«Роль шкільного музею в військово-патріотичному виховному процесі
школи»

ОДЕСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА № 17 І-ІІІ СТУПЕНІВ З ПОГЛИБЛЕНИМ
ВИВЧЕННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(Автор: Сілкіна Тетяна Григорівна, заступник директора з виховної
роботи).

Музей – походить від грецького «museon» — храм, місце, присвячене
наукам чи мистецтву.

«Музеї – це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені
для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної
і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної та
світової історико-культурної спадщини.» (Закон України «Про музеї»)

|
«Патріотизм є не що інше, як бажання

трудитися|працювати|
на користь своєї країни».

Н. А. Добролюбов.

Створення багатої, сильної і демократичної держави Україна
потребують виховання у підростаючих поколінь її громадян патріотичної
свідомості, високої моральності, громадянської активності, поваги до
історії свого народу.

Формування цих високих якостей у наших учнів має спиратися насамперед
на добре знання рідного краю, його людей, їхніх звершень, адже велика
Батьківщина, шляхетні громадянські чесноти починаються від рідного
порога, своєї вулиці, школи, міста, краю.

Якраз вивчення історії рідного краю, «малої Батьківщини» є тією
духовною стежиною, яка веде до справжнього дієвого патріотизму, здатного
принести суспільству порозуміння, злагоду і консолідацію, відродження і
процвітання.

В наш складний час, коли трапляються випадки «переписування»,
спотворення недавньої історії нашої держави та всього світу, важко
переоцінити значення патріотичного виховання молоді, зміцнення зв’язків
поколінь.

Тому одним з найважливіших завдань сучасної школи є виховання в
учнів високого почуття громадянина та патріота своєї Вітчизни.

Краєзнавство та шкільні музеї, як центри краєзнавчої роботи
допомагають в вирішенні питань виховання громадянської позиції та
патріотизму у учнів. Шкільний музей стає міцним стержнем всієї
навчально-виховної роботи, широким полем творчості учнів та вчителів.

Покликання вчителів – формувати в учнів національну свідомість,
почуття власної гідності, гордості за свою державу, бажання збагатити її
своєю творчою працею, виховувати любов до рідного краю, бажання бути
причетним до всього, що відбувається на рідній землі.

Завдання педагогів — постійно підтримувати інтерес та зацікавленість
учнів, використовувати нетрадиційні методи в роботі з дітьми. Одним із
яких є робота шкільного краєзнавчого музею патріотичного напрямку.

Історична довідка.

Про роботу шкільного музею «Григорівського десанту»

1977 рік – вересень – початок пошукової роботи, збір матеріалів про
героїчну оборону Одеси. Зустріч з ветераном Великої Вітчизняної війни
Матвєєвим М.І.

1978 рік – 22 вересня – відкриття залу Бойової Слави на якому був
присутній П.І. Державін, Герой Радянського Союзу, командир дивізіону
кораблів Чорноморського флоту.

1981 рік – присвоєння піонерській дружині школи імені «Григорівського
десанту».

1988 рік – 30 грудня обласна комісія із проведення паспортизації
шкільних музеїв залу Бойової Слави в СШ № 17 присвоїла звання «Шкільний
музей».

1997 рік – 9 грудня музей Григорівського десанту зареєстрований при
управлінні освіти Одеської обласної державної адміністрації.

2002 рік — відбулася реконструкція та поновлення залу музею.

2006 рік – 22 вересня в День 65-річчя висадки Григорівського десанту
було відкрито другий зал музею. В відкритті брали участь Р.М. Бровер —
ветеран Великої Вітчизняної війни, О.М.Рисін – директор Меморіалу
героїчної оборони м.Одеси 411 Батареї та учасники висадки Григорівського
десанту – Б.О. Шевченко і І.К.Частокольський.

