Шевченківське слово

Урок читання

4 клас

Матеріал уроку. Т.Г. Шевченко „ Реве та стогне Дніпр широкий».

В. Скомаровський „ Кобзарі».

Мета. Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т.Г. Шевченка,
розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку поета,
відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати любов
до історії свого народу, його мови.

Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, книжкова виставка ( збірки поезій для
дітей, де вміщено вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий»), фонозапис
пісні, картки для розширення поля читання.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

а) Бесіда за змістом

— Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?

— Звідки повертаються дівчата ?

— Хто подає вечерять ?

— Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати?

б) Читання напам’ять вірша „ Садок вишневий коло хати»

ІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок.

а) Читання вірша з дошки.

Благословенна хай буде година,

І тая хата, і село.

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина…

(Б. Лепкий)

— Кого мав на увазі поет ?

— Хто ж такий Т. Шевченко ?

— Чому його називають народним поетом ?

б) Гра „ Співвіднесіть рядки з назвами твору».

— Твори Т. Шевченка люблять усі — і дорослі, і діти. Багато пісень
написано на слова поета. Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової
музи. Тож спинимось на одній сторінці великої творчої спадщини Кобзаря —
оспівування природи рідного краю, символів України — калини, верби,
тополі.

— Пригадайте і співвіднесіть рядки з віршів Шевченка, які ми вивчали, з
назвами творів.

1. «Тече вода із-за гаю» «…Вийшла з хати веселая, сміючись,
мати….»

2. «І досі сниться…» «… Співають ідучи дівчата, а
матері

вечерять
ждуть…»

3. « Світає…» «…Хлюпочуться качаточка поміж
осокою…»

4. « Садок вишневий коло хати…» «…Між ярами над ставами … »

в) Гра „ Що зайве ?»

— Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Реве та стогне Дніпр широкий,

Верби зеленіють.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

— Відкриємо „Кобзар». Перші слова:

Реве та стогне Дніпр широкий

— Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки — долі
українського народу. Яким треба бути генієм, щоб одразу в першому рядку
сягнути такої вершини художнього мислення. І це в 23 роки!

?

U

VI. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка „ Реве та стогне Дніпр

широкий».

а) Слухання фонозапису пісні „ Реве та стогне Дніпр широкий».

— Які картини малює ваша уява ?

— Як звучала музика ?

б) Вправи на розвиток швидкості читання.

? Читання „ буксиром» за учнем.

? Вибіркове читання.

-Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.

— Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що
— відчути слухом

? Гра „Знайди рими».

Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав {потоптав).

в) Виразне читання вірша.

— Як потрібно читати першу строфу, щоб передати інтонацією і темпом бурю
на Дніпрі ?

— Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі ?

— Яка інтонація і темп підходять для читання останньої строфи ?

г) Розгадування кросворда

1. Що робив ясен?

2. Яка річка описана у вірші ?

3. Яке ще дерево згадується у творі?

4. Доповніть рядок: „Сердитий вітер…»

5. Де перекликалися сичі ?

6. Із чого виглядав „ блідний місяць »

— Що прочитали по вертикалі ? (Кобзар)

— Так називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу
„Кобзар».

д) Етимологічна хвилинка.

Кобза — слово тюркського походження , означає струнно-щипковий
музичний інструмент.

Кобзарями називали українці співців, народних поетів, які
ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні і думи.
Свій спів супроводжували грою на кобзі чи бандурі (кобза — кобзар —
Кобзар). Раніше кобзарів було багато. Зараз кобзарство відновлюється: у
Стрітівці Київської області відкрито школу.

Т.Г. Шевченка називають Кобзарем, Тому що він виповів
українському народові його життя.

V. Опрацювання вірша В. Скомаровського „ Кобзарі»

— Прочитайте мовчки вірш Вадима Скомаровського „ Кобзарі» і скажіть, де
відбувається описувана подія.

— Прочитайте вірш вголос „ ланцюжком».

— Хто були ці кобзарі ? Хто слухав пісні кобзарів?

— Як ви думаєте, про що могли співати кобзарі ?

— Які вирази вжиті в переносному значенні? Що автор хотів ними
висловити?

— На яких словах треба зробити логічні наголоси ? З якою силою голосу
треба читати ? Чому ? У якому темпі?

— Прочитайте вірш виразно.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий».

Похожие записи