Сурда Ніна Яківна,

вчительпочаткових класів,

Рогівський НВК

Уманської районної ради

Формування етичної культури молодших школярів

Класоводу надзвичайно важливо мати на увазі, що етичне виховання
співвіднесене з особистістю учня, його індивідуальним досвідом, що
склався протягом життя. Учень є суб’єктом власного життя, має свою
життєву історію, власне «Я», свій внутрішній світ. І кожен учень має
свій суб’єктивний досвід етики відносин зі світом і оточуючими людьми.
Цей досвід здобувається дитиною за конкретних родинних умов, у
соціокультурному середовищі проживання, у просторі оточуючих її людей і
речей. І дуже важливо, щоб індивідуальний досвід школяра розвивався
позитивно збагачувався в процесі навчання. Вчитель прикладає максимум
зусиль щоб познайомити дітей з усіма моральними нормами, які є
обов’язкові для всіх. Кожна дитина повинна прагнути дотримуватись у
житті «золотого правила моральності».

«Зустріч» дитини з етичними нормами поведінки відбувається в
повсякденному житті, оскільки різні життєві ситуації диктують
необхідність морального вибору в поводженні й окремих вчинках. В процесі
продуманої і системної роботи класовода з учнями щодо їх морального
виховання. Вчитель у діалогічній взаємодії з дітьми одержує можливість
довести дитину потребу в морально значущих етичних знаннях. За допомогою
етичних діалогів про важливі моральні норми людського життя і побутові
взаємодії з оточуючими розвивається індивідуальний досвід школярів в
етичному контексті. В процесі виховної роботи діти повинні навчитись
аналізувати свої власні вчинки та вчинки своїх ровесників. Обдумування
своїх вчинків з моральних позицій.

У виховному процесі велика роль класовода повинна виявлятись у виховній
стратегії і тактиці, орієнтованій не на прямий, опосередкований вплив на
дітей через відповідні прийоми і методи побудови безперервного ланцюжка
етичного діалогу з дітьми про головне, тобто про важливі питання й
етичні категорії людської життєдіяльності. Це категорії добра,
доброзичливості, поваги, тактовності, честі, справедливості,
патріотизму, громадянськості, обов’язку і інші.

Для того, щоб особистість школяра розвивалась в етичному вихованні
необхідно ставитись до учня, як суб’єкта етичного виховання; створювати
педагогічні умови для забезпечення суб’єктної основи проявів школярів,
розкриття і використання індивідуального життєвого досвіду кожного учня;
побудова моральної основи взаємин і взаємодії учнів у класі й учнів з
учителем; організація особистісного просування учнів у процесі етичного
виховання.

Дуже часто ми, педагоги зустрічаємось із проблемою етичної культури
наших учнів. Коли подивитись на наше сьогодення, коли всі прагнуть
кращого життя і повернення до минулого неможливе, коли те, що ми
говоримо, вчимо дітей не збігається з дійсністю, дуже складно
виховувати. Потрібно шукати нові шляхи та методи виховної роботи серед
підростаючого покоління. Ми знаємо, що на виховання дитини впливають
різні фактори. Насамперед це сім’я. Сьогодні сім’я, як і все наше
суспільство зазнала значних змін і тому саме через ці тай інші причини
сім’ї іноді недостатньо виконують свою виховну функцію. І як результат
зростає кількість неблагополучних сімей, у яких батьки неспроможні або
не бажають повною мірою займатися вихованням своїх дітей. Тому
знижується рівень навчально-виховного процесу. В селах більшості
залишаються сім’ї неблагополучні, малозабезпечені та багатодітні, з
якими дуже важко працювати. Особистісній якості виявляються і
закріплюються у дитини ще до вступу у школу. Це довіра і страх,
впевненість і несміливість, спокій і тривога, щирість і теплота в
стосунках. Тому при виникненні труднощів у навчанні потрібно розглянути
умови виховання і розвитку учня.

З перших днів приходу дитини до школи я спрямовую свою роботу на те, щоб
у першу чергу діти були добрими, доброзичливими, чуйними.

Червоною ниткою через усю моюдіяльність проходять прекрасні рядки вірша,
які надруковані в нашому класному куточку.

Людина починається з добра,

Із ласки великої любові,

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити –

Це розуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

Від рідної хати дитину

Веде у широкий світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Іди по тій стежці, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай, ти – людина!

Вчись, думай, твори.

)oeoeoeoeeUeUeUeUeUeUeUeIIIAe????

&

повинні розуміти що для того, щоб людині добре жилось, працювалось, щоб
вона мала гарне самопочуття, й середовище має бути сприятливим і
комфортним. У державі повинні панувати мир і процвітання, у колективі –
доброзичливі взаємовідносини, у сім’ї – добробут і любов.

