Савченко Михайло Пилипович –

заступник директора з науково-методичної роботи Київської гімназії
східних мов №1,

заслужений вчитель України

ПРОЕКТ «ГРОМАДЯНИН» У МОДЕЛІ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
ОСОБИСТОСТІ ГІМНАЗИСТІВ

Становлення громадянської компетентності особистості випускника
середньої школи – одне з головних завдань сучасної школи в умовах
розбудови української державності.

Громадянська освіта є важливою складовою становлення правової
демократичної держави й громадянського суспільства в Україні. Це
передбачає суттєву трансформацію світоглядних орієнтацій і
самосвідомості громадян України. Вона стає нині невід’ємним компонентом
навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі.

Упродовж останнього десятиліття в Україні відбувається широкомасштабний
процес становлення системи громадянської освіти (формування
нормативно-правової бази, методологічних засад, нового змісту загальної
середньої освіти, створення нових програм та навчально-методичної бази
для спеціальних курсів громадянської освіти для школи, узагальнення
педагогічного досвіду громадянської освіти та виховання учнівської
молоді, розробка навчально-методичних комплексів для урочної,
позаурочної, позашкільної діяльності з громадянознавства, перебудова
системи методичної роботи, післядипломної педагогічної освіти різних
категорій педагогічних працівників).

Цей процес відбувається у тісній співпраці України з міжнародними
інституціями, через реалізацію багатьох міжнародних проектів, які
сприяють становленню системи громадянської освіти в українській школі.

Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку
української державності, розроблена АПН Україною (2000р.) та затверджена
урядом, стала важливим підґрунтям становлення системи громадянської
освіти в нашій державі. Вона врахувала наявний міжнародний, європейський
досвід громадянської освіти та виховання школярів.

Освіта з питань демократичного громадянства – це, насамперед,
громадянська правознавча освіта та нові моделі формування, розвитку
громадянських компетентностей учнів протягом їх навчання в школі, що є
важливою умовою становлення громадянського суспільства в Україні. Але
громадянське суспільство формує не просто сукупність окремих громадян, а
така інтегральна якісна визначеність, як громадянство. Громадянство є
однією з фундаментальних категорій Концепції громадянського суспільства
й означає наділення громадян відповідними правами й створення умов
існування. Громадянська культура особистості є культурою участі й
підтримки з прихильним ставленням громадян до політичної системи.

Під громадянством розуміють стійкий правовий зв’язок особи з даною
державою, тобто визнання даною державою цієї особи як повноправного
суб’єкта всіх прав і обов’язків. Громадянські права та свободи є основою
конституційно-правового статусу громадянина держави, визначають
можливість його участі у суспільно-політичному та культурному житті [2,
с.48-50].

Проблема набуття особистістю життєвої компетентності, розвитку її
здатностей щодо осмисленого збереження та самостійного і творчого
відтворення власної життєдіяльності в усіх її проявах (діяльності,
спілкуванні, пізнанні та відносинах) та сферах (економічній, соціальній,
політичній, культурно-дозвіллєвій, сімейній, побутовій); розбудови
власної життєвої стратегії, свідомого визначення та здійснення людиною
свого життя, досягнення життєвого успіху є однією з найважливіших
проблем, які постали перед людством у ХХІ столітті.

Статус людини у суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність
соціального прогресу, динамічних змін викликає необхідність постійної
роботи над собою, розвитку життєвої компетентності, посилення
відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість
досягнення життєвого успіху [4, с. 3-4].

У проекті ПРООН „Освітня політика та освіта для компетентісного підходу
до освіти в Україні” (2004р.) визначено ключові компетенції для
української освіти:

уміння вчитись (навчальна);

соціальна;

загальнокультурна;

здоров’язберігаюча;

з інформаційних і комунікативних технологій;

громадянська;

підприємницька

[1, с. 23-24].

Розробка компетентної моделі випускника-громадянина, патріота України
повинна найбільш адекватно відповідати як потребам сучасної особистості
(допомогти досягти життєвої компетентності та життєвого успіху), так і
вимогам сучасного суспільства (вищої освіти, виробництва,
суспільно-політичного, культурного життя) є одним з головних завдань
модернізації середньої освіти.

