Реферат на тему:

Школи художньо-естетичного профілю: роль та місце в системі художньої
освіти та виховання в україні

 

Художнє виховання, на думку М.М.Берлянчик та Л.І.Боровікова —
багатовекторний вплив на особистість учня на підставі цілеспрямованого
розвитку здібності його адекватно розуміти й творить самому. Таким
чином, залучення дитини та учня до мистецтва набуває статусу своєрідного
енергетичного його культурно-естетичного розвитку. Тому використання
основного педагогічного терміну «виховання», має під собою наукове
підґрунтя, тому, що мова йде про цілеспрямований та організований процес
оволодіння основами художньої культури за умов набуття знань про
мистецтва, навчання роботі з їх специфічним матеріалом та прищіплення
вміння адекватного сприйняття й оцінки ідейно -образного змісту, виду,
форми, жанрів різноманітних мистецьких творів (4).

Процес виховання можна коротко визначити як вплив на розвиток людини,
який здійснюється сукупністю зовнішніх обставин. Це різні сфери культури
суспільства. Вони незримо втягують кожне нове покоління в певну
діяльність, визначаючи її загальні умови, характер і зміст, завдяки чому
вона стихійно засвоює суспільний досвід, виробляє певні погляди, ідеали.

Виховання у вузькому значенні слова — спеціально організований процес,
навмисна діяльність (К.Д.Ушинський), свідомий систематичний вплив
на особистість з метою допомогти їй увійти в життя суспільства.

Оскільки особистість не пасивна, а діяльна істота, виховання — не тільки
вплив педагога і зовнішніх обставин, це і самозмінювання в процесі
життя — самовиховання. Внаслідок цього виховний вплив і середовища,
і педагогів-вихователів перетворюється на процес взаємодії особистості
з ними (О.М.Леонтьєв, П.Я.Гальперин, Г.О.Люблінська, Г.С.Костюк,
Ш.О.Амонашвілі та ін.).

В наш час всезагальним стає розуміння того, про що мріяли
бо що прогнозували вчені минулого (діячі епохи Відродження, Ф.Шіллер,
Г.Гейне, Гегель), а саме: людина має бути «мірою всіх речей», і всі
суспільні умови повинні підпорядковуватись одній стратегічній меті —
гуманізації людини.

Шляхи гуманізації людини, збагачення її духовно-творчого потенціалу
різноманітні, але художньо-естетичне виховання в цьому процесі
є головним. Воно виступає підсумковим, завершуючим елементом системи
загального виховання, надає їй закінченості і насичує всю її структуру
сутнісно людським змістом. Це усвідомлювали вже мислителі минулого.
Невипадково в найскладніші переломні періоди розвитку суспільства увага
до художнього виховання, як правило, підвищувалась. Про це свідчать
«Листи про естетичне виховання» Ф.Шиллера, діяльність українських
демократів початку ХХ століття.

За сучасних умов, коли відбувається зміна ціннісних орієнтацій
у суспільстві, будується національна держава, відроджується національна
культура, теж відчутна потреба в активізації естетичних факторів. Але
економічні і політичні труднощі породжують різні оцінки мети художнього
виховання сьогодні.

Одна з точок зору: сьогоднішні тенденції в розвитку суспільства
суперечать вищим естетичним ідеалам, несумісні з ними. Доказів багато:
падіння престижу освіти, суспільної культури, інтелігентна людина
поступилась місцем енергійній, діловій, практичній, яку потребує ринкова
економіка; споживацьке ставлення до художніх цінностей, що відбилося
на якості преси, теле-радіопрограм, засилля «масової культури», особливо
західної; поляризація суспільства, різкий поділ на тих, кому ці цінності
доступні, і тих, хто не має змоги задовольнити навіть насущні
матеріальні потреби; скорочення культурно-освітніх закладів, художніх,
кадрової втрати.

Інша точка зору: в умовах суверенної, незалежної держави створюються
справжні умови для естетичного виховання людей. Аргументи теж вагомі:
звернення до національних витоків, до джерел народної культури,
мудрості; відкритість суспільства, що надає можливості інтегрувати
у світове співтовариство, ознайомлення з світовими досягненнями в різних
галузях, зокрема, в художній творчості; свобода думки; альтернативна
система освіти, підвищення уваги до здібних, обдарованих.

