Реферат на тему:

Сучасні підходи до змісту професійно значущих якостей
конкурентноспроможного фахівця в галузі економіки

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що існує
чимало досліджень, присвячених вивченню змісту професійно значущих
якостей таких фахівців, як: педагоги (Н.В. Кузьміна, Є.Ф. Зеєр, В.Г
Кунтиш), військові (В.О.Ройлян), психологи (І.А. Мартинюк) та інші.

Також впродовж останніх років з’явилась певна кількість
професіографічних досліджень таких професій як: менеджер, бухгалтер,
маркетолог, службовець банку тощо.

Але в сучасних умовах становлення і розвитку нового
соціально-економічного суспільства у нашій країні, у невизначених чітко
умовах і вимогах як юридичного, так і економічного характеру, проблема
підготовки конкурентноспроможного фахівця з набором необхідних до
економічної діяльності професійно значущих якостей, набуває все більшої
актуальності.

Аналіз наукової літератури дає можливість зробити висновок, що
забезпечити високу ефективність у ринкових умовах може тільки
професіонал, який володіє певними професійними якостями, інтегрованими
управлінськими навичками, такими як: [1]

адаптаційна мобільність: схильність до творчих форм діяльності,
неперервність, поглиблення й обновлення знань ініціативність,
нетерпимість до відсталості, консервативних проявів, прагнення вчити
інших, бажання якісних змін в організації і в змісті власної діяльності,
готовність до обґрунтованого ризику, прагнення нововведень, розширення
кола своїх повноважень, діловитість;

контактність: товариськість, емпатія, інтерес до людей, високий рівень
розуміння у сфері міжособистісних відносин, здатність приваблювати
людей, бачити себе зі сторони, слухати, розуміти і переконувати людей,
уміння подивитися на конфліктну ситуацію очима співрозмовника;

стресостойкість: інтелектуальна й емоційна захищеність у проблемних
ситуаціях, самовладання і тверезість мислення у прийнятті колективних
рішень, володіння навичками саморегуляції стану;

домінантність: власність, честолюбство, прагнення до особистої
незалежності, лідерство готовність до безкомпромісної боротьби за свої
права, самоповагу, високий рівень самооцінки і притягань, сміливість
вольовий характер.

Деякі керівники великих українських компаній вважають, що в освіті
випускника з бізнесових напрямків є три наступні риси: [4]

Вміння спілкуватися з людьми, що може стимулюватись:

роботою в групі;

заохоченням ораторства.

Самоконтроль в умовах невизначеності, що може стимулюватись:

симуляцією стресу;

роботою з малозрозумілими завданнями та непевною метою.

Практичний підхід і орієнтованість на дію, що може стимулюватись:

обговоренням кейсів;

практичними завданнями в реальному світі.

В свою чергу американець Стівен Коуві (Stephen Covey) стверджує .що
ефективного професіонала у бізнесі визначають його професійні звички
.які знаходяться на перетини трьох речей: [4]

знання (відповідь на завдання “ Що робити?” і “Чому це робити?”);

навички (“Як це робити?”);

бажання (“Чи хочу я це робити?”).

Представники американської дослідницької організації Gawwup за
результатами своїх спостережень називають визначні Коуві звички –
талантами і стверджують, що існує три групи талантів:[4]

таланти прагнення досягти успіху (орієнтація на досягнення,
енергійність, конкурентність, амбіційність тощо);

таланти мислення (сконцентрованість, самодисципліна аналітичність,
акуратність, стратегічне мислення, системне мислення, креативність
тощо);

таланти міжособистісних стосунків (розуміння емоцій інших людей,
комунікабельність, уміння працювати в команді тощо).

Отже успіх у бізнесі лежить на перетині управлінських знань, ділових
навичок і внутрішньої енергії.

Набувають актуальності дослідження з проблем формування в особистості
якостей ділової людини, які характеризують можливості особистісного
потенціалу і суспільно-громадській, державно-політичній, виробничій
сферах.