Розробка моделі компетентного випускника, розкриття та обґрунтування
структури його життєвої компетентності (виявлення життєвих компетенцій,
якими він повинен володіти) не можна вважати єдиною метою життєтворчого
підходу до моделювання компетентного випускника 12-річної школи, —
справедливо зазначає український дослідник І.Г.Єрмаков (Інститут
педагогіки HАПН України [5, с. 15].

Організація педагогічного процесу, спрямованого на навчання та
виховання компетентного випускника (тобто реалізацію компетентної
моделі) передбачає глибокі системні зміни, які торкаються:

викладання;

змісту, методів, форм та засобів навчання та виховання;

оцінювання;

зв’язку середньої освіти з вищою та середньою – спеціальною освітою.

У своїй педагогічній діяльності при розробці моделі компетентного
випускника 12-річної школи ми беремо також до уваги рекомендації
Єврокомісії відносно восьми ключових компетенцій, якими повинен володіти
кожен європеєць. До них належать:

компетенція у галузі рідної мови;

компетенція у сфері іноземних мов;

математична, фундаментальна природничо-наукова та технічна компетенція;

комп’ютерна компетенція;

навчальна компетенція;

міжособистісна, міжкультурна та соціальна компетенції, а також
громадянська компетенція;

компетенція підприємливості;

культурна компетенція (так само, с. 15-16).

Формування та розвиток громадянської компетентності учнів ми розглядаємо
в загальному контексті функціональних компетентностей (навчатися
впродовж життя; соціальної; комунікативної; інформаційної; політичної
(політико-правової; полі культурних компетенцій) (так само, с. 16) в
основному блоці наряду з компетенціями життєстійкості, життєздатності,
життєтворчих компетенцій.

На думку українського вченого-педагога О.І.Пометун, ключовими
компетентностями, яких має набути кожен випускник загальноосвітнього
навчального закладу, є:

навчальна;

культурна;

громадянська;

соціальна;

підприємницька компетенції

[2, с. 126-127].

Громадянська компетентність визначається О.І.Пометун, як здатність
захищати та піклуватися про відповідальність, права, інтереси та потреби
людини і громадянина Української держави та суспільства. А соціальна
компетентність – володіння сукупністю засобів, що дають можливість
особистості взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними
інститутами суспільства [2, с. 127].

Рада Європи розробила відповідний перелік умов формування громадянської
компетентності на уроці, в школі, у шкільному середовищі, в місцевій
громаді, для широкого кола громадян:

активна участь учнів, педагогів і батьків у демократичному управлінні
навчальним закладом;

демократизація методів навчання та виховання, відносин суб’єктів
навчально-виховного процесу;

КОМПОНЕНТ ЗМІСТ КОМПОНЕНТА

Знаннєвий а) знання, які стосуються правил колективного життя,
демократичних умов встановлення цих правил, про взаємодію влади,
суспільства і особистості, про розбудову демократії (правові, політичні,
соціальні); б) знання про свою національну культуру, історію, традиції,
звичаї, мову; в) знання про сучасний світ (глобалізація, міжнародні
відносини); г) знання принципів і цінностей прав людини, демократичних
свобод

Ціннісний а) повага до Батьківщини, народу, держави, її символіки,
традицій, мови; б) почуття власної гідності; в) повага до таких
цінностей, як права людини, свобода, рівність, солідарність; г) визнання
та дотримання законів, вміння орієнтуватись у проблемах сучасного
суспільно-політичного життя в Україні та визначати власну позицію; д)
толерантність, здатність до емпатії

Діяльнісний а) здатність робити вибір у ситуаціях реального життя; б)
здатність співпрацювати з органами державної влади та місцевого
самоврядування; в) здатність до порозуміння з іншими, здатність до
співпраці, роботи в команді; г) здатність розробляти і впроваджувати
спільні проекти; д) уміння розв’язувати конфлікти відповідно до законів
демократії

Процесуально-особистісний а) здатність критично й незалежно мислити; б)
здатність брати на себе відповідальність; в) здатність робити свідомий
вибір та застосовувати демократичні технології прийняття рішень; г)
здатність брати участь у дебатах, аргументувати; д) здатність поважати
погляди інших людей

? поширення методів, орієнтованих на особистість учня і студента,
зокрема реалізація педагогічних проектів, що ґрунтуються на спільній
колективній меті та співпраці учасників, які опікуються освітою з питань
демократичного громадянства (неурядові установи, підприємства,
професійні організації);