Що потрібно для того, щоб жити з усіма в мирі й злагоді, щоб не
докоряли сумління, не мучила совість?

У другому класі на уроці читання вивчається тема: «Чому совість у людині
– головне?» Ми на цьому уроці розглядаємо різні життєві ситуації,
наводимо приклади поведінки, робимо висновки. Потім читаємо оповідання
В.Нестайко «Руденький». Я думаю, діти надовго запам’ятовують слова
дідуся: «Ти не просто хороший хлопчик, ти справжній молодець, бо у тебе
є совість, а совість у людини – головне.»

Коли діти у п’ятому класі по етиці вивчають тему: «Що таке совість і як
пов’язана вона із відповідальністю», вони зразу ж згадують слова дідуся
із оповідання «Руденький». Я думаю, що такі уроки не проходять безслідно
для дітей.

На годинах спілкування з дітьми завжди звертаю увагу на те, що кожна
людина повинна прагнути стати чесною і порядною. Але, щоб виростити
такою потрібно боротися з лінощами, недбалістю, брехливістю, відкинути
заздрість і багато негативного, що раптом виявляється в характері.
Говорять дітям такі слова, що гарна людина, справжня людина – то
сонечко, що зігріває все довкола своїми лагідними промінцями, своїм
гарячим серцем.

Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Якщо
навести цифри скільки в Україні самотніх, немічних, дітей-сиріт,
інвалідів та інших, то це будуть страшні цифри. Важко уявити, що люди
страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а й через
те, що не чують вкрай необхідного «Добрий день». На жаль наші учні не
завжди вітаються із старшими та знають , як це правильно зробити. Я
особисто у своїй роботі велику увагу приділяю цій гілочці виховання.
Неодноразово звертаю на це увагу на батьківських зборах. У виховані
привітності, доброзичливості чималу роль відіграє вивчення творів
В.О.Сухомлинського. Я хочу сказати, що саме його твори вчать любити та
поважати своїх батьків, старших, завжди у своїх вчинках , діях бути
справжніми людьми. Цей педагог писав: «Умій відчувати поряд із собою
людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ – радість,
горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками, не завдавай
людині болю, образи, хвилювання. Умій підтримати людину, допомогти їй
коли у неї горе. Умій виховати себе так, щоб ти не «сипав сіль» на чужі
болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там, де треба
затамувати подих, щоб не ломитися в двері коли треба тихенько, на
пальчиках зайти в них, щоб не сміятися тоді, коли всім сумно».

Стати такими людьми я бажаю всім дітям, бо саме таких людей поважають
оточуючі. Культурна людина бажана в кожному колективі.

Мета виховного процесу в школі: розвивати позитивні почуття особистості
молодих учнів, здатність сприймати та оцінювати прекрасне в житті,
людині, природі, праці, взаєминах, жити за законами моралі та краси.

Форми моєї виховної роботи це:

години спілкування («Вивчення правил для учнів», «Твій обов’язок», «Вмій
поводитись в громадських місцях», «Дивись, незабудь-людиною будь», «
Твій обов’язок у сім’ї» та інші);

родинні свята та батьківські збори;

конкурси малюнків, виробів із природного матеріалу;

навчально-пізнавальні екскурсії.

Коли дитини вибирає правильність етичної поведінки в тій чи іншій
ситуації часто їй допомагають такі якості, як кмітливість, дотепність,
розумність, хитрість та інші. Для розвитку таких важливих якостей ми з
дітьми розв’язуємо різні завдання та відповідаємо на питання. Часто
обговорюємо вчинки героїв українських казок, де добро перемагає зло
завдяки кмітливості, розумності дотепності героя. Вивчаємо прислів’я
про мудрість та кмітливість. Проводимо тести по темі «Кмітливий і
винахідливий».

На мою думку велику роботу проводить весь педагогічний колектив школи,
щоб виховати особистість. Але ж діти більшу частину свого часу
находяться вдома дивляться телевізійні передачі. А що там показують? Яке
ж там моральне виховання? Фільми, у яких убивають, ріжуть… Що можуть
навчитись діти з таких передач? В селі нас оточує розруха,
несправедливість, жорстокість. При такій невеликій кількості населення,
на жаль, трапляються убивства, крадіжки, прояви наркоманії. І таких
злочинів ніхто не розкриває, винних найти не можна. Дуже образливо
робиться за нашу державу та її керівників. Хочеться вірити, що добрі
зерна, посіяні в дитячі душі, в результаті спільної праці педагогів та
батьків проростуть щедрим «урожаєм», змінять життя на краще.

Похожие записи