Школа безпеки

Сценарій

Учасники:

› 4 юних рятувальника з «Школи безпеки»;

› Оленка, Михайлик, діти, які мешкають у Карпатах;

› Чугайстрик, казковий герой карпатських легенд;

› Мольфар, злий чаклун Карпат;

› Чортеня

На екрані краєвиди Буковини. Звучать трембіти.  Їх змінює мелодія
“Аркан”.  На задньому фоні сцени заднім фоном танцюють гуцульський
танець “Аркан”. Вибігає Чугайстрик.

Чугайстрик: А чи знаєте ви, чому наш край називають Буковиною?

Оленка: Та тому, що у наших лісах ростуть буки.

Михайлик: Колись давно, на наш край нападали нападники.

Чугайстрик: Але наші люди люблять свої гори, люблять волю і вільне небо.
Старих людей, жінок і дітей оборонці заховали далеко в лісі.

Михайлик: А самі повиривали з землі молоді буки і поробили з них
довбеньки.

Оленка: Потім оборонці позалізали на дерева, що росли обабіч дороги, яка
вела у село і причаїлися.

Чугайстрик: Самовпевнені нападники під’їжджали до села і переможно
кричали й загрожували спалити всі оселі.

Оленка: Але раптом, перед ними з’явилася ціла стіна буковинців з
буковими довбеньками.

Михайлик: Ех, наші хлопці так почастували нападника, що той так тікав –
аж п’ятами накивав.

Чугайстрик: Так букові довбеньки врятували наш край від загибелі.

Оленка: А нашу землю з тих пір називають Буковиною.

(Танцювальна група, яка на протязі всього часу була фоном, вибудовує
гуцульську вежу і дотанцьовує номер. Номер закінчується. Раптом все
димить, з диму з’являється Мольфар).

Мольфар: Дух людський – непереможний. В скалі виспатись не можна.

Чугайстрик: Мольфаре – чаклуне, послухай,

    Вогнями на землю не дихай.

    Ліс, поляни доглядай,

    Їм загинути не дай.

Мольфар:   Геть Чугайстре, геть іди.

                 Серце прагне вже біди. (Мольфар чаклує. Розгорається
вогонь. Можлива підтанцьовка).

Оленка: Гей, Чугайстрику, крилатий,

             Гей, Чугайстрику, завзятий

             Ти по горах Карпатах літаєш

             Про біду усіх сповіщаєш.

Михайлик: У «Школу безпеки» вилітай мерщій,

                Відважно, швидко і мужньо дій.

                Рятувальників юних веди сюди

                Рятувати з біди – готові завжди.

(Музика. З’являються рятувальники. Гасять вогонь. Зв’язують Мольфара. На
екрані краєвиди Буковини).

І Рятувальник:  Завжди на варті

                       Завжди готові

ІІ Рятувальник:  Щоб люди завжди

                        Були здорові.

ІІІ Рятувальник:Щоб край наш зелений

                        Завжди процвітав

ІV Рятувальник: У мирі і спокою

                        Сонце стрічав

a

o

R h ^

p

oe

???????итивні герої виходять. Залишається зв’язаний Мольфар).

Мольфар: (чаклує зв’язаний) Рики, брики, каркара. Тут з’явиться
Чортеня.(через танок).

Чортеня:  Ой-ой-ой, яка біда!

               Всі так кличуть Чортеня

               А Мольфара, як боюсь!

               Краще в Пруті утоплюсь.

Мольфар:  А-а-а! Чортеня прокляте!

                Мусиш людям біду втяти!

                Хвостик свій вмочи у Прут

                Й затопи весь простір тут.

Чортеня:  Це я можу, я це вмію!

               Баньку всім веселу вдію.

(Крутить своїм хвостиком. На екрані демонструється повінь).

 Шари-бари, тарарари,

 Набігайте в небо хмари.

 Шари-бари тархатру

 Буковину затоплю. (Мольфар і Чортеня теж опиняються у небезпеці).

Оленка:   Гей, Чугайсрику, крилатий,

               Гей, Чугайстрику, завзятий

               Ти по горах Карпатах літаеш

               Про біду усіх сповіщаєш.

Михайлик: У «Школу безпеки» вилітай мерщій,

                 Відважно, швидко і мужньо дій.

                 Рятувальників юних веди сюди

                 Рятувати з біди – готові завжди.

(Музика. З’являються рятувальники. Оточують Чортеня. Воно зникає. На
екрані краєвиди Буковини).

І Рятувальник:  Гей, Мольфаре, не жартуй.

                       Хоч себе з біди рятуй.

ІІ Рятувальник: Щось, Мольфар розвеселів

                       Бучка доброго схотів.

 (Ніби хотять його покарати бучком).

Мольфар:  Ой-ой-ой! Рятуйте люди!

                Більш ніколи так не буду.

                У «Школу безпеки» до вас запишусь

                І чемним назавжди в Карпатах лишусь.

                Не буду я вітер різкий підіймать

                Не буду я хмари на небо зганять

                Не буду машини на трасах чіпати

                Не буду пожежі в квартирах здіймати.

                Туристів у горах не буду лякати.

                З дітьми по лісах не буду блукати.

Чугайстрик:   Життя нам дано, щоб його цінувати

                    Про щастя й безпеку людини дбати.

Оленка:    Любімо наш край від душі, до безтями.

                І радість, і успіх завжди будуть з нами.

Михайлик: Нас «Школа безпеки» усіх об’єднала

                В єдину команду усіх згуртувала.

Мольфар:   І мусимо бути як оті однодумці

                 Бо всі ми разом запальні –

Всі :    Буковинці !!!

(Пісня про Буковину, танець разом з учасниками дійства).

Похожие записи