Шануй людей – і тебе шануватимуть
Мета: розкрити змiст поняття «вихованість»; вчити культури спiлкування в
рiзних життєвих ситуацiях; аналiзувати свої вчинки, давати самооцiнку;
виховувати бажання розвивати свої достоїнства i позбутись недолiкiв.
Обладнання: плакат «Правила спiлкування»; матерiал для дидактичної гри
«Пiзнайте самих себе»; прислiв’я; плакат «Принципи взаємовiдносин»;
таблиця «Позитивнi та негативнi якостi».
Хід години спілкування
1. Органiзацiя класу
— Сьогоднi ми поговоримо про те, як людина має себе поводити серед
людей, чи важливим є для людини те, як думають про неї її ближні.
II. Основна частина уроку
1. Розповiдь учителя
— Одна дiвчинка, якiй зробили зауваження, що вона дуже голосно смiється,
ображено сказала: «Моя поведiнка — це моя особиста справа». Ну, що ж, це
правильно. Але тiльки в одному випадку: коли людина, як Робiнзон, живе
на безлюдному островi. Ми ж з вами — не робiнзони. Ми живемо серед
людей, тому нашi слова, жести, вчинки не байдужi тим, хто нас оточує.
Поведiнка людини — це не тiльки її особиста справа, тому що ми живемо
серед людей.
Є в iталiйського письменника Джаннi Родарi казка про мандрiвника
Джованнiно, який пiд час мандрiв потрапив у країну Солом’яних людей.
Вони спалахували не тiльки вiд вогню, а навiть від гарячого слова.
Жителi країни Воскових людей були м’якими, піддатливими, з усiм
погоджувались. А склянi люди вiдрiзнялися такою крихкiстю, що могли
загинути вiд будь-якого необережного слова.
Не потрiбно мандрувати, щоб зустрiти таких людей.
У кожного з нас є знайомi, якi можуть спалахнути, запалитися вiд одного
слова. Є товаришi, якi в усьому погоджуються з вами, або, навпаки,
завжди готовi сперечатися з людьми, якi ображаються через дрiбницю, є
самовдоволеними i хвалькуватими. Серед ваших друзiв, мабуть, є спокiйнi
та врiвноваженi, нетерплячi і нестриманi.
2. Читання й обговорення оповiдання В. Сухомлинського «Здрастуйте»
Лiсовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце свiтить.
Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лiсовiй глушинi. Раптом син побачив, що
назустрiч їм iде бабуся з паличкою.
— Тату, куди iде бабуся? — запитав син.
— Побачити, зустрiти чи провести,— вiдповiв тато.
— Коли зустрiнемось з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.
— Навiщо їй казати це слово? — здивувався син.— Ми зовсiм не знайомi.
— А ось зустрiнемось, скажемо їй «здрастуйте», тодi побачиш, для чого.
Ось i бабуся.
— Здрастуйте,— сказав син.
— Здрастуйте,— сказав тато.
— Здрастуйте,— сказала бабуся й усмiхнулася.
І син iз здивуванням побачив: все кругом змiнилось. Сонце засвiтило
яскравiше. По верхiв’ях дерев побiг легенький вiтерець, листочки
заграли, затремтiли. В кущах заспiвали пташки — до цього їх не було
чути. На душi у хлопчика стало радiсно.
— Чому це так? — запитав син.
\
^
`
b
?
’
”
1/4
3/4
AEEEIth
2
4
oe ^
b
”
3/4
EI
4
LC
;— Тому, що ми сказали людинi «здрастуй» — i вона усмiхнулась.
— Що мав на увазi тато, говорячи: «Побачити, зустрiти, провести»?
— Коли людина вiтається — це вона робить приємно ближньому чи собi?
— Чи була у вас така ситуацiя: привiтатись чи просто пройти мимо?
3. Бесiда
— Які з цих якостей вам подобаються? (Робота за таблицею.)
— Помiркуйте, чи може немовля мати цi якостi?
— Отже, людина не народжується з готовим набором позитивних i негативних
якостей. Звiдки ж вона їх бере?
— Людина сама є творцем своє долi. Знання, якi здобуває людина, без
застосування є мертвими. Потрiбнi ще зусилля самої людини, постiйна
робота над собою. Це самоосвiта, розвиток своїх достоїнств i боротьба з
недолiками. Кожна людина має керуватись принципом Бiблiї: «Поводься з
iншими так, як ти хотiв би, щоб поводилися з тобою».
4. Дидактична гра «Пiзнайте самих себе»
Дiтям роздаються картки зi словами достоїнств i недолiкiв вихованої
людини. Дiти пiдкреслюють слова, якi є назвами достоїнств.
Жорстокiсть, балакучiсть, стриманiсть, чуйнiсть, заздрість, смiливiсть,
грубiсть, добродушнiсть, улесливiсть, справедливiсть, безтактність,
тактовнiсть, щирiсть, зрозумiлiсть, милосердя.
— Використовуючи перелiк якостей людини, спробуйте скласти
характеристику самих себе.
(Цей своєрiдний тест дозволяє виявити в дiтей прiоритети в системі
життєвих цiнностей.)
5. Робота над прислiв’ями
• За добре слово не платять грошей, а скажеш — усiм приємно.
• Шануй людей i тебе шануватимуть.
• Привiтання — бажане, а вiдповiдь до нього — обов’язкова.
6. Ознайомлення з принципами взаємовідносин
Принципи взаємовідносин
1. У ставленнi до iнших завжди будь:
• чемним;
• уважним;
• доброзичливим.
2. Нiколи не насмiхайся над недолiками iнших.
3. Намагайся виявити толерантнiсть.
4. Вмiй почути думку свого опонента.
III. Пiдсумок
Розв’язування моральних ситуацiй.
Ситуацiя 1
На подвiр’ї грався маленький хлопчик. Його мама сидiла на лавцi i плела.
Хлопчик побiг за м’ячем, впав i плаче. Все це вiдбулося у вас на очах.
– Що ви повиннi робити?
Ситуацiя 2
Вулицею йде бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав з
рук, i яблука розсипалися. Назустрiч iде дiвчинка. Дiвчинка ввiчливо
привiталася та й пiшла далi.
– Що повинна була зробити дiвчинка?
Ситуацiя 3
Мама дала Петриковi цукерки, щоб вiн пригостив своїх друзiв. Коли
хлопчик вийшов у двiр, то побачив серед друзiв свого кривдника — Сашка.
Петрик задумався — пригощати йому Сашка чи нi?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
