Сорокопуд Тамара Георгіївна,

вихователь – методист ДНЗ №5 м. Умані

Феномен дитячої креативності

Основна характеристика уяви – її реальність, здатність бачити ціле
раніше частин, розглядаючи її в якості головної у розвитку творчого
потенціалу дитини. Існує цікава методика, за допомогою якої можливо
діагностувати розвиток творчих цінностей дітей 5-6 років. Ця методика
має назву «Казка про чорнильницю» Наведемо її зміст. «В одному селі жив
лікар. Одного разу він вирушив до хворого. Але когось треба було
залишити стерегти дім, а собаки у лікаря не було. Тоді він попрохав це
зробити чорнильницю, яка жила на письмовому столі. Коли лікар пішов, у
дім завітав злодій, щоб вкрасти речі хазяїна. Але чорнильниця голосно
загавкала на злодія». Запитуємо у дітей: «Чи може так бути насправді?»
Якщо відповідь дитини негативна, запитуємо: «А у казці таке може бути?
Адже в казці можливо все». Діти погоджуються з цією думкою, і тоді
педагог просить дітей подумати, яким ще чином чорнильниця може налякати
злодія і врятувати речі лікаря.

Можна отримати досить різні дитячі рішення. Діти пропонували
чорнильниці покукурікати, понявкати – по аналогу з тим, що було
запропоновано в казці. Деякі вважали, що чорнильниця повинна стрибнути
на злодія і вкусити його. Коли діти не могли більше нічого
запропонувати, педагог запитував: «А як ще чорнильниця може вигнати
злодія, не кусаючись?» Педагог звертає увагу дітей на пряме призначання
чорнильниці. У цьому випадку до дітей «підключається «, або «не
підключається» фантазія у вирішенні завдання. Або дитина мислить
стереотипно, або видозмінює те, що чорнильниці дійсно притаманне, для
чого вона і потрібна. Видозмінює – і в результаті створює принципово
новий образ ситуації.

Діти пропонують:

«Намастити злодію очі», або «забруднити його чорнилом». Це вже буде
творчим рішенням. Але можна піти і далі, наприклад: «Нехай чорнильниця
розіллє чорнило по підлозі, злодій забруднить ноги, залишить сліди, по
яким його легко буде знайти»; «Нехай чорнильниця напише листа лікарю,
щоб він швидше повертався». Як бачимо, діти не зупинились на простих,
хоча і реалістичних рішеннях. Вони займали особливу – конструктивну та
ініціативну позицію по до задачі. Це особливий творчий потенціал дитини.
Якщо давати оцінку таким рішенням з точки зору реалістичності уяви, то
тут ми зустрічаємось з цього максимальним проявом. Дійсно саме пряме
призначення чорнильниці (або чорнила) – слугувати цілям письма,
малювання. Тоді ситуація переходить у завершальну фазу. Реальність уяви
в поєднанні з конструктивною ініціативою забезпечує творчу побудову
адекватного образу світосприймання дитини. Один без одного ці компоненти
дитячої креативності не зможуть співіснувати.

Конструктивність, реальність, уміння виділяти ціле раніше частин –
невід’ємні і нероздільні якості творчого, креативного рішення. Цікавою є
також методика «Дивна картинка». – для обстеження особливостей розвитку
здатності бачити ціле раніше частин. Дитині демонструється картинка із
зображенням чоловічка, над головою якого одночасно світить сонце і
місяць із зірками.

j hO

hO

hO

hO

hO

hO

Педагог запитував: чи вірно намальована картина? Більшість дітей
вважали картинку невірною, вказуючи на невідповідність зображеного
(«Місяць і сонце не можуть бути разом…»). Тоді педагог просив показати,
або пояснити, як зробити картинку «вірною». У відповідь деякі діти
пропонували закреслити або стерти одне з «небесних тіл», або розбити
картинку на дві, в одній частині – чоловіча і сонце, а в іншій – місяць
з зірками. Такі рішення дітей можна впевнено віднести до шаблонних, так
як вони відображають звичний спосіб усунення протиріч.

Але діти з високим рівнем розвитку уяви пропонували виправити недоліки
на картинці шляхом внесення в неї деякого нового специфічного елементу.
Наприклад: на їх думку місяць і зорі можна обкреслити рамку і зробити як
картину на стіні в кімнаті, де живе чоловічок. Або ж домалювати
повітряну кульку, на якій буде зображено місяць і зорі, а чоловічок буде
гуляти з кулькою під сонцем.

Про що це свідчить? Сутність в самому протиріччі, яке містить в
зображенні, і діти з цим протиріччям поєднували джерело цілісного
розвитку ситуації (тоді як друга частина дітей намагалась уникнути
протиріччя і ліквідувати це джерело). Такий розвиток відбувався у формі
образного вирішення протиріч. Створення цілісного контексту ситуації
(«кімната») відбувалось у формі добудови однієї з її приватних елементів
– окреслення рамки для картини.

Отже, проблема вирішувалась дуже просто. Це і є відомий артистизм і
простота дитячого рішення, що характеризує справжню творчість взагалі.
Домінування цілого над частинами – загальна особливість дитячої
свідомості. Тут частини важливі лиш тому, що можуть нести сутнісне
навантаження. Тоді частина може стати рівною цілому. Передумови до цього
відбуваються задовго до того, як у дитини – в дошкільному дитинстві –
виникає повноцінна уява.

Добре відоме поняття автономного мовлення, яке спостерігається в
домовлений період розвитку дитини – десь між віком немовляти і раннім
віком. Слова «автономного мовлення» простенькі, вони не підлягають
законам граматики, зовсім не схожі на дорослі і тому часто ждя дорослих
незрозумілі. Разом з тим вони мають величезний діапазон спостерігаючи
під час прогулянок на березі озера за своїм маленьким онуком, звернув
увагу на те, що малюнок називає одним і тим же словом «уа» озеро, качку,
пожежників і монету. Те, що качка і озеро можуть бути об’єднані одним
словом, здогадатись не важко. Уважно придивившись, можна зрозуміти, що
і пожежники потрапляють під категорію «уа» не випадково – адже для своїх
потреб вони набирають воду з озера. Але, який зв’язок монети і озера?
Його «підкажуть» ті ж пожежники – адже їх каски, як і монета, зроблені з
міді… Хоча, здатність бачити ціле раніше, ніж частини має ще більш
глибокі коріння.

PAGE

PAGE 3

Похожие записи