Щербатюк Ганна Вікторівна,

Уманської ЗОШ І- ІІІ ступенів №10

вчитель початкових класів

Для обговорення я обрала питання «Уроки Радості, Добра.»

«Живи так, щоб твоя серцевина була здоровою, чистою і
сильною.

Бути справжньою людиною – це значить віддавати сили своєї душі

в ім’я того, щоб люди навколо тебе були
красивішими, духовно
багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті,

залишалось щось хороше від
тебе, від твоєї душі.»

В.Сухомлинський.

З набування власного досвіду я вбачаю у творах В. Сухомлинського тісний
зв’язок етики як теорії моралі і етичної практики. Його творча спадщина
стає мені в пригоді на уроках мови і читання, праці і природознавства,
малювання і валеології, під час осягнення краси народної казки, в
опануванні азів літературної творчості і роботи на пришкільній ділянці…

Василь Олександрович неодноразово зазначав, що найважливіші моральні
ідеї розкриваються перед дітьми з першого дня їх перебування в школі.
Зокрема, моральні поняття: добро і зло, справедливість і
несправедливість – формуються у свідомості учнів з точки зору свого
народу. На цій основі в серцях дітей пробуджується і зміцнюється
прагнення до високої моралі.

Педагог прагнув до народження доброти в серці кожного школяра. Він
все робив для того, щоб виховувати у дітей доброту, людяність,
сердечність, співчутливість.

Розробки декількох уроків, які пропонуються вашій увазі, ще раз
переконують, що вся творчість В. Сухомлинського сповнена духовністю
краси і добра.

Сценарій свята «Учитель добра і краси»

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В.Сухомлинського,
розвивати інтерес до його творчості, образне мислення й мовлення дітей,
фантазію, бажання пізнавати світ, на матеріалах творів видатного
педагога виховувати працелюбність, повагу до старших, любов до рідної
землі.

Обладнання: портрет В.Сухомлинського, малюнки дітей, «сонечко» з
осіннього листя, слова: праця, любов, добро, дружба, повага, краса,
щастя.

Оформлення дошки: ліворуч — дитячі малюнки, слова: «Діти мислять,
відкривають істину, зачудовуються й дивуються…»; у центрі — портрет
В.Сухомлинського, слова «Будь справжньою Людиною»; праворуч — «сонечко»
з осінніх листочків.

ХІД СВЯТА

Учитель. Ось і вересень. Пора достигання яблук.

Час глибоких думок і прозорої мудрості…

Мені зараз урок треба знову почати з азбуки

І творити його, як митець творить вірші чи музику…

Бо наш урок — незвичайний. Ми поговоримо про мудрого вчителя, директора
школи, доброго сина і тата, видатного письменника і педагога
В.Сухомлинського. Наше свято про нього — Учителя добра і краси. Він
промовляє до нас своїми творами.

Учні.

Ти добро лиш твори повсюди,

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Найсвітліша пора — дитинство.

Безтурботна пора — дитинство.

Найчесніша пора — дитинство.

Найсвятіша пора — дитинство.

Це — щастя і радість,

Це — ніжність і мрія,

Це — тато і мама,

Це — пісня.

Звучить пісня «Дитинство».

Учитель. Людина починається з дитинства. Вона як ріка, що бере початок з
чистих джерел. А як слід жити? Дружно! Розкажіть про це, діти.

Учні.

Дружи з усіма: з деревом, пташкою

І комашкою.

Пам’ятай: без твоєї дружби

Ох і тяжко їм.

Подаруй мамі усмішку, квітку, пісню

І сонечко.

Знай: це для неї найкращий дарунок

Від донечки.

Не забудь і про плаксу — маленького

Братика.

Розкажи йому казочку про бубликів в’язочку.

Радісно!

Для бабусі тихенько проспівай

Колискову.

Вір: від слів твоїх ніжних вона стане

Здорова.

Учитель. Добрі, ніжні слова можуть творити дива. Повторюйте їх якомога
частіше. «Найвище щастя і радість для кожного з нас — спілкуватися з
людьми», — писав Василь Олександрович Сухомлинський. Це прекрасно, коли
звучать між людьми гарні слова. Сплетімо «ланцюжок» хороших і важливих
слів.

