Щур Ріта Петрівна,
вчитель початкових класів,
Козацька загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів
Звенигородської районної ради
Інтелектуальний розвиток молодших школярів
Формування інтелектуальної культури в учнів є одним із завдань
реалізації компонентів змісту освіти.
З метою формування інтелектуальної культури, кожен учитель із уроку в
урок повинен створювати не тільки умови, а й викликати в учнів інтерес
до знань, до кращого їх засвоєння і застосування. Пізнавальний вид
діяльності є найголовнішим. Він формує інтелект учня, створює умови для
активного пізнавального інтересу учнів, особливо у навчальному процесі.
Ось які слова приводить В.О. Сухомлинський в своїй книзі «Павлиська
середня школа»: «Ми вбачаємо свою роль у розвитку учнів не тільки в
тому, щоб допомогти їм набути певних знань, а й у тому, щоб виховати в
них бажання набувати знання протягом усього життя. І ми прагнемо
сформувати в дітей і переконання в тому, що знання, освіченість,
інтелектуальна культура — це необхідна умова цікавого, повноцінного,
духовно багатого життя, що без знань цікаве життя неможливе, бо
неможлива творча праця.»
Одним із найефективніших методів навчання молодших школярів є гра, що
максимально активізує інтелектуально-практичні та творчі можливості
учня. Стимуляція творчих потенцій дитини, пошуки «потаємного»,
оптимізують інтелектуальні, практичні й фізичні здібності. Отже, є
могутнім стимулятором до самовдосконалення.
Ігри дають змогу вчитися на власному досвіді, а не вислуховувати
вказівки вчителя. Грамотно підготовлена гра припускає глибоко продумані
навчальні цілі, структуру, високий рівень включення учасників, аналіз і
обговорення набутого досвіду та отриманої інформації. Молодшого школяра
у грі вабить незвичайне, таємниче, пригодницьке. Він у владі інтересу до
всього навкруги, все його інтригує. Він легко розкривається, іде
назустріч, невимушено та природно поєднує гру, навчання і працю.
Головною особливістю дітей молодшого шкільного віку є домінуюча
допитливість. У цьому віці вони ставлять безліч запитань, цікавлячись
суттю, заглиблюючись у зміст речей, понять, предметів. Величезний потік
різноманітної інформації значно збагатшує внутрішній світ дитини. Але
відсутність міри і продуманого керівництва може призвести до
пересиченості, небажання розібратися в побаченому чи почутому.
На уроках фізичної культури, основ здоров’я та в позаурочний час може
застосовуватись проведення рухливих ігор з інтелектуальним
навантаженням. Змістом таких ігор є опрацьований на уроках навчальний
матеріал. Форми проведення можуть бути різні: подорожі, естафети,
рухливі ігри з м’ячем. Правила гри можна розробити разом з дітьми.
Під час вивчення табличного множення і ділення можна використати
ігри з таким інтелектуальним навантаженням:
спрямовані на закріплення таблиці множення числа …;
спрямовані на закріплення таблиці ділення на …
При вивченні і закріпленні складоподілу та звукового аналізу:
спрямовані на формування й закріплення вміння здійснювати складовий
аналіз слів;
спрямовані на формування і закріплення вміння визначати наголошений
склад у слові;
спрямовані на формування і закріплення вміння здійснювати звуковий
аналіз слів;
Перед проведенням таких ігор необхідно звернути увагу на тактовне
реагування на відповіді інших учасників гри.
Вчителі можуть корегувати спрямованість учнів, розширювати та
поглиблювати їхні інтереси, подовжуючи вік «чомучки» в молодших
школярів. Безмежні можливості є в самому навчальному процесі, якщо
зорієнтувати зміст навчальних вправ на пізнавальну мету. З великим
інтересом діти дізнаються про життя тварин, розв’язуючи задачі; пізнають
велич космосу, виконуючи завдання, що мають в основі певні наукові дані;
занурюються в історію, опрацьовуючи вправи з письма та читання.
v
????$??$???????
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