У таких суперечливих умовах зростає роль цілеспрямованого художнього
виховання. Акумулюючи в собі різноманітні аспекти пробудження творчих
сил і здібностей людини до вдосконалення дійсності, воно здатне
виступити дієвим засобом формування духовного світу молоді. Підсилити
позитивні впливи і настроїти вихованців на правильне сприймання
і критику негативного, естетично потворного, на реальну боротьбу з ним,
щоб змінити самі життєві умови.

Сила й результативність цих впливів зростає, якщо на всіх етапах
активного періоду життя людини її спрямовуватимуть на творення в собі
істинно людського. Так постає проблема державної, національної системи
виховання. Окремі ланки її — сім’я, дошкільні заклади, школи різних
видів, вуз, культурно-освітні заклади і установи, засоби масової
інформації — мають різні можливості щодохудожнього виховання , оскільки
в їх діяльності поєднуються різні функції. То ж найбільшою тут
є практична проблема — узгодження естетичних впливів усіх виховних
ланок, державних і недержавних закладів і установ, які повинні скласти
певну систему художнього виховання, єдності в розумінні його суті
і специфічної ролі в розвитку особистості.

Бурхливий розвиток естетики як науки в 60–80 роках ХХ століття зумовив
активну розробку філософами, естетиками, педагогами, психологами,
мистецтвознавцями загальних питань теорії художньо-естетичного
виховання (Б.М.Теплов, Г.С.Костюк, І.А.Зязюн, І.Ф.Надольний,
В.Ф.Передерій, О.В.  Киричук, Т.І.Цвеліх,  Б.Т.Ліхачов, Л.Т. 
Левчук, Б.П.Юсов, О.М.  Семашко), питань естетичного виховання засобами
дійсності і різних видів мистецтва (Д.Б.Кабалевський, Б.М.Неменський,
Є.В.Кв’ятковський, В.О.Сухомлінський, Л.О.Горюнова, Л.Г.Коваль,
З.М.Новлянська, О.Н.Рудницька, Г.С.Тарасенко, А.М.Федь,
Ю.У.Фогт-Бабушкін, Л.О.Хлєбнікова, Г.П.Шевченко, О.П.Щолокова), питань
специфіки естетичного виховання молоді на рзних вікових рівнях
(С.О.Анічкін, М.А.Верб, О.О.Мелік-Пашаєв, Л.П.Печко). Ці напрацювання
є основою і сьогоднішніх концепцій художнього виховання в умовах
національного відродження.

Проблема предмета виховання -найважливіша для розуміння суті художнього
виховання. Сутність виховання полягає у впливі на розвиток особистості.
Естетичне відношення як людський спосіб життєдіяльності повністю,
в усьому своєму об’ємі є предметом художнього виховання. Виховання
виявляє природні здібності людини, створює умови для їх реалізації
і, спираючись на них, формує систему здібностей до творчої діяльності,
намагається розвинути її до рівня, що забезпечує необхідне суспільству
художнє ставлення до світу. Сутність естетичного виховання —
цілеспрямоване формування і розвиток підходу людини до світу з потребою
в удосконаленні, прилучення її до споживання і творення цінностей
художньої культури суспільства. Саме цих об’єктивних потреб іде
соціальний запит, замовлення вихованню формувати особистість, здатну
жити цими художніми цінностями. Уявлення про таку особистість — ідеал
як модель потрібних суспільству якостей — виступає метою
художньо-естетичного виховання (6).

Ще з античних часів ідеал людини філософи бачать у всебічності
й гармонійності її розвитку, тобто в здатності її до активної участі
в усіх суспільних відносинах і в сумірності розвитку цих здібностей. Цим
пояснюється обо’язкова в будь-якому суспільстві структура ідеалу,
структура, в якій існує і розвивається «людськість», гуманістичність
як родова сутність людей. Можливості всебічного розвитку гуманістичної
сутності в кожну епоху своєрідні, залежать від особливостей економічних
і політичних умов, суспільної організації виховання. Через це в кожному
суспільстві ідеал конкретизується.

Отже, зважаючи на предмет і мету виховання, художнє виховання можна
визначити як формування естетичного ставлення людини до дійсності, зміст
якого поєднуючи в собі загальнолюдські, епохальні, регіональні,
національні, професійні та індивідуальні риси, несе історично певний
рівень людяності.

Сутність художнього виховання, яке є одним із шляхів, напрямків
гуманізації людини, проявляється і конкретизується в змісті та завданнях
освітнього процесу.

