Сутність і структура виховання етичної культури молодших школярів  у
контексті сучасного виховного процесу

 

 

         Етика – наука про мораль,  її природу, структура та особливості
походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в
суспільстві.

         На сучасному етапі розрізняють дві етичні системи. Перша
переважає у

Західній Європі та Америці. Згідно з нею заради досягнень навіть
великого добра не можна допускати „мале зло”. Для прихильників другої
системи, вона є панівною  у країнах СНД, поєднання добра і зла цілком
прийнятне.

         Головним завданням етичної освіти є формування моральних понять
про доброзичливість, справедливість, гуманність, дружбу.

         Для формування етичної культури молодших школярів існують
спеціальні методи: етичні бесіди, розповіді, роз’яснення етичних понять
і норм, навчання, використання творів літератури і мистецтва, позакласні
і позашкільні заходи.

         Молодший шкільний вік – це особливий етап у формуванні
ставлення людини до навколишнього світу. Цей вік сприятливий для
формування дітей основ культури поведінки: вони схильні до наслідування,
вірять дорослим. Разом з тим особистий досвід спілкування дитини дуже
бідний. Учень часто може бути нечемним, лише в силу незнання того коли,
де і як треба діяти. Нерідко діти засвоюють правила гарного тону, однак
усвідомлення дитиною своєї поведінки, своїх дій не відбувається. В
частини дітей помітне відставання навичок і звичок культури поведінки
від знання правил. Досягти цього можна систематичним приучуванням
школярів до виконання правил. Але які б не були змістовні і цікаві
заняття, основна робота з нагромаджування досвіду правильної поведінки
проходить у повсякденному житті, на уроках, у роздягальні, по дорозі
додому, під час відвідування кіно, на прогулянці.

         Звичайно треба знати як і в якому напрямку треба діяти. Для
цього проводжу анкетування, або даю завершити недописану тезу „Добре
жити коли …”, „Погано жити коли …”. З відповідей дітей можна дізнатися,
над якою проблемою виховання слід працювати.

         В сучасних умовах, коли Україна переживає значні
соціально-економічні та політичні зрушення, актуалізували низку проблем,
пов’язаних з духовним життя: дефіцит милосердя і взаєморозуміння, вияви
байдужості й безсердечності. Традиційні виховні методи й прийоми не
дають бажаних результатів, тому потрібні нові виховні технології.

         Одна із серйозних причин невиконання дітьми правил – це
негативний вплив старшокласників, батьків. Немає єдності у вимогах
вчителів і батьків. Часто самі батьки порушують етичні норми. Інколи
згадування про тата чи маму приносять не радість, а біль і розчарування.

         Дуже добре, що виховання повертається до народних джерел.

\ ^ b

d

^ d

T*N+~+e+d,h,l,?,Z-&.?aeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeOaeaeaeaeaeaeOae

`„Aegd?Dy

ом виховання. Ще Ушинський писав: „За змістом наші прислів’я важливі до
початкового навчання тим, що в них як в дзеркалі відбилося народне життя
з усіма своїми мальовничими особливостями, можливо, нічим не можна так
ввести дитину в розуміння народного життя, як пояснювати їй значення
народних прислів’їв”. Цікаво, що більшість з них не втратила з
століттями своєї  виховної цінності, це сталося тому, що маленькі
перлинки народної творчості закріпили тільки найважливіше з досвіду
минулих поколінь, те, що має стати нормою життя людини і її поведінки.

Підручники, навчальні посібники місять безліч прислів’їв і приказок.
Слід лише вміло їх використовувати у роботі. Наприклад:

Гра „Доповни прислів’я”

         „Перший крок до добра — це не роби … (зла)”.

         „Розтопить серце всякого сердечне слово … (дякую)”.

 

 

Гра „Розсипанка”

   Я —                              -є-                        — зик
                             -ва

                            до                                 
Ки-                          -ве    

до-                                -де

 

Шифрограма-колограма

         Ключ: читати за рухом годинника через одну букву, починаючи з
виділеної

С

                                              
і                           р

                                      ж               
                            і

                           
м                                                               р

                       і  
                                                                  
     м

                      
д                                                                    
     а

                           
р                                                                р

                                     
о                                             з

                                             д         
                       а

                                                         з        о

Сім раз одмір, раз одріж.

 

         Робота з виховання етичної культури буде ефективна, якщо вона
проводиться  не від випадку до випадку, а у визначеній системі. Сам 
учитель повинен бути зразком поведінки. Треба виховувати дітей своєю
любов’ю, не слід боятися бути добрим, ніжним, ласкавим. Багато ситуацій
можна вирішити за допомогою ласки, жарту, казки. Без ласкавих слів
дитина все одно, що без сонячного світла.

         Роботу з етичного виховання продовжую в позакласній роботі, де
використовую інсценування, декламацію, конкурси малюнків, колективне
створення колажів, конкурсів. Серед них:

 

Світлофор „ввічливості”

—         Після обіду Сашко сказав бабусі: „Дякую, борщ дуже смачний”.
(Діти показують зелений кружечок – це ввічливо).

—         У шкільному коридорі розмовляють учителі, серед них Петрик
побачив свою учительку і проходячи  сказав: „Добрий день, Галино
Вікторівно!” (Діти показують червоний  кружечок – це неввічливо).

 

Парад компліментів

         Діти по черзі говорять компліменти один одному, даруючи гарний
настрій.

 

         Закінчуючи свої міркування про сучасні проблеми виховання, я
звертаюся до слів великого вченого М.І.Пирогова, який вбачав прогрес
людства у вихованні доброти, чистоти душі: „Якщо не вчити дитину, можна
виростити цілковитого невігласа; але якщо її не виховувати, то вона
виховається власними засобами, і різниця полягає в тому, що вона може
виховатись погано, тоді як могла б бути вихованою розумно і правильно”.

Похожие записи