Сценарій Дня Святого Миколая
Дійові особи: Мати, тато, Яринка, Тарасик, Кум, Кума, 1,2,3 Ангели,
Вітер, Св. Миколай, Дівчинка, Чорт.
Хата, стіл. Мати ліпить пампушки Яринка помагає.
Мама (місить тісто ):
Ану, Яринко, подай мені миску. Будемо викладувати на неї пампушки. Бери,
помагай. Бо Св. Миколай усе бачить і чує. Як побачить, що не допомагаєш,
то не буде вам дарунків.
Тарасик:
Мамо, мамо, хто він є, Св. Миколай?
Мама:
Ой, діточки, то довга історія, а я не маю часу розповідати. Підіть
просіть розказати тата. Він краще знає.
Яринка:
Повідайте нам, тату.
Тарасик: Повідайте!
Тато: Жінко, а ти кликала на вечір кумів?
Мама: Та а як же! Прийдуть. Казали, що прийдуть розкажуть про
HYPERLINK “http://wedparty.ru/” \t “_blank” послуги тамади на весілля .
А ти розкажи дітям, що просять.
Діти: Повідайте нам, тату!
Тато: Слухайте, бешкетники. Ось, сідайте поруч….
То було, діточки, дуже давно. Десь 500 років тому. Жив у однім краю,
служив Господу Богу і людям єпископ Миколай.
Це була добра і порядна людина. Він помагав усім людям, які вірували в
Ісуса Христа. А найперше він помагав тим людям, яких спіткало горе. І
любив він свої дари давати так, щоб його при цьому не бачили. Приміром,
в одної жінки вмер чоловік. І було тій вдові дуже тяжко жити. Бо сама
вона тепер утримувала малих дітей та хворих старих батьків. Одного разу
прокидається вона, застилає ліжко, а під подушкою знаходить вузлик,
набитий грішми. Здивувалась вона дуже. Помолилася Господу Богу,
подякувала щиро за те добро, а сама одразу мала на думці, що то робота
Св. Миколая. І відтоді тій вдовиці велося дуже добре, бо Св. Миколай
допоміг їй від щирого серця. Тож вона і дітей поставила на ноги, і її
рідні одужали. І було ще багато подібних випадків. Ото ж пішло з того
часу і по сьогодні, що ми святкуємо свято Св. Миколая.
Отож нині, може дасть Бог, і до нас прийде Св. Миколай.
Мама:
Прийде, чому ж не прийде, наші дітки чемні, слухняні, помічники по
господарству.
Заходить дядько.
Кум: Слава Ісусу Христу!
Мама: Слава навіки!
Тато : О, вже дядько прийшли, а ти, жінко, все ще пораєшся коло печі.
Кум: Така завірюха надворі, то я й думаю собі, піду раніше, поки не
смеркло.
Тато і мама: Сідайте, грійтеся!
Кум( до дітей):
А ви тут як? Як наука в школі? А ти хлопче, що далі збитки робиш?
Іду я ось щойно вашим подвір’ям. Дивлюся, а за сараєм щось чорне.
Страшне стоїть і ричить. Аж я злякався, та подумав, що не годиться
втікати, не взнавши, що ж воно і до чого. Ще просунувся трохи вперед, а
воно як би десь пропало, а голос чути:
В хаті цій живе хлопчисько,
Називається Петро,
До науки він не дуже,
А до шкоди о-го-го!
– За кого б отой голос таке казав, чи не знаєш?
(Хлопчик схилив голову, йому соромно… )
Мама:
Кажи де напакостив. Чому мовчиш? Чи не ти ото, часом, у тітки Мотрі
вікно розбив? Зізнавайся!
Тарасик : Я,….тільки ж я не хотів. То ж я в кицьку сніжку пустив, а
вона… (плаче)
(Заходять кума. Вітається та сідає.)
Кума: А що це воно за плачі в хаті?
Ти що плачеш, Тарасику? Певно, щось накоїв?
Та він же такий гарний хлопець, не міг він щось страшне скоїти? А вже,
коли щось і вийшло, то не зі зла, не з охоти, правда?
Тарасик: Так!
Кума: Бачите, і він більше не буде. Не будеш?
Тарасик: Ні, не буду!
