.

Сценарій Дня Святого Миколая (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 1685
Скачать документ

Сценарій Дня Святого Миколая

Дійові особи: Мати, тато, Яринка, Тарасик, Кум, Кума, 1,2,3 Ангели,
Вітер, Св. Миколай, Дівчинка, Чорт.

Хата, стіл. Мати ліпить пампушки Яринка помагає.

Мама (місить тісто ):

Ану, Яринко, подай мені миску. Будемо викладувати на неї пампушки. Бери,
помагай. Бо Св. Миколай усе бачить і чує. Як побачить, що не допомагаєш,
то не буде вам дарунків.

Тарасик:

Мамо, мамо, хто він є, Св. Миколай?

Мама:

Ой, діточки, то довга історія, а я не маю часу розповідати. Підіть
просіть розказати тата. Він краще знає.

Яринка:

Повідайте нам, тату.

Тарасик: Повідайте!

Тато: Жінко, а ти кликала на вечір кумів?

Мама: Та а як же! Прийдуть. Казали, що прийдуть розкажуть про
HYPERLINK “http://wedparty.ru/” \t “_blank” послуги тамади на весілля .
А ти розкажи дітям, що просять.

Діти: Повідайте нам, тату!

Тато: Слухайте, бешкетники. Ось, сідайте поруч….

То було, діточки, дуже давно. Десь 500 років тому. Жив у однім краю,
служив Господу Богу і людям єпископ Миколай.

Це була добра і порядна людина. Він помагав усім людям, які вірували в
Ісуса Христа. А найперше він помагав тим людям, яких спіткало горе. І
любив він свої дари давати так, щоб його при цьому не бачили. Приміром,
в одної жінки вмер чоловік. І було тій вдові дуже тяжко жити. Бо сама
вона тепер утримувала малих дітей та хворих старих батьків. Одного разу
прокидається вона, застилає ліжко, а під подушкою знаходить вузлик,
набитий грішми. Здивувалась вона дуже. Помолилася Господу Богу,
подякувала щиро за те добро, а сама одразу мала на думці, що то робота
Св. Миколая. І відтоді тій вдовиці велося дуже добре, бо Св. Миколай
допоміг їй від щирого серця. Тож вона і дітей поставила на ноги, і її
рідні одужали. І було ще багато подібних випадків. Ото ж пішло з того
часу і по сьогодні, що ми святкуємо свято Св. Миколая.

Отож нині, може дасть Бог, і до нас прийде Св. Миколай.

Мама:

Прийде, чому ж не прийде, наші дітки чемні, слухняні, помічники по
господарству.

Заходить дядько.

Кум: Слава Ісусу Христу!

Мама: Слава навіки!

Тато : О, вже дядько прийшли, а ти, жінко, все ще пораєшся коло печі.

Кум: Така завірюха надворі, то я й думаю собі, піду раніше, поки не
смеркло.

Тато і мама: Сідайте, грійтеся!

Кум( до дітей):

А ви тут як? Як наука в школі? А ти хлопче, що далі збитки робиш?

Іду я ось щойно  вашим подвір’ям. Дивлюся, а за сараєм щось чорне.
Страшне стоїть і ричить. Аж я злякався, та подумав, що не годиться
втікати, не взнавши, що ж воно і до чого. Ще просунувся трохи вперед, а
воно як би десь пропало, а голос чути:

В хаті цій живе хлопчисько,

Називається Петро,

До науки він не дуже,

А до шкоди о-го-го!

– За кого б отой голос таке казав, чи не знаєш?

(Хлопчик схилив голову, йому соромно… )

Мама:

Кажи де напакостив. Чому мовчиш? Чи не ти ото, часом, у тітки Мотрі
вікно розбив? Зізнавайся!

Тарасик : Я,….тільки ж я не хотів. То ж я в кицьку сніжку пустив, а
вона… (плаче)

(Заходять кума. Вітається та сідає.)

Кума: А що це воно за плачі в хаті?

Ти що плачеш, Тарасику? Певно, щось накоїв?

Та він же такий гарний хлопець, не міг він щось страшне скоїти? А вже,
коли щось і вийшло, то не зі зла, не з охоти, правда?

Тарасик: Так!

Кума: Бачите, і він більше не буде. Не будеш?

Тарасик: Ні, не буду!

Мама: Сідайте, прошу в нашій хаті. Будемо скоро св. Миколая стрічати.