Завдання художньо-естетичного виховання:

— формування художньо-естетичного відношення до дійсності;

формування загальних здібностей;

розвиток художньо-естетичного почуття;

розвиток художньо-естетичного смаку;

формування системи художньо-естетичних поглядів;

формування образного мислення

Більш систематизованим є такий варіант завдань: вчити людину відчувати (
переживати), розуміти художні цінності і творити за законами краси
( Б.Т.Лихачов, М.І.Кияшко, Є.В.Язовицький).

Здібність творити прекрасне завжди грунтується на спеціальних
здібностях. Опорою для художньої творчості виступають розвинені
здібності до художнього сприймання та оцінювання.

Опорною здібністю, що має бути сформована у процесі виховання, є, смак,
тобто, «естетична совість». Це система естетично-ціннісних орієнтацій,
еталонних (позитивних) образів досконалості, в яких «живе» естетична
потреба. Ці естетичні вимоги до світу формуються і стихійно на основі
здібності уявлення, через узагальнення ознак досконалості на образному
рівні, і через усвідомлення свого і чужого досвіду, засвоєння прийнятих
у суспільстві естетичних зразків, норм, ідеалів.

Формування у людини здібностей до художнього зв’зку з дійсністю є процес
багатоаспектний не лише по вертикалі (від сприймання — до естетичного
перетворювання), а й по горизонталі (від формування естетичного
ставлення до природи — до формування ставлення до самого себе). Останнє
диктується специфікою цінностей у різних сферах дійсності, що вносить
деякі особливості і в естетичне освоєння цих сфер. Так, здібності,
потрібні в естетичному сприйманні природи не затребуються
і не задіюються повною мірою при естетичному підході до поведінки
чи наукового твору, крім загальних критеріїв досконалості, для оцінки
явищ у кожній сфері необхідні ще деякі специфічні критерії.

Це ставить питання співвідношення загальних і часткових завдань
художньо-естетичного виховання. Формування загальних художньо-естетичних
здібностей відбувається звичайно, через вирішення часткових завдань,
а саме: через формування художньо-естетичного ставлення до природи,
поведінки, мистецтва, узагальнення того спільного в здібностях
і навичках, що виникає при вирішенні цих завдань

Створюючи з усієї різноманітності засобів художньо-естетичного виховання
систему, треба виділити провідні для кожного етапу розвитку людини —
їх наявність зумовлена можливостями і потребами віку та типовим для
нього оточенням. Це завдання вирішує система художньо-естетичного
виховання, що створена в сучасній Україні.

Центральним завданням шкіл естетичного виховання у світлі сучасних
культуротворчих парадигм є формування художньо-естетичної культури.
Це обумовлює новий рівень вимог виховних аспектів художньої освіти,
змісту початкової мистецької освіти, розробки і опрацювання широкого
арсеналу методів і форм педагогічного впливу (7).

Цей процес обумовив наукову розробку, обгрунтування та впровадження
новітніх підходів до системи художньої освіти і виховання , що лягло
в основу проведення спеціальних досліджень за темою:
«Теоретико-практичні основи створення навчального закладу естетичного
профілю» (5).

Можливість проведення такої науково-дослідної роботи, зокрема,
у навчально-виховному комплексі № 28 м. Дніпропетровська, визначили
наступні передумови: системність та послідовність у питаннях
навчально-виховної роботи, естетичного виховання та навчання учнів;
авторитет школи в районі, місті, області та Україні; професійна
компетентність кадрів викладачів, залучення на основну роботу в школи
митців різних жанрів, створення науково-пошукового середовища в школі;
значний науково-педагогічний та творчий потенціал школи; створення
необхідної навчально-методичної бази для проведення науково-дослідної
роботи, співпраця з науково-дослідними та навчально-методичними
закладами, як-то: Інститут змісту і методів навчання, Дніпропетровський
інститут освіти, Дніпропетровський національний університет, Інститут
художньої освіти Російської академії освіти ( лабораторія комплексної
взаємодії мистецтв); органами державної виконавчої влади району, міста
та області , що забезпечило відповідне фінансування дослідження;
зв’язок навчально-виховного комплексу з Дніпропетровським історичним
музеєм, надання допомоги школі у навчально-методичному забезпеченні,
в організації консультацій з народознавства, форльклорній роботі
по відродженню культурних традицій українського народу та створення
національних промислів у школі (5).

