Позакласний захід для 1 класу

Тема. «Свято Короваю»

Мета. Прослідкувати шлях від зерна до буханки хлібу, формувати знання

про працю хлібороба, вшанувати працю хлібороба, виховувати повагу

до хліба, до праці; виховувати дбайливе, бережливе ставлення до

хліба, патріотичні почуття до рідної землі, своєї родини, розвивати

зв’язне мовлення, збагачувати активний словниковий запас.

Актуальність. Значення хліба у житті людини.

Гіпотеза. Якщо людина буде знати скільки витратили часу і парці для
того,

щоб прийшов до нас на стіл хліб, то буде дбайливо відноситися до

нього.

Обладнання. Ілюстрації, дитячі малюнки на тему «Хліб – усьому голова»,

коровай на рушнику, вироби з борошна, магнітофон і СD –

диск з записом музичного супроводу.

Використана література.

1. Івін М. «Хліб сьогодні, хліб завтра». Дитяча література, 1980р.

2. Забіяка В.А. Крилаті слова, вислови, фразеологізми. Фразеологічний
словник. Посібник для початкової школи. – Тернопіль: Підручники і
посібники, 2001р.

3. Радченко П. Слово про хлібний колосок.//Українське слово. — № 33
(17-23 серпня) – 2005р. – с.13

4. http://www.testsoch.net/ xlib-vsomu — golova/

ХІД ЗАХОДУ

У святково прикрашеному залі зібрались діти і гості. Всі діти вишикувані
для танцю.

1 учень. Співи, сміх, жоржин багато –

Що за свято у малят?

2 учень. І дівчатка, і хлоп’ятка

Одяглись, як на парад.

3 учень. Зал просторий весь аж сяє –

Так від сонечка розцвів.

4 учень. Це ж сьогодні День Врожаю,

День селянських трударів.

Танок. Після танцю сідають на місця.

Вчитель: Сьогодні поговоримо про хліб, про те, як він приходить до
нашого столу. Особливу увагу звернемо на правила ставлення до хліба.
Адже зараз багато людей забуло про його значення. Найсвятіша цінність у
житті людини — хліб. Він є символом благополуччя, дружби, достатку й
миру. Для нашого народу хліб був не просто стравою, це була основа його
життя. Українці з давніх-давен були великими працелюбами, вміли гарно
обробляти землю і ростити на ній багаті врожаї. За давнім звичаєм у
кожній хаті мали лежати на столі хліб – сіль. Традицією для хліборобів
було завжди восени підсумковувати результати своєї праці.

5 учень. Хліборобів славить весь наш край

Щирими словами і піснями.

6 учень. Тож покличем дружно Коровай,

Щоб у залі святкував він з нами.

Діти (всі разом) Короваю, Короваю!

Ми тебе чекаємо!

(Звучать фанфари. Двоє діток у білих пекарських шапочках вносять на
вишиваному рушнику Коровай. Всі діти розглядають його).

7 учень. Ой рум’яний він який!

І шишкастий, і пухкий!

Двоє дітей квітчають Коровай пучками калини і дрібкою солі.

8 учень. Ми тебе за давнім звичаєм

Червоною калиною заквітчаєм.

Станеш ти увесь, як той віночок!

Зверху солі покладем дрібочок.

Діти виконують українську народну пісню «Печу, несу…» (з рухами)

9 учень. Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це усі.

10 учень. На руках у них буває.

Пил, земля – та це дарма.

Кожен скаже, кожен знає,

Кращих рук, як ці, нема!

11 учень. Пшениці шумлять на волі.

Де початок їм, де край?

Хлібороб в безкраїм полі

Нам вирощує врожай.

12 учень. А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте, —

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те.

Поклон.

Вчитель. Велична й неозора українська земля.

Врожаями багаті наші ниви і поля,

І в народі є слова: «Хліб – усьому голова».

Прислів’я написані на дошці. (Можна щоб читаючи діти прочитали їх для
всіх).

— А ще в народі кажуть:

— Якщо хліб і вода – не страшна селянинові біда.

— Як є хліб, то й до хліба буде.

— Хліб – батько, вода – мати.

— Риба – вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.

— Хліб на столі – достаток у хаті.

— Паляниця – хлібові сестриця.

Вчитель. — Які ви знаєте назви хліба? («Пшеничний», «Селянський»,
«Зареч’є», «Ситний з родзинками», калачі, булочки).

— Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна? (Печиво,
вафлі, бублики, торти, тістечка, макарони).

— Скільки коштує буханець хліба сьогодні?

\

^

n

o

o

?

?

O

O

^

o

?