Діти називають: мама, добро, мир, Україна, дружба, щастя…

— А яке воно — щастя? Кожен уявляє його по-своєму. Яке воно для дівчинки
з оповідання В.Сухомлинського «Яке щастя»?

Підготовлений заздалегідь учень читає оповідання.

— Розкажіть, діти, що для вас є щастя?

— Допоможімо людям бути щасливими. Проведемо гру «І я…». Розкажіть,
як ви поводитиметися в таких випадках.

Бабуся захворіла і я…

Впала сестричка, плаче і я…

Маленький братик не може заснути і я…

Мама втомлена прийшла з роботи і я…

Тато майструє щось у майстерні і я…

Наближається мамине свято і я…

Учитель. Василь Олександрович дуже любив і поважав свою матір Оксану

Юдівну. Часто ходив її провідувати (а жила вона за 7 км у сусідньому
селі).

Це було перед жіночим святом. Стояла холодна погода. Василь
Олександрович зібрався до неньки. Обережно загорнув зірвані в
оранжереї нарциси і сховав їх під пальто. Пішов у дорогу, хоча трішки
прихворів.

«Мати зустріла його на порозі, ніби знала, що він прийде.

Синочку! Як же це ти! Чи не трапилось чого?..

Ні, мамо. Прийшов у гості. Хочу привітати Вас із жіночим святом.

Простяг матері білі нарциси…

Боже, то це мені? Ніби я пані яка…

Ви дорожча і краща за будь-яку пані, мамо…

Вона взяла той букетик у темні натруджені руки, на очах виступили
сльози.

То ходімо ж до хати, сину.

У хаті син витяг з портфеля теплу вовняну хустку, накинув матері на
плечі.

Носіть мамо, на здоров’я .

Спасибі тобі, синку, за твою добрість…»

(І.Цюпа, «Василь
Сухомлинський»)

Василь Олександрович учив гарно ставитися до своїх матерів, любити і
поважати їх. Про це він написав багато оповідань. З одним із них —
«Найласкавіші руки» — ми зараз ознайомимося. Інсценування твору.

— Ви почули, як ніжно можна говорити про свою матусю. Спробуємо і ми так
сказати.

Проведемо гру «Зроби комплімент мамі чи бабусі». Працюємо парами.

— Я почула, що ви вмієте говорити чудові компліменти. Як і доньки з
казки «Сьома дочка». Переглянемо сценку за цією казкою.

Інсценування твору.

— Діти, то що є кращим за слова?

Звичайно, добрі справи. Про це — оповідання В.Сухомлинського «Не
загубив, а знайшов». Наші хлопці розкажуть, як мудрий тато з цього твору
вчив свого сина.

— Творчість Сухомлинського сповнена любов’ю до природи, до рідного краю.
Василь Олександрович учив бачити прекрасне, захоплюватися сонцем, небом,
і землею. Бачити казку. Таку, як у пісні.

Звучить «Осіння казка», сл. О.Іванової, муз. М.Ведмедері.

Ви, діти, слухали казку осені і намалювали чудові малюнки до
прочитаного. А праворуч на дошці — ще одна незвичайна річ. Що це?
(Сонечко із осінніх листочків.) Воно прийшло до нас із творів
В.Сухомлинського.

Яке сонечко? (Казкове, чарівне, осіннє, пахуче, сумне…)

Що воно робить? (Світить, гріє, сумує, шепоче, шелестить…)

А ще — говорить. Його чарівні промінці несуть нам слова з оповідань,
казок видатного письменника. Прочитайте, що дарують промінці.

Діти читають слова: добро, щастя, любов, праця, дружба, краса…

Учень. Живем в країні казки,

Чарівний світ довкола.

Кругом все має душу…

Нове відкриє школа.

— «Я поведу вас, діти, в гарну країну…» — так часто говорив Василь
Олександрович своїм вихованцям.

Ми вирішили теж відшукати казку. Допоможіть мені дібрати рими і ми
розкажемо гостям про свої пошуки.

Діти ходили, діти гукали,

Дружно у парку казку (шукали).

Може, під кущиком чи під місточком?

Може, накрилась кленовим (листочком) ?

Хлопці гасали, бешкетували…

Що ви? Це казку вони (доганяли).

