США, Велика Британія, Німеччина на початку ХХ ст.

Мета: сформувати в учнів уявлення про США, Велику Британію та Німеччину
на початку ХХ ст.; створити умови для розуміння учнями причин
активізації суспільно-політичних рухів на початку століття; навчити
визначати передумови державного регулювання соціально-економічних
процесів; розглянути особливості соціально-економічного розвитку
провідних країн світу (США, Великої Британії, Німеччини);
охарактеризувати суспільно-політичні рухи у США, Великій Британії та
Німеччині; навчити учнів порівнювати державний устрій та особливості
політичного життя розвинутих країн та висловлювати свою думку щодо
впливу цих держав на розвиток суспільства.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти світу, Європи, Азії, Америки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: прогресивізм, імперіалізм, «Справедливий курс», план
Шліффена. Історичні постаті: Т. Рузвельт, В. Вільсон, Г.
Кемпбелл-Баннерман, Д. Ллойд Джордж, Вільгельм ІІ Гогенцоллерн, Б. фон
Бюлов, В. Лібкнехт. Основні дати та події: 1901—1909 рр. — президентство
Т. Рузвельта, 1903 р. — Панамська угода, 1908 р. — створення Бюро
розслідування (пізніше ФБР), 1900 р. — заснування Лейбористської партії,
1901—1910 рр. — правління короля Едуарда VІІ, 1910 р. — початок
правління короля Едуарда VІІІ, 1904 р. — підписання англо-французької
угоди, 1907 р. — англо-російська угода, 1908—1915 рр. — реформи Д. Ллойд
Джорджа, 1912 р. — Білль про гомруль, страйк вуглекопів, 1905 р. —
розробка плану Шліффена, 1902, 1907 рр. — продовження угоди з
Австро-Угорщиною та Італією.

Очікувані результати: учні навчаться:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Учні виступають із презентацією результатів дослідження.

Робота за завданнями підручника .

Тестове завдання Установіть відповідність між назвами країн та їхніми
представницькими органами: 1. Велика Британія 2. США 3. Німеччина 4.
Франція А) Рейхстаг; Б) Національні збори; В) Конгрес; Г) Парламент; Д)
Дума. Зразок відповіді: 1)Г 2)В 3)А 4)Б. ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Особливості державного устрою, політичного життя та
соціально-економічного розвитку США на початку ХХ ст.

2. Особливості державного устрою, політичного життя та
соціально-економічного розвитку Великої Британії на початку ХХ ст.

3. Особливості державного устрою, політичного життя та
соціально-економічного розвитку Німеччини на початку ХХ ст.

Метод «Прес-конференція» (робота в групах) Використовуючи матеріал
підручника та роздавальний матеріал, скласти характеристику однієї з
країн:

п е р ш а г р у п а — США,

д р у г а г р у п а — Великої Британії,

т р е т я г р у п а — Німеччини.

Кожній групі слід підготувати запитання щодо двох інших країн. Через
15—20 хвилин представники кожної групи виступають з інформацією про
країну, а учні інших груп ставлять запитання.

Матеріали узагальнюються на дошці. c. 6

Словничок

Імперіалізм — монополістична стадія розвитку капіталізму. У провідних
країнах світу імперіалізм виникає на межі ХІХ—ХХ ст. з появою монополій.
У період імперіалізму в політичному та економічному житті суспільства
панує фінансова олігархія (невелика група людей), що концентрує у своїх
руках банківський та промисловий капітал.

Антанта — блок європейських держав (Велика Британія, Франція, Росія), що
сформувався в 1904—1907 рр. і об’єднав у роки Першої світової війни
понад 20 держав у боротьбі проти Німеччини та її союзників. ІV.
Узагальнення й систематизація знань Робота з таблицею Заповніть таблицю,
указавши у відповідному стовпчику порядковий номер прізвища, назви й
події. 1) Т. Рузвельт, 2) А. Бебель, 3) «Справедливий курс», 4)
Вільгельм ІІ Гогенцоллерн, 5) Г. Солсбері, 6) «Нова демократія», 7) В.
Вільсон, 8) план Шліффена, 9) Д. Ллойд Джордж, 10) Шин Фейн, 11) В.
Лібкнехт, 12) Білль про гомруль. Зразок відповіді США Велика
БританіяНімеччина

1, 3, 6, 7 5, 9, 10, 12 2, 4, 8, 11

Метод «Ланцюжок» Продовжте ланцюжок слів (прізвищ, понять, назв) із
певної теми. Завдання можна ускладнити — запропонувати пояснити кожне з
названих у ланцюжку слів або провести командне змагання. Німеччина —
рейхстаг — Отто Бісмарк — А. Шліффен — Берлін — рейхсканцлер — Вільгельм
ІІ —

Завдання Порівняйте зовнішню політику світових держав — США, Великої
Британії та Німеччини за планом:

b

d

|

oe

o

d

o

ha

1. Назва зовнішньої політики (наприклад у Великій Британії — «блискуча
ізоляція»). 2. Засади зовнішньої політики.

3. Напрямки зовнішньої політики.

4. Основні події зовнішньої політики (наприклад,дл я Німеччини — участь
у придушенні «боксерського» повстання в Китаї, янцзинський договір із
Великою Британією, продовження Троїстого союзу, Перша Марокканська
криза, російсько-німецький договір тощо).

5. «Провідники» зовнішньої політики (наприклад для Німеччини — Вільгельм
ІІ, князь фон Бюлов).

V. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдання, аналіз типових помилок .. .. .. .. .. ..
.. .. .. ..

Основні висновки

У кожній із провідних країн світу на початкуХХ ст. в
соціально-економічному розвитку існували як спільні явища, так і
відмінні. .. .. .. .. .. .. .. ..

VІ. Домашнє завдання

1.
П:…………………………………………………………….
……………..

2. ТЗ: Підготувати реферат про одного з відомих політичних діячів США,
Великої Британіїаб о Німеччини на початку ХХ ст.

 

Роздавальний матеріал

США Державний лад і політична система США визначалися Конституцією 1787
р., заснованою на республіканській формі правління та принципі поділу
галузей влади. Президент, будучи головою держави, був також головою
виконавчої влади і сам очолював уряд. Законодавчу владу здійснював
двопалатний конгрес, судову— система незалежних судів, об’єднана навколо
Верховного суду. За формою державного устрою США були територіальною
федерацією штатів — автономних державних одиниць зі своїми
конституціями, Законодавчими зборами та аппаратом управління на чолі з
губернатором. У межах двопартійної системи відбувалося суперництво
республіканців, які оголосили себе партією національного відродження, і
демократів, які вважалися партією реформ. Обидві партії, що по черзі
приходили до влади, виражали інтереси монополістичних угруповань.
Виборчі права жінкам у США були надані лише в 1920 р.

 

Німеччина

Німецька імперія, яка виникла в 1871 р., офіційно вважалася союзом
німецьких держав, які об’єдналися під керівництвом Пруссії. Імперська
конституція зберігала за цими державами власні правлячі династії,
конституції, парламенти й уряди, однак їхня автономія була надзвичайно
обмеженою. Конституція офіційно закріплювала домінуюче положення Пруссії
в імперії. Головою держави був імператор (Конституція закріплювала цю
посаду за королем Пруссії), який одноосібно контролював дії канцлера
(голови імперського уряду),призначав і зміщував усіх цивільних і
військових чиновників і обіймав посаду головнокомандувача збройних сил.
Законодавство здійснювалося імперським парламентом (рейхстагом) і
союзною радою (бундесрат). Останній складався з представників,
призначуваних урядами всіх держав, які входили до складу імперії. Ні
рейхстаг, ні бундесрат не мали повноважень, щоб контролювати дії уряду.

 

Велика Британія

На початку XX ст. Велика Британія марно намагалася повернути промислову
першість і монополію на світовому ринку, утрачені нею наприкінці
минулого століття. Головна причина полягала в тому, що політика
протекціонізму, яку проводив уряд, закрила внутрішній ринок Англії для
іноземних товарів, промисловість конкуренції, що булла стимулом для її
модернізації. Промислова монополія, яка перетворила цю країну на центр
світового промислового господарства («майстерню світу») і давала змогу
виробляти третину світової промислової продукції, сприяла поступовій
утраті англійською буржуазією стимулу для постійної модернізації
промисловості й розвитку нових галузей виробництва, пов’язаних із
досягненнями науково-технічного прогресу, оскільки традиційні галузі
виробництва приносили значний прибуток. І все ж на початку століття мав
місце приріст промислової продукції, науково-технічний прогрес змінював
структуру промисловості, посилювалася концентрація виробництва і
капіталу. Але ці процеси відбувалися менш інтенсивно, ніж у США та
Німеччині. Тому промислові товари американських і німецьких виробників
не лише витісняли англійські зі світових ринків, а й завойовували
внутрішній ринок Англії. Зменшувалася роль сільського господарства в
економіці країни. Промислове виробництво порівняно з першою половиною
XIX ст. скоротилося вдвічі та становило в середньому 1,5 % на рік.

Похожие записи