Сценарій різдвяного вертепу

Дійові особи (19): Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2
Воїни,

Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.

(Всі заходять до хати з колядою ‘Небо і земля…’)

Всі: Христос родився…

Отворіть двері, Отворіть двері

Ми йдемо без стриму

Ми вам розкажем, Ми вам розкажем

Веселу новину

Христос родився…

(На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки)

Звiздар: (стукає тричi палицею із звiздою):

Мир вкраїнській світлій хаті!

Просим ґаздо нас прийняти

Прославляти Христа-Бога…

Ох, важка була дорога.

Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!

На хвилю просим нас прийняти,

Пригода дивна нині стала:

У небі зірка засіяла.

Пастушок 2: Позолотила доли, гори,

Ліси, далекій простори,

І дивен голос розстелився,

Із неба Анґел нам з’явився.

(Входять Анґели)

Анґел 1: Де з молока тече дорога,

Де безліч зір,

Де царство Бога,

Я звідти йду і вість веселу

Несу у Вашу я оселю.

Анґел 2: На світ цей грішний нині

Прислав Господь свого Сина.

Він народився у яскині,

Де бідні люди, де бидлина.

Анґел 1: Не лякайтесь, не смутітесь,

Сину Божому вклонітесь.

До вертепу поспішайте,

Сина Божого вітайте,

І всім людям говоріть,

Що Христос прийшов на світ!

Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті,

Перестаньте сумувати,

Ми Вам новину принесли,

Що всі темні сили щезли.

Пастушок 2: Весь світ нині звеселився,

Бо Син Божий народився,

І Ви, браття, звеселіться,

Рожденному поклоніться.

Пастушок 3: Ясна зірка засвітила,

Нам дорогу возвістила

Аж до того Вифлеєму,

В ту країну незнаєму,

Де Пречиста Сина мала

Світ добром обдарувала.

Пастушок 4: Ми дорогами-стежками

Поспішали із дарами,

Там Анґели стали в лаву

Й заспівали Богу славу.

Пастирі там поклонились,

Богу щиро помолились.

І славили Бога-Сина,

Що прийшла святая днина!

Коляда 1: ‘Во вифлеємi нинi новина’

(до ‘За світлом зірки …’ включно)

(Заходять царі)

Цар 1: Ми з далеких доріг,

Чужеземних сторін.

Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати

Цар 3: І з дарами оцими йдемо

нового царя привітати

(Входить Жид)

Жид: Ох, витаю ясне панство!

Які благородні панове,

Я щиро вас ради вітати,

Я вам прислужитись готовий,

Щось можу в дорогу продати.

Жидiвка: І далеко, добрі люди?

Може в корчмі лєпше буде?

Є в нас шинка і ковбаси,

Водка, піво, ананаси…

Треба би з дороги сісти,

Трохи випити і з’їсти.

Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде.

Нині хочуть святкувати усі чесні люди.

(Царі відходять на другий план)

Жид: Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці.

Як Вам будуть тішитися файні молодиці!

А як грошей забракує,

то Моісей Якович Вам заборгує.

Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш,

Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.

Пастушок: Спровадьте жидів з хати,

Ми не хочем торгувати.

Жид: Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати?

Щоб до Вас Біда прийшла,

Щоб Вам Циган коні вкрав,

Щоб Вас Чорт у пекло взяв.

Чорт: Хто мене тут поминає,

Хто мене не забуває?

Там де бійки, сварки, крики,

Там мої грають музики!

А де інші шахраї,

Там товариші мої.

А де інші чарівниці,

Там мої рідні сестриці.

Бо жвавий я й моторний,

Тілько що я трохи чорний.

За те й ім’я таке маю-

Чортом мене називають.

Біда: Я ваша біда,

Я вас всіх віддавна знаю!

Я вас мучу, пригинаю,

Відбираю ваші статки,

Не лишаю на вас й латки!

Сію вам у душі страх!

Сила в мене є в руках!

