Реферат на тему:

Статеве виховання і підготовка

до сімейного життя

Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи школи і
сім’ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді.

Потреба в поліпшенні статевого виховання учнівської молоді в сучасній
школі зумовлена прискореним статевим розвитком школярів (акселерація),
недостатнім рівнем обізнаності неповнолітніх у статевій сфері,
отриманням ними інформації з цього питання (нерідко перекрученої,
вульгарної) переважно на вулиці, статевою розпустою певної частини
неповнолітніх, проституцією та злочинністю на статевому ґрунті. Значний
вплив справляє на них порнографія, кіно- та телепродукція на сексуальну
тематику, що руйнує психіку неповнолітніх. Усе це виявляється в
недостатній підготовленості багатьох молодих людей до створення сім’ї,
виконання родинних обов’язків, що в майбутньому призводить до розлучень.

У статевому вихованні насамперед необхідно враховувати вікові
особливості школярів. Так, у молодшому шкільному віці відбувається
самоусвідомлення дітьми своєї статевої належності, закладаються
психологічна та емоційна основи сексуальності — сором’язливість чи
розв’язність, різкість чи м’якість, ласкавість чи грубість, доброта чи
злість, щедрість чи скупість тощо. Еротична чутливість виявляється через
внутрішню рецепцію (зона геніталій). У цьому віці діти активно засвоюють
принципи спілкування людей різної статі. Більшість молодших школярів ще
шукають розгадку секрету дітонародження, таємниці материнства. Власне
сексуальна сфера перебуває у стадії спокою.

У період статевого дозрівання в підлітка зростає інтерес до протилежної
статі, збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація
сексуального характеру. Велику увагу представники обох статей звертають
на вторинні статеві ознаки, їх своєчасна поява і типовий для цього віку
стан дає змогу відчути себе повноцінними чоловіками і жінками, проте
вони відчувають невпевненість щодо пов’язаних з цим статусом ролей і
функцій. З’являється схильність виділяти вторинні статеві ознаки як
переваги зовнішності саме представників іншої статі.

Статеве дозрівання впливає і на психіку підлітка: починають формуватися
чоловіча і жіноча психологія, з’являються викликані статевим потягом
відповідні думки, інтерес до протилежної статі, книг, кінофільмів,
розмов дорослих на інтимні теми. Статевий потяг і енергія знаходять
вихід не обов’язково в статевому об’єкті. Це можуть бути різні види
діяльності (туризм, спорт, музика та ін.), що вельми важливо для
виховання особистості, оскільки раннє збудження дитячої сексуальності
психологічно шкідливе, затримує подальший психосексуальний розвиток.

В юнацькому віці особистість загалом досягає фізичної зрілості,
остаточно формується статева система. У юнаків цей період бурхливіший,
ніж у дівчат, і характеризується підвищеною статевою збудливістю, різким
зростанням еротичних інтересів і фантазій, потягом до осіб протилежної
статі й підвищеною закоханістю. Завершується первинна соціалізація,
громадське становлення особистості, її соціальне самовизначення, активне
входження в суспільне життя, формування духовних цінностей.

Знання вихователями проблем, що можуть виникати на різних етапах
статевого розвитку, дає змогу краще зрозуміти стан особистості школяра і
педагогічне доцільно будувати стосунки з ним, організовувати виховний
вплив.

У статевому вихованні учнівської молоді важливо зосередитися на
формуванні моральних «гальм», які б запобігали відхиленням від норми у
статевій поведінці, підготовці до сімейного життя. Педагоги повинні
акцентувати на морально-психологічних питаннях, розв’язання яких сприяло
б формуванню правильних взаємин між статями, унеможливлювало статеву
розпусту, закладало підвалини міцної сім’ї в майбутньому. Передусім
необхідно виховувати в учнів повагу до себе, чоловічу та жіночу
гідність.

Виходячи з потреби врахування особливостей статі в підготовці молоді до
сімейного життя, В. Сухомлинський стверджував, що хлопці повинні
отримати «чоловіче виховання» (загартовування, важчі роботи, допомога
старшим і дівчатам тощо). Нагадування: «Ти чоловік» сприяє вихованню
лицарського ставлення до дівчини. У свою чергу, дівчата мають отримати
«жіноче виховання». При цьому строгість дівчини, її вимогливість і
нетерпиме ставлення до зла і несправедливості, прагнення бути
самобутньою, яскравою, незалежною особистістю є своєрідним засобом
виховання в юнаків якостей чоловіка. «Виховання стійких, мужніх,
незламних, непримиренних до зла жінок — це, на наш погляд, одне з
найважливіших завдань формування людини».

