Тема. Стрітення – Грімниці – весни провісниці
Мета. Поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу
на свято Стрітення; дати поняття про етимологічне значення назви місяця
«лютого»; розвивати виконавські здібності учнів; виховувати інтерес до
звичаїв та традицій нашого народу.
Обладнання: картки зі словами, ілюстрації, малюнок жайворонка,
коржики-жайворонки, вишитий рушник, стрітенська свічка, приказки,
емблеми етимолога, етнографів і фольклористів.
Хід заняття
І. Організація учнів до заняття
– Діти, встали всі рівненько!
– Добрий день!
(Добрий день)
ІІ. Актуалізація знань учнів
– Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними
святами, а вже почався відлік останнього місяця зими.
1. «Плутанка»
Із розсипанки слів утворіть і прочитайте народну приказку, а потім
скажете мені, про який місяць буде йти мова.
СОНЦЕ МОРОЗ
ЛЮТИЙ
БЛИЩИТЬ ТРІЩИТЬ
А
(Сонце блищить, а лютий мороз тріщить)
2. Тлумачення слів-назв лютого
– Місяць лютий за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже
повертає на весну – поступово день збільшується.
– Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Злий,
холодний, жорстокий, лютий). Так, ваші думки слушні. А хотіли б ви
більше дізнатися про значення лютого? Тож давайте послухаємо
учня-етимолога.
Етимолог. У багатьох народів останній місяць зими завершував річний
цикл. Це стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця
року означала «очищення» (латинською – «фебруаріс»). Нею і сьогодні
користується більшість європейців. В Україні, як і в Білорусі, офіційно
закріпилось слово «лютий». Як стверджує відоме прислів’я, це пора
надмірних контрастів – вітрів, морозів, снігів, відлиг. Поруч з
офіційною, в багатьох регіонах України користуються також діалектними
накличками: сніжень – щедрий на сніги, морози; крутень – віхоли,
заметілі; криводоріг – підступні відлиги, а потім укриті льодом дороги,
якими ковзали сани від узбіччя до узбіччя; межень – календарна межа між
зимою і весною.
– Дякую. Молодець!
ІІІ. Повідомлення теми
– У кожного місяця є свої найбільші свята. Чи можете ви назвати свята
січня? (Новий рік, Різдво, Водохреща)
– Місяць лютий може похвалитися лише одним річним святом – Стрітенням.
Отже, темою сьогоднішнього заняття буде «Стрітення – Грімниці – весни
провісниці».
ІV. Основна частина
1. Розповідь про Стрітення
– 15 лютого наша свята церква відзначає урочистим богослужінням празник
– Стрітення Господнє. Біблія розповідає, що коли маленькому Ісусові було
40 днів, батьки принесли Його згідно із законом до храму. В той час в
Єрусалимі жила праведна та благочестива людина на ймення Симеон. Бог
обіцяв йому, що він лише тоді помре, коли побачить Месію. Взявши Ісуса
на руки, Симеон сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, владико…» Так
зустрівся старий Симеон з Владикою неба і землі. (Звідси й назва
Стрітення)
2. Виступи етнографів
– А тепер послухаємо учнів-етнографів, які досліджували, як відзначали
українці це свято. (Двоє учнів розповідають)
1 учень. На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали
«грімничними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози,
щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали
таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і, щоб мороз дерева
не побив. Саме від грімничної свічки і свято мало другу назву –
Грімниця.
– Зараз я запалю стрітенську свічку і ви зможете загадати, чого вам
найбільше хочеться. … Загадали?
Вірш «Ой грімнице-свічечко»
(Читає учениця)
Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!
Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!
В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!
2 учень. На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили
худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік.
Нею кропили вулики. Коли син ішов у військо чи на війну, батько
благословляв, кроплячи стрітенською водою. Віра в силу цієї води в
багатьох людей зберігається і досі.
– Дякую за цікаві розповіді.
3. Виразне читання вірша вихователем.
Сипнула зима наостанку
Сніжинки свої крижані…
Раніше приходять світанки,
Зробилися довшими дні.