— Казко, постій, гей, озовися!

Та не жартуй з нас, тихо не (смійся).

Казка із сонечком в небо злетіла.

Ні, нашу казку кізонька (з’їла).

Та, слава Богу, казка знайшлася.

Будемо слухать, чи гарна (вдалася).

Запросимо піснею до класу осінь і послухаємо казку.

Звучить пісня «Осінь», сл. В. Івченко, муз. і переклад Н.Михальчук.

Група учнів зачитує складену казку.

З чарівною паличкою в руках пішла до парку осінь. Доторкнулася вона до
берізки — і листочки вкрилися позолотою. Торкнулася горобини — жовтіє
листя, палають ягоди.

Ми потрапили у казку. Під ногами лежав килимок, вишитий барвистими
листками. Ой! Які чудові пузаті жолуді лежать під дубом!.. Стояла казка,
посміхалася. Прощалася з нами.

У нашому парку на дубочку ріс собі маленький жолудь. Веселий був малий.
Радів і промінню сонечка, і краплинкам дощу, адже у нього була чудова
шапочка. Одного разу зіскочив жолудь із дерева і вирушив у мандри. Який
цікавий світ довкола!

Одного разу жолудь пішов у гості та й загубив капелюшок. Ходить,
блукає, капелюшок шукає. А його нема…

Деякі квіти лягли спати. Уже їжачок готує своє тепле ліжечко. Упав
каштан. Я аж злякалась! Подивилася на нього — а він усміхається.

Учитель. Красу треба берегти. Нещодавно у нашій школі проходила операція
«Рятуємо дерево». Як приємно, що ви зібрали стільки макулатури, що
зберегли від винищення аж 5 берізок. Молодці! Хай росте краса, милує
око, радує серце, тішить душу… Про це так часто говорив у своїх творах
Василь Олександрович Сухомлинський.

Добігає кінця наша зустріч, наша розмова про вчителя, серце якого було
сповнене ласки і добра.

Є люди, як свічки, —

Згорають, відходять в небуття.

Є люди, як зірки, —

Горять і світять все життя.

Та ні, це не зірки, холодні, мертві,

Вони — сонця, засвічені у небі,

Які горять, обігрівають все і не згасають…

І не згаснуть!

Залишилися для нас його сонячні рядки. УЧИТЕЛЬ звертається до нас.
Послухайте.

Група учнів зачитує уривки з творів Сухомлинського.

1-й учень. Стоїть край дороги стара-престара тополя. Може, дерево це
вічне? Тополя вічна, бо Україна наша вічна.

2-й учень. Мене здивувало, що світ такий широкий. Мене зворушило, що
така велика, багата Україна. Рідна земля — найкраща.

3-й учень. Найдорожче для людини те, що рідне.

4-й учень. Доки живе народ, доти живе й Батьківщина.

5-й учень. Найкрасивіше, це коли люди роблять один одному добро. Бо ми —
люди.

6-й учень. Для чого людина живе на світі?

Усі разом. Щоб жити вічно.

6-й учень. Для чого живе людський рід?

Усі разом. Для щастя.

7-й учень. А думати про людей — то священне.

Якби кожен думав про те, щоб приносити щастя іншим людям, не було б
нещасливих.

8-й учень. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

Учитель. Вересень подарував світові великого педагога, вересень його і
забрав. «Він помучився кілька днів. Лікарі вирішили робити
операцію. І тоді були люди в білих халатах. Була війна. І важке
поранення.

Він помирав на полі бою, стікав кров’ю. Його знайшла молоденька
медсестра. Дякуючи їй, залишився жити. Хірург
хотів ампутувати руку — починалася гангрена.

Врятуйте, лікарю, я вчитель, двома руками зручніше працювати, — просив
поранений. Руку вдалося врятувати. Після операції стала коротшою, але
була, допомагала в роботі… Була війна… У далекій евакуації помирає
батько. У тилу ворога гине наречена Віра… Була війна.

І він був на двадцять вісім років молодший… .

…Двадцять вісім років подарувало йому життя! Він помирав там і
врятувався чудом. Чого ж йому горювати зараз… Як чого? Він же хоче
жити, жити! Тільки ж полудень віку. Попереду стільки роботи…

Якщо можна, дайте мені хоч три-п’ять років життя…

Я радий вам віддати своїх десять, — усміхнувся лікар.

