Реферат на тему:

Соціально-педагогічні аспекти довузівської підготовки як фактора вибору
педагогічної професії

Професія педагога – одна з головних у сучасному світі. Від його зусиль,
майстерності та компетенції залежить майбутнє суспільства. Педагог – це
людина, яка більшу частину свого життя займається вихованням та
навчанням. Якщо зупинити процес навчання, то нові покоління не отримають
знань, які потрібні для підтримки культурного, економічного і
соціального прогресу. Отже, проблема вибору педагогічної професії завжди
актуальна, насамперед у сучасних умовах демократизації суспільства,
зміни структури і змісту освіти та її гуманізації. Тому довузівська
підготовка в різних навчальних закладах є перспективною і виступає
необхідним елементом системи “загальноосвітня школа – вищий навчальний
заклад”.

Видатний педагог К.Д.Ушинський (1824-1870) відстоював ідею створення
спеціальної підготовчої вчительської школи, призначення якої –
підготувати молодь для подальшого навчання. Педагогічна підготовка, на
його думку, мала включати такі компоненти:

1) цілеспрямований відбір учнів, виявлення їх здібностей до
педагогічної діяльності;

2) вивчення основ наук, необхідних у майбутній педагогічній діяльності;

3) вироблення в учнів умінь та навичок висловлювати власні думки;

4) залучення учнів до загальнопедагогічної діяльності як найкращий
метод перевірки здібностей та особистісних якостей майбутніх учителів.

К.Д.Ушинський писав, що у підготовчій школі можливе розкриття здібностей
або відсутності здібностей бути вчителем, тому навчальному закладу буде
легше уникнути помилок у відборі майбутніх спеціалістів. Учні, які
мають педагогічні задатки та зацікавленість педагогічною професією,
оволодівають необхідними знаннями швидше, ніж ті, що їх не мають [1;
436-437] .

Поява різноманітних видів довузівської підготовки вимагає їх вивчення
та дослідження, а також виявлення їх впливу на вибір професії, на
ефективність майбутньої професійної діяльності. Мета довузівської
підготовки – не тільки допомогти абітурієнту підготуватися до вступних
іспитів або співбесіди та вступити до вищого навчального закладу, але й
зробити усвідомлений вибір професії.

Проблема довузівської підготовки досліджується в роботах Є.А.Климова
[2], С.Н.Чистякової [4], А.Д.Сазонова [3], Є.М.Павлютенков [5] та інших.

Розвиток системи довузівської підготовки проходить у складній
економічній та соціальній ситуації, в епоху побудови нового суспільства,
орієнтованого на ринкову економіку, де присутній механізм конкуренції.
Нині існують такі види довузівської підготовки, як:

– навчання на факультеті довузівської підготовки;

– підготовчі курси;

– педагогічні класи;

– система “Школа – ВНЗ”;

– система “Коледж – ВНЗ”;

– центри профорієнтації;

– заняття з репетитором тощо.

У Бердянському державному педагогічному університеті також реалізуються
різні види довузівської підготовки, такі як система “Педагогічний коледж
– ВНЗ”; “Машинобудівний коледж – ВНЗ”; спеціалізовані класи у
загальноосвітніх школах міста, підготовчі курси тощо.

Поняття “довузівська підготовка”, на нашу думку, вміщує:

– комплекс заходів та дій, спрямованих на підготовку учнів до вступу до
вищого навчального закладу;

– тривалий процес навчання й виховання, починаючи з раннього дитинства і
до моменту вступу до ВНЗ (навчання й виховання у дошкільних навчальних
закладах, школі, заняття на підготовчих курсах, з репетитором тощо).

У нашому дослідженні вивчалася довузівська підготовка в інтервалі одного
року до вступу у ВНЗ.

Мета проведеного дослідження:

– виявлення реальних чинників, мотивів, які впливають на вибір
старшокласниками педагогічної професії;

– вивчення впливу довузівської підготовки на вступ до університету.

Дослідження проводилося серед слухачів навчально-консультативних пунктів
підготовчих курсів БДПУ та студентів 1-го курсу
індустріально-педагогічного факультету.

Вивченням мотивів вибору педагогічної професії було охоплено 135
слухачів НКП підготовчих курсів (учні 11-х класів ЗОШ м.Бердянська та
районів Запорізької області, які орієнтувалися на вибір професії
вчителя). Слухачам були запропоновані анкети, відповіді на запитання
яких допомогли у вивченні мотиваційної сфери сучасних старшокласників
(дивись анкету №1).

Анкета №1

Шановний слухаче! Просимо Вас відповісти на запитання анкети. Ваші
відповіді допоможуть нам у дослідженні мотивів вибору старшокласниками
педагогічної професії. На кожне запитання виберіть один із варіантів
відповіді, запропонованих в анкеті або напишіть свій варіант відповіді.

1. Що спонукало Вас обрати професію вчителя?

