Система вивчення прикметника

Завдання вивчення прикметника в 1-4 класах полягають у формуванні
граматичного поняття «прикметник” як частини мови, що пов’язана з
іменником, у вироблені навичок правопису родових і відмінкових закінчень
прикметників, у розвитку вміння вживати прикметники в усному і пасивному
мовленні.

Учні повинні засвоїти, що прикметник:

називає ознаку предмета,

залежить від іменника,

відповідає на запитання який? Яка? Яке?

робить мовлення більш точним, емоційним і багатим.

Вивчення прикметника здійснюється поступово.

Система родить лад вивченим темам «Прикметники” – це цілеспрямований
процес, який передбачає певну послідовність в ознайомленні з
граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення
завдань, спрямоване на формування навичок уживання прикметників у
мовленні.

Прикметник вивчається протягом усіх чотирьох років навчання. У 1 класі в
період навчання грамоти діти практично займаються зі словами, що є
ознаками предметів (без уживання терміна «прикметник”). У 2 класі
водиться термін і додається визначення прикметника. Діти вчаться
називати ознаки предметів за кольором, змінювати прикметники разом з
іменниками за зразками «один, багато”, (без уживання термінів «однина –
множина”).

У 3 класі розглядається зв’язок іменників з прикметниками, вводиться
терміни «однина — множина”, формується поняття змінювання прикметників.

За родами в однині, усвідомлюється неможливість такого змінювання у
множині. Нарешті, в 4 класі діти вчаться змінювати прикметники за
відмінками, практично (без уживання термінів) знайомляться з
прикметниками твердої і м’якої групи.

Формування загального поняття про прикметники.

Підготовка до усвідомлення поняття «прикметник” починається ще в період
навчання грамоти. Тут відбувається спостереження за лексичним значенням
прикметника і знайомство з питаннями, на які він відповідає. Учням слід
показати, що ознаки предметів існують у житті, а слова лише називають
їх, що один і той же предмет може мати кілька ознак кольору, смаку,
розміру, призначення.

Одночасно з вирішенням цього завдання учитель знайомить дітей із
постановою відповідних питань: олівець (який?) червоний, чашка (яка?)
зелена, плаття (яке?) нове.

Другокласники і третьокласники повинні усвідомити роль прикметника у
реченні. З цією метою учитель організовує спостереження за двома
реченнями чи невеликим текстом, які відрізняються наявністю або
відсутністю в них прикметників (описи предметів чи природи). Внаслідок
спостереження учні роблять висновок: точність, яскравість опису
забезпечення вживання прикметників.

Важливо показати дітям залежність прикметника від іменника.

Подальша робота над застосуванням загального значення прикметника
здійснюється шляхом збагачення словника учнів якісними відносними і
присвійними прикметниками (без уживання термінів), спостереження за
прямим і переносним значенням прикметників, добру потредних способів і
виробу з ряду синтаксів точного слова.

Вправи на формування загального поняття про прикметники

Відгадувати загадки.

На дошці запис: Маю плаття, віти, кору, стан. Як я звуся, діти?

Учитель читає запис, значення слова стан і пропонує відгадки, що це.
Потім на місці крапок вписує слова зелененьке, гнучкі, ніжні вітри,
тоненький. Учні читають загадку і відгадують її. (Маю плаття зелененьке,
гнучкі, ніжні віти, білу кору, стан тоненький. Як я звуся, діти?
(Береза)).

Які слова допомагають вам згадатись, що це берізка? До якої частини мови
належить ці слова.

Гра «Який? Яка? Яке?”.

Вчитель називає слово, яке відповідає на питання хто? або що? Гравці
записують і добирають до нього та записують слова, які є назвами ознак,
відповідають на питання який? Яка? Яке?

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений … скільки
слів запише гравець – стільки дістає очок.

Знімається по два очка за не правильну відповідь.

Гра «Хто більше?”.

Дається завдання дібрати якнайбільше прикметників, які відповідають на
питання який? І в корені слова мають ненаголошений голосний (е) чи (и),
який перевіряється наголосом. Перший варіант добирається слова з
ненаголошеними (е), а другий з ненаголошеними (и). (Медовий, веселий,
весняний, зелений, високий, широкий, глибокий).