формування освітніх підходів, що тісно пов’язують теорію з практикою;

залучення учнів і студентів до індивідуального та колективного
оцінювання якості навчання;

заохочення обмінів, зустрічей та партнерства між учнями, студентами і
вчителями з різних навчальних закладів для міжособистісного
взаєморозуміння;

поширення підходів і методів освіти, що сприяють вихованню у суб’єктів
навчально-виховного процесу толерантності та поваги до культурної і
релігійної багатоманітності;

зближення формальної і неформальної освіти;

встановлення відносин громадянського партнерства між школою і сім’єю,
громадою, ЗМІ.

Ініціатором відповідних заходів та напрямів діяльності мають бути
заклади освіти.

Зростає роль не тільки загальнолюдських, а саме громадянських (правових)
цінностей в усіх сферах життєдіяльності як окремої особистості, так і
країни в цілому. Становлення громадянської, соціально-правової
компетентностей школярів повинно бути основою життєтворчості громадянина
– патріота України.

Київська гімназія східних мов №1 – Асоційована школа ЮНЕСКО як активна
учасниця міжнародних проектів „Освіта для демократії в Україні” —
Трансатлантичної Програми підтримки громадянського суспільства в Україні
(2000–2003рр.), „Громадянська освіта – Україна” Європейського Союзу
(2005-2008 рр.) напрацювала значний досвід у галузі громадянської освіти
та виховання гімназистів, у розвитку професійних компетентностей
педагогічних працівників навчального закладу по реалізації завдань
зазначених проектів, Концепції громадянського виховання особистості в
умовах розвитку української державності, активізації суспільної
активності школярів.

У навчальному закладі розроблена та апробована цілісна педагогічна
система „Модель становлення громадянської компетентності випускників
гімназії східних мов” (див. таблицю „Модель становлення громадянської
компетентності випускників гімназії східних мов”).

Модель становлення громадянської компетентності особистості в системі
підготовки компетентісного випускника Київської гімназії східних мов №1
передбачає набуття учнями:

громадянознавчих знань;

громадянських вмінь та досвіду;

громадянських чеснот.

Громадянознавчі знання забезпечуються в гімназії в ході опанування
такими предметами, спеціальними курсами, курсами за вибором: Права
дитини, Зростаємо громадянами (Конституція України – для школярів) – у
початковій школі; Практичне право, Живи за правилами, Вчимося бути
громадянами, Мистецтво жити в громаді, Ми – громадяни України, Права
людини (англійською мовою), Історія Голокосту (англійською мовою),
Основи правознавства – в основній школі; Ми – громадяни України,
Європейський вимір, Вчимося демократії (вчимося обирати), Права людини,
Людина і світ, Правознавство, Уроки Голокосту – уроки толерантності – в
старшій школі.

У гімназії забезпечено єдність навчання громадянській освіті учнів та
громадянського виховання юних громадян-патріотів України в ході
позаурочної діяльності гімназистів.

Яскравою ілюстрацією ефективності педагогічної моделі становлення
громадянської компетентності особистості в системі підготовки
компетентісного випускника гімназії східних мов у ході позаурочної,
позашкільної діяльності участь старшокласників у щорічній Суспільній
Акції школярів України „Громадянин” [7, 56 с.] (Організатори:
Всеукраїнська асоціація викладачів історії, громадянознавства та
суспільних дисциплін „Нова Доба” спільно з Міністерством освіти, науки,
молоді та спорту України за підтримки Верховної Ради України) в
2004-2011 роках.

У Суспільній Акції школярів України гімназисти започаткували та
реалізували такі соціальні (суспільні) проекти:

Гімназія східних мов №1 як пам’ятка історії українсько-китайських
відносин (2004р.).

Свободу й демократію Вкраїні обирають її доньки і сини (2005р.).

Алея миру єднає світи (2006р.).

Дипломатія юних в ім’я миру та дружби народів (2007р.).

Антона Макаренка справа жива (2008р.).

Козацьку славу бережемо й пам’ять гетьманських столиць (2009р.).

Подвиг в ім’я життя. Пам’ять жива (2010 р.).

Київ воєнного лихоліття (2011 р.),

які стали переможцями у конкурсах на кращий реалізований проект у
Суспільній акції „Громадянин”.