Операція проходила довго… На жаль, пізно. Тут медицина безсила…

Під стінами лікарні ходила заплакана мати. Дружин стояла під дверима,
зчорніла від горя. Діти товпилися на подвір’ї, прийшли провідати свого
директора, свого вчителя, найкращого у світі друга.

А він лежав на білих подушках і, здавалося, спав. Та ні, він не спав.
…Крізь затуманений мозок до нього долинув дзвінок від школи…
Шкільний дзвінок…

Він підвівся на лікоть, глянув у вікно, побачив дітей із квітами. І тихо
промовив. — Знову вересень… Дзвінок! Діти ідуть до школи… А я
іду з життя…

І безсило впав на подушку». (І.Цюпа, «Василь Сухомлинський».)

Зустрів перше вересня і відійшов у вічність.

Ось і осінь… Пора достигання яблук.

Час глибоких думок і прозорої мудрості.

А нам завтра урок треба знову почати з азбуки

І творити його, як митець творить вірші чи музику.

Як учив видатний педагог В.Сухомлинський. Нехай над кожною нашою школою
горить зоря любові, запалювати яку він навчав. Бо ж любов — джерело
життя.

Хай на світі живе краса.

Хай на світі живе любов.

Хай на всіх голубі небеса,

Сонце світить нам знов і знов…

На згадку про це свято хай прозвучить пісня.

Звучить пісня «Джерело життя», сл. і муз. Н.Михальчук.

ЛЮДИНА У ЦЬОМУ СВІТІ ЛИШ ДОБРО ПОВИННА ТВОРИТИ

Урок позакласного читання. 3-й клас

Мета: продовжувати ознайомлення дітей з творами В. Сухомлинського,
пробуджувати інтерес до читання цих творів; розвивати творчу уяву,
мислення,

пізнавальний інтерес; виховувати бажання діяти, підпорядковувати свої
дії принципам моралі: «Твори добро, красу й радість».

Обладнання: збірки творів В.Сухомлинського, портрет письменника, картки
— завдання для групової роботи, ілюстрації до творів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми й мети уроку.

Учитель читає вірш Л.Іванова «Твори добро».

Ти добро лиш твори повсюди,

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити!

— До чого закликає нас автор цього вірша?

Отже, тема нашого уроку: «Людина у цьому світі лиш добро повинна
творити!»

Якою має бути людина, яким має бути її життя, ми спробуємо визначити,
гортаючи сторінки книжки «Чиста криниця».

— Хто автор цієї книжки?

— Отже, ми продовжуємо ознайомлення з творами Василя Олександровича
Сухомлинського.

Що означають такі дати: 28 вересня 1918 р. — 2 вересня 1970 р.

Ким працював В.Сухомлинський, ви дізнаєтеся, коли складете слова із цих
букв (ИРДОРЕКТ, ЛВИТЕЧЬ).

33 роки він працював директором Павлиської школи на Кіровоградщині.

Заслужений учитель України. Відомий письменник. Писав для вчителів,
батьків і дітей.

Які збірки творів В.Сухомлинського ви знаєте? («Гаряча квітка», «Куди
поспішали мурашки», «Пшеничний колосок», «Чиста криниця».)

III. Основна частина.

— Відгадайте загадку:

Золоте барилечко

Вранці покотилося.

Ні стукоту, ні грюкоту,

Не впало, не розбилося.

Коли ж накрасувалося —

За пишний бір сховалося.

( Сонце.)

Посміхніться до сонечка і розгляньте завдання, які воно вам підготувало.

Працюємо групами. Читаємо вдумливо, швидко і міркуємо над завданнями.

O

?&??????

???????????

????????????

????????????

????????

????????????????

????????????????

????????????

????????????

????????????????

&

??????????

&

E????????

????????????????&1‚1&2\2o2*3?3″4?5A5f6i6iaiIi?«?‰ub

??????????

????????????

???????????????

????????????

????????????????

????????????

????????????????

????????????

¤O1$`„

??????????????

????????????

??????????????

????????????

????????????

????????????

??ц????????????

???????????? ????????

????????????

????????????????

????????????

???????????? ????????

????????????

????????????

