Свято матері

 

І Ведучий: Травень найкращий місяць у році. Повнота цвітіння і надій,
торжества воскреслої із зимового сну природи. І радість матерів, бо їх
заслужено вшановують.

ІІ Ведучий: Свято це прийшло до нас з американського континенту у 1914
р. Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята —
Дня Матері. За прикладом Америки пішли держави північної і середньої
Європи: Швеція, Норвегія, Австрія.

І Ведучий: Так цей день, Друга неділя Травня кожного року — став
міжнародним святом у найкращому розумінні цього слова.

ІІ Ведучий: А 1929 рік, за почином Союзу Українок, був першим роком
Свята Української Матері в Галичині.

І Ведучий: Свято Матері має подвійний характер: родинний і громадський.
У родинному колі діти готують для мами подарунки і найголовніше —
намагаються бути прикладом чемності і послушенства.

ІІ Ведучий: Дорослі члени сім’ї виконували за маму всю роботу,
старалися, щоб мама хоч день відпочила.

І Ведучий: Пісні, вірші, вистави, музика, сміх, квіти — все було для
милих, добрих, щедрих і щирих, самовідданих і витривалих матерів. Так
громада виказувала честь і шану жінці — Матері.

ІІ Ведучий: На початку століття церковна громада називала травень
місяцем Матері Божої. Дорослі і діти носили до каплиць, церков, образів
і фігур квіти, співали багато пісень, славили ту жінку земну, що привела
на світ Сина Божого.

І Ведучий: В другу неділю Травня в церквах відбувалися святкові
богослужіння за здоров’я матерів. З нетерпінням чекали цього дня діти,
вони вчили молитви, пісні присвячені Бого-Матері, зверталися до
Пречистої словами поширених тоді поезій.

 

 

ІІ Ведучий: О, свята ненько, чиста леліє,

В тобі спасіння, наша надія!

Охороняй нас від зла, маленьких,

Пригорни в ласці душі чистенькі.

 

І Ведучий: Страдницький шлях життя пройшла Матір Божа. Від самого
народження Ісуса Христа і до його вознесіння на небо Мати Господа нашого
переносила разом з ним весь біль, терпіння, якому не було меж. По волі
свого Сина береже нас Матінка Божа в цім житті від гріха, від нещастя і
веде нас до раю праведною дорогою.

 

Пісня «Страдницька мати».

(в цей час матері запалюють свічки).

 

Страдницька мати під хрестом стояла

Стала ридати в сльозах промовляти:

Ой, синку, сину, за яку провину

Переносиш нині тяженьку годину на хресті?

 

Я тебе купала гіркими сльозами,

Як малим ховала перед ворогами,

А нині плачу, бо тебе вже трачу,

Вже тя, Милий Сину, більше не побачу, Сину мій.

 

Ти жертвувався всіх людей спасати,

За то діждався невинно вмирати,

За світ лукавий, злобний і неправий,

R

f

B X

(

d R

B

??????????$????Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий, на хресті.

 

Моя підпоро, мій світе ясний!

Гаснем заскоро, в’янем безчасно,

А що ж зі мною останесь сиротою?

Я ж сама на світі, як билина стою під хрестом.

 

Мій Боже милий! Усердно тя молю,

Додай мені сили в нещаснім бою,

Тебе благаю, як сама лиш знаю,

І тобі днесь Сина мого поручаю на хресті.

(Діти припадають на коліна і моляться).

 

І Ведучий: Доля наших матерів — це доля рідної Вкраїни. Моя Україна
завжди у всі віки була неопалимою купиною.

ІІ Ведучий: Ще про козацькі часи пише Ліна Костенко в поемі «Маруся
Чурай»:

Пів України — то козацькі вдови.

Овдовіла, а чи залишена чоловіком, який пішов на війну, чи карався в
полоні, українська жінка мусила тримати в хаті не лише три кути, а таки
всі чотири.

 

Пісня «Хата моя, біла хата».

І Ведучий: Поміж мільйонами українських вдів просвічують маяками яскраві
постаті. Вдова Олега — княгиня Ольга, мати християнської України.

 

ІІ Ведучий: Вдова князя Галицько-Волинського — Романа.

 

І Ведучий: Вдова — черниця Марія-Магдалина Мазепина, яка надихнула сина,
великого гетьмана.

ІІ Ведучий: А в наші часи — Катря Зарицька, Наталя Шухевичева, котрі
втратили чоловіків у боротьбі за найвищі ідеали народу, а самі випили
повну чашу горя по тюрмах, таборах, позбавлені навіть щастя виховувати
своїх дітей. Але вони не зломилися

 

Пісня «Мати вишивала рушники».

І Ведучий: Великий Кобзар прославив українську матір.

Від матері — героїні «Неофітів», що йшла шукати сина в Сибір, до
зневаженої «Катерини» та «Сови», над чиєю святістю материнства
насміхався ворог.

І все таки Шевченко твердо вірив, що

… на оновленій землі

врага не буде супостата,

А буде син і буде мати

І будуть люди на землі.

ІІ Ведучий: Василь Стефаник говорив про матерів, які виряджали своїх
синів на війну:

«Попід мури мами держали серця в долонях і дули на них, аби не боліли».

А зараз ми на передодні 50-річчя закінчення ІІ Світової війни. Як довго
чекали матері синів своїх, чоловіків і тих, хто воював на фронтах, хто
пропав безвісти, кого забрали на каторгу і все-таки у всіх жевріла надія
зустрітися.

Багато і наших односельчан-матерів не дочекалися синів, чоловіків.

І Ведучий: Культ матері-України був присутній у нашій поезії впродовж
усієї історії. Коли Василь Симоненко каже своє заповітне:

«Можна вибрати друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати…»

— то безпомилково ця мати і є образом України.

Похожие записи