На дошці запис.

Вовк сірий. Лис рудий. Зебра смугаста.

Запиши за моделями:

Який? Хто? яка? Хто?.

Назвіть прикметники. На які питання вони відповідають? Що означає? З
якими словами зв’язані прикметники?

Назвіть іменники. На які питання вони відповідають?

На дошці запис.

(Що?) порічки (які?) білі, червоні.

(Що?) смородина (яка?) чорна.

Якого кольору бувають порічки? А смородина?

Назвіть прикметник. На які питання вони відповідають? Що означають? З
якими словами зв’язані прикметники?

Побудуйте і запишіть розповідне речення з однорідними частинами речення
за моделлю.

Гра «Заборонені прикметники”.

Учитель диктує речення. Речення, в яких є прикметники на означення
кольору писати неможна.

Виграє той, хто правильно виконає завдання. Для цієї вправи можна
використовувати такі речення.

Ви знаєте, як мина пестить у місячні веселі ночі? 2. Ви знаєте, як
сплять старі гаї? 3. Як упав же він з коня та й як білий сніг. 4. На
призьбі дід старий — як сон. 5. Мій травень золотий, зелений травню! Мій
травню голосний – на всі дороги!

Рід прикметника: чоловічий, жіночий, середній.

Вивчати рід прикметників, учні мають застосувати, що:

прикметники в однині змінюються за родами;

рід прикметника залежить від іменника, з яким прикметник пов’язаний;

прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? І мають
закінчення – нй (йї);

прикметники жіночого роду відповідають на питання яка? І мають
закінчення – а (я);

прикметники середнього роду відповідають на питання яке? І мають
закінчення – е (є).

у множині прикметники за родами не змінюються.

Під час вивчення прикметника слід показати учням, що на відміну від
іменників прикметники змінюються за родами і що рід прикметника
зумовлюється родом іменника, разом з яким прикметником утворює
словосполучення.

Отже, при визначені роду прикметників учні застосовують такий порядок
дій:

1). Знаходжу іменник, з яким зв’язані прикметники;

2). Визначаю рід цього іменника;

3). За родом іменника встановлено рід прикметника.

$

&

t

v

U

Ue

&

v

Ue

#4#?$?%occcccccccccccccccoccccccc

gduZs

-F-ue-1/4. 0th0j1A1J2u2 3J4?4P6oooooooooooooooooooooooooooo

O?Pooooocoooooooooooooooooooo

gduZs

Для того щоб показати, що у множині прикметники за родами не
замінюються, можна запропонувати діяти дописати закінчення прикметників
у таких словосполученнях: червон … олівець, червон … стрічка, червон …
яблука. Учням неважко помітити, що у множині прикметник має одну й ту ж
форму, а отже, за родами не змінюється.

Вправи на вихвачення роду прикметників

Спостереження над мовними матеріалами.

Запис на дошці:

Папір (який?) біл … .

Хустка (яка?) біл … .

Молоко (яке?) біл … .

Костюм (який?) син … .

Фарба (яка?) син … .

Море (яке?) син … .

Додайте до прикметників закінчення. Чому вони різні?

Гра «Наш рід”.

Учитель включає магнітофонний запис зі словосполученнями іменника з
прикметником. У відповідь сигналізує той ряд, який має відповідні
картонки: «чол.р.”, «жін.р.”, «серед.р.”.

Гра «З іменників — прикметники”.

На дошці записано 10 іменників.

Завдання: утворити і записати від кожного іменника прикметники
чоловічого, жіночого і середнього роду.

Учитель через визначений час перевіряє виконання. За кожен правильно
утворений прикметник зараховується по одному очку. За допущену помилку
знімається два очка.

Матеріал для вчителя:

Дуб (дубовий, дубова, дубове); холод (холодний, холодна, холодне); сонце
(сонячний, сонячна, сонячне); мороз (морозний, морозна, морозне); розум
(розумний, розумна, розумне); вітер (вітряний, вітряна, вітряне); щастя
(щасливий, щаслива, щасливе); дощ (дощовий, дощова, дощове); літо
(літній, літня, літнє); сніг (сніговий, снігова снігове).

