Реферат на тему:

Структура, критерії та показники професійно-педагогічної культури
майбутніх учителів початкової школи в умовах навчання в педагогічному
ВНЗ

Сучасний розвиток нашого суспільства зумовлює необхідність урахування
впливу новітніх педагогічних технологій у діяльності вищої школи. Серед
шляхів реформування освіти вдосконалення змісту професійно-педагогічної
культури майбутніх педагогів. Педагогічні технології мають забезпечувати
варіативний компонент професійної підготовки особистості, дозволяють
ефективно використовувати інноваційні та науково-методичні досягнення у
професійному становленні вчителя.

В умовах гуманізації та демократизації суспільства соціальна роль
особистості невпинно зростає. Урахування означеного феномена дозволяє
здійснювати професійну підготовку студентів через активізацію
пізнавального та культурологічного мислення у процесі педагогічної
діяльності. Інструментарієм виступає реалізація практико орієнтованого
підходу у професійному становленні особистості, врахування об’єктивних
нових соціокультурних умов, що дозволяють розвивати здібності, інтереси,
професійні потреби майбутніх учителів початкової школи.

В останній час з’явилися дослідження, котрі безпосередньо розглядають
проблему формування педагогічної культури А.Баpабанщиков,
О.Бондаревська, М.Букач, О.Гаpмаш, В.Гриньова, В.Зелюк, Т.Іванова,
І.Ісаєв, С.Муцинов, О.Рудницька. При безумовній важливості цих
досліджень ступінь розробки проблеми формування професійно-педагогічної
культури майбутнього вчителя початкової школи є недостатнім, вимагають
обґрунтування компоненти її структури з урахуванням нових підходів до
процесу навчання, необхідне уточнення критеріїв і показників
сформованості професійно-педагогічної культури.

Метою статті є уточнити структуру та показники, критерії сформованості
професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової ланки.

Структурні характеристики професійно-педагогічної культури спираються на
структуру педагогічної діяльності та вимагають розгляду даного феномену
як динамічного утворення, в якому виділяються окремі одиниці –
компоненти. Ми визначили систему компонентів формування
професійно-педагогічної культури студентів: пізнавальний,
мотиваційно-емоційний, діяльнісний та регулятивний [1].

Пізнавальний компонент включає відповідність навчальних і професійних
інтересів, стійку потребу у знаннях з предметів, володіння інформацією
про зміст педагогічної діяльності. Знання психофізіологічних
особливостей особистості, особливостей оточуючих людей, відповідність
навчальних і професійних інтересів, потреба у знаннях з
психолого-педагогічних, методичних і спеціальних предметів, розвиток
професійно значущих якостей особистості. Уміння та знання
психофізіологічних особливостей особистості, оточуючих людей, знання
теорії та методики здійснення навчально-виховного процесу.

Мотиваційно-емоційний компонент – позитивне ставлення до педагогічної
діяльності. Позитивне ставлення до знань про педагогічну діяльність,
задоволення положенням серед учителів, бажання займатися
професійно-педагогічною діяльністю. Задоволення професійними вміннями
однокурсників у період педагогічної практики, бажання займатися
професійно педагогічною діяльністю.

Діяльнісний компонент – відповідність знань, умінь, навичок та їх
реалізація в період педагогічної практики, потреба в педагогічній
діяльності, активна позиція в оволодінні знаннями про педагогічну
професію. Знання професійної педагогічної діяльності, адекватна
самооцінка наявності системи знань, умінь для виконання функцій
професійної педагогічної діяльності, прагнення оволодіти професійними
знаннями, вміннями й навичками, до самовдосконалення, самоосвіти,
самовиховання, уміння й навички для успішної професійної педагогічної
діяльності в школі. Володіння етикетом, правилами спілкування, емоційним
станом.

Регулятивний компонент – упевненість у подоланні труднощів оволодіння
педагогічною діяльністю. Знання принципів та правил самоосвіти,
самовиховання, самовдосконалення. Уміння вдосконалення професійно
значущих якостей.

Складність структури і змісту професійно-педагогічної культури зумовлює
необхідність виділення основних показників, які відображають її сутнісні
характеристики. Основні показники, структурні компоненти як зміст
професійно-педагогічної культури і відповідні рівні сформованості
представлено у табл.1.

На основі зазначених показників встановлено рівні сформованості
професійно-педагогічної культури: високий, середній, низький. Високий
рівень передбачає чітке уявлення про сформованість
професійно-педагогічної культури, власний розвиток особистості
майбутнього вчителя початкової школи; професійну компетентність
володіння спеціальними знаннями й уміннями; високий ступінь розвиненості
педагогічного мислення; самостійний пошук рішення педагогічних проблем;
самоаналіз і самовдосконалення; готовність використовувати в своїй
діяльності практико-орієнтований підхід до вихованців.