2010 рік – створено третій зал шкільного музею за рубриками: «Велика
Вітчизняна в цифрах та фактах», «Одесити в роки окупації», «Достойні
нащадки», «Радіон Якович Малиновський»

І. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ШКІЛЬНОГО МУЗЕЮ ГРИГОРІВСЬКОГО ДЕСАНТУ

З перших днів заснування нашої школи педагогічний і учнівський
колективи дізналися, що нову школу № 17 було побудовано якраз на тому
місці, де у буремні роки Великої Вітчизняної війни проходила лінія
оборони Одеси, де діяв перший в історії Великої Вітчизняної війни
морський десант, який було висаджено 22 вересня 1941 року біля села
Григорівка. Цей Полум’яний десант переможно відкинув фашистські
війська і дав змогу продовжити 73-денну героїчну оборону міста та
вивести радянські з’єднання, що залишилися, на допомогу м. Севастополю

У 1979 році тодішній директор школи Себова Людмила Гаврилівна та
заступник директора з виховної роботи Сосновська Ася Юхимівна вирішили
роботу з виховання патріотизму у дітей проводити на історичних
засадах, які притаманні території, на якій знаходиться школа, і вже
через два роки було зібрано стільки матеріалів, що було створено Зал
Бойової Слави, який відкрив почесний громадянин міста Одеси Державін
Павло Іванович.

Створенню Залу Бойової Слави, а далі шкільного музею передувала
велика дослідницька робота клубу «Пошук». На той час його основним
профілем були збирання та вивчення матеріалів про висадку та бойові дії
Григорівського десанту. За довгі роки роботи пошуковці перегорнули
багато сторінок історії славної оборони нашого міста-героя Одеси,
розшукали на підставі зібраних документів ветеранів Великої Вітчизняної
війни та організували численні зустрічі з ними.

Було знайдено безпосередніх учасників десанту, накопичено багато
експонатів, зібрано спогади воїнів-десантників. Все це дало змогу
створити музей імені Григорівського десанту.

22 вересня 1981 року в день 40-річчя висадки Полум’яного десанту
в залі кінотеатру «Зоряний» було проведено районне свято, на яке
з’їхалися понад двадцяти учасників десанту, серед яких були такі
легендарні особистості, як почесний громадянин Одеси Борис Олексійович
Шевченко, героїчний матрос Кайда Володимир Олексійович, який став
прототипом пам’ятника Матросу – визволителю в м. Новоросійську та багато
інших захисників міста. На цьому святі школі було присвоєно почесне ім’я
Григорівського десанту, яке з честю і досі підтримують всі наступні
покоління наших учнів, що виховуються на прикладі безсмертного подвигу
цих патріотів.

В 1997 році 9 грудня шкільний музей було зареєстровано при
управлінні освіти Одеської обласної державної адміністрації.

Влітку 2006 року при підтримці батьків учнів школи та Благодійного
фонду «Одескабель» і особисто директора заводу «Одескабель» Дмитра
Васильовича Іоргачова в школі 22 вересня було відкрито другий зал
музею. В ньому виставлено експонати, зібрані пошуковцями школи та
передані в подарунок директором Меморіалу 411 Батареї Рисіним
Олександром Олексійовичем.

В 2010 році знову ж при підтримці батьків учнів школи та особисто
директора заводу «Одескабель» Дмитра Васильовича Іоргачова в школі
створено третій зал шкільного музею за рубрикою: «Велика Вітчизняна в
цифрах та фактах»: «Героїчна оборона», «Указ «Про мобілізацію»»,
«Радіон Якович Малиновський», «Достойні нащадки»

Змінюється час, змінюється керівництво школи, але зберігаються
традиції патріотичного виховання учнів та їх осередок – шкільний музей:
20 років очолювала клуб «Пошук» і провела велику роботу по його
становленню музею вчитель французької мови Мережкіна Ельвіра
Олександрівна, 10 років очолювала музей вчитель хімії Володєєва Тамара
Олексіївна, до неї приєдналась колишній музейний працівник, а нині
вчитель історії Швецова Тетяна Костянтинівна, яка зараз очолює шкільний
музей. В цьому році їй стала на допомогу вчитель історії та
правознавства Тіструга Олена Григорівна. Естафета поколінь триває.

ІІ. ГОЛОВНИЙ АСПЕКТ МУЗЕЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ВИКОНАННЯ МУЗЕЄМ ФУНКЦІЇ
ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ

ГОЛОВНИЙ аспект музейної діяльності, від якого в значній мірі
залежить виконання музеєм функції освіти та виховання. Конкретні форми
– це екскурсії, консультації, лекції, пересувні виставки, масові заходи.

*

,

oe

?

?

hzb

hzb

Найбільш поширеною формою є музейні екскурсії. Велику участь в
підготовці та проведенні екскурсій беруть участь учні. Відповідальність
юних екскурсоводів велика, тому один із принципів їх підбору –
добровільність, почесність та бажання брати участь.

