Сучасний урок. Шляхи вдосконалення ефективності навчального процессу

Використання інтерактивного навчання — не самоціль. Це лише засіб до
досягнення тієї атмосфери в класі, що найкраще сприяє атмосфері
співробітництва, порозуміння і доброзичливості, надає можливості дійсно
реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до
протилежних результатів — треба переглянути вашу стратегію й обережно
підходити до її використання. Можливо, варто обговорити цю ситуацію з
учнями ( чи правильно ви їх розумієте і використовуєте, чи готові ви й
учні до їх використання?)

Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того
щоб охопить весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не
перетворити технології в безглузді “ігри заради самих ігор”), педагог
повинен старанно планувати свою роботу) щоб:

• дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати,
продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

• відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б
учням “ключ” до освоєння теми;

• під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над
завданням щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або
“граючись” виконали його;

• на одному занятті можна використовувати одну (максимум — два)
інтерактивних вправи, а не їх калейдоскоп;

• дуже важливим є провести спокійне глибоке обговорення за підсумками
інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі
теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних
матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.

Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання
інтерактивної моделі навчання викладач також повинен попередньо добре
підготуватися:

• глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий,
наприклад, — різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації,
завдання для груп тощо;

• старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі
учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії
оцінки ефективності заняття (при описі ходу занять автори постаралися
максимально полегшити підготування викладача до проведення заняття,
докладно описуючи весь хід занять);

• мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільше цікавих для учнів
випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і
критеріїв оцінки роботи учнів;

• передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів,
настроювання їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для
нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні
вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах і т.д.

Якщо спробувати дати визначення поняття інтерактивна технологія
навчання, то – це така організація навчального процесу, за якої
неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому,
заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального
пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен
публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість
виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.
Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований
очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що
стимулюють процес пізнання, та розумові і навчальні умови й процедури,
за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

На традиційному уроці частіше всього використовують групову (фронтальну)
форму організації навчальної діяльності учнів. Всі спроби осучаснити
класно-урочну систему, позбавити її притаманних їй недоліків були
пов”язані з використання в рамках уроку ще й парної та колективної форм.

Співробітництво (кооперація) — це спільна діяльність для досягнення
загальних цілей. У межах спільної діяльності індивідууми прагнуть
одержати результати, що є вигідними для них самих і для всіх інших
членів групи.

Кооперативним навчанням називається такий варіант його організації, при
якому учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбільш
ефективний навчальний процес для себе і своїх товаришів.

gdR\/

они виконують отримане завдання — доти, поки всі члени групи не
зрозуміють і не виконають його успішно. Спільні зусилля приводять до
того, що всі члени групи прагнуть до взаємної вигоди.

У результаті виграють усі (“Твій успіх йде на користь мені, а мій — на
користь тобі”), учні усвідомлюють, що всі члени групи приречені на
загальну долю (“Або ми потонемо, або випливемо, але — разом”). Успіхи
кожного визначаються не тільки їм самим, але і зусиллями його товаришів
(“Ми не можемо обійтися без тебе”). Усі члени групи пишаються успіхами
один одного і разом святкують перемогу, коли один із членів групи
удостоюється похвали за особливі досягнення (“Ми всі поздоровляємо тебе
з успіхом!”). У ситуаціях кооперативного навчання існує позитивна
взаємозалежність цілей, що досягаються учнями: вони розуміють, що можуть
досягти свої особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші по групі
також досягнуть успіху. Успіх члена команди при презентації результатів
дослідження групою якоїсь теми, наприклад, “Захист навколишнього
середовища”, залежить як від його особистих зусиль, так і від внеску
інших членів групи, що допомагають йому знаннями, уміннями і практичними
можливостями. Жоден член групи наодинці не має всю інформацію, уміння чи
можливості,

необхідні для того, щоб забезпечити успіх групової діяльності.

Суттєвими компонентами співробітництва є:

позитивна взаємозалежність;

особистісна взаємодія, що стимулює діяльність;

індивідуальна і групова підзвітність;

навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах;

обробка даних про роботу групи.

Структурне систематичне включення цих основних елементів у ситуацію
навчання дозволяє сподіватися, що група буде застосовувати саме спільні
зусилля і що удасться дисципліновано впровадити кооперативне навчання
успішне і надовго.

Підвищення ефективності процесу навчання відбувається завдяки ретельному
аналізу того, як співпрацюють члени групи, і визначенню способів
поліпшення ефективності цієї роботи. Кооперативне навчання може
здійснюватись не тільки в групах, але й в парах. Пара є різновидом
навчального колективу, де відбувається взаємонавчання. Взаємодія учнів в
парі, у порівняні з групою, має свої особливості, які відбиваються на
організації діяльності, але за механізмами впливу на розвиток дітей є
значною мірою подібною до групової діяльності. Робота в парах
застосовується і як окрема самостійна технологія навчання, і як
підготовчий етап до роботи в групах, який допомагає розвинути в учнів
комунікативні та інші вміння і навички. Така групова навчальна
діяльність сприяє формуванню у школярів позитивного ставлення до
навчання, розвиває вміння пристосовуватись до умов роботи в групи і
забезпечує високу загальну активність учнівського колективу. Крім того,
саме групові форми організації навчальної діяльності є надзвичайно
важливими удалими для широкого та ефективного використання інтерактивних
технологій. Кооперативне навчання дає можливість всім учням активно
працювати на уроці, застосовувати на практиці уміння активного слухання,
сприяє виробленню спільної думки в ситуації менш напруженій ніж робота у
великій групі. Невимушена обстановка в малій групі сприяє розвитку у
сором’язливих учнів навичок міжособистісного спілкування. Крім того,
технології кооперативного навчання вчать учнів уникати конфліктних
ситуацій при вирішенні спірних питань.

Дискусії в малих групах стимулюють роботу командою. Струмінь ідей
допомагає учням бути корисними одне одному. Висловлення думок дає їм
змогу відчути їхні власні ресурси та зміцнити їх. Сутнісним є
встановлення міцного контакту між вчителем і класом, а також між учнями.
Парна і групова робота організовується на як уроках засвоєння так і
застосування знань, вмінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після
викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість
опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань,
умінь та навичок. Важливими моментами групової роботи є опрацювання
змісту і представлення групами результатів колективної діяльності. В
залежності від змісту та мети навчання можливі різні варіанти
організації роботи груп.

Похожие записи