Шолох Олена Олександрівна,

практичний психолог Дубівського

навчально-виховного комплексу

«Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Уманської районної ради Черкаської області.

Спільне і відмінне між емоційним вигоранням та професійною деформацією
педагогічного працівника

теоретичний матеріал щодо питання емоційного вигорання та професійної
деформації педагогічного працівника

Не слід боятися стресу. Його не буває лише у мертвих. Стресом потрібно
управляти…

Г.Сел’є

Професійна деформація – це деструкції, що виникають в процесі виконання
професійної діяльності і негативно впливають на її продуктивність, вони
деформують особисті якості, сприяють накопиченню негативних ознак. Це
неусвідомлена звичка людини міряти явища оточуючого світу у
співвідношенні з професійними стандартами. Спостерігається зацикленість
в тому чи іншому аспекті професійної діяльності.

Емоційне вигорання – синдром, що розвивається на основі неперервного
впливу на людину стресових ситуацій і призводить до інтелектуальної,
душевної, фізичної перевтоми та виснаження. Порушення в емоційному стані
професіоналів, що працюють в умовах тісної та інтенсивної взаємодії з
іншими людьми.

Із визначення ми бачимо, що професійна деформація та емоційне вигорання,
– це поняття, які хоч і мають між собою багато чого спільного, все ж
різні поняття.

У своїй практиці мені доводилось не рідко зустрічати професійно
деформованих педагогів – молодих і таких, що відпрацювали в школі чверть
і більше століття. А ще частіше, що дуже актуально в наш нестабільний
час, ми спостерігаємо емоційне (професійне) вигорання вчителів. А в
корні обох цих станів, на мою думку, лежить постійний стрес, що незмінно
присутній в професійній діяльності педагога. Щоб зрозуміти і відчути
різницю між даними поняттями, пропоную проаналізувати ряд ознак та
характеристик емоційного вигорання та професійної деформації педагогів.

Під професійним (емоційним) вигоранням на сьогодні розуміють захисну
поведінку, спрямовану на уникнення або зменшення витрат на емоції. А
емоції для педагога – це один із основних інструментів у його
професійній діяльності. Тому наслідки такого емоційного вигорання для
вчителя можуть бути дуже нерадісними, зачасти це тяжкі хвороби.

Основні ознаки професійного вигорання педагога:

Швидка втомлюваність;

Посилення тривоги;

Погіршення пам’яті;

Негативізм у спілкуванні з учнями та колегами;

Безсоння;

Апатія та пасивність;

Депресивний стан;

Зниження самооцінки;

Підвищена дратівливість;

Часті помилки на роботі;

Порушення у харчуванні – переїдання або відмова від їжі;

Соматичні захворювання – головні болі, захворювання печінки, кишечника,
серця, нервової системи, гіпертонія та ін..

8

:

E

Oe

2 4 8 ’

:

TH

?????????¤????b

h

із варіантів виникнення професійної деформації міститься вже у мотивах
вибору професії педагога. Це як усвідомлені мотиви: соціальний статус,
творчий характер, матеріальна стабільність; так і неусвідомлені:
прагнення влади, домінування, самоствердження.

Деякі характеристики деформації педагогів:

Авторитарність – використання розпоряджень, рекомендацій, вказівок;

Зниження рефлексії – самоаналізу та самоконтролю педагога;

Демонстративність – бажання подобатись, прагнення публічності, проявити
себе. Демонстративність – це необхідна якість педагога. Однак, коли вона
починає визначати стиль поведінки, стаючи засобом самоствердження, то
знижується якість педагогічної діяльності.

Схильність до спрощення (або ж ускладнення) проблеми, використання одних
і тих самих відомих методів вирішення проблеми, без індивідуального
підходу до ситуації. Самовпевненість.

Розвиток консерватизму – стереотипні методи впливу, упередження проти
інновацій. Що набувається у педагога зі стажем (15 і більше років).

Педагогічна агресія, що проявляється у ворожому ставленні до неуспішних
учнів, таких, що порушують поведінку.

Фіксація на власних проблемах та труднощах, нездатність та небажання
почути і зрозуміти інших, переважання обвинувачень та критичних суджень.

Інформаційна пасивність – небажання вдосконалювати свої навички
педагога, припинення свого професійного самовиховання та навчання після
накопичення певної кількості інформації та методичної бази для подання
свого предмету тощо.

Отже, як бачимо, причини професійної деформації – це в першу чергу
особливість відношення педагога до своєї діяльності, а не, наприклад, до
її кількості. Що не можна сказати про причини емоційного вигорання, —
тут таки кількість роботи, як і ставлення до неї має значення.

Основна причина професійного (емоційного) вигорання педагога є
необхідність постійного спілкування, необхідність проявляти емоційне
співпереживання, піклування про учнів. Що є стресом для організму. А
постійні стреси рано чи пізно призводять до емоційного вигорання. Коли
воно настане залежить від багатьох факторів: інтенсивності та умов
праці, особистісних психологічних якостей, недостатня матеріальна
компенсація затраченої енергії тощо. Вважається, що середній період
професійного вигорання педагога становить 5 років.

Щодо професійної деформованості педагога – це може бути як
вчитель-початківець, так і заслужені педагоги з чималим стажем.

І професійна деформація, і емоційне вигорання вважається одним із
негативних явищ професіонала. Проте сьогодні спеціалісти говорять про їх
позитивний вплив – в ролі поведінки самозахисту, збереження емоційної
сфери особистості.

Література

Ежова Н.Н. Рабочая книга практического психолога. (2-е изд)/ – Ростов:
«Феникс», 2005. – 320с.

Калошин В.Ф. Як долати стрес у педагогічній діяльності// Практична
психологія та соціальна робота. – 2004. — №7. – С.58-67

ОБЖ. Основы безопасности жизни. – 2004. – №10. – С. 22–24.

Прохорова А.В. Короткий психологічний словник./ М., 1985.

Сала І. Полум’я професії// Психолог. – 2004. — №20. – С.30-31

ruofrun.kharkivosvita.net.ua

Похожие записи