Шкільне методичне об’єднання – школа становлення і удосконалення
педагогічної майстерності вчителя
Свого часу К.Ушинський писав: “… у вихованні все повинне ґрунтуватися на
особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого
джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний
організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити
особистості в справі виховання”. Ці слова залишаються актуальними і
сьогодні, особливо в умовах переходу загальноосвітньої школи на новий
зміст, структуру і 12-річний термін навчання.
Які нові якості повинен мати педагог ХХІ століття?
По-перше, він повинен бути підготовлений до нової професійної ролі. Мова
про те, що він не може вже бути абсолютним носієм знань. Він не може
бути наглядачем за учнем. Він повинен бути людиною, що супроводжує
процес самопізнання і саморозвитку дитини.
Основна роль вчителя сьогодні – не лише дати певну суму знань учневі, а
й навчити його вчитися, самостійно здобувати знання, застосовувати їх на
практиці, тобто формувати компетентності як загальну здатність, що
базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
По-друге, вчитель повинен бути готовим до сучасної соціальної ролі,
тобто формувати самодостатню людину, конкурентноспроможного фахівця.
Окрім того, вчитель повинен бути готовим до професійних технологій, до
нових технологій навчальної діяльності. Це, безумовно, інформатизація,
комп’ютеризація.
Перехід до профільної школи ставить цілу низку нових вимог до педагога.
Тут він повинен бути готовим варіювати зміст, вимоги, підходи до
викладання предмета.
На формування якісно нового педагога налаштована вся система методичної
роботи, тобто система взаємозалежних дій та заходів, спрямованих на
всебічне підвищення кваліфікації професійної майстерності кожного
вчителя і вихователя, на розвиток і підвищення творчого потенціалу
педагогічного колективу, школи в цілому.
Безпосередньою метою методичної роботи в школі є підвищення рівня
педагогічної майстерності вчителя і педагогічного колективу.
Уся методична робота в закладі освіти здійснюється через діяльність
методичних об’єднань. Шкільне методичне об’єднання є найдавнішим видом
учительської співдружності. Традиційно в одне методичне об’єднання
входять педагоги-предметники однієї навчальної дисципліни або певного
циклу (не менше 3 осіб).
Основною метою діяльності шкільного методичного об’єднання є: залучення
вчителів до інноваційної, пошукової діяльності, розвиток творчої
ініціативи педагогів предметників, виявлення і поширення найбільш
ефективних форм та методів їхньої роботи.
Проте в діяльності шкільних методичних об’єднань є ряд проблем, зокрема:
– спостерігається формалізм у роботі методичних об’єднань, про що
свідчить недосконале планування, яке, як правило, зводиться до
проведення 4 засідань. Їхні теми, проблематика не відображають сучасних
актуальних питань щодо здійснення навчально-виховного процесу реалізації
навчально-методичної проблеми, над якою працює колектив школи;
– через планування не висвітлюються питання роботи з молодими вчителями,
обдарованими дітьми, організації та проведення позакласних заходів;
самоосвіти педагогів;
– не практикуються нові, нетрадиційні форми проведення засідань
методичних об’єднань, зокрема, спільних відкритих засідань, “методичних
мостів” тощо;
– у більшості ЗНЗ учителі фізкультури, трудового навчання, музики,
образотворчого мистецтва
не входять до жодного шкільного методичного об’єднання;
– не працюють “малі методичні об’єднання” – творчі, динамічні групи, які
створюються з метою впровадження досягнень педагогічної науки,
передового досвіду в навчально-виховний процес, проектування нових
освітніх моделей;
– стихійною, безсистемною залишається самоосвіта педагогів у більшості
випадків;
– методична робота не здійснюється на діагностичній, прогностичній
основі, не відстежується щорічно результативність методичної роботи;
– у багатьох випадках індивідуалізація і диференціація в організації
методичної роботи мають незавершений характер.
Це спонукало до необхідності пожвавлення, осучаснення роботи шкільного
методичного об’єднання як первинного осередка становлення та
удосконалення фахової та професійної майстерності вчителя.
Відповідно до Положення про обласний конкурс на краще шкільне методичне
об’єднання, затвердженого наказом управління освіти і науки
облдержадміністрації від 22.12.2006 р. №518, було оголошено конкурс,
який проводиться щорічно за циклами:
І цикл – методичне об’єднання вчителів початкових класів;
ІІ цикл – методичне об’єднання вчителів художньо-естетичного циклу та
основ здоров’я;
ІІІ цикл – методичне об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних
дисциплін;
ІV цикл – методичне об’єднання класних керівників.
Метою проведення конкурсу є виявлення, підтримка та пропаганда кращого
досвіду шкільних методичних об’єднань як творчих лабораторій педагогів.