Статус авторської школи, в подальшому статус Всеукраїнського
експериментального педагогічного майданчика надав можливість змінити
одноманітну направленість звичайної загальноосвітньої школи, тобто
змінити зміст навчання та розширити його функції. Авторський навчальний
заклад естетичного профілю (таку назву має сьогодні) —
навчально-виховний комплекс, який самостійно визначив індивідуальний
навчальний план та програми, що вміщують базисний загальноосвітній
компонент. У навчальному плані крім інваріантної частини — розділу
«Загальний цикл предметів», виділені розділи «Цикл позакласної
діяльності учнів, предметів естетичного профілю» (хореографія,
театральна діяльність, образотворче мистецтво, світова художня культура,
спецкурси, курси за вибором і факультативи; як додатковий компонент —
музика, художня організація предметно-просторового середовища тощо)
та «Позакласна робота» (факультативні заняття, уроки сприйняття
мистецтва, індивідуальні та групові заняття, зокрема, творчі). Перелік
предметів за вибором у системі індивідуальних або групових занять:
малюнок та живопис, основи гончарного мистецтва, українська національна
вишивка, композиція, художній розпис, народні та бальні танці, вокальні
та хорові співи, навчання грі на музичних інструментах, музична грамота,
фольклорний ансамбль ляльковий театр, театральна майстерня, виготовлення
м’якої іграшки тощо. Таким чином, різноманітність предметів художнього
циклу, диференціація та індивідуалізація у навчанні різним видам
мистецтва забезпечується максимально сприятливими умовами для учнів.
Інноваційний педагогічний досвід Н.Б.Гонтаровської (головна педагогічна
ідея авторської концепції якої — кожна дитина повинна бути митцем, тобто
проблема формування особистості вирішується через активну
художньо-творчу діяльність, через самореалізацію особистості
в мистецтві) відомий не тільки в України, але й за її межами (5).

Необхідно зазначити, що сьогодні педагогічні колективи шкіл художнього
профілю отримали можливість за рахунок варіантної частини навчального
плані розширити коло обов’язкових дисциплін. Такими обов’язковими
дисциплінами стали історія української культури, народознавство, основи
загальної психології та психології творчості. Поетика та ін. Так,
у школі художньо-музичного профілю № 52 м. Луганська в основі
організації педагогічної роботи з мистецтва лежать системоутворюючі
поняття; ця система і визначає досвід роботи педагогічного колективу
з побудови різноманітних форм діяльності вчителів та учнів (5).

У середній школі № 4 міста Дніпродзержинська основним засобом
у впровадженні комплексної програми з естетичного виховання стали уроки
образотворчого мистецтва. Склалася єдина клубна система
естетико-виховної діяльності учнів у позаурочний час у середній школі
№ 45 м. Запоріжжя (5).

Єдиний навчальний заклад Закарпаття, у якому об’єднанні загальноосвітні
і мистецькі предмети — Хустська школа — це комплекс з естетичного
виховання. Вона складається з двох підрозділів загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів та школи мистецтв (музичний, хореографічний,
образотворчий, театральний відділи). Цей інноваційний навчальний заклад
має подвійне підпорядкування — відділу освіти та відділу культури (1).

У педагогічній діяльності перевага надається інтегрованим виховним
методикам, розвиткові дитячої фантазії, уяви, творчим здібностям.
Творчість учнів та викладачів тісно пов’язана з участю у художніх
колективах. У репертуарі переважає національний репертуар, зокрема,
твори викладачів М. Фенцика, М. Анишиця, аранжування і обробки
В. Чаусова, Н.Шимші, М. Гички, м. Береша та драматичні твори для
лялькового театру С.Гержика. Необхідно зазначити, що школа єдиний
на Хустщині центр збереження духовності та культури (1).

Аналогічні школи працюють у Харкові, Запоріжжі, Одесі, Києві. Кожного
року випускники шкіл поповнюють колективи студентів мистецьких вузів
області І-ІІ рівня акредитації.

Так, Стрітівську школу кобзарського мистецтва створено більше 10 років
тому. За ці роки її закінчили 69 дітей. Нарівні з загальноосвітніми
дисциплінами учні вивчають філософію, історію української культури,
релігію. Кобзарська школа — це навчальний заклад зі своїм статусом,
серед її випускників представники Одеської, Харківської, Миколаївської
областей (3).

Більше 20 років діє дитяча школа мистецтв м. Южного (Одеська область).
Тут займаються музикою, хореографією, образотворчим мистецтвом 230
дітей. Учні неодноразово посідали почесні місця на обласних,
республіканських та міжнародних конкурсах і фестивалях (2).

