Станецька Валентина Петрівна,

вчитель початкових класів,

Литвинівська загальноосвітня

школи І-ІІІ ступенів

Жашківської районної ради

Завдання для розвитку мислення молодших школярів

Кожному суспільству потрібні інтелектуально розвинені люди, здатні
творчо вирішувати складні завдання, які нам ставить сучасність. Із
словом інтелект співзвучні слова: освіта, освічена людина, ерудиція,
здібність до творчості, здатність створювати щось нове. Не все в житті
залежить від таланту, даного Богом, або генетично закладеного, а багато
й від інших факторів.

Велику роль відіграють умови перших років життя, в якому батьки
повинні створити для дитини розвиваюче середовище . Життя дитини має
бути різноманітним, цікавим,

радісним, дивовижним, середовище повинне постійно включати різноманітні
області знань, які постійно змінюються на складніші .

В останній час з’явилося дуже багато різноманітної літератури для
дітей розвиваючого характеру, дидактичних ігор, які розвивають
інтелект дитини, сприяють зацікавленню і заохоченню до знань .

Вчені довели, що між якістю харчування і ступенем розвитку
інтелектуальних здібностей дитини існує дуже міцний зв’язок. Якщо дитина
з раннього віку одержує збагачену вітамінами їжу, вона зростає розумною
і здоровою.

А ще наукою знайдені біологічні підтвердження тому, що на ранніх
стадіях розвитку мозок вимагає не тільки живлення, але й стимуляції.
Відомі випадки дітей-«мауглі», коли немовлятами діти потрапляли до диких
тварин. Повернувшись у суспільство у віці 7-8 років, ці діти так і не
змогли навчитися говорити, читати, писати. Отже, діти повинні

вчитися відразу після народження і до вступу в школу вже мати багато
різної інформації.

Молодший шкільний вік – найважливіший період для дитини, адже саме в
цей час формуються і розвиваються основні функції людини. Дослідження і
досвід сучасних педагогів і психологів підтвердили, що чим раніше
починається адекватне, грамотне навчання, то ефективніше відбувається
подальший інтелектуальний розвиток .

Розвиток творчого потенціалу дитини трактується сьогодні як основне
правило школи.

Для його реалізації потрібно насамперед розглядати учня як цілісну,
активну, діяльну

істоту. Під час навчання стає очевидним зв’язок пам’яті , мислення та
всіх пізнавальних

процесів молодших школярів. Учитель має враховувати це, організовуючи
навчально-виховну роботу з класом .

Для учнів першого класу характерне конкретно-образне мислення. Воно
спирається на наочні образи і уявлення. Спочатку учні виконують
конкретні дії з предметами, і тільки потім з’являється логіка,
формується здатність абстрагуватися і роздумувати.

Дитина пізнає безліч якостей і ознак предметів, навчається виділяти
головні ознаки, відмежовувати їх від другорядних. Так формується вміння
бачити і визначати зв’язки між поняттями, застосовувати такі складні
форми розумової діяльності, як аналіз, синтез,

узагальнення.

Для розвитку мислення учнів пропоную різноманітні завдання, намагаюся
кожен раз їх ускладнювати .

Наприклад.

Гра «Прибери знак питання».

(Учні мають встановити закономірність у перших двох парах та дописати
потрібне слово в третій парі) .

Дереза – коза

Скрекотушка – жабка

Третячок — ?

Гра «Перекладачі».

(Прочитай слова, знайди зайве).

Рігпи, чакла, швиня, лубка, кублиб. (Пиріг, калач, вишня, булка,
бублик).

Гра «Асоціації» .

(Написати, з яким словом у вас асоціюється назва кожної з тварин).

Корова -……

Курка — ……

Крокодил — …..

Страус — ………

Гра «Чарівна скринька».

(У скриньці або торбинці лежать різні предмети. Гравець має на дотик
визначити предмет).

На уроках математики використовую задачі – жарти, які розвивають логічне
мислення.

Наприклад.

Що буде з козою, якщо їй мине 7 років ?

Логічні вправи.

Наприклад.

— Чим схожі наведені приклади ?

1+2+4=

$

(

Z

?

Ue

a

A ?