Участь у розробці, реалізації проектів сприяє становленню
громадянських компетентностей гімназистів, виховує відповідальність за
вирішення тих проблем, з якими школа, місцева громада зіштовхується вже
зараз, і тих, з якими доведеться зустрічатися після закінчення гімназії.

У ході реалізації проектів школярі ознайомлюються із методами та
технологіями суспільно-політичної активності, набувають навичок участі в
громадському житті через практичний досвід співпраці з місцевою громадою
та владними структурами.

Працюючи над проектами вирішення соціальних проблем в рамках Акції
„Громадянин”, школярі одночасно є безпосередніми учасниками становлення
громадянського суспільства в Україні. Успішна реалізація проектів
гімназистів передбачала об’єднання спільних зусиль учнів,
вчителів-консультантів, гімназійної адміністрації, органів місцевого
самоврядування, громадськості, які були спрямовані на вирішення важливих
для громади проблем.

Для прикладу наводимо звіти участі гімназистів у Суспільних акціях
школярів України « Громадянин – 2008» та «Громадянин – 2011».

ЗВІТ

про виконання проекту «Антона Макаренка справа жива» учнів Київської
гімназії східних мов №1 – Асоційованої школи ЮНЕСКО

(березень — квітень 2008 р.)

Україна, історія вітчизняної освіти славиться багатьма відомими іменами,
які золотими літерами вписані і українську педагогіку.

Педагог, учитель належить у нашій державі до найповажніших звань.
Учитель – інженер людських душ. Педагог вчить не лише певних предметів,
він допомагає дитині засвоїти найвищу науку – жити по совісті, за
головними законами народної моралі, високо шануючи українську народну
педагогіку, кодекс вартостей українського народу, священні почуття
патріотизму, колективізму, громадського обов’язку, життя за продуктивною
працею.

Саме таким був видатний педагог, письменник Антон Семенович Макаренко
(1888-1939рр.) Його ім’я включене ЮНЕСКО до п’ятірки найвидатніших
педагогів світу. Його педагогічну систему вивчали, вивчають науковці,
вчителі-практики багатьох країн світу. Його твори перекладені багатьма
мовами народів планети.

Ім’я А.С.Макаренка, його праці, педагогічна система з формування й
діяльності дитячого колективу, попередження дитячої бездоглядності,
безпритульності й у ХХІ столітті надзвичайно актуальні.

Злагоджена робота керівника й педагогічного колективу з виховання
соціально знедолених дітей під керівництвом А.С.Макаренка привела до
блискучих результатів. У пошуках нових імпульсів для подальшого розвитку
колективу вихованців А.С.Макаренко йшов на сміливі педагогічні
експерименти, сформулював думку про важливість перспективних ліній у
житті особи, розробив їх систему (ближня, середня і далека перспективи).
Вихідним положенням, на якому ґрунтувалася розробка цієї системи стала
теза: «Справжнім стимулом людського життя є завтрашня радість. У
педагогічній техніці ця завтрашня радість є одним з найважливіших
об’єктів роботи».

У своїй педагогічній діяльності А.С.Макаренко – випускник Полтавського
учительського інституту, систематично враховував індивідуальність
кожного вихованця, з одного боку, і необхідність створення гармонійного
існування спільноти таких індивідів, та ще й знедолених і морально
скалічених тяжкими життєвими обставинами, з іншого – привели
А.С.Макаренка до організації їхнього життя в колективі як громаді, котра
виховує і консолідує.

У практичній діяльності й теоретичних пошуках А.С.Макаренка ми,
ознайомившись із його педагогічною системою, знаходимо яскраві приклади
особистісно орієнтованого підходу, специфічні особливості якого цілком
можуть бути орієнтирами для сучасних педагогів.

Про важливість науково-педагогічної системи Антона Макаренка свідчить й
факт створення Міжнародної асоціації макаренкознавців. Її
Віце-президентом є визначний український вчений академік АПН України,
доктор філософських наук І.А. Зазюн, який тривалий час очолював
знаменитий Полтавський державний педагогічний інститут (нині –
педагогічний університет) ім. В.Г. Короленка.

