Сценарій свята Святого Миколая

Тато щось ремонтує

Мати (прибирає на столі, стелить скатертину): Ану, Ганусю, подай мені
хліб. Трошки допоможи мамі, бо святий Миколай все бачить і чує. Як
побачить, що нічого не допомагаєте, то не будете мати подарунків.

Гануся: Мамо, мамо, а хто такий святий Миколай?

Мама: Ой, діти, то довга історія, а я немаю часу розповідати. Попросіть
тата нехай вам розповість. Він краще за мене знає.

Василько: Розкажіть нам, тату.

Оксанка: Розкажіть, будь ласка.

Тато: Марусе, а ти покликала на вечерю куму?

Мама: Ну звичайно.

Тато: А Стрийка?

Мама: А як же без нього? Прийдуть, прийдуть, казали що прийдуть. А ти
бери, та розповідай дітям, що просять.

Діти: Розкажіть нам тату, розкажіть, ви ж HYPERLINK
«http://www.vmstar.ru/» кращий тамада .

Тато: Ну то вже слухайте. Сідайте тут біля мене і почнемо. То, мої діти
було дуже давно. Ще десь за 1700 літ тому. Жив в однім краю, служив
Господу Богу і людям єпископ Миколай. А по натурі то була дуже добра і
порядна людина. Він допома-гав усім людям, котрі вірили в Ісуса Христа.
А найперше він допомагав тим лю-дям, котрих спіткало горе. І любив він
свої дари давати так, щоб його не бачили.

Приміром, в однієї жінки помер чоловік. І було тій вдові дуже важко
жити. А мала вона діток маленьких і хворих старих батьків. Одного разу
встає вона рано – вра-нці, застеляє ліжко, а під подушкою гаманець,
набитий грішми. Здивувалася ду-же. Помолилася Богу, подякувала щиро за
те добро, а сама зразу здогадалася, що то робота святого Миколая. І
відтоді велося тій жінці дуже добре. Бо святий Миколай зробив те від
щирого серця. І дітей поставила на ноги і батьки її виду-жали. І ще було
багато таких випадків.

Мама: Степане, а ти забув розказати дітям, як якось святий Миколай
довідався, що батько задумав віддати на блуд своїх дочок, щоб так
заробляти на прожиття. Він розорився і вирішив пожертвувати честю дочок.
Миколай допоміг йому заради дітей. Він подарував дівчатам посаг. Люди
надовго запам’ятали цей благородний вчинок Миколая, його прагнення не
допустити гріха. Після цього випадку народилася традиція таємно вночі
класти подарунки дітям під подушку.

Тато: О, святий Миколай завжди виявляв до людей почуття любові, поваги,
му-дрості, доброти, а надто – милосердя, якого вистачало в нього для
бідного й ба-гатого, доброго й злого. І зло відступало перед світлом
його милосердя. І так до-нині він все ходить і дарує всім добрим людям
подарунки. А день той відданий йому є 19 грудня. І нині, може дасть Бог,
і до нас прийде Миколай.

Мама: Прийде, прийде, чому не прийде, наші діти чемні, послушні, то чому
би мав не прийти. О, певно вже йде.

В запису чути гавкіт собак, завивання вітру

Входить Стрийко

Стрийко: Така завірюха надворі, то я собі думаю: піду скоріше, поки ще
не смеркло. І добре зробив, бо собак назбиралося, що не можна пройти.

Тато і мама: Сідайте, сідайте тут біля столу.

Стрийко: Ну, то як ви тут ся маєте? А як наука в школі? А ти, хлопче,
що, далі збитки робиш? Я ось щойно іду вашим подвір’ям, дивлюсь, а за
стодолою щось таке чорне, страшне стоїть та ричить. Я так налякався, але
думаю собі, я ще міцний, ану підійду ближче, та подивлюсь, що ся там
робить. Йду тихенько, а воно ніби десь пропало. Тільки голос чути:

А в тій хаті живе хлопчисько,

називається Петро,

до науки він не дуже,

а до збитків – о-го-го!

Стрийко: За кого б той голос так казав, га? Як ви собі думаєте?

Мама: Кажи, кажи, Петре, що вже витворив? Чому нічого не говориш? То
часом не ти в тітки Марини вікно розбив? Признавайся.

Петро: Та то я, я не хотів, я кинув палицю, а вона…от.

входить кума

Кума: (цілується з кумою, говорить на ходу) А що то за веремія в хаті?
Ти що плачеш, Петре? Певне щось знову натворив?

Петро: Так.

Кума: А бачите! Він більше не буде. Не будеш?

Петро: Ні, не буду.

Кума: А я оце від Миколая вам гостинець принесла. (хоче вручити
дівчатам, але Петро вириває з рук у неї книжку)

Петро: (відкриває книжку, листає).

Тато: А-ну, Петре, віддай подарунок дівчатам,бо ти подарунка не заробив.

Петро (на відповідь батькові читає): А дивіться, тату, тут пише, що
свято Миколая до нас, на Київську Русь, прийшло у 1088-1089 роках за
часів Всеволода Яро-славовича. І у церковному календарі називається
«Свято Святого Отця нашого Николая, архієпископа Мир Линійських
Чудотворця”

Гануся: А-ну віддай сюди, читака (забирає книжку і читає)

Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина, у 4ст.
і був архієпископом у мирах Лінії (Мала Азія). Народився він у багатій
сім’ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною. По смерті
батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав
бідним та калікам.

Оксанка: (читаючи разом з нею) Як щедрий Бог із небес він часто заходив
до багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх, чим міг. Після смерті
його було визнано святим, а мощі в 1087р перенесено у м.Бар, що в
Італії, де їх було перезаховано.

Василько: (підглядаючи) І от з того часу у день Ангела св. Миколая 19
грудня ми маємо улюблене свято.

Мама: (до куми) А ви знаєте, кумасю, я чула, що коли помирав Отець
Миколай, то зі словами: «В руки Твої, о Боже, передаю дух свій”. Однак і
про смерті слава святого не зменшилася анітрохи, навіть давно померлий
продовжує творити чудеса.

Стрийко: Правда ваша, сестро. Розказують, що Св. Миколай допомагав
мандрівникам та подорожнім. І особливо запорізьким козакам. А вони за цю
допомогу побудували йому понад 30 храмів, названих його іменем.

Тато: А хіба тільки храми будували. Йому складали вірші, писали пісні.
Ану, Марусе, заспівай нам пісню про Миколая.

Стрийко: А ви, діти, нам нічого не заспіваєте, нічого не розкажете,
Васильку?

Василь: Та я що . . . нехай перша Гануся.

Гануся:

Святий та добрий Миколаю,

На тебе ждемо вже давно,

Та просимо тебе одно:

Ти нашим родичам дай сили,

Щоб виховати нас могли,

Від Бога втіхи дочекали,

Коли зростуть їх діточки.

Усьому нашому народу,

Дай добру волю й многа літ,

Щоб пісня – слава України,

Полинула на цілий світ.

Кума: Дуже славно, Ганусю, ти нам розказала.

Мама: Певно, вже Миколай. Піду відкрию йому двері.

(Чути «А хто, хто, Миколая Любить?” входить Миколай і співаки)

Учениця.

Дитинонько люба!

До тебе сьогодні

Приходить Святий Миколай!

Тож будь ти готова вітати святого,

Про речі оці пам’ятай:

Шануй тата й маму, люби їх і слухай,

Як слухав Ісусик малий.

Учися ти пильно і духом не падай

При кожній невдачі своїй.

Затям: лише воля і праця невтомна

Тебе до звитяги ведуть,

Лиш Віра, Надія, Любов непоборна

До істини вказують путь!

Люби Україну! Люби усім серцем

Прекрасний, чудовий свій край!

За нього — Спасителя — Бога моли,

Як молить Святий Миколай!

Учень.

Світять зорі з небосклону,

Скрізь по полі сніг біліє,

Гаснуть світла у віконцях,

А на небі вже зоріє.

Наче довгий срібний пояс,

Сяє молочна дорога,

По ній сходять святі з неба,

І вертають знов до Бога.

Снігом, снігом та льодами

Ген здалека йде в наш край,

Йде з гостинцями, дарами

Преподобний Миколай.

Відчинились в небі двері,

Ясне світло сяє з них:

Вийшов з врат

Святий Микола

І на землю поглядає.

А за ним наш ангел рідний

Йде крилатий в постільцях,

Він везе дарунки пишні

На новеньких саночках.

Попереду вийшов Ангел,

Такий радий в цю годину,

Взяв Святителя за руку

І веде його в долину.

І веде його на землю,

Та й Святому повідає,

Де є діти українські,

І Святитель там ступає.

Так іде він дім від дому,

Хата в хату, стріха в стріху,

І що руку не простягне,

Діточкам велика втіха.

Бо дарунки з рукСвятого

Пливуть щедро без уговку,

Їх складає білий Ангел

Сплячим дітям під головку.

Ждуть на ті небесні дари

Українські діточки:

Кожушок потрібний Насті,

Степанкові —- чобітки.

Павлик — шапочки не має,

Гнат—ні зошитів, ні книжок,

Андрійкові здався б конче

Хоч маленький сердачок.

Діти шепочуть:

«Ой, якби-то Миколай нас не забув!

Ой, якби-то й нашу хату

Він відвідать не забув.

Щоб ми всі пішли до школи

Й не боялись морозця,

Щоб не бракло нам ніколи,

Що потрібно для життя».

Будьте ж чемні, любі дітки,

Батькові послушні й нені,

А Святитель всі дарунки

Піднесе вам в святій жмені.

Любіть щиро Україну,

Хто з вас рідну землю любить,

Того Божий цей Святитель

Найщиріше приголубить.

За вас Бога він попросить

Непорочними устами. І дорогу щастя, долі

Він постелить перед вами.

Учіться, любі діти,

Бо наука вам спасення,

А будучі ваші труди

Для Вкраїни — воскресіння!

Учениця.

Пошли нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя й здоров’я на довгі літа!

Щоб виростали розумні й сильні,

Душею чисті і серцем вільні.

Щоб нам світила зіроньками доля,

Щоб ми не знали лиха ніколи.

Щоб виростали розумні й сильні,

Душею чисті і серцем вільні.

Ростіте, любі діти,

Минайте всі дорогі злі,

Для Бога й рідної землі

Хай шлях один вам світить.

О, наш любий, Святий Отче,

Зглянься над нами!

Найдорожчу Радість нам велику дай,

Моли Бога за наш край.

Учень.

X

j

?

?

U

ae

6 @ ^ h ‚ ? ^

h

?

?

u

ue

X

?

U

6 ^ ‚ ^

іти дістають дарунки від ангела, а маленьким грішникам Антипко залишає
різочки.

Ось послухайте, які листи від Святого Миколая можуть надходити до
нечемної дитини.

Учень.

Ти, дитино моя,

Маєш тут, що заслужила.

Я до тебе загостив

І дарунок тут лишив.

Що не слухала ти тата,

Ані мами, ані брата,

Тому різку, як той гай,

Дає Святий Миколай.

Різка та на знак, дитино,

Що завжди тебе карають,

А й горішки ті в торбині

Щось сказати тобі мають.

Як ядро те солоденьке

Завжди є в твердій лушпині,

Так і щастя лиш трудом

Можеш ти здобути нині.

Учень.

Але святий Миколай звертається і до хороших дітей, чемних. Ось
послухайте такий лист.

Учениця.

Мамусиній господині,

Що порядок любить все,

Дарунки несу нині,

Бо дитина на них жде.

Ой, голубко моя, крале,

Слухай маму ти свою,

То не тільки книжку й лялю,

А й цукерок принесу.

(заходить Антипко.)

Антипко.

А хто живе у цій оселі?

Люди злі, а чи веселі?

Чув я, що у них є дітки

І що вони чинять збитки.

Де вони тут поховались?

Чом зі мною не вітались?

Я їм різку приволік,

Для нечемних — добрий лік.

(Входить Ангел.)

Ангел.

Згинь, маро, нечиста сило!

Хай живуть тут всі щасливо,

В хаті цій хороші діти,

Добрі, щирі і привітні.

Вміють Бога шанувати,

Батька й матір поважати.

Хоч маленькі ручки мають,

Але вдома помагають.

Тож за чемність й доброту

Мають дяку ось яку —

Вже стоїть в вас біля хати

И подарунки хоче дати.

У цей вечір зимовий

Миколай прийшов Святий!

(Входить Святий Миколай.)

Миколай.

Ой, як багато тут діточок, ніби в полі квіточок. Слава Ісусу Христу!

Діти.

Навіки слава!

(Пропонують сісти Святому Миколою.)

Миколай.

Спасибі, але сідати поки що не буду. Мені хочеться ще порозмовляти з
вами.

Учень.

Святий та добрий Миколаю,

На тебе ждемо вже давно,

Що даси ти нам — ми ще не знаєм,

Та просимо тебе одно:

Ти нашим родичам дай силу,

Щоб виховати нас могли,

Від Бога втіхи дочекали,

Коли зростуть їх діточки.

Усьому нашому народу

Дай добру волю й многа літ,

Щоб пісня — слава Україні,

Полинула на цілий світ.

Миколай.

Ото йшов я дорогою, малята, повз садочок навмання.

Коли чую, пісню дзвінко хтось співа і зазива

Мене так щиро до оселі. Ото, думаю, зайду,

Та на діток подивлюсь, поговорю, поспіваю.

Бо вночі ви всі спите, коли дари я розношу —

Всім, хто слухає батьків, добрий, чемний, справедливий,

Любить край свій — Україну, в Бога вірить, бо щодня

Бог про вас не забува. Він ангеликів зсилає,

Кожен крок охороняє, на шлях добрий наставляє.

(На мелодію пісні входять ще два ангели.)

Миколай.

О, диви, не встиг сказати, як ангелики до хати.

Перший ангел.

Скриньку ти забув свою.

Миколай.

Правда, правда, саме так.

Другий ангел.

Любий Отче Миколаю!

Скриньку ти візьми свою.

Ангели (разом).

Ми принесли вам із Раю.

Миколай.

Ну спасибі, помогли, а тепер сідайте швидше. І погляньте-но сюди. Тут
зібралася малеча, тож цікаво знати, діти, хто рідніший і миліший є від
батька й матері?

Діти (хором). Бог.

Миколай.

Так, так, хороші. Бог — Отець і Дух Святий, він усім допомагає — хто з
молитвою встає, і з молитвою лягає. Ану, хто сміливий з вас, малята, і
хоче зі мною порозмовляти?

(Діти підходять.)

Миколай.

Як зовуть тебе, скажи? А молитися вмієш?

Учениця.

Боже, Господи Ісусе.

На колінцях я молюсь.

Усі гріхи мені прости,

і від лиха захисти.

Просвіти моє серденько,

щоб я вчилася гарненько.

Щоб я вдома і у школі

не робила зла ніколи.

Щоб матусі помагала,

щоб жили ми всі здорові.

Завжди в мирі і любові.

Миколай.

Молодець, благословляю тебе на щастя, на добро. А хто ще знає?

Учень.

Сонечко з хати.

Ісусик до хати.

Матінко Божа,

я лягаю спати,

рученьки зложу,

здоров’ячка прошу

за тата, за маму,

за діда, за бабу.

За усю родину,

послухай, Ісусе,

малую дитину.

Полегши, відпусти, прости, Боже, гріхи наші вільні і не вільні, словом
чи ділом, свідомо чи не свідомо, удень чи вночі заподіяні — усе нам
прости, бо Ти милосердний і Чоловіколюбець.

Учитель.

Святий Отче Миколаю! Наші діти знають пісню про Божу Матір.

Діти (співають).

О, Мати Божа, о милий цвіте,

Тебе благають вкраїнські діти.

Не дай у неволі нам пропадати,

Вкраїну нашу верни нам, Мати.

Де наші предки вмирали в ранах,

Не дай нам вмерти у кайданах.

Позволь зібрати жертв наших жниво,

Вкраїну нашу верни нам, Діво.

Миколай.

А до церкви ходите?

Діти. Так, ходимо!

Миколай.

Треба ходити. Бо церква — дар Божий. Хто її відвідує, той завжди буде
здоровим, щасливим, хорошою людиною.

Учитель.

Святий Отче Миколаю! Діти ще хочуть розказати вірші.

Учениця.

Лети, наша пісне, за всі небокраї,

Всіх друзів збирай і привіт їй неси.

Україна, як мати! А більше немає

У цілому світі такої краси.

Бажаєш ти людям і щастя, і миру,

Усім, наче сонце, ти світиш сама.

Тебе, Україно, ми любимо щиро,

Дорожчого краю на світі нема.

Миколай.

Знайте, діти, що куди б ви не поїхали і як би ви далеко не були від
рідної землі, завжди треба про неї пам’ятати і любити її.