Таблиця1

Рівні, показники та критерії професійно-педагогічної культури
майбутнього вчителя початкової школи

Критерії Показники Рівні сформованості

Цілісно-мотиваційний Яскраво виражений інтерес до
професійно-педагогічної культури. Бачить сенс навчання на факультеті
підготовки вчителів початкової ланки. Яскраво виражене постійне
прагнення до удосконалення своєї індивідуальності, усвідомлення
соціального й особистісного значення професійно-педагогічної культури
Високий

Достатній інтерес до формування професійно-педагогічної культури та її
компонентів. Має бажання й потребу у самовдосконаленню, але не завжди
усвідомлює значущість окремих компонентів професійно-педагогічної
культури й предметів педагогічного циклу. Середній

Нестійкий інтерес до професійно-педагогічної культури, не має бажання й
потреби у самовдосконаленні, низький інтерес до педагогічної практики,
зацікавленість виникає, якщо постійно стимулювати при рішенні
педагогічних ситуацій. Низький

Пізнавальний Інтерес до професії вчителя початкової школи та до здобуття
педагогічних знань як на заняттях, так і в період педагогічної практики.
Має міцні, глибокі знання з професійно-педагогічної культури, шляхи та
засоби її формування. Постійно розширює свій кругозір. Займається
самоосвітою. Високий

Має знання з педагогічних дисциплін, але не завжди правильно їх
використовує, часто пасивний при використанні набутих знань та вмінь,
звертає на них увагу, якщо викладач на них акцентує. Потребує спонукань
до самоосвіти. Середній

Має задовільні педагогічні знання з професійно-педагогічної культури
майбутнього вчителя початкових класів, епізодично займається
самоосвітою, нерегулярно працює з літературою. Не може застосовувати
набуті знання в період проходження педагогічної практики. Низький

Діяльнісно-операційний Сформовано систему умінь, навичок. Надає
перевагу завданням творчого характеру. Може аналізувати педагогічні
факти, педагогічний досвід. Правильно вирішує професійні ситуації,
задачі. Уміє вступати в контакти, орієнтується в комунікативних
ситуаціях. Високий

Сформована система умінь та навичок, але не завжди використовує їх на
достатньому рівні, не використовує творчі завдання, розв’язує конфліктні
ситуації, якщо вони не дуже складні за рівнем. Середній

Відсутня система умінь, сформовані лише окремі складові професійно
педагогічної культури, вирішує завдання репродуктивного характеру, не
завжди орієнтується в конфліктних та виховних ситуаціях. Не завжди
використовує комунікативні вміння. Низький

Емоційно-регулятивний Сформовано систему професійно-педагогічної
спрямованості культури майбутнього вчителя початкової школи, це
насамперед любов до дітей, рефлексія, емпатія. Захопленість педагогічною
діяльністю, уникнення конфліктів. Удосконалення особистісних якостей та
властивостей. Високий

Сформовані окремі властивості особистості майбутнього вчителя
початкової школи, що призводить до непорозумінь при вирішенні
конфліктних та проблемних ситуацій. Середній

Сформовані окремі якості особистості та здібності. Часто виникають
конфліктні ситуації та проблеми з учнями та батьками, колегами по
роботі, труднощі при комунікації. Низький

Оцінювальний Може адекватно оцінити свою педагогічну діяльність та
сформованість професійно-педагогічної культури. Прагне до
самовдосконалення. Високий

Оцінює свої можливості та рівень сформованості професійно-педагогічної
культури не завжди адекватно. Не завжди правильно використовує методи та
засоби впливу на учнів, комунікативні здібності розвинуті на середньому
рівні. Середній

Не завжди правильно оцінює свої професійно-педагогічні можливості та
сформованість культури. Пасивний до формування професійно-педагогічної
культури та до самовдосконалення своєї особистості. Не бачить важливості
в формуванні уміння правильно оцінювати складні педагогічні ситуації.
Низький

Середній рівень характеризується недостатнім проявом сформованості
професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової ланки.
Використовуються стереотипи у виконанні проблемних та конфліктних
ситуацій; прояв певних якостей особистості потребує вдосконалення знань
з педагогічних дисциплін та розвитку комунікативних здібностей; нечіткі
уявлення про методи та засоби практико-орієнтовного підходу; не чітко
виражене прагнення до самовдосконалення та самоаналіз своєї діяльності.