Кум: То не завадило б і заколядувати. Бо щось дуже тихо в хаті. І Різдво
Христове вже скоро, а ми не колядували.

Колядують. Діти бавляться.

Яринка:

Тарасику, а давай підемо Св. Миколаю на зустріч.

Тарасик: Давай!

(На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка,
вечір.)

1 Ангел :

Ніч розкрила чорні крила,

Землю в темряву сповила.

2 Ангел:

Сніг засипав всі дороги,

І поля, і перелоги.

3 Ангел :

Ані сліду не видати,

Ні стежиночки до хати.

1 Ангел:

Як же Миколай святий

Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігає з мітлою):

Не турбуйтесь, слуги Божі!

Вітер радо вам поможе.

Гляньте, ось мітлу я маю,

Всі шляхи позамітаю,

Брами всі повідчиняю

Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангели присвічують).

2 Ангел:

О, спасибі, Вітер-брате!

Гарно вмієш замітати.

Може б, ти ще допоміг,

Щоб світити місяць міг?

В темну ніч їзда тривожна,

Заблудити легко можна….

Вітер:

Добре! Я під небо злину,

Сіру плаху з нього скину.

Вийде місяць з-поза хмар,

Ясний витягне ліхтар,

І усі шляхи осяє

Пресвятому Миколаю!

(Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.)

3 Ангел:

Гляньте, місяць в небі світить!

1 Ангел:

Вже чекають чемні діти

На святого Миколая.

2 Ангел:

Ми йому на зустріч йдемо.

3 Ангел:

В кожну хату заведемо.

(Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці
рук, робить зігріваючі рухи.)

Чортик:

Ой, холодна тут зима –

В пеклі ж холоду нема,

Вибиравсь я, наче в літі!

В пеклі – жар, зима – на світі.

Я без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

Поки всунусь десь до хати,

Де живуть погані діти,

Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає: )

Ух, ух, ух, ух, ух….

Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач –

Грійся, чортику, та й скач!

(перестає танцювати)

Трохи розігрівсь…. Та цить!

Чути здаля сніг скрипить!

Хтось надходить. На хвилинку

Заховаюсь за ялинку.

(Чортик ховається.

Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка:

Чом, Тарасе, не видати

Ні одного ангеляти,

Ні дзвіночків не чувати!

Може, Миколай Святий

Не прибуде до дітей?

Тарасик:

Неможливо це, сестричко!

Ще хвилинку невеличку

Терпеливо ми заждімо.

Миколай Святий в наш дім

Вірю, скоро завітає,

Він про нас всю правду знає.

Ми ж усі учились пильно,

Не вели себе свавільно,

І чужого научались,

Та й свого не відцурались.

1 Ангел:

l ? ?