а) сімейна традиція;

б) порада батьків;

в) порада друзів;

г) порада вчителів;

д) вирішив(ла) сам(а);

е) Ваш варіант відповіді ______________________

2. Що було джерелом інформації про обрану професію?

а) розповіді батьків;

б) книги про професію;

в) розповіді вчителів;

г) теле-, радіопередачі про професію;

д) Ваш варіант відповіді ______________________

3. Що Ви знаєте про обрану професію?

а) професія престижна;

б) умови праці представників професії;

в) заробітна платня;

г) медичні протипоказання;

д) суспільна значущість професії;

е) вимоги педагогічної професії;

ж) Ваш варіант відповіді _____________________

4. Обрана професія допоможе Вам:

а) реалізувати свої здібності;

б) розкритися у творчості;

в) стати цінною для суспільства людиною;

г) самовдосконалитися;

д) досягти високого положення;

е) Ваш варіант відповіді _______________________

5. Як ставляться батьки до Вашого вибору професії?

а) підтримали;

б) байдуже;

в) намагалися переорієнтувати на іншу професію. Яку саме? ____.

Аналіз відповідей дозволив виділити такі мотиви вибору старшокласниками
педагогічної професії.

1. Провідним мотивом для учнів є значущість професії для суспільства
(83% відповідей).

2. Більшість школярів зазначають, що можуть стати цінними для
суспільства (52%) і реалізувати свої здібності до педагогічної професії
(49%).

3. Деякі учні (36%) упевнені, що їх особистісні якості, знання,
зацікавленість та нахили відповідають вимогам до педагогічної професії.

При цьому 66% опитаних вважають, що вони самостійно прийняли рішення
щодо вибору педагогічної професії, 27% – вибрали професію за порадою
батьків; 2% – продовжують сімейну традицію; 2% – за порадою друзів; 2% –
за порадою вчителів.

4. Четверта частина учнів (25%), які брали участь у дослідженні,
вважають професію педагога престижною і сподіваються досягти високого
положення у майбутній діяльності.

5. Мотиви, пов’язані з оплатою праці вчителя, а також можливістю
розкритися у творчості, у старшокласників майже відсутні. Це обумовлено
браком чітких уявлень про особливості педагогічної діяльності.

Узагальнені результати відповідей слухачів підготовчих курсів наведені у
таблиці №1.

Таблиця 1

Характеристика мотивів вибору педагогічної професії слухачами
підготовчих курсів

,6,^,?,i,i,V-‚-iiiiiiiiiiiiiiaiiiiiiiiiii

???????¤??????i?Показник відповідей слухачів

1. Порада батьків 27%

2. Сімейна традиція 2%

3. Порада друзів 2%

4. Порада вчителів 2%

5. Самостійне рішення 66%

6. Престижність професії 25%

7. Умови праці 18%

8. Матеріальні блага 19%

9. Суспільна значущість професії 83%

10. Відповідність вимогам до професії 36%

11. Можливість використати свої здібності 49%

12. Творче розкриття 6%

13. Можливість стати цінним для суспільства 52%

14. Самовдосконалення та можливість досягнення високого положення 37%

На основі аналізу наведених у таблиці 1 показників мотивації вибору
педагогічної професії можна зробити висновок, що більшість слухачів
підготовчих курсів готується до вступу у педагогічний університет
усвідомлено. Це свідчить про афективність такої форми довузівської
підготовки, як професійна орієнтація у загальноосвітніх школах та
професійний відбір старшокласників, які зараховуються у групи слухачів
навчально-консультативних пунктів підготовчих курсів університету згідно
з їх педагогічною спрямованістю. Школярі усвідомлюють значущість
професії вчителя, прагнуть розвинути та використати свої здібності,
принести користь суспільству. Вони достатньо ознайомлені з вимогами
обраної професії, тобто мають певний рівень педагогічної компетентності
ще до вступу у ВНЗ.

Крім того, у дослідженні вивчалися чинники, які впливають на вибір
професії і вступ до університету. Опитування проводилось серед студентів
1-го курсу індустріально-педагогічного факультету, де – 27% – випускники
підготовчих курсів. У роботі ми використовували метод контент-аналізу.
Студентам було поставлено два питання:

1) Що допомогло Вам вступити до університету:

а) особистісні якості;

б) зовнішні умови?

2) Що заважало вступити до університету:

а) особистісні якості;

б) зовнішні умови?

Наведемо декілька прикладів відповідей на ці питання:

“Серед особистісних якостей, які допомогли мені вступити до
університету, хочу назвати схильність до технічних дисциплін, гарну
пам’ять, успішне навчання у школі. До зовнішніх чинників, які сприяли
моєму успішному вступу, я відношу заняття на підготовчих курсах та
додаткові факультативні заняття у школі. Якщо говорити про те, що
заважало при вступі до ВНЗ, то найголовніше – нестача часу для
поглибленої підготовки до іспитів”.