O

D- На вітринах магазинів можна побачити різні сорти хлібобулочних
виробів. А яким з них віддають перевагу учні нашого класу ми дізнаємося
з даних соціологічного опитування (діаграма).

— Як бачимо, діти нашого класу віддають перевагу білому хлібу та
булочкам, батону.

Вчитель. – А навіщо потрібно вживати хліб? (У ньому є вітаміни А,В,Е,
мінеральні речовини. Хліб покращує роботу серця (ржаний хліб)).

— Покращує обмін речовин.

— Ми з’їдаємо більше 9000000 буханок хлібу кожен день. Це достатньо, щоб
зробити 90 млн. бутербродів. На Русі білй хліб був тільки у багатих
людей. Вони його використовували як посуд. З випеченого хлібу виймали
м’яку частину і насипали в хліб їжу. Після ці «тарілки» віддавали
бідним.

13 учень. (підходить до Короваю). Із якого краю, прийшов ти, Короваю?

Вчитель. Ще восени колгоспники починають піклуватися про врожай
майбутнього року. Вони зорюють землю, сіють зерно, доглядають за
посівами, під час жнив збирають урожай. (Ілюстрація – колоски).

14 учень. Коровай у полі ріс,

Там, де сонце, річка, ліс.

15 учень. Його дощик напував.

16 учень. Теплий вітер обвівав.

17 учень. А вгорі, над Короваєм

Жайвір пісеньку співав.

18 учень. Коровай наш пахне вітерцем,

А іще до того чебрецем.

19 учень. Пахне літечком він красним

І промінням теплим, ясним.

20 учень. Пахне полем, колосками

Наш чудовий Коровай.

21 учень. В цьому труд і тата, й мами,

Що збирали урожай.

Вчитель. Раніше на жнива, на їх початок, селяни одягали білі святкові
сорочки і виїздили на ніч у поле, щоб з першим променем сонця почати
жнива. Це було свято першого снопа. (Фото снопа). Цей сніп був святим.
Його ставили на почесне місце – під образами, а на Різдвяні свята
зверталися до нього з побажаннями. Дівчата водили хоровод коло снопу і
співали йому гімн: «Ой снопе, снопе, снопе вусатий,

Несеш достаток у кожну хату,

Пшеницю чисту будемо мати –

Хліба доволі, бо працювали

Здружено в полі. Несем достаток

Кожній родині. Несемо славу

Рідній країні.

Вчитель. – Якими машинами збирають урожай? (Комбайнами (фото) ).

22 учень. В ньому праця трактористів,

В ньому труд робітників,

Що машини роблять в місті

Для селянських ферм, ланів.

Пісня.

Вчитель. – Потім на вантажних машинах відвозять зерно на елеватор та до
млина. (Ілюстрація «Машина із зерном). Із млина змелено зерно постачають
на хлібозавод. Із борошна на хлібозаводі печуть паляниці, батони,
бублики – все, що ви так любите. (Ілюстрації). Бачите скільки людських
рук задіяно, щоб зробити хліб? Давайте повторимо, як з’явився хліб на
столі. З чого все почалось? (За малюнками учні розповідають).

Вчитель. – За давніх часів дітей привчали любити та шанувати хліб. Дуже
пильнували, щоб хліб не впав додолу. За гріх вважалось надкусити і
недоїсти шматок. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно
збирали, тому що хліб – святий. Пошана до нього – пошана до праці
людської. Давайте складемо список правил ставлення до хлібу. (Відповіді
учнів вчитель записує на дошці).

Правила ставлення до хліба

— Не топчи хліба, не кидай недоїденого, не гордуй ним.

— Побачиш хліб – нахилися, підніми, очисти від пилу, поклади осторонь.
Нехай з’їдять його птахи.

— Про людину суди з того, як вона шанує хліб.

— Старі люди вміють шанувати хліб – шануй і ти їх за це, вчись у них.

— Шануй у хлібі свою і чужу працю. Поважай у ньому людську мудрість.

Вчитель. Бережіть хліб, поважайте працю людей. Не викидайте його. І
пам’ятайте, що хліб – усьому голова.

23 учень. Слава труду хліборобському, слава!

Хай процвітає наша держава.

24 учень. Духмяний, свіжий, величавий

Рідною землею даний коровай.

Розділимо з друзями, гостями – і

тепло на серці,

Наче сонце ллється через край.

(роздають шматочки короваю).

25 учень. Так хай же щедро земля напивається соком

І колоситься золотистий сніп!

І хай же родить більше з кожним роком

Його величність – годувальник – хліб!

Похожие записи