Підліткам слід прищеплювати повагу до представників протилежної статі,
особливо до жіночої, щоб юнак бачив у ній дівчинку, подругу, майбутню
дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать.
Самоповага й повага до протилежної статі є тим моральним гальмом, яке
регулює взаємини між статями. Найінтенсивнішу виховну роботу слід
проводити в підлітковому віці, коли дівчата статево дозрівають швидше і
спостерігається розрив у стосунках хлопців і дівчат, що може позначитися
на ставленні до протилежної статі в майбутньому.

А. Макаренко вважав за доцільне проведення серйозних бесід (окремо з
хлопцями і дівчатами) з питань статевої гігієни, а в старшому віці — з
проблем небезпеки венеричних захворювань. Такі бесіди повинні
заторкувати «статеву мораль». Привід до них — цинічні розмови,
підвищений інтерес до чужих сімейних справ, підозріле і не цілком
пристойне ставлення до закоханих пар, легковажна дружба з дівчатами,
неповага до жінки та ін.

Виняткове значення у статевому вихованні має формування у хлопців і
дівчат сором’язливості, почуття відповідальності за свої дії. Вони мають
усвідомити, що статеві зв’язки без справжнього почуття є вульгаризацією
статевих бажань, яка позбавляє людину високого і прекрасного почуття.
Легковажне статеве життя може стати причиною трагедій майбутньої сім’ї.

Паралельно повинна відбуватися загальносоціальна, моральна,
психологічна, правова та господарсько-економічна підготовка молоді до
сімейного життя. Кожен з цих видів підготовки передбачає ознайомлення
учнів з певними питаннями життя й діяльності сім’ї.

Загальносоціальна підготовка. Виховання правильного розуміння
дорослості, почуття відповідальності за свої вчинки; ознайомлення з
особливостями сучасної сім’ї, її значенням у житті людини та
суспільства; формування у школярів здатності планувати і реалізовувати
свій життєвий шлях, самостійно приймати рішення з життєво важливих
питань; виховання бережливого ставлення до свого здоров’я і піклування
про здоров’я інших, уміння вести тверезий спосіб життя; проблеми
виховання дітей в сім’ї.

Моральна підготовка. Виховання готовності будувати сім’ю і рис сім’янина
(доброти, чуйності, ніжності, турботливості, доброзичливості,
терплячості, принциповості, вміння слухати й розуміти іншу людину,
вірності й обов’язковості); виховання почуттів честі та гідності у
між-статевих стосунках, критичного ставлення до неправильних установок
стосовно протилежної статі — негативізму, споживацтва, байдужості тощо;
ознайомлення з системою вимог, яким повинна відповідати кожна стать, з
правилами подружнього життя, культурою та етикою поведінки в сім’ї;
організація досвіду нестатевої любові.

Психологічна підготовка. Спрямованість на іншу людину, розуміння її
зовнішніх виявів і внутрішніх станів; розвиток уміння помічати
переживання іншої людини, психологічно підтримувати її, формування таких
рис, як симпатія, емоційна гнучкість, емоційна стабільність, розуміння
потреб партнера, поблажливість, адаптивність, здатність поступатися;
розвиток психологічної привабливості особистості, здатність до контакту
з іншими людьми, вміння спілкуватись і співпрацювати; ознайомлення учнів
з психологічними основами дружби і кохання, морально-психологічного
клімату в сім’ї, етапами досягнення подружньої сумісності, умовами
гармонізації сімейних стосунків; навчання розуміння психологічних
відмінностей чоловіка і жінки, вміння враховувати їх у міжстатевому
спілкуванні, готовності долати конфліктні ситуації у цих стосунках;
ознайомлення з прийомами саморегуляції, зняття стресів, самоконтролю та
самокорекції поведінки.

Правова підготовка. Ознайомлення школярів з основними положеннями
сімейного права; з порядком укладання шлюбу, усвідомлення ними
необхідності його державної реєстрації, правових наслідків
незареєстрованих шлюбів; засвоєння учнями прав і обов’язків подружжя,
особистих правовідносин між ними та майнових відносин, а також
правовідносин між батьками і дітьми; пояснення таких державних актів, як
позбавлення материнських і батьківських прав та усиновлення;
ознайомлення з причинами, правовими основами та соціальними,
економічними, психологічними й педагогічними наслідками розлучення,
аліментними зобов’язаннями розлучених; з умовами укладання шлюбного
контракту і виховання адекватного ставлення до цього правового акту; з
окремими положеннями кримінального права, що стосуються кримінальної
відповідальності за ухиляння від лікування венеричних хвороб, незаконне
проведення абортів, зґвалтування, розбещення неповнолітніх та
задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

Господарсько-економічна підготовка. Психологічна установка на
необхідність ведення домашнього господарства, готовності до домашньої
праці, орієнтування на рівномірний розподіл обов’язків з ведення
домашнього господарства між усіма членами сім’ї, подолання хибних
установок про поділ домашньої праці на чоловічу й жіночу, а по суті,
лише на жіночу; навчання учнів раціональної організації домашньої праці
(точний перелік справ, визначення послідовності й тривалості виконання
кожної справи, одночасне виконання кількох справ, розподіл особливо
складних справ на більш тривалий період); прищеплення навичок
ощадливості, економності, планування сімейного бюджету.