????????????

?????????

????????????

???

&

„.??????????

????????????

????????????

??????????????

????????????

u?uFvJwvwiY?A?™?|i

„???????????

?????????

????????????

?????????????? ????????

???????????????? ?????????????????????Прочитайте оповідання
В.Сухомлинського «Ледар і сонце», дайте відповіді на запитання і
виконайте завдання.

Що таке сонце?

Яке сонце?

Що несе на своїх промінцях сонце?

Продовжте речення: «Сонце, наче…»

Складіть вірш, використовуючи рими: ясненьке — тепленьке; сяє — палає.

Прочитайте оповідання «Сонце і сонечко», поміркуйте над запитаннями і
виконайте завдання.

Що таке сонце і яке воно?

Що снилося сонечку і яку пораду воно отримало?

Продовжте речення «Сонце, наче…

Що несе на своїх промінцях сонце?

Складіть вірш про сонце.

Прочитайте оповідання «Сонечко сходить», дайте відповіді на запитання і
виконайте завдання.

Що таке сонце?

Як би ви описали схід сонця?

Продовжте речення «Сонце, наче…»

Що несе на своїх промінцях сонце?

Складіть вірш про сонце.

Прочитайте оповідання «Бо сонце — єдине», поміркуйте над запитаннями і
виконайте завдання.

Що таке сонце і яке воно?

Знайдіть у тексті опис заходу сонця.

Продовжте речення: «Сонце, наче…»

Що несе на своїх промінцях сонце?

Складіть вірш про сонце.

Прочитайте оповідання «Жайворонок і сонце», поміркуйте над запитаннями і
виконайте завдання.

Що таке сонце і яке воно?

Продовжте речення: «Сонце, наче…»

Що несе на своїх промінцях сонце?

Складіть вірш про сонце.

Прочитайте оповідання «Сніжинка і сонце», поміркуйте над запитаннями і
виконайте завдання:

Що таке сонце і яке воно?

Продовжте речення: «Сонце, наче…»

Що несе на своїх промінцях сонце?

Складіть вірш про сонце.

Прочитайте оповідання «Квітка Сонця», поміркуйте над запитаннями і
виконайте завдання.

Чому соняшник називають квіткою сонця?

Складіть вірш, загадку про цю квітку.

Що несе на своїх промінцях сонце?

Що таке Сонце?

Велика розжарена куля. Без Сонця на Землі не було б життя. (Іринка С.)

Куля, яка випромінює багато проміння на Землю. Сонце знаходиться дуже
далеко від Землі. Воно дуже гаряче, бо обігріває Землю. (Оленка М.)

Найближча до нас Зірка. Воно дуже велика, дає нам щодня світло і тепло.
(Христинка К.)

Зірка, яка знаходиться до Землі ближче, ніж інші, і тому виділяє більше
тепла і світла. (Ганнуся М.)

Сонце дає світло і тепло, які так потрібні людям, рослинам і тваринам.

(Мар ‘янка Ч.)

Сонечко дає всім життя, світло, тепло. Воно велике, кругле, яскраве.
(Ігор К.)

Учитель. Що говорять про Сонце наші вчені-астрологи.

Учень. Сонце — це велетенська зірка. Воно має діаметр 1млн 400 тис. км —

Сонце виділяє велику кількість тепла та енергії. Тільки за секунду
воно випромінює більше тепла і світла, ніж його використали люди за всю
історію свого життя на Землі.

Учитель. Які вірші ви склали про сонце?

Діти зачитують вірші

У наше віконечко світить ясне сонечко,

Сонечко тепленьке діткам золотеньким.

Воно сяє, ще й палає,

Наших діток зігріває.

(Ю.Горяк)

Прийде літечка пора —

Все кругом буяє,

Бо то сонце золоте

В небі ясно сяє.

А прийде зима холодна —

Сонце ледь тепленьке,

Уже воно не палає,

Світить ледь ясненько.

(Г. Машкова)

Сонце сяє угорі —

Буде день чудовий.

Ми ступаєм на поріг

Рідної нам школи.

Крізь віконця видно всім,

Як воно палає

І летить, неначе сніг,

Білий цвіт акацій.

(І. Сухинюк)

Сонечко маленьке,

Ясненьке і тепленьке,

Надворі палає,

Всіх нас зігріває.

