Матріали

для участі в Міжнародній науково- практичній Інтернет-
конференції

« Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах
глобалізації»

Назва матеріалу. Взаємодія учнів, вчителів та
батьків у патріотично спрямованій діяльності

Автор:

Л.А. Стадник

заступник директора з виховної роботи

Медведівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М. Залізняка

Чигиринської районної ради

Черкаської області

Анотація

В даній статті показано роль соціально-психологічного клімату сім’ї ,
як одного із важливих факторів розвитку особистості дитини та
формування в неї патріотичних почуттів.

Розкриті шляхи необхідність відшукання нових чинників укріплення
звязків між школою і сім’єю, нових форм і методів заохочення,
зацікавлення батьків у вихованні підлітка у родині, спрямованому на
становлення громадянина-патріота.

Матеріали допоможуть заступникам директора з виховної роботи, класним
керівникам в організації виховного процесу патріотичного спрямування

Л.А. Стадник

заступник директора з виховної роботи

Медведівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М. Залізняка

Чигиринської районної ради

Черкаської області

Взаємодія учнів, вчителів та батьків у патріотично спрямованій
діяльності

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день минущий – на віки.

(Б.Олійник)

Патріотичне виховання дітей та учнівської молоді – це комплексна,
системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади,
громадських організацій, сім’ї, школи щодо формування у молодого
покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до
Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання
громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних
інтересів, цілісності і незалежності України.

Виховання патріота, громадянина, духовно багатої особистості процес
тривалий та багатогранний. О.А. Захаренко зауважував: « Для нас
важливий дієвий патріотизм. Він розпочинається від батьківської садиби,
хати, села, міста, України». Ефективність виховання патріотизму значною
мірою залежить від діяльнісного підходу. Як зазначав О.А. Захаренко:
«Патріотами не народжуються. Ними стають у процесі становлення
особистості.». Особистість громадянина-патріота формується інтенсивніше,
якщо він любить Батьківщину не лише на словах, а на ділі, якщо бере
активну реальну участь в діяльності, в якій виявляються на практиці
громадські цінності, якщо ця діяльність проходить через почуття,
відповідає його потребам і інтересам. Запорукою результативності
виховної діяльності є одночасна взаємодія і непорушність трьох ланок
замкнутого ланцюжка ВЧИТЕЛЬ-УЧЕНЬ – БАТЬКИ. Адже сім’я- це школа, яка
діє впродовж “всього життя. З маминої колискової пісні, з бабусиної
вишитої сорочки ,яка передається з покоління в покоління, від дотику
міцних батьківських рук та дідусевої розповіді про славних козаків
розпочинається у кожного з нас любов до Батьківщини, розпочинається з
любові до того єдиного і найріднішого місця на Землі, де народився. І
саме і сім’я, і школа повинні мати лише одну св’яту ціль- виховати
Людину, поставити перед собою мету:

здійснення системного підходу до виховання майбутніх громадян-
патріотів України;

виховання високоморального підростаючого покоління, формування у нього
українського менталітету;

формування всебічно розвиненої громадсько-активної особистості.

Виховна система національно- патріотичного виховання «Немає кращої
землі, ніж та, що зветься рідним краєм» Медведівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім.
М.Залізняка базується на класичних принципах патріотичного виховання та
принципах авторської педагогіки О.А.Захаренка:

гуманізація виховного процесу;

національна спрямованість;

висока духовність;

створення емоційно збагачених виховних ситуацій;

принципах опори на позитивне в людині та в її вчинках.