(Заходить Циган)

Циган:< Добрий вечір, газдинонько. Слава Богу, що покликали, Бо мороз на дворі. Ой, як смачно салом пахне у Вашій коморі! Я є циган щедрий, умію робити, Кую, дую та й краду, вмію ворожити. Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна. Можу коника гнідого вивести із стайні. Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю. Чорт: Добре, цигане і жиде, так треба робити. Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити. Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку, Ану, заграй, цигане, я з Мошком погуляю трошки. (Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку) Пастушки разом: Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани. (З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік) Анґел: Мир Вам, браття мої милі, Тут слабкі пекельні сили. Нічого ся не лякайте, Тільки віру в Бога майте. А хто Бога споминає, То там місця Чорт не має. Анґел: Бог мене сюди послав, Щоб я вас охороняв. Стеріг і в хаті, і на полі Людей від всякої недолі. Хто горілку не буде пити, Бари буде обминати, Жінку, дітей, шанувати, Той завжди щасливий буде Й шанувати будуть люди. Жид до Цигана: Чуєш, що воно сказало? Щоб хлоп пити перестало! А як хлоп не буде пити, То з чого бідний єврей буде жити? Чорт до Мошка: Не журися, любий свату, Я буду людей цькувати, Щоб на нашу йшли дорогу, Менше щоб молились Богу, Один одного щоб били, Добре щоб горілку пили, Отоді ми будем жили. Анґел 1: (відганяє Чорта): Йди геть від них нечиста сило! Звіздар: Геть, шубавці, з хати! (Циган і Чорт втікають) Жид: (Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами) Воїн: Чого тут шум, чого всiм треба?! Ірод: Що за крики тут у хаті? Я вас хочу запитати- І скажіть же мені, Що ви за люди? А то зараз всім від мене страшна кара буде. Жид: Яснійший царю, вони слугу твого вірного зобиджають, І тебе тут зневажають! Кажуть, що іншого царя мають. Пастушок 1: Ти є цар, Та тільки земний, А вродився цар таємний, X Z ” – E E th , . ‚ „ 3/4 A o o - d f ” – E I Z – E . „ A o f – I Що буде понад царями, Над землею, небесами. Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог, Що панує без тривог! Ти боїшся того Бога, Бо лиха Твоя дорога! Ірод (грізно): Що?!! Жид: Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi, що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi! Iрод (до воїна): Який там цар?! Що вiн плете? Воїн: Мiй царю, кажуть що новина - зродила Дiва Сина. (Здивовано): Месiю начебто - Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi. Iрод: Ха - ха ! Зумiли розсмiшити! Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці, котрим відомо, що родився новий Цар, новий земний володар. Iрод: Хто? Що? Месiя? Цар? Чи ти може помилився? Тож зараз же, мершій Поклич зі Сходу мудреців. Царі: Ми царі зі Сходу У твій край приходим, Поклонитись тій Дитині Що родилась в Палестині. Цар 1: Я - цар Єгипетського роду, де мiй народ з давнiх давен Пророкував i проповiдував, що має народитись Божий Син - спаситель свiту. Побачив я зорю i дари з собою взяв щоб Iсуса привiтав. Цар 2: Я - цар iндiйського народу, Де мiй народ по горах i лiсах блукає, Рiзних богiв собi шукає. А сьогоднi Анґел менi сповiстив, Що Христос ся народив. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. Цар 3: Я - цар грецького народу, я не боюсь нiчого зроду, Де мiй народ по морю гуляє i Бога - Зевса величає. А на Сходi зоря засiяла і дорогу менi показала. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. Iрод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм І царю вклоніться, А назад вертатемите- сюди поверніться. Вкажете мені путь Куди йти треба Бо вклонитись йому У мене велика потреба. (Царі виходять) Iрод: Відколи я вчув оцю новину, Що новий цар народився, Не маю спочину. Я не можу цього знести! Я зітру цього Месію, Бо трон мій царський забрати він не сміє! Воїни! Всіх дітей в краю зібрати, Всіх дволітніх постинати! Кожен хлопчик до двох літ Хай загине! - Так зробіть! А між ними певно й він, Знайде свій смертельний згин. Воїн: Твiй наказ святий для нас, ми виконуєм в цей час. Iрод: І мале дитя в яскині мусите знайти ще нині! Бо інакше - всім вам смерть! Смерть: О! Хтось закликує за мною, готова я усiх стесать косою! Iрод: Смерте люба, Смерте мила, ти завжди мені слудила, всіх косила ворогів, всіх кого я повелів. А тепер скоси Того, що в вертепі народився, З Пречистої воплотився (Коляда 3: 'Не плач Рахиле') Iрод: Гей солдати мої вірні! Воїн: Ми тут, царю! Iрод (до воїна): Ну то що? Всi дiти вбитi? Воїн: Так, мiй царю! Анґел 1: Не тішся, Iроде лукавий, нажився ти лихої слави. Ніщо безкарно не пройде, і ніщо не зникає, і над катом кожним меч долі звисає. Анґел 2: Хоч діток ти вбив, Свою душу - загубив. Тож знай, що Месія не вмер - Він живий! Анґел 1: Ось тобi - новина: Межи дiтьми, не вбито Божого Сина! Iрод: (з розпачем) Що?!! Бунт, зрада!!! (і, оговтавшись) О Смерте, Смерте моя мила, Ти всякий бунт у зародку душила! Прилинь, махни косою раз i вдруге, Нехай не будуть в свiтi добрi люди! Смерть: (немов відлуння) О-го-го-го! Нi синку, їх нам не здолати. Ходім зі мною в темряви і вічності палати. Бо мале дитя в яскині Має владу в світі нині, Мушу я йому служити, А тебе я маю вбити. Чорт: (захекано): Пройшов я тисячі доріг, стоптав я тисячі чобіт, аж поки долетів сюди. (Нюх, нюх) Ха-ха О, тут вже чую грішну душу! Її з собою взяти в пекло мушу! (приступає до Ірода) Iрод: Гей, сторожа! Смерть: (відганяє косою солдатів) Вона вже не поможе. Iрод: О Смерте, Смерте моя мила! Зостав мене, я жити хочу - Усю тебе я озолочу! Смерть: Вiд мене не вiдкупишся ти злотом, вражий сину, - пiшли зi мною в домовину! Чорт: Ходім, ходім, мiй любий царю, тебе в смолi я покупаю! Пішли зі мною в пекло, там нам буде тепло! (Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем). Анґел 1: Прощавайте, добрі люди, Вже спокій від нині буде. Щиро Господа благайте, Своїх діток научайте. Щоб до церкви всі ходили, Щиро Богу ся молили, Здержуйтеся від пустоти, Не робіть батькам гризоти. Анґел 2: В хаті клопіт не ведіть. Із сусідами, звичайно, Не сваріться, бо не файно. Кожен з Вас запам’ятав, Як важко Ірод умирав. Він не хотів по правді жити, Бога не хотів любити, Все в гріхах бенкетував, Чорту душу продавав, Анґел 1: Шляхом Ірода не йдіть, До Бога ся поверніть, То Вас Бог буде любити, Буде Вас благословити, Пошле Вам щасливу долю І удома, і на полю. Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу, Тож збираймося в дорогу. Пастушок 2: Але заки вийдем з хати, Треба щастя побажати. Пастушок 3: Дім добром обдарувати Пастушок 4: (урочисто говорить і засіває): Віншуєм вам нині усі добрі люди, Нехай поміч Божа завжди з вами буде. Хай кожної днини, кожної години Бог благословить, біда хай загине! Бувайте здорові разом з діточками, Нехай смутку й горя не буде між вами, Худібка і джмілка нехай виростає, А град, вогонь, туча - Нехай вас минає. Нехай добре родить жито і пшениця, Усякеє збіжжя, усяка пашниця. Христос ся рождає! Звіздар: Господарі, прощавайте! Хай минає усе лихо, Нехай Біда сидить тихо. Тож збираймося в дорогу, Заспіваймо славу Богу. (Жид з торбиною)

Похожие записи