Методрозробка

практичного заняття з латинської мови

І. Тема практичного заняття.

а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника.
Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні
ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові
закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни
з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.

б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.

ІІ. Мета практичного заняття.

а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни,
правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники
даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.

б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas
найвище благо медицини – здоров’я. Провести бесіду про те, що для
кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.

в) Професійне спрямування заняття.

Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в
склад яких входять іменники І відміни.

ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.

№ п/п Основні учбові елементи Рівень засвоєння

1 Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни 2

2 Навчити студентів відмінювати іменники І відміни 2

3 Виробити навики правильно перекладати мед.терміни, в склад яких
входять іменники І відміни 2

4 Засвоїти лексичний мінімум до І відміни 2

IV. Методичні рекомендації студентам.

V. План і організаційна структура практичного заняття.

№ п/п Етапи і основні питання заняття хв Оснащу.

уроку Рівень засв. Кількість оп.студ

І Оргмомент 2 Кабінет лат.мови

ІІ Перевірка дом.завдання 20

2 1

а) перевірка лексично-граматичних структур

1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir

конспект 2 2

2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi

Підручник таблиці 2 3

б) читання і переклад вправи №3, ІІ

Підручник ст.56, 86 2 2

в) переклад рецептів

Підручник ст.57, ст. 87 2 2

2) текстовий контроль

карточки 2 2

ІІІ Подача нового матеріалу

1. Пояснення нового матеріалу 43

2

2. Роботи над новою лексикою І відміни

Табл. 1 10

3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами

1 10

IV Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом)
10 Карточки, підручник

12

V Підведення підсумків 5

VI. Подача нового матеріалу.

І. Підготовчий етап.

Повторити вживання стандартних рецептурних формул.

Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни.
Declinatio I. Неузгоджене означення.

Опрацювання лексики І відміни.

Опрацювання рецептурної лексики.

Завдання для контролю вихідного рівня.

№ п/п Питання Еталон відповіді Рівень засв.

1. Як визначається відміна іменників? 1. Відміна іменників визначається
за закінченням родового відмінка однини.

Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ –is, IV-us, V-ei. 2

2 Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках?
2. Nom. sing – a

gen. sing — al 2

3 Назвати винятки щодо іменників І відміни 3. Іменники чоловічого роду з
закінченням – а зі значенням професії

collega, al, m

poeta, ae, m

pkarmacopola, ae, m

oculista, ae, m 2

4 Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями 4.
aqua mentral – м’ятна вода

columna vertebrarum – хребетний стовп

massa pilularum – пілюльна маса

tinctura Belladonnal настойка красавки 2

5 Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f 5. N. mixtural

g. mixturarum

D. mixturis

Acc. misturas

Abl. mixturis

ІІ. Основний етап.

а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни

б) Переклад лат.речень, рецептів.

VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.

№ п/п Питання Еталон відповіді Рівень засв.

1 Перекласти

а) перелом ключиці

б) настойка валер’янки

в) приготуй мікстуру

а) fractura claviculae

б) tinctura Valerianae

в) Prepara mixturam 2

2 Провідміняти у Sing. Costa, al, f 2. N. costa

g. costae

D. costae

Ase. costam

Abl. costa 2

V. Пояснення домашнього завдання:

1) И.Я. Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI
стор. 48, впр. VII, стор.48.

2) Є.М. Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. §29-§37.

Методичні вказівки для студентів по темі:

Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.

Рекомендована література:

И.А. Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.

Теорія: §9, §10, §11, §12; §22, §23, §24.

Вправи: ст.27; ст.47-48.

Лат. прислів’я: ст. 48.

Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.

Теорія: §29, §33, §34, §35; §36.

Вправи: §31, §38.

Лат. прислів’я: ст. 28.

Контрольні питання.

Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?

Як змінюються іменники?

Як визначається основа іменників?

Які іменники належать до І відміни?

Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників:
verfebra, as, f; guffa, ae, f; scatula, as, f?

Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, f; aqua, ae,
f; lingua, ae, f; mamma, ae, f?

Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.

1. aqua, ae, f hydor, hydr – вода

2. cellula, ae, f cytos, cyt — клітина

3. cornea, ae, f keras, kerat – рогівка

4. femina, ae, f dyne, dynaec — жінка

5. glandula, ae, f aden, aden — залоза

6. lingua, ae, f glossa, gloss – язик

7. mamma, ae, f mas tos, mast – молочна залоза

8. medulla, ae, f myelos, myel — кістковий мозок

9. urina, ae, f uron, ur – сеча

10. vena, ae, f phleps, phleb – вена

11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl – хребець

12. tela, ae, f his tos, hist – тканина

Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I.
Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові
закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших
відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни.
Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.

Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів.
Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого
і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою
прикметника – назви роду:

m (genus masculinum)

f (genus femininum)

n (genus neutrum)

Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput
(голова) в лат. мові – с.р., в укр. мові – ж.р.

N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого
роду, назви місяців і річок – чоловічого роду.

Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині
(numerus pluralis).

У лат. мові є 6 відмінків (Casus):

Nominabivus (Nov.) хто? що?

Genibivus (Gen.) кого? чого?

Dabivus (Dab.) кому? чому?

Accusativus (Ace.) кого? що? куди?

Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?

Vocabivus (Voc.) клична форма

У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках:
повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та
приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро
apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице.

Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням
його родового відмінка

Відміна Genet. sing. Рід Приклади

І — ae — f cjsta, ae,f — ребро

ІІ -і- m, n musculus, m – мяз

snpusum, i, n – настій

ІІІ -is- m, f, n apex, icis, m – верхівка

pars, rtis, f – частина

os, ossis, n — кістка

IV -us- m, n рrocessus, us, m -відросток

cornu, us, n – ріг

V -ei- f facies, ei, f – лице

Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:

Incisura, ae, f — вирізка

facies, ei, f – лице

pulmo, onis, m – легеня

ala, ae, f – крило.

Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення,
а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)

radix, icis, f – корінь (основа
radic).

Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника
одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі
літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-,
наприклад: musculus, I, m – muscul-

apex, ieis, m – apic

corpus, oris, n – corpor –

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing
закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае.

Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f

vena, ae, f angina, ae, f

gutta, ae, f fractura, ae, f

Відмінкові закінчення.

Sing Pl

Nom a ae

Gen ae arum

Dat ae is

Ace am as

Abl a is

Voc a ae

Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою
запитань.

До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а-
зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст

pharmacopola, ae, m – аптекар

poeta, ae, m – поет

collega, ae, m – друг

agricola, ae, m – селянин

pharmacenta, ae, m – фармацевт

Грецькі іменники І відміни

За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду,
як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а
також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники
жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.

Іменники жіночого роду грецького походження.

aloe, es, f – алое

diastole, es, f – розширення серця

dyspnoe, es, f — задишка

haemoptoe, es, f — кровохаркання

phlegmone, es, f — флегмона

rhaphe, es, f — шов

systole, es, f — скорочення серця

Іменники чоловічого роду гр. походження

diabetes, ae, m — діабет

ascites, ae, m — асцит, черевна водянка

Відмінювання

Sing.

Pf.

f m f m

Nom. systole ascites systolae ascitae

Gen. systoles ascitae systolarym ascitarum

Dat. systolae asciyae systolis ascitis

Ace. systolen asciten systolas ascitas

Abl. systole ascite systolis ascitis

Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:

Acc. і Abl. Наприклад:

per – через (Асс.) per horam – протягом години

ex – із (Abl.) ex agua – з води

Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в
залежності від питання.

куди? – Асс. sub linguam (під язик)

де? – Abl. in agua (у воді)

Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.

cum з (ким? чим?) вживається Abl.

cum collega (з товаришем)

Acc Abl

аd – до, при в, для

соntra – прото

inter — між

infra – під, нижче

untra — всередині

per — через

post — після

super, supra — над, понад

ante — перед, до а (перед приг.) — від

ab (перед гол. ih) – від

e – (перед.пригл.) – з (кого, чого)

ex – (перд гол. ih) — з (кого, чого)

de – про, за

cum — з

sine — без

pro – для, за

Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна
(іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний
термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками;
дієприслівниками) та неузгоджені.

Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини.
Наприклад: crista costae – гребінь ребра

tinctura valerianae – настойка валеріани

auqa menthae – м’ятна вода

Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або
прикметником.

При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення,
відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.)
не змінюється.

massa pilularum

massae pilularum

massae pilularum

massam pilularum

Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів

massa pilularum пілюльна маса

oleum olivarum оливкове масло

Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента
або лікарського засобу, пишеться з великої літери.

Tabuletta Bromcamphorae

Рекомендована література:

М.М.За калюжний, А.В.Янков, В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної
термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38.

И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К., 1988 г. §9-§12;
§22-§26.

Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К., 1999 р. §28-§29;
§33-§36.

Похожие записи