.

Сценарій Дня Святого Миколая (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1445
Скачать документ

Сценарій Дня Святого Миколая

Дійові особи: Мати, тато, Яринка, Тарасик, Кум, Кума, 1,2,3 Ангели,
Вітер, Св. Миколай, Дівчинка, Чорт.

Хата, стіл. Мати ліпить пампушки Яринка помагає.

Мама (місить тісто ):

Ану, Яринко, подай мені миску. Будемо викладувати на неї пампушки. Бери,
помагай. Бо Св. Миколай усе бачить і чує. Як побачить, що не допомагаєш,
то не буде вам дарунків.

Тарасик:

Мамо, мамо, хто він є, Св. Миколай?

Мама:

Ой, діточки, то довга історія, а я не маю часу розповідати. Підіть
просіть розказати тата. Він краще знає.

Яринка:

Повідайте нам, тату.

Тарасик: Повідайте!

Тато: Жінко, а ти кликала на вечір кумів?

Мама: Та а як же! Прийдуть. Казали, що прийдуть розкажуть про
HYPERLINK “http://wedparty.ru/” \t “_blank” послуги тамади на весілля .
А ти розкажи дітям, що просять.

Діти: Повідайте нам, тату!

Тато: Слухайте, бешкетники. Ось, сідайте поруч….

То було, діточки, дуже давно. Десь 500 років тому. Жив у однім краю,
служив Господу Богу і людям єпископ Миколай.

Це була добра і порядна людина. Він помагав усім людям, які вірували в
Ісуса Христа. А найперше він помагав тим людям, яких спіткало горе. І
любив він свої дари давати так, щоб його при цьому не бачили. Приміром,
в одної жінки вмер чоловік. І було тій вдові дуже тяжко жити. Бо сама
вона тепер утримувала малих дітей та хворих старих батьків. Одного разу
прокидається вона, застилає ліжко, а під подушкою знаходить вузлик,
набитий грішми. Здивувалась вона дуже. Помолилася Господу Богу,
подякувала щиро за те добро, а сама одразу мала на думці, що то робота
Св. Миколая. І відтоді тій вдовиці велося дуже добре, бо Св. Миколай
допоміг їй від щирого серця. Тож вона і дітей поставила на ноги, і її
рідні одужали. І було ще багато подібних випадків. Ото ж пішло з того
часу і по сьогодні, що ми святкуємо свято Св. Миколая.

Отож нині, може дасть Бог, і до нас прийде Св. Миколай.

Мама:

Прийде, чому ж не прийде, наші дітки чемні, слухняні, помічники по
господарству.

Заходить дядько.

Кум: Слава Ісусу Христу!

Мама: Слава навіки!

Тато : О, вже дядько прийшли, а ти, жінко, все ще пораєшся коло печі.

Кум: Така завірюха надворі, то я й думаю собі, піду раніше, поки не
смеркло.

Тато і мама: Сідайте, грійтеся!

Кум( до дітей):

А ви тут як? Як наука в школі? А ти хлопче, що далі збитки робиш?

Іду я ось щойно  вашим подвір’ям. Дивлюся, а за сараєм щось чорне.
Страшне стоїть і ричить. Аж я злякався, та подумав, що не годиться
втікати, не взнавши, що ж воно і до чого. Ще просунувся трохи вперед, а
воно як би десь пропало, а голос чути:

В хаті цій живе хлопчисько,

Називається Петро,

До науки він не дуже,

А до шкоди о-го-го!

– За кого б отой голос таке казав, чи не знаєш?

(Хлопчик схилив голову, йому соромно… )

Мама:

Кажи де напакостив. Чому мовчиш? Чи не ти ото, часом, у тітки Мотрі
вікно розбив? Зізнавайся!

Тарасик : Я,….тільки ж я не хотів. То ж я в кицьку сніжку пустив, а
вона… (плаче)

(Заходять кума. Вітається та сідає.)

Кума: А що це воно за плачі в хаті?

Ти що плачеш, Тарасику? Певно, щось накоїв?

Та він же такий гарний хлопець, не міг він щось страшне скоїти? А вже,
коли щось і вийшло, то не зі зла, не з охоти, правда?

Тарасик: Так!

Кума: Бачите, і він більше не буде. Не будеш?

Тарасик: Ні, не буду!

Мама: Сідайте, прошу в нашій хаті. Будемо скоро св. Миколая стрічати.

