Матеріали до Інтернет-семінару з проблеми

«Формування етичної культури молодшого школяра

у навчально-виховному процесі»

Сторожук В.А.

заступник директора з навчально-виховної роботи в початкових класах
Маньківської загальносвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Протягом свого історичного розвитку людство виробило струнку систему
правил і норм культурної поведінки. Основні етичні принципи поведінки
мають давні традиції, що беруть свої витоки із загальнолюдської
культури. У нас одвіку склалися традиції оточувати піклуванням старших,
поважати жінку, радо зустрічати гостей, вітатися з сусідами, знайомими.
Чи ж розумно сумніватися в їх доцільності? Якщо ввічливість і
тактовність бережуть наші нерви, здоров’я, допомагають у праці, додають
нам віку, — чи треба доводити їх важливість?

В.О. Сухомлинський, розкриваючи основи моральної культури, на перше
місце серед найважливіших етичних норм поставив повагу до людини. У
книзі «Народження громадянина» він писав: «Робіть так, щоб людям, які
оточують вас було добре»

Найкраще, коли етичні норми і принципи, тонкощі ввічливості й
тактовності, людина засвоює з дитинства. Мистецтво спілкування, людських
взаємин – не такий предмет, щоб його опанування можна було відкладати
«на потім».

Навчання в початкових класах – період прищеплення основних моральних
правил. Саме в цей час відбувається інтенсивне накопичення морального
досвіду поведінки, створюються сприятливі умови для розвитку провідних
якостей особистостей, моральної свідомості, становлення моральних знань
учнів. Сприятливими факторами для формування морального досвіду
першокласників є відсутність у дітей негативних стереотипів поведінки,
прагнення бути позитивно відзначеним. Закладені у цьому віці основи
моральності визначають успіхи виховання школяра у подальші роки,
забарвлюючи ідеями добра, справедливості, чесності. Вікові особливості
мислення, обмеженість власного досвіду, і в той же час, велика емоційна
сприйнятливість визначають своєрідність етичних знань цих дітей.
Шестилітки можуть висловити своє розуміння значень елементарних
моральних норм, таких, як доброта, правдивість, сміливість, ввічливість,
піклування, вміють навести приклад з власного досвіду, чи з дитячої
літератури, мультфільмів: «Червона Шапочка турботлива, бо провідувала
хвору бабусю», «Кіт Леопольд пропонував мишенятам жити дружно, не
ображав їх». Щоправда, ці уявлення іноді дуже своєрідні, ступінь повноти
і точності визначень досить низький, наївний, схематичний. Тому
формування морального досвіду учнів потребує педагогічної
цілеспрямованості, систематичності.

Цілям морального виховання щонайперше слугують програми і підручники.
Проводимо дослідження, конференції, створюємо проблемні ситуації та
розв’язуємо їх, подорожуємо по країні «Добра і справедливості». Учням
подобаються ігри: «Добрі чарівники», «Так – ні», «Найкращий комплімент»,
«Вибери правильну відповідь» та ін. Все ж і в другій половині дня є
великі потенційні можливості для цього. Виховна цінність позаурочної
діяльності полягає не тільки у самому її процесі, а перш за все у тих
взаєминах, що виникають і складаються між дітьми.

слови-метафори.

Основне завдання етичної бесіди – не тільки накопичення моральної
інформації, а й встановлення зв’язку між одержаною інформацією і
наступною діяльністю. Інформація, одержана в ході пояснення суті етичних
понять, вважається усвідомленою, якщо вона позитивно впливає на
поведінку та вчинки дитини.

Діти із задоволення беруть участь у рольових іграх. Адже у грі
відтворюють ситуацію, яка мала місце, або прогнозується. Рольові
програвання ситуацій (з обов’язковим обговоренням та пошуком адекватних
форм поведінки її учасників) дають змогу дещо послабити реагування дітей
на несприятливі фактори та зменшити чутливість на їхній вплив у подібних
життєвих ситуаціях. Теми рольових програвань такі: «Як вчинити»,
«Образа», «За добро добром платять». Корисними та цікавими є завдання,
що допомагають краще розібратися у своїх вчинках. Для цього проводимо
заняття на такі теми: «Мої позитивні риси характеру», «Мої недоліки»,
«Увага та повага до інших – найкраща риса»

Оригінальний характер мають завдання, що дають змогу виразити негативні
почуття через малюнок, музику, ліплення і таким чином розрядити
напруження. Важливо, що така форма роботи посилює увагу дитини до своїх
почуттів, сприяє виникненню внутрішнього контролю, почуття
відповідальності, дисциплінованості.

Важлива роль у вихованні дітей належить тренінгам. Вони увійшли в
практику роботи школи. Під час тренінгу привчаємо дітей бути чуйними,
уважними, знати, як висловлювати співчуття, увагу, як робити добрі
справи. Працюємо за темами: «Мої добрі справи», «Норми поведінки»,
«Дружба – велика сила»

Відомо, який вплив на моральний стан людини має слово, мова. Наші
педагоги постійно дбають, щоб учні досконало володіли нею. Ставлять за
мету виховати в учнів інтерес, любов до рідної мови, традицій
українського народу, — що й становить його культуру. Вчителі проводять
вікторини, готують сценки з казок, інсценізації. У такі години діти
люблять грати в ігри, які супроводжуються українськими народними
піснями. Внаслідок цих занять діти починають розуміти, наскільки
невичерпна криниця народної мудрості, як важливо систематично черпати з
неї духовність, моральність, народну культуру та використовувати у
житті.

Школа, допомагаючи сім’ї у вихованні дітей, постійно урізноманітнює
просвітницькі заходи. Організовує покласний педагогічний всеобуч.
Тематично заняття для батьків плануються так: виховання морального
ставлення до людей (дорослих, дітей), до самого себе, до праці та її
результатів, рідної землі, природи тощо. На перших заняттях учителі
вивчають готовність батьків до цього, дають певні знання з педагогіки,
психології, етики.

Кожне заняття складається з 3-х частин: перша – лекція чи бесіда, під
час якої батьки дізнаються, який обсяг знань про морально-етичні норми
та які навички моральної поведінки необхідні дитині, одержують деякі
методичні поради тощо; друга – практикум, під час якого батьки набували
необхідних педагогічних умінь та навичок; третя – домашнє завдання,
виконання якого допомагає батькам організувати в сім’ї засвоєння дітьми
знань про моральні норми та правила, формувати стійкі навички моральної
поведінки.

Моральні якості в молодшому шкільному віці стають рушійними силами
поведінки. Моральний розвиток особистості відбувається у предметній та
ігровій діяльності, бо саме у діяльності виникають моменти, які сприяють
духовному вдосконаленню.

Використана література

Сухомлинський В.О. Твори в 5-ти томах. – К., 1970-1980

Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. К.: А.С.К., 2003

Балашов Л.Е. Етика: Навчальний посібник — К., 2001

Нечволод Л.І. Етика. Матеріали до уроків – Харків,2006

Похожие записи