Тема. Стрітення – Грімниці – весни провісниці

Мета. Поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу
на свято Стрітення; дати поняття про етимологічне значення назви місяця
«лютого»; розвивати виконавські здібності учнів; виховувати інтерес до
звичаїв та традицій нашого народу.

Обладнання: картки зі словами, ілюстрації, малюнок жайворонка,
коржики-жайворонки, вишитий рушник, стрітенська свічка, приказки,
емблеми етимолога, етнографів і фольклористів.

Хід заняття

І. Організація учнів до заняття

— Діти, встали всі рівненько!

— Добрий день!

(Добрий день)

ІІ. Актуалізація знань учнів

— Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними
святами, а вже почався відлік останнього місяця зими.

1. «Плутанка»

Із розсипанки слів утворіть і прочитайте народну приказку, а потім
скажете мені, про який місяць буде йти мова.

СОНЦЕ МОРОЗ

ЛЮТИЙ

БЛИЩИТЬ ТРІЩИТЬ

А

(Сонце блищить, а лютий мороз тріщить)

2. Тлумачення слів-назв лютого

— Місяць лютий за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже
повертає на весну – поступово день збільшується.

— Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Злий,
холодний, жорстокий, лютий). Так, ваші думки слушні. А хотіли б ви
більше дізнатися про значення лютого? Тож давайте послухаємо
учня-етимолога.

Етимолог. У багатьох народів останній місяць зими завершував річний
цикл. Це стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця
року означала «очищення» (латинською – «фебруаріс»). Нею і сьогодні
користується більшість європейців. В Україні, як і в Білорусі, офіційно
закріпилось слово «лютий». Як стверджує відоме прислів’я, це пора
надмірних контрастів – вітрів, морозів, снігів, відлиг. Поруч з
офіційною, в багатьох регіонах України користуються також діалектними
накличками: сніжень – щедрий на сніги, морози; крутень – віхоли,
заметілі; криводоріг – підступні відлиги, а потім укриті льодом дороги,
якими ковзали сани від узбіччя до узбіччя; межень – календарна межа між
зимою і весною.

— Дякую. Молодець!

ІІІ. Повідомлення теми

— У кожного місяця є свої найбільші свята. Чи можете ви назвати свята
січня? (Новий рік, Різдво, Водохреща)

— Місяць лютий може похвалитися лише одним річним святом – Стрітенням.
Отже, темою сьогоднішнього заняття буде «Стрітення – Грімниці – весни
провісниці».

ІV. Основна частина

1. Розповідь про Стрітення

— 15 лютого наша свята церква відзначає урочистим богослужінням празник
– Стрітення Господнє. Біблія розповідає, що коли маленькому Ісусові було
40 днів, батьки принесли Його згідно із законом до храму. В той час в
Єрусалимі жила праведна та благочестива людина на ймення Симеон. Бог
обіцяв йому, що він лише тоді помре, коли побачить Месію. Взявши Ісуса
на руки, Симеон сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, владико…» Так
зустрівся старий Симеон з Владикою неба і землі. (Звідси й назва
Стрітення)

2. Виступи етнографів

— А тепер послухаємо учнів-етнографів, які досліджували, як відзначали
українці це свято. (Двоє учнів розповідають)

1 учень. На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали
«грімничними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози,
щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали
таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і, щоб мороз дерева
не побив. Саме від грімничної свічки і свято мало другу назву –
Грімниця.

— Зараз я запалю стрітенську свічку і ви зможете загадати, чого вам
найбільше хочеться. … Загадали?

Вірш «Ой грімнице-свічечко»

(Читає учениця)

Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!

В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!

2 учень. На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили
худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік.
Нею кропили вулики. Коли син ішов у військо чи на війну, батько
благословляв, кроплячи стрітенською водою. Віра в силу цієї води в
багатьох людей зберігається і досі.

— Дякую за цікаві розповіді.

3. Виразне читання вірша вихователем.

Сипнула зима наостанку

Сніжинки свої крижані…

Раніше приходять світанки,

Зробилися довшими дні.