(Т. Скорубський)

Яке Сонце?

Сонце — наче: рожевий клубок, золотий клубок, золота тарілка, золота
діжка, золота куля, гарячий млин, жовта квітка, блискуча монета, стиглий
апельсин.

Що несе на своїх промінцях сонце?

Щастя, працю, достаток, тепло, мир, усмішку, красу, здоров’я, радість,
любов.

— Сонечко зазирнуло до нас, і нагадало про фізкультхвилинку.

«Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Нумо, дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали-сіли! Встали-сіли!

Бачте, як розвеселили?!

Стало сонце танцювати,

Нас до кола припрошати.

Нумо разом! Нумо всі!

Потанцюймо по росі».

Якщо об’єднати всі промінчики разом, то утвориться промінь добра.

Як ви розумієте прислів’я: «Добре серце — як сонечко в небі».

З давніх-давен стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були
основними у житті і це народ виражав в усній народній творчості.

Добро довго пам’ятається.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

• Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла і сподівайся.

• Перший крок до добра — не роби зла.

• Не одежа красить людину, а добрі діла.

Можливо, тому справедливими здаються нам сьогодні рядки вірша:

Сказав мудрець: «Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізни від мавпи і від звіра,

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!»

— Повторимо вірш скоромовкою.

— Послухайте оповідання «Добре слово», поміркуйте над запитаннями:

Що допомогло одужати Олі?

Що радили Олі?

Що промовила прабабуся Надія?

— Прочитайте парами по абзацах і поміркуйте над запитанням: що
могутнього в цьому доброму слові? (Могутня сила любові.)

Яка основна думка цього твору?

Які побажання ви висловили б своїм рідним?

Чого вчить нас це оповідання? (Не скупитися на добрі слова, бажати всім
здоров ‘я, добра, достатку, миру і спокою.)

Яке прислів’я ви дібрали б до цього тексту? (Від доброго слова і лід
розмерзається.)

Послухайте різні ситуації з життя школярів і поміркуйте, як би ви діяли
в подібних ситуаціях.

Інсценування твору «Забудькуватий Мишко»

Мишко не вивчив домашнє завдання. На другий день він одержав двійку.
Дуже не хотілося хлопцеві мати двійку, і він витер її гумкою. Другого
дня хлопець старанно підготувався до уроку.

—Молодець, сьогодні ставлю тобі п’ятірку, давай щоденник.

Радісний Мишко подав щоденник.

— Мишку, а де двійка?

Яка двійка? Не було ніякої двійки, ви помилилися.

Ну гаразд, не було, то й не було, очевидно, я забула.

Після уроків Мишко заглянув у щоденник, але обіцяної п’ятірки не
побачив.

Ірино Петрівно, а де ж моя сьогоднішня п’ятірка?

Яка п’ятірка, Мишку? Ти помилився, не було ніякої п’ятірки.

— Як провчила вчителька Мишка?

Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Удома він довго сидів над
задачею і не міг розв’язати її. Тепер він хотів у когось списати задачу,
бо працювати сам Павлик не любив.

Прийшла Зіна. Вона вміла добре розв’язувати задачі.

Зіно, на скільки дій задача?

На три. А що, ти не розв’язав?

Не вийшла. Дай, Зіно, списати…

— Ой Павлику, чому ти сам не хочеш працювати? Дівчинка дала йому свій
зошит.

Павлик почав списувати. Списав одну дію, другу, перейшов до третьої. У
третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23,
Зіна написала 32. У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не
сказав, що у неї помилка. Вчителька зібрала зошити на перевірку. Уранці
вона принесла перевірені зошити.

— У Павлика — 5. Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в
тебе, Зіно, 4. Помилку допустила…

Зіна зблідла.

Що б ви зробили на місці Зіни? Вправи для очей.

Вії опускаються, очі заплющуються, ми спокійно спочиваємо, дихаємо
легко, рівно, глибоко.

Учитель. Здавна на Землі люди цінували праведне життя — чесне, щире,
відкрите, правдиве. Треба утримуватися від поганих учинків, лихих
намірів. Зло, як відомо, довго не забувається і породжує зло. А от добро
примножує добро. Не давайте злу здолати добро!

