ють свяченою вербою, «щоб нечисть не чіплялась до тварин».

Великдень. Христос воскрес!

Найзначніше Християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Від
понеділка до п’ятниці Страсного тижня кожен день пов’язаний з певними
подіями останніх днів Христа Спасителя. Великоднє свято дуже яскраве і
багате своїми обрядовими атрибутами, особливо писанками, крашанками, які
вважались символом життя. Хто посварився, то на Великдень обов’язково
мириться.

Благовіщення.

Ангел сповіщає Діві Марії благу вість: «Святий Дух зійде на тебе і ти
народиш Сина Божого». Це свято пов’язане з прильотом лелек, що починали
вити гнізда, з початком польових робіт. До Благовіщення турбувати землю
вважалось великим гріхом.

День Святого Юрія – 6 травня.

Святий Юрій вважається покровителем хліборобства і скотарства в усіх
християнських народів. У цей день святий Юрій відмикає землю і небо і
«весна сходить на землю».

Свята Трійця – (Зелені свята).

У суботу діти з дорослими дівчатами йдуть збирати пахучий чебрець,
любисток, полин, татарське зілля, щоб посипати долівку і наповнити оселю
приємним запахом.

У Зелені свята вшановують пам’ять померлих, полеглих за кращу долю
України.

Маковея – 14 серпня.

У церкві святять мак і воду. У цей день готували паляницю з маком. Хворі
купалися в річці, бо вода вважалася цілющою. Свято називають ще «Першого
Спаса» або «Спаса на воді».

Спаса – 19 серпня.

Це свято належить до дванадцяти найбільших церковних свят і припадає на
ту пору, коли достигають плоди. І від давніх-давен цього дня люди
просять у Спаса благословення плодів своєї праці.

Господині прибирають кошики плодами саду і городу, готують пишні букети
квітів і поспішають до церкви, щоб освятити все, що дала
матінка-природа.

У якому?

Скільки місяців у році?

Ну, хто знає? – Говори!

Який із них веселіший

для малої дітвори?

У якому тепле сонце

розтоплює весь сніжок?

У якому перші квіти

кличуть діток у садок?

У якому сніжки, санки,

баба з снігу, крики, сміх?

У якому – завірюха

і мороз щипає всіх?

У якому вишні, сливи

червоніють на гілках?

У якому спіють груші,

повно яблук у садках?

У якому дощик сіє,

жовкне листя і летить?

У якому «Нова радість»

в кожній хаті гомонить?

                  Катерина Перелісна

Похожие записи