Зважаючи на те, що пошукова робота триває вже понад 30 років, масова
пошукова робота закінчується, тому клуб змінив форму роботи і основну
увагу приділяє вихованню молодого покоління.

Розширене засідання клуба «Пошук» на честь Дня Перемоги 07.05.2010 року

За довгі роки роботи склалася система залучення дітей до поваги
героїчного минулого рідного краю. Першокласники приходять в шкільний
музей вже 22 вересня, і пошуковці-екскурсоводи, учні-старшокласники,
знайомлять їх не тільки з історією десанту, а з кропіткою роботою музею,
яка була розпочата батьками багатьох із них. І вже всі учні 5-8
класів беруть активну участь у заходах клубу «Пошук», пов’язаних із
знаменними подіями в житті українського народу:

— День визволення України від німецьких загарбників;

— День захисника Вітчизни;

— День визволення Одеси від фашистських загарбників;

— День Великої Перемоги;

— День висадки Григорівського десанту

У ці дні учні школи вшановують память загиблих та оточують
повагою й турботою сивих ветеранів.

Учні 9-11 класів, виховані на героїчних традиціях нашого народу, гідно
представляють рідну школу на Почесній вахті біля пам’ятника Невідомому
матросу та воїнам-інтернаціоналістам. Із року в рік школа отримує
медалі, грамоти та подяки за сумлінну поведінку й особливу
відповідальність своїх учнів на Посту № 1.

Педагогічним колективом були проведені обласні та районні семінари:

19.09.2006 рік обласний семінар сумісно з Інститутом вдосконалення
вчителів Одещини за темою: «Сучасні аспекти громадянського та
патріотичного виховання в навчально-виховному закладі»

20.10.2008 рік обласний семінар «Військово-патріотичне виховання, як
одна із складових формування сучасного громадянина»

28.01.2009 рік обласний семінар сумісно з Інститутом вдосконалення
вчителів Одещини та обласним гуманітарним центром за темою «Шкільне
музеєзнавство Одещини: стан, проблеми і перспективи»

Важлива роль в вихованні патріотизму відводиться масовим заходам.
Доброю традицією в школі проходять місячники, декади патріотичного
виховання. Діти випускають настінні газети, плакати, фотомонтажі
воєнних років, проводяться конкурси дитячих малюнків, пишуть привітання
ветеранам, проводяться читання літератури про роки Великої Вітчизняної
війни. Стало доброю традицією вітати ветеранів Великої Вітчизняної
війни сумісно з працівниками «Одескабель» на стадіоні «Продмаш».

Протягом багатьох років школа провела численні зустрічі, екскурсії
для учнів шкіл Суворовського району № 12, 15, 22, 24, 40, 49, 71,
області та семінари для вчителів міста, області та гостей із Англії,
Сполучених Штатів Америки, Чехії, Голландії й інших країн, на яких
вчителі та учні ділилися досвідом роботи і своїми досягненнями. Книга
відвідувачів школи зберігає численні схвальні відгуки гостей щодо
спільної роботи учнівського, педагогічного та батьківського колективів у
справі виховання майбутніх патріотів України. Учням нашої школи всіх
поколінь притаманне особливо чуйне ставлення до ветеранів війни,
гордість за героїчне минуле свого народу і рідного краю та почуття
відповідальності за майбутнє демократичної України.

ІV. ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ

Експозиції музею розповідають про морський десант 22 вересня 1941 року,

що брав участь в обороні м. Одеси. Схема Поясу Слави Розміщені вони в
залі-фойє та класній кімнаті.

ЗАЛ-ФОЙЄ: експозиція «Легендарні гвардійці» — фотокартки, документи
членів екіпажів кораблів Чорноморського флоту: «Красний Крим», есмінців:
«Бойкий» та «Безпощадний».

Екскурсоводи І.Череднюк, А.Негру, С.Бородкіна, О.Санду

Експозиція «Учасники Григорівського десанту» — матеріали про
моряків-десантників І-го та ІІІ-го полків морської піхоти: Шевченко
Б.О., Частокольського І.К., Кайду В.М., Ройченко П.О. та інших.

В експозиції залу включені макет пам’ятника на місці висадки
Григорівського десанту, морська форма (отримана від
моряків-підводників), дві настінні картини (написані батьками учнів).