Мама: Сідайте, прошу в нашій хаті. Будемо скоро св. Миколая стрічати.
Кум: То не завадило б і заколядувати. Бо щось дуже тихо в хаті. І Різдво
Христове вже скоро, а ми не колядували.
Колядують. Діти бавляться.
Яринка:
Тарасику, а давай підемо Св. Миколаю на зустріч.
Тарасик: Давай!
(На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка,
вечір.)
1 Ангел :
Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.
2 Ангел:
Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.
3 Ангел :
Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.
1 Ангел:
Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?
Вітер (вбігає з мітлою):
Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось мітлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю.
(Замітає шляхи, ангели присвічують).
2 Ангел:
О, спасибі, Вітер-брате!
Гарно вмієш замітати.
Може б, ти ще допоміг,
Щоб світити місяць міг?
В темну ніч їзда тривожна,
Заблудити легко можна….
Вітер:
Добре! Я під небо злину,
Сіру плаху з нього скину.
Вийде місяць з-поза хмар,
Ясний витягне ліхтар,
І усі шляхи осяє
Пресвятому Миколаю!
(Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.)
3 Ангел:
Гляньте, місяць в небі світить!
1 Ангел:
Вже чекають чемні діти
На святого Миколая.
2 Ангел:
Ми йому на зустріч йдемо.
3 Ангел:
В кожну хату заведемо.
(Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці
рук, робить зігріваючі рухи.)
Чортик:
Ой, холодна тут зима –
В пеклі ж холоду нема,
Вибиравсь я, наче в літі!
В пеклі – жар, зима – на світі.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки всунусь десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!
(Під звуки музики пританцьовує та співає: )
Ух, ух, ух, ух, ух….
Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач –
Грійся, чортику, та й скач!
(перестає танцювати)
Трохи розігрівсь…. Та цить!
Чути здаля сніг скрипить!
Хтось надходить. На хвилинку
Заховаюсь за ялинку.
(Чортик ховається.
Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)
Яринка:
Чом, Тарасе, не видати
Ні одного ангеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий
Не прибуде до дітей?
Тарасик:
Неможливо це, сестричко!
Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждімо.
Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає,
Він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно,
Не вели себе свавільно,
І чужого научались,
Та й свого не відцурались.
1 Ангел:
l ? ?
T
V
:^ ` ? 1/4 i ? J V Z(непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе) Добрі, гарні діти! Як же ними не радіти? Чортик: (вихиляється з-за ялинки) Не мої це друзі-діти! Ні, не маю чим радіти! Яринка: Ми до Господа молились, Щоб багато дав нам сили, Щоб багато дав охоти Перешкоди всі збороти І колись такими стати, Як хотіли б тато й мати, Як хотіла б вся родина Й наша рідна Україна! 1 Ангел: Добрі діти, гарні діти, України пишні квіти! Чортик: Не мої це друзі, бачу - З горя мало не заплачу. Тарасик: (прислухається) Сестро, чуєш? Яринка: Це дзвіночки! Тарасик: Ангеляток голосочки! Яринка: Чуєш, брате? „Ту-ру-ру!” Здаля чути дивну гру…. Тарасик: Ангелята, видно, грають, Як Святого проводжають. (Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели.) Пісня ангелів (вальс): Сяють зорі, пізній час - Спіть, малятка, лю-лі-лі! В гості ми ідем до вас, Чемні діточки малі, Чи у місті, чи в селі. Спить у білій льолі гай, В’ється полем шлях пустий - Саночками Миколай, Друг дитячий, пресвятий, Їде, їде до дітей… (Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків.) 2 Ангел: Просим, глянь, Дідусю Божий: Перед містом на дорозі Ми зустріли цих дітей. Святий Миколай: Мир вам, діти! ( благословляє) Яринка: О, святий наш Миколаю! Не прогнівайся, благаю, Що Тобі на зустріч ми Серед ночі і зими Аж за місто вийшли з хати! Ми хотіли привітати, Поклонитися Тобі… Святий Миколай: Добрі діти - вас я знаю! Правду з ваших сердець читаю, З ваших синіх оченят - Дуже, дуже з того рад! Тільки ви вночі в зимі Не пускайтеся самі Віддалік від ваших хат! Тарасик: Ми гадали, слуги Божі, Що поможемо вам в дорозі, Шлях у місто вам покажемо, Хто і де живе, розкажемо. Ангел 3: Нам якраз туди пора, Де чекає дітвора, Щоб її здійснилась казка. Яринка: О, то просимо! Будь ласка! В нашу школу завітати, дітвору малу привітати. Святий Миколай: Хутчіш ходімо! (Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик. На сцені чорт і вітер.) Чортик: Даремно я сюди пригнався, Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає) Брів снігами без кожуха, Відморозив ніс і вуха. Друзів тут моїх нема - Все пропало…. все дарма!… Може з вас зі мною хтось піде у тепле царство? Буде вірним другом він мені? (Чути завивання вітру, виходить вітер… ) Вітер: Хто ти будеш? Чортик: Друг я твій! Перемерз я - розігрій! Вітер: О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зогрію… (вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає) З чортом в нас ніхто не дружить, Іди собі у своє царство сам. (Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.) Яринка: Ось ми в залі! Погляньте - Олі, Галі Ромки, Славки та Петрусі - Українські діти всі! Святий Миколай: О, спасибі, друзі браві, Що дорогу показали! За цю поміч, милі діти, Буде вас Ісус любити, А Ісусикова Мати Все вам буде помагати. (Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає на край сцени і благословляє громаду дітей:) Мир вам, любі! Ласка Божа Ваші душі хай осяє! А громада ваша гожа, Мов чудова квітка-рожа, Хай росте і розцвітає Без пригоди злої, лиха, Мамі, татові на втіху, А народові на славу! Ангели: Любі хлопчики й дівчата, Вас вітають ангелята! Святий Миколай (до ангелів): А скажіть, небесні дітки, - Ви ж для них найліпші свідки - Чи ті діти, що у залі, Ті спереду і там далі, Більші, менші і маленькі, Цілий рік були чемненькі? Ангели (гуртом): Так, вони були чемненькі, Тата слухали і неньки. Святий Миколай: А скажіть, небесні дітки, - Ви для них найкращі свідки - Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють? Чи шанують рідну мову, Українське рідне слово? Ангели: Так, і моляться, й читають, Рідні пісеньки співають Галі, Стефи, Марки, Олі, Бо вчаться у рідній школі. Святий Миколай ( до дівчинки у залі): А ходи сюди, дитинко, На коротку на хвилинку, Розкажи нам, що ти, Тут навчилася робити? Дівчинка ( виходить): Я скажу усе, що знаю, Пресвятому Миколаю: Хоч малі ми дитинчата, Поважаємо маму й тата. Ми шануєм рідне слово, Прадідівську рідну мову, Рідні книжечки читаєм, Рідні пісеньки співаєм, І молитвою, що мати Нас навчила в рідній хаті, Ми звертаємось до Бога Про опіку й допомогу. Ангел 1: Чи молилась ти, дитино, За добробут в Україні, За бабусеньку - сирітку, За дідуня і за тітку, За ровесників дітей І за рідних всіх людей? Дівчинка: Ми всі молимось щоднини За весь нарід України. 2 Ангел: Добрі діти, так і треба - Все те бачили ми з неба. Ангел 3: Діти милі, а давайте заспіваємо Миколаю пісню. (Пісня «А хто, хто Миколая любить.») Ангел 3: Діти, а хто хоче розказати Миколаю вірш. (Присутні діти, за бажанням розповідають вірш. Св. Миколай дає подарунки.) Святий Миколай: Бачу я, ви добрі діти - Буде з того Бог радіти! Хай же вам, мов сонце світить, Захищає, мов покров, Божа ласка та любов! Не за плату-нагороду, А тому, що чесні зроду, Що шляхетні, не пусті, Правді служите святій. Дівчинка: Дякуємо Тобі, Владико, За утіху цю велику! Яринка: Дякуємо Тобі, Святий, Від усіх оцих дітей! Тарасик: Обіцяємо добрими бути, Слів Твоїх не призабути, Завжди вчитися охоче, Бо того Ісусик хоче, І такими виростати, Як бажають тато, мати І увесь наш рідний край! Ангели (хором): Всім вам Боже помагай!
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter