Ольга Саврацька

Дослідження особливостей конфліктної поведінки учнів та педагогів

Як шкільний психолог я хотіла дослідити причини виникнення конфліктів у
нашому навчальному закладі та розробити шляхи їх подолання.

Дослідження проводилося на базі Уманської ЗОШ №14. У ньому брали участь
учні 8-их класів (67 особи) і вчителі школи (15 осіб).

Основною метою дослідження було визначення причин виникнення конфліктів
між учителями й учнями, їх особливості, а також способи розв’язання.

Важливо було також з’ясувати: наскільки часті конфлікти у шкільному
середовищі; як впливають особистісні якості вчителя, його
комунікативні здібності на частоту виникнення конфліктів і способи їх
розв’язання; хто частіше провокує конфлікти і хто, на думку обох сторін,
має робити перший крок до їх вирішення; чи адекватно оцінюють обидві
сторони свій «внесок» у виникнення й вирішення конфлікту; чи впливає
рівень довірливості взаємин учителів і підлітка на частоту виникнення
конфліктів; над чим ще необхідно працювати обом сторонам, щоб стосунки
стали більш рівними, довірливими і, по-можливості, безконфліктними.

Для проведення дослідження використано кілька методик: діагностики
схильності особистості до конфліктної поведінки К.Томаса;
психогеометричний тест С. Делінгера; визначення темпераменту особистості
за Айзенком.

Методика Томаса дає можливість визначити, як найчастіше поводяться
вчителі й підлітки, які форми поведінки в конфліктних ситуаціях вони
вибирають, і наскільки доцільною є ця поведінка.

Методика діагностики особистості за допомогою психогеометричного тесту
дає змогу визначити тип особистості вчителів і учнів, характеристику
їхніх окремих якостей і особливостей поведінки.

Визначення темпераменту у учасників дослідження може показати, наскільки
впливає і чи впливає взагалі розбіжність у темпераменті на частоту
виникнення конфліктних ситуацій.

Були отримані наступні результати.

Результати тестування за методикою К. Томаса «Діагностика схильності
особистості до конфліктної ситуації»

суперництво співпраця компроміс уникнення пристосування

Учителі 9 % 19 % 38 % 15
% 22%

Учні 20 % 25 % 19 % 19
% 10 %

Даний тест проводився у групах-класах для підлітків і індивідуально для
вчителів.

За твердженням самого К. Томаса, при униканні конфлікту не досягає
успіху жодна зі сторін. При ситуації конкуренції, компромісу або
пристосування один з учасників може виграти, а інший програти, або
програють обоє. І тільки в ситуації співпраці виграють обидві сторони
конфлікту.

З огляду на вищевикладене можна проаналізувати результати тесту. Так,
можна сказати, що поведінка в конфліктній ситуації вчителів і підлітків
значно відрізняється.

Так, четверта частина підлітків прагне до співпраці, водночас, як серед
учителів до неї прагнуть менше п’ятої частини.

38% учителів прагнуть до компромісу. Серед підлітків ця група складає
всього 19%. Досить великий відсоток підлітків (20%) прагне до
суперництва, доводячи свою правоту. Серед учителів ця група складає 9%.

Велика група вчителів (22%) прагне до пристосування в конфлікті,
водночас, як серед учнів їх лише 16%.

З даного тесту можна зробити висновок, що, виходити з конфліктної
ситуації вчителі й підлітки намагаються різними шляхами. Для розвитку
поведінкових стратегій, які той чи інший контингент використовує менше,
можна побудувати тренінги з використанням різних моделей поведінки у
конфлікті.

Результати психогеометричного тесту.

N

?

®

°

R T j l „

„зигзагів” – 35%; кількість „кіл” – 33%; кількість „трикутників” – 16%;
кількість „прямокутників” – 12%; кількість „квадратів” -4%. Підлітки не
приймають такі фігури: „прямокутників” – 35%; „трикутників” – 23%;
„зигзагів” – 23%; „кіл” – 6%; „квадратів” – 2%.

Але чіткої залежності між «неприйнятою» фігурою і кількістю конфліктів
простежити не вдалося. Так, серед учителів, із якими діти найчастіше
конфліктують, найбільша кількість (60%) – „трикутники”, далі, по мірі
спадання, йдуть „зигзаги”, „кола”, „прямокутники” і „квадрати”.

Як видно, конфліктні ситуації „трикутники” викликають манерою поведінки
і стилем спілкування з людьми. Це, як правило, досить тверді люди,
егоїстичні й егоцентричні. Вони нетерплячі, домагаються своїх цілей,
орієнтуються на статус і кар’єру. Вони впевнені, рішучі, прагнуть
командувати й розпоряджатися, мають запальний і неприборкуваний
характер. З такими людьми дуже складно співпрацювати або шукати
компроміси, що, як видно, і є основною причиною виникнення конфліктних
ситуацій.

Результати дослідження залежності кількості конфліктів від темпераменту.

У ході дослідження темпераменту учнів і вчителів були отримані наступні
результати.

Серед підлітків меланхоліки й сангвініки складають по 27%; холерики
-24%; флегматики -22%.

Серед учителів меланхоліків 38%; сангвініків — 32%; холериків і
флегматиків — по 15%.

Конфлікти в основному, відбуваються між такими групами: меланхоліки —
холерики — 46% випадків; меланхоліки — сангвініки — 21%; меланхоліки —
флегматики — 12,5%; сангвініки — холерики — 8%; сангвініки — флегматики
— 4%; флегматики — флегматики — 4%; холерики — холерики — 4%.

Як ми бачимо, «воюють» в основному між собою «лабільна» (запальна) група
(меланхоліки з холериками), що є, назагал, зрозумілим, та групи, що
відрізняються за обома показниками – і лабільності, і
екстра-інтроверсії, тобто, люди з прямо протилежною типологією
(меланхоліки і сангвініки).

Отже, врахування рис характеру та темпераменту учасників
навчально-виховного процесу, їхнього життєвого досвіду та стилю
реагування на конфліктогенні стимули допоможе психологу у наданні
ефективної допомоги дітям та дорослим у складних комунікативних
ситуаціях. Організація та проведення психологом відповідних тренінгів
для учнів та вчителів, що спрямовані на розширення поведінкового
репертуару учасників, допоможуть зробити спілкування дітей та дорослих
більш грамотним та продуктивним.

Тема конфліктів узагалі, а також між учителями й підлітками, не є новою.
До неї звертались науковці, психологи й педагоги. Але кожна школа — це
свій колектив — індивідуальний, ні на що несхожий організм, що
розвивається. І тому кожна школа має свої специфічні проблеми і
конфліктні ситуації і вирішує їх по-своєму.

Наскільки вирішені будуть ці проблеми, залежить від того, як увесь
колектив школи (учителі й учні) дивиться на можливість зведення
конфліктів до мінімуму, на можливість встановлення дружніх, зацікавлених
довірливих стосунків усередині колективу, на створення дійсно дружньої
шкільної родини.

Список використаних джерел:

1.Основи практичної психології / В. Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та
ін.: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.

2.Практическая психология в тестах. – М.: «АСТ – ПРЕСС КНИГА», 2001.

Серова Л.Г. Тесты для персонала. – Ростов-на Дону: «Феникс», 2003.

Відомості про автора: Саврацька Ольга Іванівна, практичний психолог
Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Уманської міської
ради Черкаської області. E-mail: HYPERLINK
«mailto:[email protected]» [email protected]

PAGE

PAGE 1

Похожие записи