За своєю результативністю система А Макаренка залишається необхідною для
нинішньої школи, педагогіки в Україні. У світі немає більше такого
досвіду, щоб з 3 тисяч дітей, які до перебування у виховному закладі
мали досвід асоціальної поведінки, жоден не потрапив згодом до закладів
перевиховання.

На вулицях м. Києва, із телепередач, із газет ми дізнаємося про
наявність в Україні бездоглядних, безпритульних дітей. Нас зацікавила
проблема ліквідації цього негативного явища в українському суспільстві (
що воно робить для попередження цих антиподів), як у цьому може
допомогти педагогічна система А.С.Макаренка.

На території нашої гімназії знаходиться пам’ятник А.С.Макаренку. У 2008
році світ відзначає 120 – річницю від дня народження А.С.Макаренка –
видатного педагога. На уроках історії України в 10 класі ми розглянули
актуальні для 20-30-х років ХХ століття проблеми розвитку освіти,
становлення особистості шкільного віку, й відкрили для себе наявність
паралелей у боротьбі українських педагогів за людину-особистість як у
середині ХХ ст., так й актуальність багатьох підходів для сучасної
освіти, школи.

Ми вирішили вивчити не тільки особливості комплексного підходу
А.С.Макаренка до виховання справжньої людини, а й діяльність нашої
держави, її соціальних інституцій по виявленню, попередженню дитячої
бездоглядності, безпритульності.

Ми вирішили таким чином відзначити 120 – річницю від дня народження
А.С.Макаренка. В цьому нас підтримали наші вчителі, викладачі ряду вищих
навчальних закладів м. Києва, вчені інституту педагогіки Академії
педагогічних наук України.

Познайомившись із досвідом проектної діяльності гімназистів у Суспільних
акціях школярів України «Громадянин» у попередні роки, ми вирішили
започаткувати власний проект «Антона Макаренка справа жива».

В ході реалізації складеного плану дій, ми провели таку роботу.

На першому етапі ми визначили значення діяльності А.С.Макаренка –
видатного вітчизняного педагога та необхідність його гідного пошанування
в рік його 120-ї річниці від дня народження. Вчителями гімназії східних
мов №1, вченими-педагогами, викладачами вищих навчальних закладів м.
Києва відзначається видатна роль А.С.Макаренка у вихованні особистості
підлітків, юнаків, значення створення педагогічної системи на
перевиховання „дітей вулиці”, її актуальність у діяльності з
попередження дитячої бездоглядності, безпритульності, у вихованні
свідомої дисципліни, правосвідомості, усвідомлення ролі особистості та
середовища у створенні умов для самовизначення, самоствердження та
самореалізації особистості молодої людини, її права на піклування зі
сторони родини, суспільства, на гармонійний всебічний розвиток.

. 0 i i ? < ® ????? & & & Oe0S S ??&? ??&? & gd$[A ами А.С.Макаренка „Педагогічна поема”, „Прапори на баштах”, „Марш 30 року”, які розкрили нам широку картину становища дітей в Україні у 20-30-і рр. ХХ століття, після революційних подій 1917-1921рр., після громадянської війни, розрухи та титанічну діяльність А.С.Макаренка та колективу його однодумців по вихованню гідних громадян, творчих особистостей, розкрили роль продуктивної, суспільно корисної праці у становленні людини. Визначено сучасність, актуальність проблеми боротьби із бездоглядністю, безпритульністю, бродінням, яка, на жаль, існує в Україні на початку ХХІ століття. Разом с тим, ми відкрили для себе надзвичайну популярність педагогіки А.С.Макаренка за рубежем, зокрема в ряді країн Сходу (Китайській Народній Республіці, Японії, В’єтнамі). Проведено моніторинг позицій гімназистів-старшокласників щодо попередження дитячої бездоглядності у м. Києві, в Україні. Було розподілено обов’язки між учасниками акції. Ми написали відповідні листи та побували у Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В.О. Сухомлинського, у Педагогічному музеї України (м. Київ), в Інституті педагогіки АПН України, у Київському університеті „Східний світ”. Ми познайомилися із експозиціями Педагогічного музею України, присвяченими освіті, педагогіці 20-30-х рр. ХХ ст. в Україні, із тематичною виставкою, присвяченою 120-ій річниці від дня народження А.С.Макаренка; зініціювали тематичні екскурсії в музей для учнів, педагогів гімназії. Третій етап відзначається такими діями: У Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В.О.Сухомлинського групи юних дослідників педагогічної діяльності А.С.Макаренка вивчили зміст сучасних публікацій, видань, присвячених видатному педагогові, його виховній системі, переконалися в актуальності його педагогічної спадщини в наш час як в Україні, так і в багатьох країнах світу, Визначили шляхи реалізації нашого проекту. В гімназійній бібліотеці ми взяли участь в оформленні тематичної книжкової виставки: «А.С.Макаренко – видатний педагог і письменник (1888 – 1939)», стінгазет, присвячених великому Педагогу. У гімназії було оформлено тематичні стенди (вітрини),присвячені Суспільній акції школярів України „Громадянин - 2008”. Нас вразив А.С.Макаренко своїми організаторськими здібностями, повагою до особистості підлітків, юнацтва, його безпрецедентний у педагогічній практиці досвід масового перевиховання дітей- правопорушників у трудових колоніях ім. О.М.Горького та ім. Ф.Е.Дзержинського. Разом з тим, ми вивчали адреси пам’ятних в Україні місць, пов’язаних із життям та педагогічною діяльністю великого Вчителя А.С. Макаренка. В багатьох населених пунктах України гідно пошановується А.С. Макаренко (його педагогіка вивчається в усіх педагогічних коледжах, педагогічних університетах України;його іменем названі вулиці у багатьох містах, його ім’я носить Сумський педагогічний університет ,Білопільський педагогічний коледж на Сумщині, Кременчуцьке педагогічне училище на Полтавщині;у ряді міст України є пам’ятники А.С.Макаренку, меморіальні дошки, пам’ятні стели на будинках, де він жив і працював; ще за радянської доби в ряді міст України були відкриті музеї А.С Макаренка: м. Кременчук Полтавської області, село Ковалівка Полтавського району Полтавської області, м. Білопілля Сумської області, які функціонують й понині. В ході четвертого етапу група учнів 8 А, 8 Б класів під керівництвом вчителів зарубіжної літератури Ігнатенко Е.В. та музики Фузік Л.М., в ході екскурсії до м. Полтави, відвідали в селі Ковалівці меморіальний музей А.Макаренка з кімнатою, де в 1921-1926 рр. працював педагог. Тут зібрано цікавий матеріал про педагогічну систему А.С.Макаренка. У навчальному закладі ми організували зустріч учасників проекту, гімназистів з кавалером медалі А.С. Макаренка Антонюком П.П.- бувшим директором Київської гімназії-інтернату східних мов №1(1973-2000рр.), ініціатором встановлення пам’ятника А.С.Макаренку скульптора О.Маджуги на території нашої школи. Антонюк П.П., кандидат педагогічних наук - Голова ради засновників - президент Київського університету „Східний світ”. Ми також зустрілися в Інституті педагогіки АПН України із кавалером Знака „А.С.Макаренко” Міністерства освіти і науки України Кизенком В.І .- завідувачем лабораторією дидактики, старшим науковим співробітником, кандидатом педагогічних наук. Склали зміст спеціальної анкети та провели анкетування серед старшокласників, педагогів з таких питань: В Україні в останні роки дедалі поширенішою стає дитяча бездоглядність. Які, на Ваш погляд, її причини? Яким чином можна подолати дитячу бездоглядність в Україні, в м. Києві? Чи є актуальною в сучасній Україні виховна система, педагогічні погляди А.