КІМНАТА: В вітринах виставлені документи, фотокартки, нагороди,
особисті речі учасників оборони Одеси та рушниця 1942 року (подарунок
від меморіалу оборони Одеси, 411-ї Батареї.

На подіумах виставлені макети танків часів війни, залишки та фрагменти
снарядів.

Унікальною складовою частиною музею є куточок довоєнного побуту:
патіфон, платівки, макет радіорепродуктора, праска.

В експозиції входять фотокартки зустрічей учнів школи з ветеранами та
учасниками Великої Вітчизняної війни.

Експозиція третього залу шкільного музею «Велика вітчизняна війна в
цифрах та фактах».

На шкільному подвір’ї знаходиться пам’ятний постамент на честь 40-річчя
висадки Григорівського десанту.

V. Зв’язки шкільного музею з громадськими організаціями та установами

Музей, як просвітницька та виховна структура не може існувати
самостійно не підтримуючи зв’язки з іншими музеями та громадськими
установами. Тому шкільний музей «Григорівського десанту» постійно
підтримує зв’язки з Меморіалом героїчної оборони міста Одеси 411
Батареї. Директор меморіалу Рисін О.М. частий гість школи. За сумлінну
роботу шкільного музею, патріотичну вихованість, всі учні школи
нагороджені безкоштовним відвідуванням музею 411 Батареї.

Налагоджується зв’язок із музеєм 412 Батареї. Співпрацюємо з
Радою ветеранів Суворовської районної адміністрації міста Одеси, сумісно
готуємо та проводимо спільні заходи, присвячені знаменним датам.
Народний хор ветеранів Великої Вітчизняної війни та праці Суворовської
районної адміністрації частий гість в школі.

Актив музею проводить сумісні заходи та співпрацює з філією дитячої
бібліотеки ім. А.Гайдара № 40 та Одеською Національною бібліотекою ім.
М.Горького. Співпрацюють з громадським рухом «Форпост» від Корпусу
Миру.

Актив шкільного музею Григорівського десанту постійно вивчає та
узагальнює досвід роботи музеїв міста та розробив методичні
рекомендації на допомогу керівникам шкільних музеїв за темами:
«Підготовка активу шкільного музею», «Музейна справа в школі», «Шкільний
музей Григорівського десанту» (буклет).

Про роботу шкільного музею «Григорівського десанту» неодноразово
було освітлено в районній газеті «Світлий дім» та зараз ведеться
підготовка відеофільму про музей на міському телебаченні АТВ до Дня
визволення Одеси від фашистських загарбників.

Шкільний музей – широке поле творчості учнів і педагогів, форма
духовного спілкування, яка дозволяє любому учневі самовдосконалюватися
та самостверджуватися.

Один з принципів краєзнавчої роботи є добровільне бажання приймати
участь в цій справі. Задача педагогів – постійно підтримувати інтерес,
давати доручення, подавати методичну допомогу. Правильно організована
робота допомагає виховувати підростаюче покоління.

Проходить час. Діти закінчують школу і йдуть. На зміну їм
приходять інші. Протягом всієї краєзнавчої діяльності колективу школи
спостерігається спадкоємність поколінь. Цесельська Наталія – голова
клубу «Пошук» та Бородкіна Серафима перейняли мамину любов до
краєзнавства. Судак Олександра прийняла естафету у старшої сестри
Анастасії, а в шкільному віці їх мати Наталія та батько Максим теж були
активними членами клубу. Москаєва Олена Леонідівна вчитель біології
була серед перших пошуковців, а зараз разом з донькою Ганною допомагає
в роботі музею. Вчителі Добрєва С.П. та Межуровська І.Л. випускниці
школи брали активну участь в роботі клубу «Пошук».

Ще на початку ХІХ століття французький художник Жак Луї Давид,
звертаючись до Конвенту сказав: «Не заблуждайтесь граждане! Музей вовсе
не безполезное собрание предметов роскоши суетности, служащие только для
удовлетворения любопытства. Надо, чтоб музей стал школою большого
значения: преподаватели поведут туда своих юных учеников, отец поведет
сына. Молодой человек при виде произведений гения почувствует, к какому
виду искусства или науки призывает его природа…» Ці слова актуальні до
сьогодення.

Похожие записи