А сонечко дужче пригріло, –

Сніжинки розтанули вмить.

…Надворі уже потепліло.

І зимонька стала тужить:

Прийшла їй пора нас лишати –

?

I

?

N P n p ? ? E E A

A

Ue

TH

a

?

P p ? E A

a

>Іде вона в інші краї…

Тож будемо весну стрічати, –

Чекати у гості її!

4. Продовження розповіді

— За народними віруваннями цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з
весною. При зустрічі стара баба Зима і молода дівчина Весна сперечаються
між собою – кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше –
Весна виграла суперечку, а якщо холодніше – Зима.

5. Фізкультхвилинка

— Зараз, діти, трохи відпочинемо.

(Клас ділиться на дві групи – хлопчики й дівчатка)

— Дівчатка, заплющіть очі і пошепки вимовте слово «Сонечко».

— Що ви відчули?

(Стало тепло, приємно, радісно, відчуваємо к нас торкаються теплі
сонячні промінці, як лагідні мамині руки)

— А ви, хлопчики, заплющіть очі і вимовте слово «Вітер».

— Що ви відчули?

(Холод, мороз по шкірі, біль, смуток)

— А зараз виконаємо вправи.

— Дівчатка, встали, повторюйте за мною.

Дівчатка: Я – сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся, розчісую свої промінці і
піднімаюся над обрієм. Я – велика куля. В мене багато тепла і світла. І
хоч надворі зима, я дарую своє тепло всій землі.

— Хлопчики, встали, тепер ви повторюйте за мною.

Хлопчики: Я – вітер. Зимового дня я бавлюся сніжинками. Я лечу над
полем, здіймаючи хурделицю. Я – найдужчий.

— Молодці! Відпочили, сіли за парти.

6. Виступ фольклористів

— Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв та приказок.
Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна.
Групі фольклористів було запропоновано розпитати у своїх бабусь та
дідусів і записати прислів’я та приказки, пов’язані із цим святом.
Просимо їх до слова.

Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері –
пізніх.(

Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.(

Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.(

Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.(

Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться.(

Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.(

Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.(

Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.(

— Молодці! Дякую вам.

— Звернення до народних прикмет у лютому – явище закономірне, адже не за
горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі
прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за
допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить
прислухатися до тисячолітньої народної мудрості.

— Діти, спробуймо зараз за народними повір’ями визначити, якою ж буде
весна цього року? (Відповіді дітей)

7. Розучування заклички «Благослови мати»

— А ще напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називали
«жайворонками». Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі
люди розповідали, ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Їх давали
дітям, щоб віднесли в садок і закликали весну в гості.

— Зараз вивчимо закличку «Благослови мати» напам’ять. Повторюйте за
мною. (По два рядочки)

Благослови мати

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимонька в візочку

Веснонька в човничку.

8. Гра-змагання «Хто краще?»

(Група хлопчиків і дівчаток по рядах змагаються у кращому читанні
заклички)

— Молодці! Всі групи добре постарались.

— А може хтось із вас знає пісню про весну або віршик?

9. Малювання жайворонка.

— Закличку ми вже вивчили, а зараз навчимося малювати провісника весни –
жайворонка.

— Розгляньте жайворонка на малюнку. З яких елементів складається тіло
птаха? (Тулуба, голови, крил, лапок)

— Чим вкрите тіло птаха? (Пір’ям)

— Яке в нього забарвлення? (Сіре, непомітне в траві)

(Учні малюють на листках, а вихователь на дошці)

10. Демонстрування кращих робіт

V. Підсумок заняття

— Діти, що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті?

— Які народні приказки ви запам’ятали?

— А чи пам’ятаєте ви закличку, яку ми сьогодні розучували? Давайте
повторимо її ще раз.

— Отже, прийшовши сьогодні додому, візьмете своїх намальованих
жайворонків, і, промовляючи закличку, будете закликати весну.

— Дякую всім за співпрацю! Найактивніших учнів нагороджую подарунками на
згадку про наше заняття.

Похожие записи