У 2007 році пройшов І цикл конкурсу, в якому брали участь члени
методичних об’єднань вчителів початкових класів. Змагання засвідчили
високий професійний рівень педагогів м.Чернівців (ЗОШ №5),
Кельменецького (Кельменецький ЗНЗ), Кіцманського (Реваківський ЗНЗ),
Новоселицького (Боянська ЗОШ), Сторожинецького (Михальчанська ЗОШ),
Сокирянського (Сербичанська ЗОШ), Глибоцького (Кам’янський ЗНЗ),
Путильського (Селятинська школа-інтернат) районів.
Разом з тим конкурс окреслив коло питань, що потребують удосконалення, а
саме:
І. Необхідність чіткої структуризації складу шкільних методичних
об’єднань
Традиційно в загальноосвітніх навчальних закладах працюють методичні
об’єднання вчителів початкових класів, класних керівників, вчителів
суспільно-гуманітарного та природничо-математичного циклів.
За наявності трьох і більше педагогів одного фаху або споріднених
(наприклад, вчителів української мови і літератури, зарубіжної
літератури, іноземних мов) доцільно створювати окреме методичне
об’єднання. Це дасть можливість підвищити ефективність їхньої
діяльності, створити сприятливі умови для обміну думками, досвідом.
Невиправданою є практика створення методичного об’єднання вчителів
певного циклу предметів, наприклад, суспільно-гуманітарного з кількістю
більше 10 осіб.
На часі є обов’язковим створення методичного об’єднання вчителів
художньо-естетичного циклу та основ здоров’я.
Враховуючи конкретні умови конкретної школи, можна варіювати
організаційні форми об’єднання вчителів. Існує практика створення в
загальноосвітніх навчальних закладах динамічних методичних об’єднань
вчителів, в основі яких – кваліфікаційні категорії педагогів. Наприклад,
вчителі вищої та першої кваліфікаційних категорій об’єднуються у “Школу
вищої педагогічної майстерності”, другої – “Школу вдосконалення
майстерності”, вчителі-початківці – “Школу становлення молодого
вчителя”.
tvUUe4
b
Eскладним є питання про участь у роботі методичних об’єднань тих
вчителів, котрі викладають два і більше предметів. Робота педагога у
складі кожного
з методоб’єднань може призвести до перевантаження. Тому доцільніше, щоб
вчителі самі обирали те методоб’єднання, в роботі якого вони будуть
брати участь упродовж навчального року. З інших предметів вони
підвищуватимуть свій фаховий рівень шляхом самоосвіти або, працюючи в
творчій динамічній групі, зосереджуватимуть увагу на вивченні однієї
навчально-методичної проблеми з подальшим впровадженням
її у шкільну практику.
Однією із сучасних форм організації роботи з вчителями є так звані “малі
методичні об’єднання” – творчі динамічні групи (3-5 осіб). Необхідно
зазначити, що вони не дублюють роботу шкільного методичного об’єднання.
Робота творчої, динамічної групи над однією певною проблемою дає змогу
її членам поглиблено вивчати рекомендації педагогічної науки,
випробовувати їх, вносити необхідні корективи, цілеспрямовано впливати
на навчально-виховний процес.
Рекомендуємо створювати такі “малі методичні об’єднання” вчителів із
сучасних проблем навчально-виховного процесу з числа вчителів, що
викладають нові предмети в структурі 12-річної школи, апробують нові
підручники.
ІІ. Удосконалення планування роботи шкільного методичного об’єднання
Процес планування повинен здійснюватися на діагностичній основі шляхом
проведення щорічно у квітні-травні анкетування та його ретельної
обробки.
Результати анкетування дають можливість визначити проблемні, “вузькі”
місця в професійній та фаховій діяльності вчителя, побачити шляхи
удосконалення форм і методів роботи із педагогами, обрати тематику
навчально-методичної проблеми, спланувати індивідуальну роботу з кожним
із педагогів.
Іншою умовою успішного планування є його здійснення за принципом “знизу
доверху”, тобто обов’язковим є індивідуальний план роботи вчителя,
розділи якого повинні співпадати з відповідними розділами плану роботи
методичного об’єднання. Запропоновані заходи кожним вчителем лягають в
основу плану роботи методичного об’єднання. Це забезпечить реальність
їхнього виконання, застереже від формалізму в роботі.
Планування здійснюється в довільній формі, але обов’язково повинно
охоплювати наступні питання: робота над методичною проблемою школи, з
обдарованими дітьми, молодими вчителями, організації позакласної,
дослідницької, пошукової роботи вчителів, їхню самоосвіту тощо.
