Свято останнього дзвоника

Обладнання. Корабель; чайки за кількістю випускників, прив’язані до
повітряних кульок; ринда; записи пісень.

(лунає запис пісні «Рідна Україна» у виконанні А.Кудлай.)

Пісня «Аве, Україна» у виконанні учениці 11-б класу Іванько Анастасії

Директор школи — адмірал шкільної флотилії, перша вчителька та класний
керівник — капітани (в моряцьких комірцях, безкозирках з написом
«Шкільна флотилія»).

Ведучі

Великий вітер кличе у дорогу,

В життєвий океан бурхливий, непростий.

На серці радість і щемка тривога —

Вітрила підіймає наш парусник шкільний.

 

У вересневий день погожий,

Чи як лютий скрізь мете,

Школа рідна, ти так схожа

З кораблем, що вдаль пливе.

 

А на палубу ми просим

Підійматися всіх тих,

Хто звання почесне носить,

Хто сьогодні випускник.

 

Оголошуємо радо,

Що на нашім кораблі

Зараз буде вся команда

З капітаном на чолі. 

Ведуча. Тож давайте дружніми оплесками запросимо на палубу матросів на
чолі з капітанами.

(Звук ринди. Під запис піні «Веселий вітер» — вихід 11 класу).

Ведуча. Шкільна флотилія у повному складі. Свято Останнього дзвоника
оголошується відкритим.

 

(Винос прапорів. Гімн України. Виступи директора школи, гостей)

 

На нашому святі присутні гості:…

Слово для привітання надається…

 

Виступ першокласників.

Ми тепер не просто діти,

Шестирічки — неумічки,

Шестирічки — перший клас,

Школярі тепер всі з нас.

 

Першу сходинку здолали,

Важко було вчитися.

І писати, і читати,

битися й миритися.

 

Ой, мороки було з нами

Вчительці багато.

Як по тридцять слів в хвилину

Вчилися читати.

 

Й математиці нелегко

Було нас навчать.

Та табличку додавання

Знаємо на «5».

 

Нас навчила вчителька

Так пісень багато.

Тож і зараз тут для вас

Будемо співати.

(пісня у виконанні учнів 1-го класу ) 

Випускник. Ми відпливаємо від вашого причалу у нове, самостійне життя.

Вам вести шкільну флотилію наступні 10 років, подорожувати країнами
Знань і Умінь, зупинятися біля причалів Добра і Надії. Попереду вас
чекають рифи теорем, айсберги хімічних сполук. Ми даємо вам наказ, який
ви повинні суворо виконувати:

—          Не забувайте масово відвідувати школу.

—          Не доламуйте залишки шкільного інвентаря, а відроджуйте його
в шкільній майстерні разом з учителем праці.

—          Хлопці, направляйте свої очі не на дівчат, а тільки на знання
з метою пожежної безпеки.

—          Не забувайте масово відвідувати школу під час проведення
районних та шкільних олімпіад.

—          Не засмучуйте рідних вчителів. Пам’ятайте, їх здоров’я – у
ваших руках.

 

Виступ першокласників. Приймаючи естафету у великих одинадцятикласників,
клянемося:

—          Прибігати до школи з палаючими жагою до знань очима.

—          Клянемося!

—          Ніколи не прикурювати від цього вогню на перервах і після
школи.

—          Клянемося!

—          Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів.

—          Клянемося!

—          З вовчим апетитом ковтати всі знання і не переварювати їх до
кінця, щоб не було тормозу.

—          Клянемося!

 

Випускник.

Тож нехай ці якорі міцно пришвартують вас до причалу шкільної флотилії.

 

(На тлі пісні «Веселий вітер» одинадцятикласники дарують якорі
першокласникам. Звук ринди.)

Ведуча. Швидко плине час. Ще зовсім недавно стояли ви на залитому сонцем
шкільному подвір’ї, і портфель тягся по землі, писали в прописах,
вчилися читати і дружити.

Зовсім трішки прослужили в шкільній флотилії сьогоднішні
чотирьокласники, та вже і їм прийшов час прощатися зі своїм першим
капітаном, бо наші маленькі морячки закінчили початкову школу, вже
встигли пізнати перші секрети наук і деякі таємниці життя.

(танок під запис пісні «Школярі-школярики»)

(Звук ринди).

Ведуча. Несучи службу на шкільному кораблі, вам здається, що нас
обходять закони часу. Що завжди з нами будуть тангенси і котангенси,
закон Ома і теорема Піфагора.

Та чає іде. Подивіться на сьогоднішніх дев’ятикласників. Для декого з
них — це останні дні служби морськими вовками, тому ще два роки
чекатимуть демобілізації.

9 клас.

Ще юні ми. Біля причалу

Стоїм, готові відпливти.

Міркуємо, а після себе

Які залишимо сліди?

 

Є в кожного з нас своя мрія,

Яка поведе нас у життя.

І поки живе в нас надія,

Сміливо йдемо в майбуття.

Ведуча. Тож побажаємо дев’ятикласникам успіхів у подальшому плаванні.
Але, ставши дорослими, не забувайте шкільні роки, знаходьте час
зустрічатися на березі Дитинства.

 

(танок під запис пісні «Матроси» )

(Ринда)

Ведуча. Мабуть, найяскравішими сторінками в житті кожного з нас є
шкільні роки. Коли вперше переступили поріг школи і коли лунає останній
малиновий дзвоник.

H

J

X

Z

a

ae

P

R

T

V

?