А сонечко дужче пригріло, –
Сніжинки розтанули вмить.
…Надворі уже потепліло.
І зимонька стала тужить:
Прийшла їй пора нас лишати –
?
¶
I
?
NPnp??EEA
A
Ue
TH
a
¶
?
Pp?EA
a
>Іде вона в інші краї…
Тож будемо весну стрічати, –
Чекати у гості її!
4. Продовження розповіді
– За народними віруваннями цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з
весною. При зустрічі стара баба Зима і молода дівчина Весна сперечаються
між собою – кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше –
Весна виграла суперечку, а якщо холодніше – Зима.
5. Фізкультхвилинка
– Зараз, діти, трохи відпочинемо.
(Клас ділиться на дві групи – хлопчики й дівчатка)
– Дівчатка, заплющіть очі і пошепки вимовте слово «Сонечко».
– Що ви відчули?
(Стало тепло, приємно, радісно, відчуваємо к нас торкаються теплі
сонячні промінці, як лагідні мамині руки)
– А ви, хлопчики, заплющіть очі і вимовте слово «Вітер».
– Що ви відчули?
(Холод, мороз по шкірі, біль, смуток)
– А зараз виконаємо вправи.
– Дівчатка, встали, повторюйте за мною.
Дівчатка: Я – сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся, розчісую свої промінці і
піднімаюся над обрієм. Я – велика куля. В мене багато тепла і світла. І
хоч надворі зима, я дарую своє тепло всій землі.
– Хлопчики, встали, тепер ви повторюйте за мною.
Хлопчики: Я – вітер. Зимового дня я бавлюся сніжинками. Я лечу над
полем, здіймаючи хурделицю. Я – найдужчий.
– Молодці! Відпочили, сіли за парти.
6. Виступ фольклористів
– Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв та приказок.
Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна.
Групі фольклористів було запропоновано розпитати у своїх бабусь та
дідусів і записати прислів’я та приказки, пов’язані із цим святом.
Просимо їх до слова.
Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері –
пізніх.(
Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.(
Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.(
Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.(
Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться.(
Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.(
Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.(
Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.(
– Молодці! Дякую вам.
– Звернення до народних прикмет у лютому – явище закономірне, адже не за
горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі
прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за
допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить
прислухатися до тисячолітньої народної мудрості.
– Діти, спробуймо зараз за народними повір’ями визначити, якою ж буде
весна цього року? (Відповіді дітей)
7. Розучування заклички «Благослови мати»
– А ще напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називали
«жайворонками». Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі
люди розповідали, ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Їх давали
дітям, щоб віднесли в садок і закликали весну в гості.
– Зараз вивчимо закличку «Благослови мати» напам’ять. Повторюйте за
мною. (По два рядочки)
Благослови мати
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимонька в візочку
Веснонька в човничку.
8. Гра-змагання «Хто краще?»
(Група хлопчиків і дівчаток по рядах змагаються у кращому читанні
заклички)
– Молодці! Всі групи добре постарались.
– А може хтось із вас знає пісню про весну або віршик?
9. Малювання жайворонка.
– Закличку ми вже вивчили, а зараз навчимося малювати провісника весни –
жайворонка.
– Розгляньте жайворонка на малюнку. З яких елементів складається тіло
птаха? (Тулуба, голови, крил, лапок)
– Чим вкрите тіло птаха? (Пір’ям)
– Яке в нього забарвлення? (Сіре, непомітне в траві)
(Учні малюють на листках, а вихователь на дошці)
10. Демонстрування кращих робіт
V. Підсумок заняття
– Діти, що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті?
– Які народні приказки ви запам’ятали?
– А чи пам’ятаєте ви закличку, яку ми сьогодні розучували? Давайте
повторимо її ще раз.
– Отже, прийшовши сьогодні додому, візьмете своїх намальованих
жайворонків, і, промовляючи закличку, будете закликати весну.
– Дякую всім за співпрацю! Найактивніших учнів нагороджую подарунками на
згадку про наше заняття.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
