«Школа вітає друзів»

Свято зустрічі випускників

Лунають шкільні пісні,сцена закрита. Звучать фонфари, сцена
відкривається, ведучі виходять на фоні пісні „Школьные  годы”

  І.           Рідна школо!  Згадую про тебе

З теплотою, радістю в  душі.

Як зірок, розсіяних на небі,

Від країни знань дала ключі.

ІІ         Рідна школо!  Все було тут вперше:

Перший клас і перша буква  А.

Перші негаразди й стільки звершень!

Незабутня, радісна пора!

  І.         Ми перегортаємо сторінки

У шкільні, минулі вже літа,

Згадуєм щоденники, оцінки

Й друзів, що згубились по світах.

Танок „Очарування”

   І.         Життя… І рік за роком пролітає,

              Проходить все, неначе мить.

              Дитинство, юність кожен пригадає

              Й в душі щось трошки защемить.

   ІІ.        Сьогодні свято в кожного із нас,

               На серці радісно й привітно.

               Широко школа двері відчиняє,

               Запрошує усіх гостинно!

Хлопчик і дівчинка виходять із дзвоником, дзвонять, вибігають із
дзвониками діти.

Привітання дітей.

1          Заходьте дружно  і сміливо

     Колишні учні  в світлий клас.

                   Життя шкільне, веселе і щасливе

                   Ви пригадаєте в цей час.

 

 2  Пригадайте дитячі печалі,

Як  до школи ішли ви малі.

Тут вас вчителька перша стрічала

Ой, як швидко минули роки.

3.     Нашій школі літ багато.

Тут вчились мої мама і тато.

І дід з бабусею сюди ходили,

Вони дітей у школі вчили.

4.     І мій татусь у школі вчився.

З цікавістю на світ дивився.

Навчався він собі, навчався

                 Та й в мою маму закохався.

5.     Глянь, народу скільки в залу

Принесли ключі лелечі.

Ми уявить собі не можем,

Що ви були колись були малеча.

6.     Ну а ми прийшли на свято

Гостей школи привітати.

Всіх, хто тут бешкетував,

Тих, хто шибки вибивав.               

             

7.     Хто одержував п’ятірки,

Одиниці, трійки й двійки.

8.     Хто на лижах тут гасав,

Гол в ворота забивав.

9.     Хто в директора бував,

Й хто предмети добре знав.

10. В хорі голосно співав

І на сцені виступав.

11. Хто розказував вірші,

        

            Разом:  Всіх вітаєм від душі.

12. У директора посада поважна, чудова,

Ми запрошуєм її до першого слова.

( Виступ директора школи, представляє гостей, закінчується виступ
словами… «…школа відкрила для всіх нас двері у зоряну країну  — країну
Знань» )

Пісня „ Маленький принц”.

                                                           

І.    Зоряна країна. Країна знань. Школа доброти. Що ти без мудрого,
розумного, розважливого вчителя.

 

ІІ .   Усі ми родом із дитинства

       Прийшли колись сюди малі.

       Тут нас ростили і навчали

       Всі наші рідні вчителі.

       Сьогодні скажем їм спасибі,

       Що підняли, зростили нас.

       І просто всіх учили жити

       І хвилювалися весь час.

І .      Спасибі щире вам сьогодні,

         Низький аж до землі уклін

         За створене щоденне диво –

         Дзвінка шкільного передзвін.

         Спасибі вам за розуміння,

         Підтримку і веселий жарт,

         За добре і навчальне слово,

         За  перший досвід і за гарт.

ІІ .  На адресу школи прийшло дуже багато вітань. У кожному теплі слова,
сердечні спомини про вчителів. Про тих, хто вже багато років не працює,
про тих, навіть, кого вже немає на цій Землі.

І .  Ось як пише у своєму вітанні Шпадарук Ніна Олександрівна. Тепер
вона кандидат фізико-математичних наук, доцент Київського університету
імені Шевченка, професор Гаванського університету республіки Куба:

„ З теплотою і глибокою сердечною вдячністю згадую своїх вчителів, які
щедро передавали свої знання, готуючи нас до життя. Це були люди високої
культури і ерудиції, щедрої душі, відкритого серця. Це були вчителі від
Бога. Вони навчили працювати, досягати поставленої мети, любити свою
Землю, берегти її. Мені часто здається, що і зараз мої вчителі (нажаль
уже з небес) дивляться на нас, на наші діла і вчинки. Це Сідляр
Олександр Макарович, Лукаш Сергій Никонович. І сьогодні я постійно
звертаюсь до Шевченка, якого навчила любити і розуміти Мажуга  Варвара
Семенівна. Радію, що можу вітати мого завуча школи Цвік Галину
Кирилівну, яка вручала мені медаль за відмінні успіхи в навчанні.

 ІІ    Сьогодні ми вітаємо з ювілеєм школи всіх тих, хто віддавав
протягом всього життя частину свого серця дітям, тих, хто жив школою,
дітьми. Це наші вчителі-пенсіонери: (Перелік П.І.Б. пенсіонерів)

Шановні вчителі, Дозвольте подарувати вам  пісню.