Поняття “ділова людина” розглядається у трьох основних аспектах [7]. Це,
по-перше, особистість взагалі, з набором певних рис, якостей, способів
поведінки, що проявляються у повсякденному житті та діяльності;
по-друге, представник соціальної самореалізації людства, пов’язаної з
функціонуванням націй і народностей у суспільно-політичному житті;
по-третє, професіонал та спеціаліст у виробничій сфері. Предметом нашої
уваги є останній.

Серед значущих якостей ділової людини більшість дослідників передусім
називають цілеспрямованість, креативність, інтелігентність, лідерські
здібності і схильність до новацій. Дехто з вітчизняних фахівців до них
додають товариськість, працездатність, самовладання, відкритість,
творчий підхід до справ, соціальну активність і відповідальність.

До якостей ділової людини можна віднести ініціативність, чесність,
працелюбність, рішучість, практичність, організованість, наполегливість,
комунікабельність, самокритичність [7].

Серед якостей, необхідних для успішної психофізіологічної взаємодії з
предметами та знаряддями праці в конкретних соціально-економічних умовах
і трудовому колективі майбутній професіонал повинен мати певний набір
якостей. Фахівці виділяють серед них найбільш потрібні для сучасного
випускника. Це – компетентність, здатність до організації й планування;
самостійність, готовність приймати рішення і нести за них
відповідальність; уміння визначати шляхи при впровадженні прийнятих
рішень у практику; своєчасно вносити корективи, враховуючи реалії
оточуючих обставин; спрямованість на співробітництво.

Аналізуючи чинники успішності підприємницької діяльності, спеціалісти
визначають такі провідні якості підприємця: пошукова активність,
соціальна відповідальність, організованість, практична спрямованість,
вольова наполегливість.

У сучасних умовах розбудови і прискоренні соціально економічного
розвитку України особливого значення набувають такі якості випускника
економічного ВНЗ як: ініціативність у розв’язанні нетрадиційних задач,
мобільність, креативність, спроможність до самоосвіти, цивілізаційна
толерантність, інтеркультурологічна компетенція, що у свою чергу, разом
із знанням іноземної мови уможливлюють здатність до кваліфікованої
професійної діяльності як вдома, у своїй країні, так і в іншомовному
середовищі.

На думку Г.О Копил, випускники економічних ВНЗ нашої країни зможуть лише
тоді застосувати свої професійні якості повною мірою, з найбільшою
користю, коли ці якості будуть поєднані з оновленою, збагаченою
професійною культурою, а тому формування культури майбутнього магістра
економічного профілю є однією з актуальних соціально-педагогічних
проблем сьогодення [5]

Професійна культура фахівця – це інтегральна якість, яка базується на
міцному фундаменті розвинених власне професійних якостей і властивостей,
а також культури філософського, соціального, економічного, екологічного
та іншого мислення, на готовності людини і вмінні реалізовувати нею
увесь свій духовно-моральний потенціал [5].

Література

Волкова Н. Проблема підготовки майбутніх економістів до управлінської
діяльності // Неперервна професійна освіта: теорія і практика //
науково-методичний журнал. – 2002. – Випуск 1 (5).

Гіптерс Г. Виховання діловитості і творчості майбутніх фахівців
економічного профілю // Рідна школа, грудень – 2005.

Зеер Э.Ф. Психология профессионального образования. – М.: Издательство
Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО
«Модек». – 2003. – 480с

Карпенко Н. Удосконалення підготовки магістрів з маркетингу відповідно
до міжнародних стандартів. Професійна освіта в маркетингу – 2005.

Копил Г.О. Соціальне значення формування професійної культури студентів
економічних спеціальностей // Нові технології навчання:
Науково-методичний збірник. / Кол. авт. – К.: Наук. – метод центр вищої
освіти ,2004. – Вип. 36.

Фомин Н.В.Теоретическая модель конкурентоспособного специалиста. //
Инновации в образовании – 2004. — № 3.

Чабан Н.І. Характеристика поняття “ділова людина” та її якостей у
сучасних дослідженнях // Таврійський вісник освіти. – 2003. – №1.

Шадриков В.Д. Новая модель специалиста: инновационная подготовка и
компетентностный подход // Высшее образование сегодня. – 2004. — №8.

Похожие записи