“При вступі до університету мені допомогли знання, здобуті в школі, і
мої особистісні якості: самоповага та відповідальність перед батьками.
Також допомогли вчителі, які дали додаткові знання на підготовчих
курсах.

Дуже заважали зовнішні фактори, наприклад, важко одночасно готуватися до
іспитів у школі та університеті…”

Нами були опрацьовані всі (65) відповіді студентів на питання “Що
допомогло вступити до університету (особистісні якості)?” Подаємо їх у
таблиці 2.:

Таблиця 2

Особистісні характеристики Ранг Кількість відповідей

Цілеспрямованість, наполегливість, сила волі, працездатність І 60

Увага, мислення, пам’ять ІІ 40

Зацікавленість, схильність до технічних наук ІІІ 34

Бажання навчатися, здобути вищу освіту ІV 20

Самовдосконалення, самоосвіта V 15

Самоповага VІ 10

Знання VІІ 9

Любов до дітей VІІІ 5

Любов до професії ІХ 3

Отже, ми виявили провідні особистісні якості, які допомагають вступити
до ВНЗ – цілеспрямованість, наполегливість та сила волі. Це дійсно ті
якості, що дають змогу людині подолати труднощі і перешкоди, досягнути
поставленої мети.

На питання “Що допомогло вступити до університету (зовнішні фактори)?
студенти відповіли:

Таблиця 3

Зовнішні умови Ранг Кількість відповідей

Допомога батьків, близьких та родичів І 42

Кваліфіковані вчителі ЗОШ, класні керівники ІІ 41

Викладачі університету, заняття на підготовчих курсах, з репетиторами.
ІІІ 38

Золота (срібна) медаль, І-ІІІ місце в олімпіаді. ІV 6

Підтримка друзів V 5

Навчання у спеціалізованому класі VІ 3

Пощастило VІІ 2

Згідно з цим підтверджується припущення, що головний зовнішній чинник
вступу до ВНЗ – підтримка батьків та близьких людей, це
емоційно-психологічна та фінансова підтримка. Однак, допомога
кваліфікованих педагогів, заняття на підготовчих курсах також є суттєво
значущими.

Відповіді на питання “Що заважало вступити до університету (особистісні
якості)?” можна показати у такому вигляді:

Таблиця 4

Особистісні характеристики Ранг Кількість відповідей

Нервове напруження, зайве хвилювання, надмірна відповідальність І 16

Відсутність бажання готуватися до вступу ІІ 15

Страх, побоювання ІІІ 10

Невпевненість у собі ІV 8

Стомленість V 7

Розгубленість, неуважність, неорганізованість VІ 6

Бажання іншої професії VІІ 4

Відсутність уміння висловити свої думки VІІІ 3

Таким чином, більш за все абітурієнтам при вступі заважають нервове
напруження, зайве хвилювання, тобто емоційний стан, притаманний
відповідній ситуації. Далі ми бачимо деякі ситуативні прояви факторів
індивідуально-типологічних рис старшокласників.

На питання “Що заважало вступити до університету (зовнішні умови)?”
студенти відповіли:

Таблиця 5

Зовнішні умови Ранг Кількість відповідей

Заняття у школі та проведення випускних іспитів на підготовчих курсах
університету І 15

Відсутність вільного часу ІІ 8

Навчання у ЗОШ, де не було спеціалізованого класу ІІІ 5

Багато навчального матеріалу та інформації ІV 4

Відсутність житла в іншому місті V 3

Фінансові проблеми VІ 2

Показники цієї таблиці свідчать про те, що найчастіше студенти називають
головний зовнішній фактор – подвійне навантаження під час випускних
іспитів на ПК, які є вступними до університету та відсутність вільного
часу. Це дійсно так, але в умовах складання випускних іспитів на
підготовчих курсах значно знижено нервове напруження, бо слухачі курсів
, які декілька місяців відвідували заняття в університеті, почувають
себе більш вільно, порівняно з тими, хто прийшов до університету на
іспити вперше. Про це свідчать показники попередньої таблиці.

Усе сказане, дозволяє зробити висновок, що довузівська підготовка
посилює мотивацію вибору педагогічної професії, сприяє адаптації до
навчання у педагогічному ВНЗ, збагачує процес навчальної діяльності.
Довузівська підготовка є одним з головних чинників вибору педагогічної
професії і потребує подальшого дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: в 6т. – М.: Педагогика, 1989.
– Т.4. – 526 с.

2. Климов Е.А. Как выбирать профессию. – М., 1990. – с.121.

3.Профессиональная ориентация учащихся / Под ред. Сазонова А.Д. – М.,
1988.

4. Чистякова С.Н. и др. Профессиональная ориентация школьников:
организация и управление. – М., 1987.

5. Павлютенков Е.М. Управление профессиональной ориентацией в
общеобразовательной школе. – Владивосток: Изд-во. Дальневосточного
университета, 1990.

Похожие записи