Учні виконують пісню „Голуби». Потім учень співає  пісню „Клен”

І    Серед наших дорогих гостей є люди, яких  пам’ятають  випускники. Це
ті,  хто шкільного дзвоника тримав у руках мільйони разів. Вони цим
дзвоником кликали на уроки тисячі дітей, а їх руки знали кожну шпаринку,
кожний куточок своєї школи. Ми вітаємо зі  святом техпрацівників, що
пропрацювали у школі майже по 30 років: (Перелік П.І.Б.)

 

-Вітаємо … , яка  багато років пропрацювала у школі секретарем.

Спасибі вам за вашу працю. Здоров’я вам  міцного, довгих років життя.
Прийміть в дарунок пісню у виконанні  вчителів та випускників нашої
школи.

Пісню  „ Ішов козак потайком” виконує ансамбль

ІІ.  Слово надається вчителю школи …

ІІ .  Освіта в Любечі своїм корінням сягає сивої давнини. Але тільки в
1935 році була відкрита середня двоповерхова школа, де навчалося 984
учні та викладало 60 вчителів. У 1938 році відбувся перший випуск
Любенької десятирічки.  Запрошуємо до слова випускницю 1938 року …

( Виступ випускника 1938 року)

Для випускників довоєнних років учні співають пісню  „Калина”

І   Кожен з нас пам’ятає свій останній день у школі, випускний вечір,
останній шкільний вальс. Але випускний 1941 року  був особливий. Діти
прощалися зі школою, складали плани на майбутнє, раділи життю, але не
судилося.

Звучать перші стрічки  „Вставай, страна огромная”. Виходить ансамбль
вчителів

І   Ах, война ,что ты сделала, подлая.

     Стали тихими наши дворы.

    Наши мальчики головы подняли,

    Повзрослели они до поры.

    На дороге едва помаячили

    И ушли за солдатом солдат.

    До свидания, мальчики. Мальчики,

    Постарайтесь вернуться назад.

Пісня „Мальчишки”

ІІ   Не тільки воєнні роки забрали життя наших друзів, вчителів. Рідна
школо, багато твоїх вихованців і вчителів пішли з життя вже в мирні
часи.

І   І вже когось ми недорахувались.

     Їх понесли з собою журавлі.

     Вони з нами навіки попрощались

     Та слід свій залишили на Землі.

>

@

p

r

1/4

3/4

o

oe

( * l n ’ ” o oe H

J

¦

?

@

r

3/4

oe

* n ” oe J

?

ІІ  А забуття в серцях наших немає.

     Ми пам’ятаєм тих, хто відлетів.

      Але життя іде все далі й далі.

     Здоров’я побажаєм всім живим!

Пісня „Милая роща”

І  Всіх присутніх у залі вітає випускниця нашої школи …

Пісня „Судьба”

І  Після війни діти навчались у приміщенні школи, що збереглося під
Замковою горою. Обличчя дітей світились радістю, в своїх полотняних
торбинках несли вони в школу  зошити. Зшиті зі старих газет,
ручки-саморобки, чорнильниці, заправлені соком бузини та буряків. І ні 
жодної книжки. Але це неповторне дитинство.

Пісня „Не повторяется такое никогда”

І  У 1949 році була побудована нова школа.  З її стін вийшло багато
любечан – від колгоспника до академіка. Сучасна школа прийняла своїх
учнів у 1986 році.

Монолог про стару та нову школу

ІІ Серед гостей, що прибули до нас на свято, начальник відділу освіти
Ріпкинської районної державної адміністрації Гандиш Анатолій
Миколайович. Анатолію Миколайовичу, запрошуємо вас до слова.

(Слово Гандиша А.М. )

ІІ   Всіх гостей нашого свята  вітають випускники школи Станіслав Падун
та Любов Асанова!

Пісня „Ой , ти гарний Семене!”

І  Всяке бувало  у школі: і п’ятірки одержували учні, але бували й
неприємні  двій очки.  Та що гріха таїти, і зараз таке іноді буває.

 

Пісня „Двійка”

 

І    І ще одна подорож  у країну дитинства, в якій ми всі побували але
ніколи туди не повернемося.

Пісня „ Маленькая страна”

Мелодія”Куда уходит детство”

Діалог

— Ти впізнала мене?

— Хто ти?

— Я- твоє дитинство. Сьогодні я покидаю тебе.

—  Не поспішай, побудь ще мить.

— Ні, я піду, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як ти вперше одержала
п’ятірку і бігла радісно додому?

— Пам’ятаю.

— А пам’ятаєш, як ти вперше закохалася в русявого хлопчину, що смикав
тебе за кіски?

— Пам’ятаю.

— А те новорічне свято, де ти була Снігуронькою, А той день, коли до
тебе, хворої , прийшов весь клас,

— І це пам’ятаю. Дякую тобі за все!