Кум: То не завадило б і заколядувати. Бо щось дуже тихо в хаті. І Різдво
Христове вже скоро, а ми не колядували.

Колядують. Діти бавляться.

Яринка:

Тарасику, а давай підемо Св. Миколаю на зустріч.

Тарасик: Давай!

(На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка,
вечір.)

1 Ангел :

Ніч розкрила чорні крила,

Землю в темряву сповила.

2 Ангел:

Сніг засипав всі дороги,

І поля, і перелоги.

3 Ангел :

Ані сліду не видати,

Ні стежиночки до хати.

1 Ангел:

Як же Миколай святий

Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігає з мітлою):

Не турбуйтесь, слуги Божі!

Вітер радо вам поможе.

Гляньте, ось мітлу я маю,

Всі шляхи позамітаю,

Брами всі повідчиняю

Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангели присвічують).

2 Ангел:

О, спасибі, Вітер-брате!

Гарно вмієш замітати.

Може б, ти ще допоміг,

Щоб світити місяць міг?

В темну ніч їзда тривожна,

Заблудити легко можна….

Вітер:

Добре! Я під небо злину,

Сіру плаху з нього скину.

Вийде місяць з-поза хмар,

Ясний витягне ліхтар,

І усі шляхи осяє

Пресвятому Миколаю!

(Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.)

3 Ангел:

Гляньте, місяць в небі світить!

1 Ангел:

Вже чекають чемні діти

На святого Миколая.

2 Ангел:

Ми йому на зустріч йдемо.

3 Ангел:

В кожну хату заведемо.

(Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці
рук, робить зігріваючі рухи.)

Чортик:

Ой, холодна тут зима –

В пеклі ж холоду нема,

Вибиравсь я, наче в літі!

В пеклі – жар, зима – на світі.

Я без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

Поки всунусь десь до хати,

Де живуть погані діти,

Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає: )

Ух, ух, ух, ух, ух….

Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач –

Грійся, чортику, та й скач!

(перестає танцювати)

Трохи розігрівсь…. Та цить!

Чути здаля сніг скрипить!

Хтось надходить. На хвилинку

Заховаюсь за ялинку.

(Чортик ховається.

Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка:

Чом, Тарасе, не видати

Ні одного ангеляти,

Ні дзвіночків не чувати!

Може, Миколай Святий

Не прибуде до дітей?

Тарасик:

Неможливо це, сестричко!

Ще хвилинку невеличку

Терпеливо ми заждімо.

Миколай Святий в наш дім

Вірю, скоро завітає,

Він про нас всю правду знає.

Ми ж усі учились пильно,

Не вели себе свавільно,

І чужого научались,

Та й свого не відцурались.

1 Ангел:

l ? ?