¬

®

a

ae

J

Z

ae

R

V

®

ae

4иття. Та щедрі, люблячі серця ваших перших вчителів, вихователів групи
продовженого дня, вашого класного керівника будуть завжди вас пам’ятати.

Слова просять ваші капітани.

(На тлі музики (пісня «Мрія») виступи першого вчителя, класного
керівника).

11 клас

Ми для вас, дорогі вчителі,

Будем вічними учнями в школі.

Хоч підемо по рідній землі

І своєї шукатимем долі.

 

Хтось садитиме сад і гай,

Хліб, як золото, сіяти буде.

Всі розкриють таланти свої,

Але школу ніхто не забуде.

 

Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли.

В вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили.

 

Тож сьогодні пробачте за все –

Жарти, витівки наші невдалі,

Час життя вже на крилах несе

В невідомі, незвідані далі.

 

За ту любов , що віддавали,

Серця дитячі зігрівали,

За все ми вдячні вам без ліку,

Спасибі ніжне вам, велике.

 

Всім капітанам, які допомагали долати шкільні рифи і малини, виходити
кораблю переможцем — наша щира вдячність.

(Квіти вчителям. Під запис пісні «Квіти». Ринда).

Ведуча. Якщо є щось святе на землі, це перш за все мама і тато. За
доброю традицією перед відплиттям корабля у самостійне плавання дітей
благословляють батьки.

 

(Виступ батьків).

 

(Лунає пісня „Чорнобривці ” у виконанні учениці 11-б класу Іванько
Анастасії)

11 клас

Мамо! Так мало я тобі сказати встиг

І поглядом, і жестом, і словами.

А відстань уже більшає між нами,

І голос твій на мить чомусь притих.

 

Не печалься, на журися, мамо,

Усміхнись і не корись жалю.

Напинає доленька вітрила,

Шепочуть губи: „Я тебе люблю!”

 

Дмуть вітри і підіймають хвилі,

Океан житейський клекотить.

Переможем чи впадем безсилі?

Шлях далекий і важкий лежить.

 

За кормою закипає піна,

Хмариться на обрії блакить.

Будь за мене впевнена й спокійна,

Хай тебе майбутнє не страшить.

Побажай удачі кораблю

І люби, як я тебе люблю.

(Цілують батьків. Ринда .)

Ведуча. Останній дзвоник – це свято нашого шкільного урожаю. Ми пізнали
багато нового, маємо нові досягнення. Матросами нашої шкільної флотилії
були підкорені найвищі хвилі та найнебезпечніші рифи шкільної безодні.
Цей навчальний рік ознаменувався для всіх нас відмінниками навчання у
початковій школі: (П.І.Б. учня, клас)

двадцятидевяттю перемогами другого етапу всеукраїнських учнівських
олімпіад з базових предметів: (П.І.Б. учнів, предмет)

 Ведуча. Тож давайте привітаємо переможців гучними оплесками і всі разом
заспіваємо гімн нашої школи.

 

(виконується гімн школи)

 Ведуча. Закінчився навчальний рік. У щоденнику остання сторінка,
дочитаний останній твір, написані контрольні роботи. Школярі в
очікуванні канікул.

А в підтвердження того, що ще один навчальний рік дійсно закінчився,
зараз відбудеться урочиста церемонія спалення шкільного розкладу. Це
право надається випускникам, які пропустили найбільшу кількість уроків.

 

(Два учні спалюють розклад, попіл збирають у скриньку).

(на фоні музики)

 

Випускники. Прохання до завуча зберегти залишки розкладу в архіві, а
через 10 років на зустрічі випускників пригадати, які були уроки в 11-му
класі.

 

(Звук ринди.).

Випускники. Попутний вітер надуває вітрила. Беремо курс у відкритий
океан життя. Команда одинадцятикласників готова до відплиття. На
горизонті я бачу парусник з пурпуровими вітрилами. Це добра ознака. Адже
це символ здійснення найзаповітніших мрій.

 Ведуча. Малиновим чудом, яке залишиться в пам’яті назавжди, буде для
сьогоднішніх уже дорослих дітей спів останнього дзвоника. Його ви будете
згадувати все життя, він супроводжуватиме вас, як маяк у морі. Тож
вслухайтесь у його ніжну і трепетну мелодію.

 

(Дзвонить учень 1-го класу,.)

Ведуча. Школа! Струнко! Прапор школи та державний прапор занести!

(під звуки маршу заносять прапори)

Ведуча. Є в нараді прислів’я, що і велика дорога починається з першого
кроку.

 Ведуча. Нехай же ваш перший крок буде вдалим, щасливим.

 Ведуча. Безпечного вам плавання в невідомих водах.

 Ведуча. Хай вашим компасом в океані життя будуть ваша совість і честь.

 Ведуча. Хай береже вас Бог, молитва матері і добра батьківська порада.

 Ведуча. А зараз пригадайте свій шкільний урок.

 

(танець)

 Ведуча. Шановні батьки, ваші чаєнята вилітають з рідного гнізда
змужнілими, з гордо піднятою головою і зміцнілими крильми.

Випускайте їх у доросле життя! В добру путь, випускники!

 

(Батьки і випускники випускають кульки з чайками!)

 

(Звук ринди).

 

Ведуча. Ну що ж, капітане, посміхніться і виводьте свою шхуну у відкрите
море, назва якому —доросле життя.

 

(під запис пісні «Музика рідного дому» випускники з класними керівниками
заходять до школи)

Лунають записи пісень. Кінець лінійки.

Похожие записи