— Прощавай!.

— Прощавай, моє дитинство!

І   Так. Школа приймає у свої обійми маленьких, кирпатеньких, білозубих,
карооких дітлахів Вони виростуть, змужніють, попрощаються з дитинством,
вирушать ужиття. Школа благословить їх, а потім, як ненька, буде
виглядати. Ось і в цьому році ми проведемо у великий світ зі свого
порогу  … своїх дітей.

Пісня „Когда уйдем со школьного двора”

ІІ   Доля рознесла випускників у різні куточки світу. Але ми бачимо, що
багато з них тут. Всіх нас об’єднує школа, спомини про неї. Запрошуємо
на сцену випускницю нашої школи, нині директора будинку культури  Дрозд
Світлану
Іванівну!                                                             

(слово Дрозд С.І.)

Пісня „Школа, школа, я скучаю”

ІІ   За 70 років свого існування школа дала путівку в життя не одній
тисячі любе чан. Немало випускників мають вчені степені і звання,
очолюють великі підприємства, вчать інших.

І   Ви  — наша гордість

     Буде так завжди!

     Для школи ви негаснучії зорі.

     Та пам’ятайте рідний Любеч свій

     І ту стежину, що вела до школи.

ІІ  Із золотою медаллю у   1963  році закінчив Любецьку середню школу
Бахмут Віталій Іванович. Нині Віталій Іванович генеральний директор
Акціонерного товариства, Академік Міжнародної  інженерної академії,
доктор технічних наук, заслужений енергетик Росії.

Віталію Івановичу, запрошуємо вас до слова. 

Слово Бахмута В.І.

І   Інші тепер діти, Інші випускники, Кожне покоління інакше виглядає,
інакше себе веде, інші пісні співає.

Попурі виконують вчителі- учні

ІІ   Сьогодні у нас на святі представники Чернігівського земляцтва в
Києві та Ріпкинського в Чернігові. Ми б хотіли надати їм слово.

(Слово від земляцтва)

ІІ    Щиро дякуємо вам за побажання. Щоб ви частіше

згадували своїх земляків, даруємо вам наше музичне вітання.

Танок „Дзвіночки”

І   Не одне покоління пам’ятає, любить і співає пісню ……….

   „Надежда”. Запрошуємо вас всіх  заспівати її разом з випускницею
нашої школи Оленою Стрельцовою!

 

Пісня „Надежда”

І   Багато випускників  сьогодні займають керівні посади. У їх роботі
бувають і досягнення і прикрощі. А буває й таке…

Сценка „Брат”

І   Сценку виконували випускниці нашої школи Світлана Костюк та Світлана
Дрозд.

ІІ   Любеч завжди славився своїми спортсменами. Школярі були
неодноразово переможцями і призерами районних, обласних та
республіканських змагань.

Особливою любов’ю користувалися  гандбол, футбол, волейбол, легка
атлетика, настільний теніс. Юні туристи пройшли багатьма дорогами нашої
Батьківщини.

На сцену запрошуємо колишнього туриста, спортсмена Петра Назаренка!

Пісня про туризм

І Однією з яскравих сторінок літопису школи є художня самодіяльність.
Любе чани пам’ятають виступи учительського хору, який у1981 році зайняв
перше місце на обласному огляді народної творчості, виступи
вокально-інструментального ансамблю, Дитячого ансамблю „Малуша”.

Всі ці роки художнім керівником був і залишається Омельченко Ю.Г.
Зустрічайте його на сцені!

І  Свої творчі  здібності наші талановиті діти розвивали, займаючись у
танцювальному гуртку. Танцювальні традиції школи  продовжуються і нині .
Ансамбль „Дзвіночки”, керівник якого наша випускниця Ірина Васильєва, не
раз зачаровував публіку. Запрошуємо його на сцену

Танок „Дзвіночки”

І  Школа, дитинство, юність. Перше кохання. Напевно, більшість людей
своє перше кохання зустріли саме тут , серед бурхливого шкільного життя.

Пісня

ІІ Там , де свято, там і пісня.

     Усе співає навкруги.

     Здається, наче пісні тісно,

     Її не втиснеш в береги.

Пісня Білорус Н. „Последний звонок”

ІІ    Вам сьогодні подаруєм усмішки чудові,

       Щоб завжди були веселі і завжди здорові.

       Щоб негоди й негаразди мимо вас летіли,

       Щоб були ви молоді і душею й тілом.

      Для вас співає Людмила Атрощенко.

Пісня

ІІ  Гумор Павла Глазового читає випускник нашої школи  Олександр
Пономаренко.

Усмішки Пономаренка.

ІІ  До нас на свято прибули популярні персонажі української класики 
Одарка і Карась.

Дует Одарки і Карася

І   Вітаєм ще раз всіх зі святом.

     Воно і радістю, і ніжністю дзвенить.

     Це свято спогадів і свято сподівання

     Минулого й майбутнього прекрасна й світла мить. 

Пісня „ Вальс расставанья”

Похожие записи