С. Макаренка? Якщо так, то чому? Обробивши дані анкет, ми одночасно вивчили законодавчу, нормативно-правову базу в сучасній Україні щодо соціальної захищеності дітей, підлітків, юнацтва. Поширили номери телефонів цілодобових „гарячих ліній” з психологічних питань для дітей, підлітків, батьків, познайомилися із діями київської міської влади по ліквідації у столиці такого явища як бездомність, бездоглядність, бродіння дітей із різних причин (встановлено, що в столиці діє три притулки для дітей; здебільшого їхніми мешканцями є іногородні підлітки). Виготовили фотовітрину ”Життя та діяльність А.С.Макаренка”. Познайомилися із діяльністю Міжнародного педагогічного товариства макаренкознавців в Україні в рік 120-річчя від дня народження А.С.Макаренка. Взяли інтерв’ю у педагогів гімназії: ”Хто для Вас А.С. Макаренко? Чи актуальний педагог сьогодні?”. Побували на тематичній екскурсії у Педагогічному ліцеї України (м. Київ). Під курівництвом вихователя-методиста Олімпієвої Н.К.(керівника гімназійного музею історії навчального закладу) провели пам’ятні лінійки для різних категорій учнів гімназії біля пам’ятника А.С.Макаренку. В ході п’ятого етапу реалізації проекту здійснили тематичний випуск гімназійної газети ”Орієнтація”, присвяченої ювілею А.С. Макаренка. Здійснили укладання хронологічної таблиці ”Життя та діяльність видатного педагога А.С. Макаренка” та його біографії на мовах народів країн Сходу, яких навчаємося, а також англійською мовою. Ці матеріали передали в музей історії навчального закладу, у навчальні кабінети східних мов, у гімназійну бібліотеку, у Державну наукову-педагогічну бібліотеку України ім. В.О.Сухомлинського. Організували та провели гімнастичні молодіжні макаренківські читання на тему;” Антона Семеновича Макаренка справа жива”. Склали тематичну карту „Ім’я А.С.Макаренка на карті України”. Підготували власні рекомендації учасників проекту районній соціальній службі для передачі у Київську міську державну адміністрацію з проблематики попередження появи та розвитку дитячої бездоглядності. Здійснювалася підготовка презентаційних матеріалів реалізованого проекту ”Антона Макаренка справа жива”. В ході шостого та сьомого етапів Суспільної акції школярів України ”Громадянин - 2008”, здійснили презентацію участі гімназистів у реалізації проекту” Антона Макаренка справа жива” для педагогічної громадськості, батьків, учнів. Наші дії підтримали вчителі, дирекція гімназії східних мов №1, педагогічна громадськість, Інститут педагогіки НАПН України. ЗВІТ про виконання проекту «Київ воєнного лихоліття. Електронний ілюстрований каталог пам’ятних місць Великої Вітчизняної війни» учнів Київської гімназії східних мов №1 – Асоційованої школи ЮНЕСКО (березень 2011р.) …Шанобливе ставлення до пам’яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни є священним обов’язком держави і громадян України… Стаття 1 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» від 20.04.2000р. № 1684-ІІІ. До пам’яток Великої Вітчизняної війни відносяться і зберігаються державою військові кладовища, військові ділянки на цивільних кладовищах, братські та одинокі могили, скульптурні та інші споруди і об’єкти, що увічнюють пам’ять про події Великої Вітчизняної війни та подвиги її учасників. Стаття 6 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» від 20.04.2000р. № 1684-ІІІ. 22 червня 2011 року виповниться 70 років, як почалася німецько-радянська війна, що ввійшла в історію як Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. З кривавої дати 22 червня 1941 року починається другий етап Другої світової війни (1939-1945 рр.). На сьогодні залишилося досить мало учасників та свідків тих подій, люди давно оплакали всіх жертв тієї війни, але її історія привертає увагу дослідників, молоді до проблематики історії воєнного лихолітя в Україні. Велика кількість білих плям, неточностей, непорозумінь, суперечок, фальсифікацій, політичної конк’юнтури залишилась у спадок сучасному молодому поколінню. Найбільше страждань українському народові принесли роки німецько-нацистської окупації та її союзників: масові розстріли як цивільних, так і військовополонених, вивезення молоді на роботу до Німеччини, голод, холод, хвороби, руйнування міст і сіл, визискна примусова праця на потреби ІІІ Рейху, «новий порядок» на окупованих землях, а також страх за майбутнє країни, міста, села, кожної людини… За роки незалежності України історики, краєзнавці багато зробили для ліквідації «білих плям» в історії оборони м. Києва, його визволення від німецько-нацистських окупантів. З’явилася нова джерельна база, яка дає можливість переосмислити весь воєнний період. Активна участь народів України в антигітлерівській коаліції сприяла зростанню його національної свідомості, глибшому