Працюємо групами і міркуємо над запитаннями: кого ви називаєте добрим?
Ввічливим? Чесним? І чому?

Робота в групах. Напівголосне читання текстів у парах.

Прочитайте оповідання «Загублені гроші», дайте відповіді на запитання і
виконайте завдання:

Чи важко бути чесним?

Як дотримати свого слова?

Кого ми називаємо чесним?

Складіть правила чесності.

Прочитайте оповідання «Доброго здоров’я, дідусю» дайте відповіді на
запитання і виконайте завдання.

Що таке ввічливість?

Кого ми називаємо ввічливими?

Складіть правила ввічливості.

Прочитайте оповідання «Не загубив, а знайшов», поміркуйте над
запитаннями і виконайте завдання.

Що знайшов син?

Доповніть речення:

Я хочу…

Я вмію…

Я зможу…

Доберіть прислів’я до тексту. Прочитайте оповідання «Мамин кавун», дайте
відповіді на такі запитання:

Що таке терпеливість?

Як висловити свою любов до батьків?

— Як навчитися розуміти настрій батьків?

Прочитайте оповідання «Троє рожевих яблук», дайте відповіді на
запитання.

Що таке любов?

Що означає любити батьків?

— Як навчитися не засмучувати близьких?

Прочитайте оповідання «Велике відро», поміркуйте над запитаннями.

Кого ми називаємо добрим?

— Які правила доброти ви визначили б?

Прочитайте оповідання «Наш тато одужав», дайте відповіді на запитання.

Що таке милосердя?

Кого ми називаємо милосердним?

Які синоніми ви дібрали б до слова «милосердя»?

— Кого ми називаємо добрим?

Правила доброти.

Допомагати слабким, маленьким, хворим, старим, тим, хто потрапив у біду.

Прощати помилки іншим.

Не бути жадібним.

Не заздрити.

Жаліти інших.

— Кого ми називаємо чесним?

Правила чесності.

Сказав — зроби.

Не впевнений — не обіцяй.

Помилився — визнай.

Забув — попроси пробачення.

Говори те, що думаєш.

Не можеш сказати правду — поясни чому.

Не видавай чужу таємницю.

— Кого ми називаємо ввічливим?

Правила ввічливості.

Ввічливість — уміння поводитися так, щоб іншим було приємно з тобою.

Будь завжди привітний: вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, йдучи
— попрощайся.

Не примушуй за тебе хвилюватися, ідеш — скажи, куди і о котрій годині
повернешся.

Не капризуй, не бурчи. Твоє капризування може зіпсувати настрій іншим.

Який зміст ви вкладаєте в значення слова милосердя? Терпимість? Любов?

Які синоніми ви дібрали б до слова милосердя? (Гуманність, людяність,
доброзичливість.)

IV. Підсумок уроку.

Підступне зло, але невтомні і непереможні сили добра. А починається
боротьба зі злом із подолання в собі таких простих, звичних
загальнолюдських недоліків та вад, як лінощі, байдужість, страх,
зазнайство, хитрість, лукавство, нечесність.

Уявіть собі, ви зустріли автора книги «Чиста криниця». Про що ви з ним
поговорили б? Що запитали б?

Продовжте речення:

Гордість може побороти…

скромність…

скупість…

щедрість…

чистота…

ненависть…

любов…

обжерливість…

стриманість…

гнів…

терпіння…

лінощі…

працелюбність…

Пам’ятайте! Щоб люди поважали вас, приязно ставилися до вас, завжди
дотримуйтеся золотого правила вихованості: ставтеся до людей так, як ви
хотіли б, щоб люди ставилися до вас!

Від рідної хати дитину

Веде у широкий світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Іди по тій стежці, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай: ти Людина!

Вчись, думай, твори добро.

Домашнє завдання. Прочитати твори В.Сухомлинського на тему: «Землю
красить сонце, а людину праця».

Тема: Людина починається з добра

Урок позакласного читання. 3-й клас

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом видатного педагога
В.Сухомлинського, викликати інтерес до його творів, бажання більше
знати, наслідувати позитивні риси героїв прочитаних оповідань; розвивати
мовлення, вміння виділяти в тексті головне, учити давати характеристику
дійовим особам; виховувати через образне слово почуття доброти, любові
та поваги до рідних, своїх друзів, свого народу.