T

V

:^ ` ? 1/4 i ? J V Z(непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе) Добрі, гарні діти! Як же ними не радіти? Чортик: (вихиляється з-за ялинки) Не мої це друзі-діти! Ні, не маю чим радіти! Яринка: Ми до Господа молились, Щоб багато дав нам сили, Щоб багато дав охоти Перешкоди всі збороти І колись такими стати, Як хотіли б тато й мати, Як хотіла б вся родина Й наша рідна Україна! 1 Ангел: Добрі діти, гарні діти, України пишні квіти! Чортик: Не мої це друзі, бачу - З горя мало не заплачу. Тарасик: (прислухається) Сестро, чуєш? Яринка: Це дзвіночки! Тарасик: Ангеляток голосочки! Яринка: Чуєш, брате? „Ту-ру-ру!” Здаля чути дивну гру…. Тарасик: Ангелята, видно, грають, Як Святого проводжають. (Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели.) Пісня ангелів (вальс): Сяють зорі, пізній час - Спіть, малятка, лю-лі-лі! В гості ми ідем до вас, Чемні діточки малі, Чи у місті, чи в селі. Спить у білій льолі гай, В’ється полем шлях пустий - Саночками Миколай, Друг дитячий, пресвятий, Їде, їде до дітей… (Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків.) 2 Ангел: Просим, глянь, Дідусю Божий: Перед містом на дорозі Ми зустріли цих дітей. Святий Миколай: Мир вам, діти! ( благословляє) Яринка: О, святий наш Миколаю! Не прогнівайся, благаю, Що Тобі на зустріч ми Серед ночі і зими Аж за місто вийшли з хати! Ми хотіли привітати, Поклонитися Тобі… Святий Миколай: Добрі діти - вас я знаю! Правду з ваших сердець читаю, З ваших синіх оченят - Дуже, дуже з того рад! Тільки ви вночі в зимі Не пускайтеся самі Віддалік від ваших хат! Тарасик: Ми гадали, слуги Божі, Що поможемо вам в дорозі, Шлях у місто вам покажемо, Хто і де живе, розкажемо. Ангел 3: Нам якраз туди пора, Де чекає дітвора, Щоб її здійснилась казка. Яринка: О, то просимо! Будь ласка! В нашу школу завітати, дітвору малу привітати. Святий Миколай: Хутчіш ходімо! (Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик. На сцені чорт і вітер.) Чортик: Даремно я сюди пригнався, Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає) Брів снігами без кожуха, Відморозив ніс і вуха. Друзів тут моїх нема - Все пропало…. все дарма!… Може з вас зі мною хтось піде у тепле царство? Буде вірним другом він мені? (Чути завивання вітру, виходить вітер… ) Вітер: Хто ти будеш? Чортик: Друг я твій! Перемерз я - розігрій! Вітер: О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зогрію… (вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає) З чортом в нас ніхто не дружить, Іди собі у своє царство сам. (Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.) Яринка: Ось ми в залі! Погляньте - Олі, Галі Ромки, Славки та Петрусі - Українські діти всі! Святий Миколай: О, спасибі, друзі браві, Що дорогу показали! За цю поміч, милі діти, Буде вас Ісус любити, А Ісусикова Мати Все вам буде помагати. (Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає на край сцени і благословляє громаду дітей:) Мир вам, любі! Ласка Божа Ваші душі хай осяє! А громада ваша гожа, Мов чудова квітка-рожа, Хай росте і розцвітає Без пригоди злої, лиха, Мамі, татові на втіху, А народові на славу! Ангели: Любі хлопчики й дівчата, Вас вітають ангелята! Святий Миколай (до ангелів): А скажіть, небесні дітки, - Ви ж для них найліпші свідки - Чи ті діти, що у залі, Ті спереду і там далі, Більші, менші і маленькі, Цілий рік були чемненькі? Ангели (гуртом): Так, вони були чемненькі, Тата слухали і неньки. Святий Миколай: А скажіть, небесні дітки, - Ви для них найкращі свідки - Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють? Чи шанують рідну мову, Українське рідне слово? Ангели: Так, і моляться, й читають, Рідні пісеньки співають Галі, Стефи, Марки, Олі, Бо вчаться у рідній школі. Святий Миколай ( до дівчинки у залі): А ходи сюди, дитинко, На коротку на хвилинку, Розкажи нам, що ти, Тут навчилася робити? Дівчинка ( виходить): Я скажу усе, що знаю, Пресвятому Миколаю: Хоч малі ми дитинчата, Поважаємо маму й тата. Ми шануєм рідне слово, Прадідівську рідну мову, Рідні книжечки читаєм, Рідні пісеньки співаєм, І молитвою, що мати Нас навчила в рідній хаті, Ми звертаємось до Бога Про опіку й допомогу. Ангел 1: Чи молилась ти, дитино, За добробут в Україні, За бабусеньку - сирітку, За дідуня і за тітку, За ровесників дітей І за рідних всіх людей? Дівчинка: Ми всі молимось щоднини За весь нарід України. 2 Ангел: Добрі діти, так і треба - Все те бачили ми з неба. Ангел 3: Діти милі, а давайте заспіваємо Миколаю пісню. (Пісня «А хто, хто Миколая любить.») Ангел 3: Діти, а хто хоче розказати Миколаю вірш. (Присутні діти, за бажанням розповідають вірш. Св. Миколай дає подарунки.) Святий Миколай: Бачу я, ви добрі діти - Буде з того Бог радіти! Хай же вам, мов сонце світить, Захищає, мов покров, Божа ласка та любов! Не за плату-нагороду, А тому, що чесні зроду, Що шляхетні, не пусті, Правді служите святій. Дівчинка: Дякуємо Тобі, Владико, За утіху цю велику! Яринка: Дякуємо Тобі, Святий, Від усіх оцих дітей! Тарасик: Обіцяємо добрими бути, Слів Твоїх не призабути, Завжди вчитися охоче, Бо того Ісусик хоче, І такими виростати, Як бажають тато, мати І увесь наш рідний край! Ангели (хором): Всім вам Боже помагай!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020