?

Ae

3+3=

Головоломки .

Наприклад.

— З шести паличок скласти чотири однакових трикутники.

Ребуси.

3 буна 100 рона 7 я

Використовую інноваційні технології, які створюють для дитини умови,
за яких вона оволодіє вмінням активно здобувати, оновлювати та розвивати
свої знання, зможе їх творчо застосувати .

Технологія «Мікрофон».

(Учні по черзі пояснюють зміст понять, користуючись поняттям більшого
обсягу).

Черевики – це………..

Ромашка – це……..

Школа – це……..

Технологія «Мозковий штурм».

(Перед дітьми ставиться проблема).

Антонівка – яблуко. Яблуко – фрукт.

А фрукт — це рослина. Так?

(Діти висловлюють свої думки).

Технологія «Скринька».

(Клас поділяється на групи . Кожна група обирає лідера. Він витягує із
скриньки картку,

на якій записані завдання суперників. Якщо група суперників не зможе
дати відповідь

на це питання, то відповідає група, яка його ставила).

Чи передають наведені слова однакові поняття: райдуга, веселка. Поясни.

Який предмет зайвий у цьому ряду: туя, ялина, сосна, яблуня. Поясни.

Назви спільні ознаки таких понять: глобус, бублик, колесо, сонце.
Поясни.

Часто проводжу словниково – тлумачні диктанти, які розширюють знання
учнів, ерудицію.

Наприклад.

— Як називається вечір перед Різдвом?

— Як називається завдання, яке не викликає труднощів?

— Явище природи – різнокольорова, красива смуга у вигляді дуги в небі
після дощу .

— Віршований твір для співу.

Діти люблять гру «Поміркуй!», беруть у ній активну участь .

Наприклад.

(Як хибне судження перетворити на правильне).

— Усі діти вміють плавати .

— Усі звірі взимку впадають у сплячку .

Гра «Перетвори просте судження на складне».

Мама купила на ринку овочі .

Дидактична гра «Мозаїка».

(Встав у судження необхідні слова).

— Аби не змокнути під час дощу, ___ мати парасольку .

— Для того, щоб число ділилося на 10,____щоб воно закінчувалося нулем .

Гра « Світлофор».

(Якщо правильна відповідь — піднімають зелену сигнальну картку, якщо ні
– червону.

Наприклад.

— Доба має 24 години .

— Після зими настає осінь.

— Всі учні нашого класу є жителями села Литвинівки. (Одна дівчинка
їздить з іншого села).

— Нероба – людина, яка не хоче працювати .

— Вільце – обрядове дерево українського весілля .

Завжди основним джерелом знань була книга. Вона і є тим віконцем,
через яке видно

весь світ. Книга вчить мислити, міркувати, аналізувати, знайомить з
невідомим, цікавим, розвиває увагу, інтелект .

Швейцарський психолог Жан Паже відкрив, що дитина упродовж перших 15
років життя крокує вгору по сходинках інтелектуального розвитку. На
кожній з цих сходинок дитина спроможна розв’язати певні інтелектуальні
завдання. Якщо характеристики завдання чи інструкції щодо його виконання
не співпадають з рівнем розвитку дитини,

то воно залишається нерозв’язаним. На це потрібно обов’язково звертати
увагу .

Відомий педагог В.О.Сухомлинський радив використовувати для
всебічного розвитку дитини прогулянки й екскурсії на природу. На природі
проходить своєрідний етап розумових вправ, який полягає у баченні
дитиною живого образу і створення цього образу в своїй уяві. «Уміння
бачити, уміння помічати те, що на перший погляд, не відрізняється чимось
особливим, — це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила
думки», — відзначав Сухомлинський. А К.Д. Ушинський писав про те, що
логіка природи найдоступніша й найкорисніша для дітей.

Школа – це життєвий простір дитини, в якому потрібно створити
необхідні умови для формування інтелектуальної культури. Інтелектуальна
культура – це необхідна умова для цікавого і повноцінного життя. І в
навчанні, і в житті стійкий успіх тільки в тих, хто робить правильні
висновки, діє розумно, мислить послідовно, міркує за певними законами .

Похожие записи