Щур Ріта Петрівна,

вчитель початкових класів,

Козацька загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів

Звенигородської районної ради

Інтелектуальний розвиток молодших школярів

Формування інтелектуальної культури в учнів є одним із завдань
реалізації компонентів змісту освіти.

З метою формування інтелектуальної культури, кожен учитель із уроку в
урок повинен створювати не тільки умови, а й викликати в учнів інтерес
до знань, до кращого їх засвоєння і застосування. Пізнавальний вид
діяльності є найголовнішим. Він формує інтелект учня, створює умови для
активного пізнавального інтересу учнів, особливо у навчальному процесі.

Ось які слова приводить В.О. Сухомлинський в своїй книзі «Павлиська
середня школа»: «Ми вбачаємо свою роль у розвитку учнів не тільки в
тому, щоб допомогти їм набути певних знань, а й у тому, щоб виховати в
них бажання набувати знання протягом усього життя. І ми прагнемо
сформувати в дітей і переконання в тому, що знання, освіченість,
інтелектуальна культура — це необхідна умова цікавого, повноцінного,
духовно багатого життя, що без знань цікаве життя неможливе, бо
неможлива творча праця.»

Одним із найефективніших методів навчання молодших школярів є гра, що
максимально активізує інтелектуально-практичні та творчі можливості
учня. Стимуляція творчих потенцій дитини, пошуки «потаємного»,
оптимізують інтелектуальні, практичні й фізичні здібності. Отже, є
могутнім стимулятором до самовдосконалення.

Ігри дають змогу вчитися на власному досвіді, а не вислуховувати
вказівки вчителя. Грамотно підготовлена гра припускає глибоко продумані
навчальні цілі, структуру, високий рівень включення учасників, аналіз і
обговорення набутого досвіду та отриманої інформації. Молодшого школяра
у грі вабить незвичайне, таємниче, пригодницьке. Він у владі інтересу до
всього навкруги, все його інтригує. Він легко розкривається, іде
назустріч, невимушено та природно поєднує гру, навчання і працю.
Головною особливістю дітей молодшого шкільного віку є домінуюча
допитливість. У цьому віці вони ставлять безліч запитань, цікавлячись
суттю, заглиблюючись у зміст речей, понять, предметів. Величезний потік
різноманітної інформації значно збагатшує внутрішній світ дитини. Але
відсутність міри і продуманого керівництва може призвести до
пересиченості, небажання розібратися в побаченому чи почутому.

На уроках фізичної культури, основ здоров’я та в позаурочний час може
застосовуватись проведення рухливих ігор з інтелектуальним
навантаженням. Змістом таких ігор є опрацьований на уроках навчальний
матеріал. Форми проведення можуть бути різні: подорожі, естафети,
рухливі ігри з м’ячем. Правила гри можна розробити разом з дітьми.

Під час вивчення табличного множення і ділення можна використати
ігри з таким інтелектуальним навантаженням:

спрямовані на закріплення таблиці множення числа …;

спрямовані на закріплення таблиці ділення на …

При вивченні і закріпленні складоподілу та звукового аналізу:

спрямовані на формування й закріплення вміння здійснювати складовий
аналіз слів;

спрямовані на формування і закріплення вміння визначати наголошений
склад у слові;

спрямовані на формування і закріплення вміння здійснювати звуковий
аналіз слів;

Перед проведенням таких ігор необхідно звернути увагу на тактовне
реагування на відповіді інших учасників гри.

Вчителі можуть корегувати спрямованість учнів, розширювати та
поглиблювати їхні інтереси, подовжуючи вік «чомучки» в молодших
школярів. Безмежні можливості є в самому навчальному процесі, якщо
зорієнтувати зміст навчальних вправ на пізнавальну мету. З великим
інтересом діти дізнаються про життя тварин, розв’язуючи задачі; пізнають
велич космосу, виконуючи завдання, що мають в основі певні наукові дані;
занурюються в історію, опрацьовуючи вправи з письма та читання.

v

????$??$???????

< t v e знаннями. Тому варто проводити енциклопедичні уроки з природознавства, народознавства, читання. Значне місце в інтелектуальному розвитку дитини займають і різного плану екскурсії, туристичні походи, які активізують пізнавальну діяльність. При підготовці до уроків читання варто використовувати пошукові завдання, під час виконання яких учні глибше знайомитимуться з відомостями про письменників, з їх творчістю. В позакласній роботі активізують пізнавальну діяльність конкурси читців, конкурси на створення та розгадування ребусів, вікторини. Математика є унікальним засобом формування інтелектуального потенціалу особистості. На цих уроках для розвитку інтелектуально-пізнавальної сфери можна використовувати корекційно-розвивальні вправи, задачі на основі енциклопедичних даних, завдання з логічним навантаженням та ін. Для реалізації учнівських математичних інтелектуальних запитів варто проводити математичні олімпіади, інтелектуальні математичні марафони, вікторини, дистанційні конкурси. На уроках музики, читання, мови, образотворчого мистецтва можна використати художні репродукції, фрагменти музичних творів, відповідні відео матеріали тощо, ознайомити з історією їх виникнення, з відомостями про авторів. Одним з найемоційніших способів формування інтелектуальної культури є відвідування музеїв. Нажаль в сільській місцевості це проблематично. Але в пригоді стають засоби масової інформації, досягнення розвитку комп’ютерних технологій. Важливе місце у розвитку інтелектуальної культури молодших школярів займає метод проекту, який значною мірою активізує пізнавальну діяльність. Звертаючи увагу на головні шляхи «Виховання патріотичних почуттів засобами народної та козацької педагогіки», над якими працюють педагогічний та учнівський колективи нашої школи, для забезпечення змісту виховного процесу здійснюється використання інтелектуальних джерел, якими являються: Конституція держави; Здобутки національної та загальнолюдської культури; Моральні цінності суспільства; Наукові знання; Події та факти сучасності. Використання інтелектуальних джерел для усвідомлення учнями тих чи інших моральних цінностей становить зміст будь-яких методів виховання, збагачує їх ціннісну сферу. Проте головним шляхом такого збагачення є діалог вчителів та учнів, в якому кожен вихованець робить власний вибір і без педагогічного тиску самостійно виробляє власне ставлення до оточуючої дійсності, до людей і самого себе. Формуючи інтелектуальну активність учня варто спонукати його до критичного мислення, якому притаманні такі риси: незалежність від думок і суджень більшості; прагнення до отримання повної інформації щодо явищ, з яких необхідно висловити власну думку; вміння поважати і враховувати думки інших людей; вміння виробляти і висловлювати власну думку не тільки як засіб пошуку істини, а і як ствердження почуття власної гідності. При активному формуванні інтелектуальної культури відбувається не тільки більш активне засвоєння знань, умінь і навичок, але й формується в учнів емоційно-оцінююче ставлення до процесу і результатів пізнання. Діяльність учня на уроці та в позаурочний час є основою, засобом розвитку його інтелектуальної сфери. Пізнавальний вид діяльності є найголовнішим. Він формує інтелект учня, створює умови для активного пізнавального інтересу учнів. А це значить: формує допитливість, намагання самостійно здобувати знання із книг; виховує осмислення суспільної необхідності наукових знань, їх роль в житті людини; формує прагнення до самостійності і наполегливості в навчанні; формує старанність і відповідальність в оволодінні знаннями; формує розуміння ролі знань для практичної діяльності людей; прагнення до удосконалення навиків культури розумової праці. Саме так доцільно розглядати на практиці формування інтелектуальної культури.

Похожие записи