Системний підхід до складання логічної структури теми.

Приступивши до складання тематичних планів викладач стикається з
проблемою побудови навчального матеріалу таким чином, щоб із хаотичних
уявлень про предмет в студента створилась певна система знань. Виходячи
із цих міркувань, інформація підлягає структуруванню в тому числі при
розробці плана-конспекта лекцій чи тактичного заняття, алгоритму
семінару, чи опорної схеми. Центральним епізодом даного ланцюга завдань
є логічна структура теми.

Недивлячись на ймовірність цих тлумачень здається закономірним
представлення логічної структури теми як деякої системи складеної на
графологічній мові і на певних принципах.

В загальну характеристику інформаційної системи, на думку спеціалістів
систематичного аналізу, входять такі поняття, як база даних, підсистема,
функція збору і зберігання інформації, пошуку і розповсюдження.
Функціонування системи зв’язано з такими її властивостями як повнота
(об’ємність) і завершеність, відкритість і замкнутість, стабільність і
динамічність співвідношення загального і часткового.

Методологічною основою процесу систематизації інформації є аналіз і
синтез в результаті аналітико синтетичної переробки інформації може
бути: створений новий документ: огляд, звіт, доповідь, методичка,
розробка. Задача аналізу полягає в розподілі першого джерела на складові
його елементи або аспекти. Це початкова і найбільш легка частина роботи,
результатом якої стає виявлення найбільш цінної, професійно значимої
інформації, відділення її від застарілих або другорядних відомостей. Так
полягає справа з формуванням первинного масиву методичної розробки теми:
визначення цілей і вимог, основних питань і проблем, ключових слів і
понять. Синтез здійснити значно важче чим аналіз. Синтез – це поєднання
у єдине ціле тої необхідної інформації, яка була виділена в результаті
аналізу. Представити із складових частин деяке ціле в якому
екстрапольовані тенденції розвитку від простого до складного, від
часткового до загального і навпаки, найбільш важливий практичний
результат який ілюструє логічна структура. На основі законів логіки
послідовно розгортається схема-алгоритм. Тема набуває відчутних контурів
і забезпечується достатньо повне її сприйняття.

Фрагмент структури теми “Основи вірусології”: (таблиця 1)

Автор пов’язує окремі елементи в смислові ланки і комплекси а іноді
акцентує увагу з допомогою нових асоціацій, використовуючи методи
порівняння, співставлення, підпорядкування, узагальнення. Об’єднуючи
стержньову роль в побудові нашої системи грає головна ідея, якій
підчинені всі підсистеми, заради якої власне вона і створена.

Головну ідею живлять і обслуговують всі супутні елементи. Зауважимо, що
регулюючу функцію в схемі виконують так звані, канали зв’язку: лінії,
стрілки, шрифт, розмір формату, об’єм інформаційного поля. Проблемна
орієнтованість логічної структури теми знайде свій подальший розвиток на
лекціях, семінарах, практичних заняттях, в тестових контролях.

Як уже відмічалось любу систему характеризують стабільність і
динамічність. Під стабільністю розуміється консервативна частина
системи, в якій заключні фундаментальні знання, не підлягаючи перегляду.
Динамічність системи стосується як її форми і змісту. Динамічність
визначається тією частиною системи яка може бути перетворена під впливом
особистої орієнтації творця або других суб’єктивних факторів.

З точки зору співвідношення форми і змісту системи індивідуальна позиція
проявляється у виборі автора моделі графологічної структури. Можливі
наступні варіанти:

Ієрархічна модель (малюнок 2)

Сіткова модель (малюнок 3)

Реляційна модель – будується в табличному вигляді, якщо файли розміщені
в декількох форматах, то при суміщенні їх можливо отримати нові дані як
похідних (малюнок 4)

Логічну структуру теми можна розглядати як відносно замкнуту і в той же
час відкриту систему яка має і “вхід і вихід, цю функцію використовують
ті графи, які виявляють в середині і міжпредметні зв’язки. Прикладом
тому слугують: “історія питання”, “задачі і основні досягнення”,
“загальна характеристика”, “матеріал”, “практичне значення” і інші
аспекти.

Одна із вимог системного підходу до складання логічної структури полягає
в задоволенні функціям пошуку і розповсюдження. Якщо тема набуває вигляд
злагодженої і послідовної схеми, то її графи як візуальні образи
набувають для тих хто вчиться роль пошукового апарату. По аналогії з
довідково-інформаційним фондом бібліотек логічна структура теми
допомагає орієнтуватись навіть при поверхневому ознайомленні з
матеріалом. Вона може стати для студента путівником на непізнаних
стежинах поза аудиторної роботи. Підтвердженням цього є та складність
питань яка привертає увагу студентів і успішно освоюється ними при
підготовці доповідей, рефератів, конкурсних завдань, рішення ситуаційних
задач. Розвиваюча функція навчання не може бути розглянута у відриві
логічної структури від других методичних розробів теми, значення кожного
графа повинно мати свій подальший розвиток в поетичному викладенні
практичної роботи методичних вказівок для студента орієнтувальної основ
діяльності при самопідготовці елементах ІИРС, поточному і підсумковому
контролі знань. В цілому стає все більш очевидним, що не тільки окремі
теми, але всі робоча програма дисципліни повинні супроводжуватися її
логічною структурою, згідно спеціальності і профілю навчального закону.

Завдяки системному підходу складання логічних структур реалізується
творча діяльність в тій степені, в якій була проведена глибина аналізу і
запропонована степінь узагальнення. Творчість пов’язана з мисленням –
мислення з мовою.

Графологічна мова опису теми має хороший шанс стати ще одним ефективним
засобом спілкування і взаємопорозуміння.

Таблиця 1:

Малюнок 2

Малюнок 3

Малюнок 4

Загальна характеристика

Методи дослідження

Історія розвитку вірусології

Морфологія

Збір матеріалу для лабораторної діалектики вірусних інфекцій

Хімічний склад

Токсикологія

Культивування

Структура вірусна

Класифікація

Індикація

Взаємодія з клітиною власника

Вірогенія

Стадії продуктивності інфекції

Мікроскопічна

Серономічна

Похожие записи