T

V

: < ^`?1/4i?JVZ(непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе)Добрі, гарні діти!Як же ними не радіти?Чортик:(вихиляється з-за ялинки)Не мої це друзі-діти!Ні, не маю чим радіти!Яринка:Ми до Господа молились,Щоб багато дав нам сили,Щоб багато дав охотиПерешкоди всі зборотиІ колись такими стати,Як хотіли б тато й мати,Як хотіла б вся родинаЙ наша рідна Україна!1 Ангел:Добрі діти, гарні діти,України пишні квіти!Чортик:Не мої це друзі, бачу -З горя мало не заплачу.Тарасик:(прислухається)Сестро, чуєш?Яринка:Це дзвіночки!Тарасик:Ангеляток голосочки!Яринка:Чуєш, брате?„Ту-ру-ру!”Здаля чути дивну гру….Тарасик:Ангелята, видно, грають,Як Святого проводжають.(Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели.)Пісня ангелів (вальс):Сяють зорі, пізній час -Спіть, малятка, лю-лі-лі!В гості ми ідем до вас,Чемні діточки малі,Чи у місті, чи в селі.Спить у білій льолі гай,В’ється полем шлях пустий -Саночками Миколай,Друг дитячий, пресвятий,Їде, їде до дітей…(Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків.)2 Ангел:Просим, глянь, Дідусю Божий:Перед містом на дорозіМи зустріли цих дітей.Святий Миколай:Мир вам, діти! ( благословляє)Яринка:О, святий наш Миколаю!Не прогнівайся, благаю,Що Тобі на зустріч миСеред ночі і зимиАж за місто вийшли з хати!Ми хотіли привітати,Поклонитися Тобі…Святий Миколай:Добрі діти - вас я знаю!Правду з ваших сердець читаю,З ваших синіх оченят -Дуже, дуже з того рад!Тільки ви вночі в зиміНе пускайтеся саміВіддалік від ваших хат!Тарасик:Ми гадали, слуги Божі,Що поможемо вам в дорозі,Шлях у місто вам покажемо,Хто і де живе, розкажемо.Ангел 3:Нам якраз туди пора,Де чекає дітвора,Щоб її здійснилась казка.Яринка:О, то просимо! Будь ласка!В нашу школу завітати,дітвору малу привітати.Святий Миколай:Хутчіш ходімо!(Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик. На сцені чорт і вітер.)Чортик:Даремно я сюди пригнався,Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає)Брів снігами без кожуха,Відморозив ніс і вуха.Друзів тут моїх нема -Все пропало…. все дарма!…Може з вас зі мною хтось піде у тепле царство?Буде вірним другом він мені?(Чути завивання вітру, виходить вітер… )Вітер:Хто ти будеш?Чортик:Друг я твій!Перемерз я - розігрій!Вітер:О, чортів я розумію!Зараз я й тебе зогрію…(вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає)З чортом в нас ніхто не дружить,Іди собі у своє царство сам.(Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.)Яринка:Ось ми в залі!Погляньте - Олі, ГаліРомки, Славки та Петрусі -Українські діти всі!Святий Миколай:О, спасибі, друзі браві,Що дорогу показали!За цю поміч, милі діти,Буде вас Ісус любити,А Ісусикова МатиВсе вам буде помагати.(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає на край сцени і благословляє громаду дітей:)Мир вам, любі! Ласка БожаВаші душі хай осяє!А громада ваша гожа,Мов чудова квітка-рожа,Хай росте і розцвітаєБез пригоди злої, лиха,Мамі, татові на втіху,А народові на славу!Ангели:Любі хлопчики й дівчата,Вас вітають ангелята!Святий Миколай (до ангелів):А скажіть, небесні дітки, -Ви ж для них найліпші свідки -Чи ті діти, що у залі,Ті спереду і там далі,Більші, менші і маленькі,Цілий рік були чемненькі?Ангели (гуртом):Так, вони були чемненькі,Тата слухали і неньки.Святий Миколай:А скажіть, небесні дітки, -Ви для них найкращі свідки -Чи молитву рідну знають?Бога нею прославляють?Чи шанують рідну мову,Українське рідне слово?Ангели:Так, і моляться, й читають,Рідні пісеньки співаютьГалі, Стефи, Марки, Олі,Бо вчаться у рідній школі.Святий Миколай ( до дівчинки у залі):А ходи сюди, дитинко,На коротку на хвилинку,Розкажи нам, що ти,Тут навчилася робити?Дівчинка ( виходить):Я скажу усе, що знаю,Пресвятому Миколаю:Хоч малі ми дитинчата,Поважаємо маму й тата.Ми шануєм рідне слово,Прадідівську рідну мову,Рідні книжечки читаєм,Рідні пісеньки співаєм,І молитвою, що матиНас навчила в рідній хаті,Ми звертаємось до БогаПро опіку й допомогу.Ангел 1:Чи молилась ти, дитино,За добробут в Україні,За бабусеньку - сирітку,За дідуня і за тітку,За ровесників дітейІ за рідних всіх людей?Дівчинка:Ми всі молимось щодниниЗа весь нарід України.2 Ангел:Добрі діти, так і треба -Все те бачили ми з неба.Ангел 3:Діти милі,а давайте заспіваємо Миколаю пісню.(Пісня «А хто, хто Миколая любить.»)Ангел 3:Діти, а хто хоче розказати Миколаю вірш.(Присутні діти, за бажанням розповідають вірш. Св. Миколай дає подарунки.)Святий Миколай:Бачу я, ви добрі діти -Буде з того Бог радіти!Хай же вам, мов сонце світить,Захищає, мов покров,Божа ласка та любов!Не за плату-нагороду,А тому, що чесні зроду,Що шляхетні, не пусті,Правді служите святій.Дівчинка:Дякуємо Тобі, Владико,За утіху цю велику!Яринка:Дякуємо Тобі, Святий,Від усіх оцих дітей!Тарасик:Обіцяємо добрими бути,Слів Твоїх не призабути,Завжди вчитися охоче,Бо того Ісусик хоче,І такими виростати,Як бажають тато, матиІ увесь наш рідний край!Ангели (хором):Всім вам Боже помагай!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019