Інновацією у плануванні методичної роботи є блочно-модульний підхід за
трьома напрямками (блоками діяльності): “Пізнавальна діяльність”,
“Тематична діяльність”, “Узагальнююча діяльність”.
Блок “Пізнавальна діяльність” має на меті формування свідомості
педагогів, відкритої до вирішення освітніх проблем. Така робота
передбачає вивчення нових педагогічних ідей і технологій. Вирішення цих
завдань найефективніше реалізується через такі традиційні форми
методичної роботи, як: семінари, педагогічні читання, методичні
оперативки, самоосвіту, індивідуальні консультації тощо.
Блок “Тематична діяльність” передбачає окреслення шляхів вирішення
актуальних проблем у роботі педагогів, основні напрямки реалізації
навчально-методичної проблеми, запровадження інноваційних педагогічних
технологій у навчально-виховний процес. Тематичні засідання методичних
об’єднань, творчі групи, школи передового досвіду, проблемні лабораторії
– далеко не повний перелік форм організації методичної роботи цього
блоку. Члени методичного об’єднання на даному етапі оволодівають
практичним вміннями і навичками інноваційної педагогічної діяльності.
Закріплення позитивного інноваційного досвіду, впровадження нових
педагогічних технологій, що обговорюються на засіданнях методичних
об’єднань, фестивалі педагогічних ідей, методичні тижні, методичні
естафети, творчі звіти організовуються в межах блоку “Узагальнююча
діяльність”.
ІІІ. Удосконалення форм і методів методичної роботи. Вміле та гармонійне
поєднання традиційних та інноваційних форм роботи
Практика засвідчує, що окремі педагогічні колективи в сучасних умовах
кардинальних змін в освіті застосовують у своїй діяльності виключно
традиційні форми методичної роботи. Проте життя вимагає вдосконалення
змісту методичної роботи, вміле поєднання як традиційних, так і
нетрадиційних (інноваційних) підходів до організації і проведення роботи
з педагогами.
Традиційною формою роботи шкільного методичного об’єднання є його
засідання, періодичність проведення яких визначається наказом “Про
організацію методичної роботи з педагогічними працівниками в закладі
освіти”. Як правило, планують і проводять не менше трьох-чотирьох
засідань.
Рекомендуємо перше засідання (серпень-вересень) провести у вигляді
інструктивно-методичної наради щодо ознайомлення членів методичного
об’єднання із основними нормативними документами, навчально-методичним
забезпеченням викладання предмета і визначення основних напрямків
діяльності методичного об’єднання в новому навчальному році.
На заключному (травень-червень) засіданні розглядаються підсумки роботи
методичного об’єднання, заслуховуються самозвіти членів методичних
об’єднань, аналізуються проблеми і окреслюються шляхи їхнього вирішення.
Інші засідання є проблемно-тематичними, що висвітлюють певні аспекти
реалізації навчально-методичної проблеми, над якою працює методичне
об’єднання.
Актуальним питанням залишається форма проведення засідання шкільного
методичного об’єднання. Нинішній день вимагає нетрадиційних підходів до
проведення засідань методичного об’єднання у вигляді “круглих столів”,
методичних консиліумів, рингів, педагогічних вернісажів, олімпіад,
ділових ігор, дебатів тощо.
ІV. Впорядкування матеріалів роботи шкільного методичного об’єднання
доречно здійснювати
у методичному портфоліо, яке включає:
– чітке формулювання проблеми, над якою працює методичне об єднання;
– паспорт шкільного методичного об’єднання;
– план роботи методичного об’єднання, індивідуальні плани роботи
педагогів – членів методоб’єднання (копії);
– матеріали засідань методичного об’єднання;
– матеріали позакласних заходів: предметних тижнів (копії наказів “Про
проведення предметного тижня”, “Про підсумки проведення предметного
тижня”, план заходів), “круглих столів”, конференцій тощо;
– матеріали роботи з обдарованими дітьми: заходи вчителів щодо роботи з
талановитою молоддю, матеріали шкільних предметних олімпіад (завдання,
протоколи (копії) учнівських змагань);
– матеріали роботи з молодими вчителями: планування заходів наставників
щодо роботи
з молодими колегами, щоденники взаємовідвідувань уроків, позакласних
заходів наставників та вчителів-початківців;
– аналітичний звіт про роботу шкільного методичного об’єднання,
самозвіти членів методичного об’єднання за навчальний рік;
– моніторингові дослідження різних аспектів роботи методичного
об’єднання.
Таким чином, удосконалення та осучаснення змісту методичної роботи в
школі допоможе уникнути формалізму в роботі з педагогами, забезпечить
творчу ініціативу вчителя, удосконалення його професійної та фахової
майстерності.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