Низький рівень характеризується репродуктивним використанням знань,
умінь з професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкових
класів; нерозвиненістю педагогічного мислення, низькою пізнавальною
активністю. Відсутня впевненість у самовдосконаленості та розвитку
комунікативних здібностей; відсутня потреба у формуванні
професійно-педагогічної культури особистості майбутнього вчителя
початкової школи.

Нами було проведено дослідження з урахуванням запропонованих вище
критеріїв та показників рівнів сформованості професійно-педагогічної
культури студентів педагогічного факультету Південноукраїнського
педагогічного університету. Отримані результати занесені в таблицю 2. Ми
запропонували впровадити у вузівську практику спецкурс. Пропонований
спецкурс дає змогу залучити студентів до специфіки вивчення основ
формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів
початкової школи. У процесі опанування курсу формуються такі якості
спеціаліста, як самостійність, відповідальність, активність,
ініціативність та духовно-моральні якості. Метою даного спецкурсу є
теоретико-методологічне усвідомлення змісту і структури
професійно-педагогічної культури, а також розвиток у майбутніх учителів
професійно-педагогічних, духовно-моральних якостей, які потрібні для
успішної педагогічної діяльності.

Завдання курсу: 1) з’ясувати теоретико-методологічні основи формування
професійно-педагогічної культури в процесі вивчення спецкурсу; 2)
встановити стан проблеми, що досліджується, на сучасному етапі; 3)
охарактеризувати складові професійно-педагогічної культури майбутнього
фахівця початкової ланки освіти; 4) окреслити основні методики та
технології формування професійно-педагогічної культури майбутніх
фахівців; 5) визначити специфіку формування професійно-педагогічної
культури студентів факультету підготовки вчителі початкової школи; 6)
формування рефлексивної позиції, яка орієнтує вчителя на усвідомлення й
аналіз власної професійної діяльності, на педагогічну творчість,
самостійну дослідницьку діяльність.

Програма спецкурсу побудована за модульно-рейтинговою системою і включає
чотири модулі.

У модулі 1 “Теоретико-методологічні засади формування
професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи у
процесі професійної підготовки” визначаються особливості теоретичних та
методологічних засад формування професійно-педагогічної культури вчителя
початкових класів.

Модуль 2 “Особливості теорії та технології практико орієнтованого
підходу при формуванні професійно-педагогічної культури майбутніх
педагогів” присвячений практико орієнтованому підходу до формування
професійно-педагогічній культурі фахівця.

У модулі 3 “Педагогічні умови формування професійно-педагогічної
культури майбутніх педагогів у період педагогічної практики”
розглядається актуальна проблема формування професійної культури
засобами педагогічної практики.

Модуль 4 “Сучасна вища школа і проблеми формування
професійно-педагогічної культури майбутніх учителів” пропонує модель
професійної культури майбутніх учителів початкових класів, рішення
педагогічних ситуацій, рольові ігри, вправи, тренінги.

Після проведеного нами спецкурсу відбулися позитивні зміни й у рівнях
сформованості професійно-педагогічної культури студентів (див. табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка рівнів сформованості професійно-педагогічної культури
майбутнього вчителя (%)

Рівні сформованості Експериментальна

група (280 осіб) Контрольна

група (245 осіб)

до експ. після експ. конст. зріз контр. зріз

180 100 180 100

Високий 7,1 9,8 37,9 25,7 7,5 14,5

Середній 54,3 56,6 57,7 66,5 44,7 51,3

Низький 38,6 33,6 4,4 7.8 47,8 34,2

Як видно з таблиці, після проведеного нами дослідження з використанням
спеціально запропонованої програми впровадження спецкурсу “Методика
формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів
початкової школи” проведений зріз показав такі результати: високий
рівень підвищився на 37,9%, а було 7,1% та знизився: було 38,6%, стало
4,4%. У контрольній групі майже не відбулись зміни: низький рівень
складав 47,8%, стало 34,2%. Це свідчить про те, що запропонована нами
програма сприяла формуванню професійно-педагогічної культури майбутніх
учителів початкової школи. Подальшу свою роботу ми вбачаємо в розробці
завдань з педагогічної практики, які були б спрямовані на розв’язання
означеної проблеми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Боднар В.В. Особливості розвитку культури педагогічної праці
студентів у процесі позааудиторної діяльності // Соціалізація
особистості: Збірник наукових праць. Серія педагогічні науки. – Випуск
XIII. – К.: Логос, 2001. – С.162-170.

2. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя
(теоретичний та методичний аспекти). – Харків, 1998. – 300с.

Похожие записи