Видатний педагог і вчитель В.О. Сухомлинський порівнював дитину, яку
почали виховувати з брилою мармуру, над якою працюють скульптори,а в
процесі виховання людської особистості виділяв сили,що діють і на перше
місце ставив сім’ю «а в сім’ї найтонший і наймудріший скульптор – мати;
по-друге, особа педагога з усіма його духовними багатствами і
цінностями…»

На четверте місце В.О.Сухомлинський поставив вплив колективу, а на п’яте
– особу вихованця. З завдання вчителя – «бачити весь оркестр
майстрів-скульпторів…, бути мудрим диригентом оркестру
майстрів-скульпторів…»

Виховання почуття патріотизму починається з виховання батьків. «Дуже
важливо, вчимо батьків,щоб сімейному колективі , а отже, і в духовному
житті дитини відбивалися громадські інтереси. Виховуйте свідомість
дитини так, щоб загальне благо,турбота про благо інших людей стали
глибоко особистою, сердечною справою майбутнього громадянина.»

Система виховної діяльності закладу із формування
національно-патріотичних почуттів учнів передбачає також включення в
цей виховний процес – батьків. Тому ми запропонували батькам здійснювати
виховання національної свідомості й українського патріотизму за такими
напрямками:

Прищеплення дітям любові до рідної оселі, свого села (міста), рідного
краю, України.

Бесіди в родинному колі про видатних українців, національних героїв,
українські державні символи й атрибути.

Родинні реліквії, світлини, документальні свідчення про ратні, трудові,
громадські, національні справи старших членів родини як важливі засоби
патріотичного виховання дітей.

Заохочення батьками участі дітей у загально-шкільній
військово-патріотичній грі «Шляхами козацької слави», в декламаціях,
конкурсах дитячих малюнків і художній самодіяльності на українські
патріотичні теми.

(

^

?

?

?

 

 

c

gdueza

????????

??e

hy

????????e?ід репресій, участь у догляді за історичними пам’ятками,
могилами полеглих у боях борців за самостійну Україну.

Роз’яснення дітям важливих сучасних подій в українській державі.
Залучення до відзначення українських державних свят і знаменних дат в
історії України.

Участь батьків і старших членів родини в українознавчій роботі школи.

Щоб оцінити рівень сформованості почуття патріотизму у батьків своїх
вихованців, класні керівники проводять моніторинг за допомогою
анкетування. Використовують анкети, розроблені самостійно та
запропоновані Інститутом проблем виховання Академії педагогічних наук
України, під час впровадження всеукраїнського експерименту «Створення
інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів
загальноосвітніх закладів», в якому школа працює з 2007 року.

Удосконаленню рівня патріотичних почуттів батьків та налагодженню
батьківсько-вчительської взаємодії сприяють такі форми роботи:

батьківський лекторій;

заняття батьківського всеобучу;

зустрічі за круглим столом;

засідання батьківської світлиці;

семінари-практикуми;

конференції з досвіду сімейних традицій;

ділові ігри;

участь батьківського комітету у підготовці загальношкільних свят та
конкурсів патріотичного спрямування;

дослідження родовіду,створення родинного дерева;

родинні свята;

виставки батькывської творчості;

щкільні ярмарки.

Класні керівники з метою здіснення всеобучу із національно-патріотичного
виховання дітей проводять для батьків лекції :

«Без гілок не дерево, без дітей не сім’я»

«Батько і мати, рід і родина — їх роль у вихованні»

«Практика морального виховання дітей у сім’ї»

«Традиції трудового виховання»

«Фізичний розвиток дітей на засадах козацької педагогіки»

«Українська родинна обрядовість»

«Люби дитя мов душу»

«Місце гри у вихованні дитини»

«Колискова пісня, дитячий фольклор — могутні вихователі»

«Особливості козацького виховання»

«Народне дитинознавство — великий скарб у вихованні»

«Завдання сімейної козацької педагогіки»

«Роль батька в сім’ї»,

«Усвідомлення матір’ю своєї ролі у вихованні дітей»,

«Культ матері, батька, бабусі, дідуся, роду, народу»,

«Виховання на козацькому фольклорі, на піснях».

В школі набули популярності гуртки, якими керують батьки:
фольклорно-духовного співу «Українське джерельце», гончарний,
краєзнавчий.