У Дніпропетровську на базі ансамблю сучасного танцю, який має велику
популярність, виник театр-студія «Демос» зі своєю школою «Імперія
танцю». У школі навчається біля п’ятидесяти учнів. Серед дисциплін,
що викладаються — класичні джазові, модерн і характерні танці, вокал.
Виховання грунтуєтся на розумінні східної філософії та модерну, що надає
хореографічним постановкам особливий внутрішньозмістовний колорит.
Це відмічають і компетентні журі в Україні та за кордоном. Зокрема,
на ХХ Міжнародному фестивалі у Польщі учасники «Імперії» завоювали
гран-прі та дві золоті медалі (8).

Школи естетичного виховання беруть активну участь у проведенні тижнів
«Театр і музика для дітей та юнацтва». Так у Кіровоградській області,
Вільшанська школа мистецтв провела «День відкритих дверей: запрошуємо
до театру» -показ етюдних робіт з акторської майстерності учнів школи
мистецтв, засідання клубу «Ліра». В Новенській школі мистецтв проведено
зустріч учнів з акторами муздрамтеатру ім. М.Л.Кропивницького,
в Петрівській музичній школі — бесіду-концерт «Творчість М.В.  Лисенка
для дітей». В музичних школах міст Кіровограда, Світловодська,
Знам’янки, Олександрії було організовано театрально-музичні години,
музичні вечори, виставки «Театр-свято», «Український театр», «До міста
музики», відбулась зустріч учнів музичних шкіл Кіровограда з учнями
Одеської школи мистецтв (9).

Необхідно зазначити, що активізація діяльності шкіл художньо-естетичного
профілю відбувається в рамках реалізація Національної програми «Діти
України».

Систематичне проведення обласних, республіканських творчих змагань також
сприяє подальшому вдосконаленню роботи шкіл та творчої діяльності учнів
(9). Систематичне та продумане проведення цих заходів є дієвим стимулом
для виявлення та розвитку дитячих талантів. Таких заходів в Україні дуже
багато, серед них — Всеукраїнський огляд-конкурс «Нові імена України», «
Всі ми діти, твої Україно» тощо.

Невеликий огляд діяльності шкіл художньо-естетичного профілю дає змогу
зробити висновок про те, що мистецтво слугує незамінним засобом
вирішення одного із важливіших завдань соціалізації особистості —
засвоєння ним досвіду емоційно-ціннісного відношення до навколишнього
світу та творчої дійсності. Тому концептуально визначеним є необхідність
художнього виховання підростаючого покоління. Таким чином, важливим
компонентом єдиної системи художньої освіти та виховання в Україні
є школи мистецтв, музичні школи, хореографічні школи, які за час своєї
діяльності накопичили чималий досвід навчально-виховної діяльності
х художньої освіти та виховання підростаючого покоління.

Література

АндрійцюВ. Творчий пошук — запорука успіху // Новини Закарпаття. -1999.
–25 трав.

Антонов Б. «Поздравление» с юбилеем // Юг. — 1999. –7 мая.

Божко С. З поправок до інтсрукцій народилась школа // Робітн. газ. —
1999. — 1 жовт.

Берлянчик М.М.  Боровиков Л.И.  О художественном воспитании детей
и юношества в микросоциальной среде/ Эстетическое воспитание
на современном этапе: теория, методология, практика : Сб.ст.  -М.:
ВНИИИ, 1990. -С.38-  46.

Гонтаровська Н.Б. Теоретико-практичні основи створення навчального
закладу естетичного профілю: Монографія. -К.: Дніпропетровськ: ІЗМН,
1999. — 177.

Джола Д.М.  Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів:
Навч.-метод. посібник. -К.: ІЗМН, 1998. -392с.

Довідка про підсумки роботи шкіл естетичного виховання в 1999–2000
навчальному році та завдання на 2000–2001 навчальний рік / Упр. Культури
Рівнен. обл. держ, адміністрації. -Рівне, 2000. -13с.

Империя мечты // Днепр. правда. -1999. –13 июля.

Про організацію та проведення тижня «Театр і музика для дітей
та юнацтва» в закладах культури і мистецтв Кіровоградської області (Лист
до Міністерства культури і мистецтв від 20 квітня 1999 року № 2-1-263) /
Управління культури Кіровоградської обласної державної адмінстрації//
Кіровоград, 1999 — 3с.

Похожие записи