Гра «Якого роду прикметники?”.

Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують, якого
роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви
роду («Ч”, «Ж”, «С”).

Для гри можна використовувати такі словосполучення: синє небо, фарфорова
ваза, осінний ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня,
кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа
зелень.

Виграє той, хто найменше помишлятиметься.

 

 

Змінювання прикметників за числами.

Вивчати число прикметників, діти повинні усвідомити, що прикметники
мають два числа однину і множину;

прикметники завжди стоять у тому числі що й іменники, з якими
прикметники пов’язані.

З терміну «число” учні в перше зустрічаються в першому класі, однак ще в
другому класі вони вчаться практично змінювати прикметники разом з
менниками за зразком «однин — багато”. Така підготовча робота створює
грунт для розуміння того, що число прикметника це самостійно, й повністю
залежна від іменника категорія. Розділити за принципом «один – багато”
можна тільки предмети, а не ознаки, а ознака приписується одному
предметові (прикметник в однині) або групи предметів (прикметник в
множині). Діти приходять до висновку, що однина (множина іменників
зумовлена кількістю предметів, а однина) множина прикметників
визначається не кількістю ознак а числом іменників, від якого прикметник
залежить.

Вправи на змінювання прикметників за числами

          Гра «визнач число”.

На магнітофонну стрічку записані словвосполучення іменників з
прикметниками в однині і множині. Включаються запис, у відповідь учні
сигналізують картками з написами «однина” і «множина”.

Гра «Хто швидше перетворить однину в множину”.

На дашці написано 10 прикметників з іменниками в однині. Треба написати
в множині лише прикметника та іменники чоловічого роду.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Матеріал для вчителя:

Темна ніч, круглий місяць, велике вікно, зимовий ранок, запальне сіно,
голосний дзвоник, класна кімната, рясний дощ.

На дошці – запис.

Ой смачні, ой смачні бублики у Тані:

Медяні, запашні, з молоком, щей румяні.

Медяні, запашні Танечка поїла,

А для нас і для вас дірочки лишила.

На які питання відповідають виділені слова? Що вони означають? Як
називаються слова, що означають ознаки предметів і відповідають на
питання яке? Який? Яка?

Запишіть за зразком

Множина.

Смачні (бублики)

Однина

Смачний (бублик)

 

 

Відмінювання прикметників.

Займаючись з відмінюванням прикметників, учні повинні усвідомити, що
відмінок прикметника визначається за відмінком іменника.

Показати це можна на таблиці відмінкових закінчень прикметників
чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників
жіночого роду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим,
як змінюються прикметники за відмінками і запитати відмінкові питання
прикметника.

Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника із зв’язаного з ним
прикметника різні, визначити відмінок прикметника можна визначити за
відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із
закінченням питання, на яке він відповідає (який?- зелений, якого? —
зеленого).

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників
і правельне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні
слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і
писемного мовлення молодих школярів.

Вправи на змінювання прикметників за відмінками

Гра «відмінковий ланцюжок”.

Учитель називає прикметник у відмінку і викликає учня, який повинен
сказати прикметник у родовому відмінку. Другий викликає учня називає
прикметник у давальному відмінку і т.д.

Виграє той, хто матиме найменше помилок.

На дошці – запис текст.

Завдання дописати закінчення прикметників, визначити їх відмінок.

Веснянь … повінь, затопила березов … гай. У чист …, прозорій воді, як у
дзеркалі, відбиваються дерева. Золот … сонце освітлює білокор … берізки,
і вони виглядають особливо гарними. Їх рожев … віти ніжно вималювуються
на фоні блакити … неба. Наповнене веснян … сонцем повятря огортає ніжн …
пищною кожне дерево і надає всьому чарів … .

Отже, вся система роботи з граматичним категоріями прикметника націлена
на усвідомлення учнями особливостей цієї частини мови порівняно з
іменником і на розвиток умінь користування прикметниками в різних мовних
ситуаціях.

Похожие записи