Соціально-психологічна служба школи для батьків учнів провела
психолого-педагогічне консультування на теми:

Психотерапевтичне мистецтво козацької сімейної педагогіки, його
використання батьками у вихованні дітей

Види психотерапевтичного козацького мистецтва:

— материнські колискові;

— молитва, замовляння як інтенсивний цілющий спосіб душевного

очищення;

— система оберегів як один із засобів захисту людини від усілякої
напасті, хвороб, пошесті, ран, травм, нещасть.

Родина і школа – природні союзники, дві могутні сили виховання. На
думку В.О.Сухомлинського,єдність батьків і учителів дає змогу досягти не
тільки позитивних результатів у вихованні дитини, а й постає важливою
умовою вдосконалення обличчя сім’ї, батька і матері. «Без виховання
дітей, без активної участі батька і матері у житті школи, без постійного
духовного спілкування і взаємного духовного збагачення дорослих і дітей
неможлива сім’я,.. неможлива школа як найважливіший навчально-виховний
заклад…»

Важливою гранню у спрямовано патріотичній діяльності учнів,
вчителів,батьків є підготовка та проведення родинних свят,
загальношкільних заходів. Саме в цій діяльності розкриваються таланти
здібності дітей батьків, виховується почуття співпереживання, почуття
гордості за членів своєї родини. Слід відмітити результати співпраці
триєдиного колективу у підготовці і проведенні Свята рідної мови,
Шевченківських днів, Свят народного календаря , Дня знань, Свята
останнього дзвоника, випускного вечора, які не відбуваються без
українських пісень і танців у виконанні батьків і дітей, без вишитих
мамами і бабусями квітчастих сорочок і рушників, без випеченого
дбайливими рідними руками духмяного хліба.

Вивченню народних ремесел ,етнографії, знайомству з майстрами рідного
села, розкриттю талантів родини, вихованню любові до предметів
національного побуту та пробудження прагнення вміти їх виготовляти
сприяють проведення :свят «День хліба», «Вишивка оживає», «Навчи мене
дідусю…», «Бабусина скриня»; шкільних ярмарок; участь у зборі матеріалів
для видання книги «Бабусині рецепти».

Саме за спільної участі учнів, батьків, вчителів зібрані перекази для
участі у конкурсі учнівських проектів «Легенди і міфи рідного краю» ліги
старшокласників. Спільне сімейне бачення своєї Батьківщини знайшло
відображення під час проведення виставок малюнків «Тато, мама, я –
Україна моя», « Україна – моя Батьківщина».

Вивченню виникнення родин, відшуканню і встановленню родинних зв’язків,
побудові родинного дерева присвятили свій час всі родини, діти яких є
учнями школи, для участі у шкільному конкурсі «Мій родовід». Кращі
роботи взяли участь у всеукраїнському конкурсі «Одне коріння», автори
яких отримали нагороди.

Дослідженню і вивченню історії рідного села, рідного краю сприяють
екскурсії та походи, які організовуються за участі і допомоги батьків.
Зокрема це відвідування історичних місць с. Суботів, Холодного Яру,
м. Канів, м. Умань, м. Київ. Неоціненним скарбом є збір спогадів
очевидців Голодомору та учасників Великої Вітчизняної війни.

За участі і допомоги батьків відбувається вшанування пам’яті
М.Залізняка, підготовка і проведення учнівської науково- краєзнавчої
конференції «Залізнякові читання» та міжрегіональні Холодноярські ігри.

Організована творча співпраця учнів, вчителів та батьків справляє
позитивний вплив на громадсько-патріотичне становлення учня, його
духовне збагачення, самовдосконалення, розкриття його потенційних
можливостей.

Список

використаної літератури

1.В.О.Сухомлинський. Сто порад учителеві. К. Рад.шк.1988 р.

2.О.А.Захапенко. Слово до нащадків.Упорядник Н.М.Чепурна. Київ.2006 р.

3.Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.

4.На допомогу класному керівникові.Упорядник М.Г.Голубенко.,
Київ 2003 р.

PAGE

PAGE 9

Похожие записи