Усі ви так чудово віршики розповідали і співали, я за свято це добре вас
нагороджу, та зі скриньки чарівної дістану для вас подарунки. Пильно
вчіться і моліться, не лінуйтеся, трудіться. Від злого бережіться!
Батька й неньку поважайте, і своїх учителів. І між собою не сваріться,
бо ви є брати і сестри. Оставайтеся здорові, за рік прийду до вас знову.

(Діти виконують пісню «Ой, хто, хто Миколая любить!».)

Учитель.

Молитва до святого Миколая

О, преподобний наш Отче, Миколаю, пастирю й вчителю всіх,

Хто з вірою вдається під захист твій і теплою молитвою благає тебе,

Поспіши і захисти отару Христову від вовків, що гублять її.

Землю нашу і всяку країну християнську та й увесь світ захисти.

Й збережи святими твоїми молитвами від землетрусу, наступу чужинців

І народних заколотів, від голоду, пошесті, потопу, вогню, меча й наглої
смерті

Всяку людину охорони.

І як помилував ти трьох чоловіків, що у в’язниці сиділи, та спас від
гніву царського

І кари смертної, так помилуй нас, що розумом, словом і ділом У пітьмі
гріхів перебуваємо. Спаси нас від гніву Божого і вічної кари, Щоб за
твоє заступництво й допомогу та своєю благодаттю й милістю

Подав нам Христос Бог тихо і без гріха прожити на сім світі, І не
засудив нас стояти ліворуч, а сподобив стати праворуч зо всіма святими

Й увійти в царство вічної слави Бога. Амінь.

Миколай:

Слава Богу, Добрі люди!

Нехай Вам завжди добре буде!

Хай кожного часу у кожну годину

Господь нам поможе, в біді не покине.

По землях далеких із краю у край

Спішив я до вас на гостину,

Україна ваша – то саме Божий рай,

Красива, чарівна, родинна.

Та довго віків все на рідній землі

Жили, як у приймах, у брата,

Утрати понесли все немалі,

Від «брата”, що гірший за ката.

Та вже розвидняється, сонце встає,

Знов віра воскресла у Бога,

Так нам належить, бо в кожного є

Тяжка своя хресна дорога.

На порозі Новий Рік

І Різдво Христове,

А чи кожний у нас ті свята

Стрічати готовий?

Діти: Аякже, аякже.

(починають колядку «Нова радість стала”, їм допомагають дорослі)

Миколай:

На тім дякую.

Вам, діти, за ваші труди,

Бачу, що не помилився,

Що зайшов сюди.

Хай вас Мати Пресвятая

Завжди хоронить,

Ангел вам допомагає,

Бог благословить.

Вручає дітям подарунки.

Миколай: Прийміть пісенні вітання на мої подарунки.

Йде в зал, вручає всім іконки Св.Миколая.

Виконується подяка

Тато: (після закінчення пісень)

Святий Миколаю, красно дякуємо вам за подарунки нашим дітям та нам усім.
Нехай щасливою буде ваша дорога.

Миколай:

На тім буду вже іти із вашої хати, нехай вас Бог благословить і Божа
мати.

Св.Миколай і його помічники виходять

Мама:

Життя Св.Миколая, діти, дає вам важливий урок: бути щирими, лагідними,
трудолюбивими і милосердними.

Тато:

Так, так, діти. Поки ваше серце особливо ніжне, особливо чуйне,
докладайте все своє старання, всі свої труди до того, щоб тільки святе,
чисте і добре входило у вашу юну душу.

Стрийко: Аби тільки світло істинної віри в Господа Спасителя
опромінювало ваш розум.

Кума: Аби щира гаряча любов до ближніх завжди зогрівала ваше серце, а
всіма вашими поступками керувала воля Божа.

Мама: І сьогодні, мої возлюблені, вознесімо свої святі молитви до
Святого Миколая-Чудотворця і до нашого Бога Ісуса Христа.

Тато: Нехай допоможуть нам

Стрийко: Побудувати суверенну Україну

Кума: Жити в мирі і злагоді

Гануся: Любити свій народ, своїх батьків і ближніх

Петро: Добре вчитися

Тато: І творчою працею примножувати добрі діла на благо вільної України.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє

Василько: нехай прийде царство Твоє

Оксана: нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі

Мама: хліб наш насущний, дай нам нині

Стрийко: прости нам довги наші, як і ми прощаєм винуватцям нашим

Кума: і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого

УСІ: АМІНЬ

Звучить «З нами Бог”

Похожие записи