Естетична підготовка. Формування уявлень про естетичну культуру сім’ї і
міжстатевих стосунків; виховання у школярів поваги до сімейних традицій,
бажання примножувати їх, уміння організовувати сімейні свята; розширення
уявлень про естетику побуту й бажання вносити прекрасне в побут
(красивий інтер’єр, квіти, гармонія в усьому); розвиток у молоді
хорошого смаку (вміння вдягатися, користовуватися прикрасами,
косметикою, сервірувати стіл тощо), правильне ставлення до моди,
дотримання міри в усьому; розкриття значення мистецтва в житті сім’ї,
стимулювання інтересу до різних видів мистецтва, вміння створювати
домашню бібліотеку, фонотеку, колекціонувати тощо; навчання розумної
організації дозвілля і культурного відпочинку.

Великі можливості для статевого виховання школярів закладені в
навчальних програмах з різних предметів. Уже в молодших класах на уроках
рідної мови, читання, природознавства діти знайомляться з такими
важливими питаннями, як сім’я, права і обов’язки її членів,
взаємодопомога, сімейні традиції; материнство і батьківство; статеві
відмінності в природі та суспільстві; розподіл обов’язків під час
виконання певної роботи; чоловічі й жіночі професії. У середніх і
старших класах вивчення навчальних предметів дає широкі можливості для
поглиблення й розширення знань учнів у цьому напрямі. Так, на уроках
української літератури розкривається моральна краса рідного народу, його
уявлення про щастя, під яким розуміють не лише кохання та сімейне
благополуччя, а й правильний вибір місця в житті, прагнення до кращого
майбутнього, поєднання особистого й суспільного. На уроках історії учні
знайомляться з розвитком шлюбно-сімейних відносин, історією моногамного
шлюбу, з сім’єю як соціальним явищем. На уроках правознавства — зі
змістом основних положень законодавства про сім’ю, шлюб, державний
захист сім’ї та дитинства.

Особлива роль у статевому вихованні учнів належить урокам біології, на
яких вони дістають уявлення про розмноження і розвиток живих організмів;
статеве і нестатеве розмноження; органи розмноження (будова чоловічих і
жіночих статевих органів); дітородну функцію людини; вплив нікотину,
алкоголю і наркотиків на спадковість; спадкові захворювання;
ембріональний розвиток, гігієну вагітності; вікову періодизацію розвитку
дитини; статеве дозрівання і відхилення у статевому розвитку; ранні
статеві контакти та їх шкідливі наслідки; статеву гігієну та ін.

У морально-естетичній підготовці до сімейного життя використовують уроки
музики і співів. Уроки фізкультури не лише сприяють формуванню фізичних
якостей особистості, а й необхідних у сімейному житті моральних якостей:
чесних, щирих стосунків між особами різної статі. Крім того, заняття
фізкультурою послаблюють передчасний статевий потяг, переключають
гормональну активність статевого дозрівання на іншу діяльність, що
поліпшує фізичний і розумовий розвиток школярів.

Шкільний компонент базового навчального плану передбачає вивчення в 10
класі курсу «Етика і психологія сімейного життя», який систематизує
знання зі статевого виховання, набуті учнями під час вивчення інших
предметів, поглиблює і доповнює їх.

Важливою у статевому вихованні учнів є позакласна виховна робота.
Виховні заходи покликані ознайомити їх із міжстатевими стосунками і
шлюбно-сімейними відносинами (бесіди, лекції, диспути, конференції,
вечори запитань та відповідей та ін.), формувати правильну поведінку в
міжстатевому спілкуванні, виконання властивої статевої ролі в
суспільстві (спільну трудову діяльність учнів різної статі, виконання
громадських доручень, організація туристичних походів, шкільних свят,
спільне дозвілля тощо).

Особливе місце у статевому вихованні належить родині, де дитина щодня
знайомиться з великою кількістю взірців і форм поведінки батьків у
різних ситуаціях. Найважливішими завданнями сім’ї у статевому вихованні
є: виховання жіночності та мужності, статева просвіта і сексуальне
виховання, формування досвіду нестатевої любові, підготовка до виконання
численних подружніх ролей у майбутній власній родині.

У період статевого дозрівання підліткам, на думку А. Макаренка, особливо
потрібен душевний контакт з батьками. Неприпустиме «шпигування» за
дітьми, підозріле ставлення до дружби дітей різної статі. Це робить їх
потайними, замкненими, позбавляє дорослих можливості благотворно
впливати на їхню психіку і поведінку.

Похожие записи