Обладнання: портрет В.Сухомлинського, збірка «Чиста криниця», дитячі
малюнки до творів, збірка «Спогади про Сухомлинського».

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

Вступна бесіда.

Учитель. Діти, про те, що в нас сьогодні буде урок позакласного читання,
ви знали заздалегідь. Упевнена: усі добре підготувалися, прислухалися до
моїх порад і рекомендацій.

II. Оголошення теми і мети уроку.

— Наш урок присвячений творчості В.Сухомлинського. На уроках читання ми
вже ознайомилися з багатьма творами відомого письменника, а сьогодні
спробуємо поглибити знання про його життя і творчість. Послухаємо
інформацію, підготовлену вашими однокласниками.

III. Опрацювання теми уроку.

Розповіді дітей.

Узагальнення та доповнення вчителя щодо біографії В. Сухомлинського.

Розповіді дітей про прочитані оповідання.

1-ша група. «Доброго вам здоров’я, дідусю!»

Про що йдеться в оповіданні?

Хто є головними героями оповідання?

Чому дідусь приходив до шкільної криниці?

Яка головна думка цього твору?

Чого навчає оповідання?

Майже в кожного з вас є дідусі та бабусі. Не забувайте про них. Частіше
приходьте чи приїжджайте до них у гості, допомагайте, щоб ваші рідні
ніколи не почувалися самотніми й покинутими.

2-га група. «Суперечка двох книжок».

Інсценування оповідання.

— Діти, як ви вважаєте, яка з цих книжок насправді права? Поясніть, чому
саме?

3-тя група. «Лялька з відбитою рукою».трування діафільму, створеного за
оповіданням.

— Діти, як ви гадаєте, чого навчає цей твір? (Цінувати й поважати своїх
друзів, ніколи не забувати їх, адже лялька Зоя колись була дівчинці
подругою.)

Узагальнення вчителя.

— Отже, діти, якщо підсумувати всі висновки, які ми зробили з прочитаних
оповідань, то можна сказати, що твори В.Сухомлинського вчать нас бути
справжніми людьми. А як ви розумієте слова «справжня людина»? (Чесна,
правдива, справедлива, відверта, лагідна й добра.)

Опрацювання оповідання «Добре слово».

Словникова робота: занедужала, перепелині яєчка, столітня бабуся,
одважилась, медові щільники.

Будьте уважні, читаючи оповідання. Дайте відповідь на запитання.

Чиє добре слово допомогло дівчинці Олі одужати?

Читання «луною». Відповідь на запитання. Вибіркове читання.

Які подарунки приносили Олі?

Хто прийшов до дівчинки останнім?

Яке побажання висловила бабуся?

Як змінився стан дівчинки після доброго слова бабусі?

Якою була бабуся?

Бесіда за змістом прочитаного.

— Визначте головну думку цього оповідання. Згадайте й назвіть прислів’я
про добру людину.

Опрацювання оповідання «Звичайна людина». Словникова робота:
насторожений погляд, байдужий погляд, колодязь, цямрина.

Послухайте оповідання і скажіть, чому дідусь назвав третього
подорожнього не гарною, доброю чи хорошою людиною, а звичайною?

А зараз проведемо невеликий тест і перевіримо, як ви зрозуміли зміст
оповідання. Відповідайте «так» чи «ні».

У хатинці жили дідусь із онуком?

Чи допоміг дідусеві й онуку перший подорожній?

Другий подорожній був байдужою людиною?

Чи можна назвати перших двох подорожніх добрими людьми?

Чи був третій подорожній звичайною людиною?

Напишіть, чому ви так вважаєте.

IV. Підсумок уроку.

Діти, з творами якого письменника й педагога ми ознайомилися на уроці

Чого навчають твори Сухомлинського?

Література

1. Інноваційні технології на уроках читання: методична система ЧПКМ /
Упоряд .Франчук О. В. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. С.177- 182.

2. Степаненко Л. Моральне виховання // Початкова школа .– 2006 . — №11.
– С. 18 — 19.

3. Козар Г. Людина у цьому світі лиш добро повинна творити // Початкова
освіта. – 2004. — №34.- С. 10-13.

Похожие записи