розумінню свого місця серед інших народів, які понесли величезні втрати, поклали людські життя в ім’я Перемоги у Великій Вітчизняній, Другій світовій війнах. Повсякденне життя киян у перші місяці війни (у період оборони української столиці), на тимчасово окупованій гітлерівцями території, визволення Києва радянськими військами… За все це заплачено ВЕЛИКУ ЦІНУ. Пам’ять про сотні тисяч воїнів, киян, святошинців, чиє життя забрала війна 1941-1945 рр. (фронтовиків, ополченців, полонених, підпільників, заручників за дії підпільників і тих, хто загинув у палаючій столиці, на Хрещатику, Бабиному Яру, Кирилівському гаю, у протитанкових ровах та концентраційних таборах у Дарниці, на Сирці, у Києво-Печерській Лаврі, Михайлівському монастирі, на Керосинній вулиці, у катівнях гестапо, в авіанальотах, при евакуації в тил і на роботах у Німеччині, а потім… і в Сибіру, про загиблих визволителів столиці України) зберігають фонди, експозиції київських музеїв, меморіальні заповідники, пам’ятники, братські та поодинокі поховання, меморіальні дошки, названі іменами героїв київської вулиці… Місто-герой Київ часів воєнного лихоліття постає перед нами із документальних фотоальбомів, із свідчень живих свідків подій, із нових опублікованих документів, мемуарів без купюр, ідеологічних нашарувань… Тяжких втрат зазнала українська столиця. Десятки тисяч киян не повернулися з війни. Та титанічними зусиллями був відбудований Київ. Який внесок можуть зробити випускники столичної гімназії у збереження пам’яті про Київ воєнного лихолітя? Для реконструкції історичних подій та місць військової, трудової звитяг киян, усіх, хто обороняв, визволяв столицю України, хто наближав велику Перемогу, гімназисти обрали проблему для суспільної дії – «Київ воєнного лихоліття» з укладанням електронного ілюстрованого каталога пам’ятних місць Великої Вітчизняної війни у місті-герої Києві. Свої суспільно корисні дії гімназисти приурочили до 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 70-річчя оборони Києва, до 70-річчя трагедії жертв Бабиного Яру, до 68-річчя визволення української столиці від німецько-нацистських загарбників. У ході першого етапу учні визначили суспільну значущість, освітньої проблеми щодо систематизації пам’ятних у м. Києві місць, пов’язаних з подіями Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни) у рік 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Актуалізовано знання школярів з києвознавства, з історії Другої світової війни (Великої Вітчизняної війни) засобами краєзнавчих експедицій пам’ятними місцями оборони столичного Києва (липень-вересень 1941 року), трагічних подій в окупованому німецькими нацистами місті (19 вересня 1941р. – 5 листопада 1943р.). Провели збір та систематизацію матеріалів про увічнення подій воєнного лихоліття фотокореспондентами, свідками, меморіальними засобами увічнення трагічних сторінок, героїзму воїнів у період оборони та визволення української столиці з метою укладання електронного ілюстрованого каталога цих пам’ятних у м. Києві місць, з метою збереження історичної пам’яті у молодого покоління, жителів столиці про місто-герой Київ. Учні, вчителі підкреслили велике значення такого електронного ілюстрованого каталога у рік 70-річчя початку оборони Києва 1941р. У ході другого етапу опрацювали інформаційно-довідкові видання, пов’язані із проблематикою подій Великої Вітчизняної війни у м. Києві. Ознайомилися у м. Києві з меморіальними зонами, комплексами, історичними заповідниками, що зберігають, відтворюють, увічнюють події воєнного лихоліття. Визначили актуальність проблеми вивчення історії Києва часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), історико-військової атрибутики та їх важливості у військово-патріотичному вихованні юних громадян України у період розвитку української державності. Провели моніторинг позиції гімназистів щодо необхідності вивчення, електронної систематизації знань про Київ часів Великої Вітчизняної війни з метою увічнення, примноження слави героїв-воїнів – учасників оборони та визволення української столиці, відновлення історичної пам’яті про різні течії Руху Опору в окупованому Києві, пам’яті про воєначальників, рядових, які ратними подвигами прискорювали перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками в роки Другої світової війни. Ознайомилися з місцями пам’ятних подій війни на території Києва. Вивчили проблему меморіального увічнення трагедій, героїки Великої Вітчизняної війни в столиці України. На третьому етапі вивчили публікації сучасних українських дослідників історії м. Києва, Великої Вітчизняної (Другої світової) воєн, сучасні оцінки окремих подій, фактів, постатей. Опрацювали кіно-, фотодокументи щодо історичних подій Києва (червень 1941р. – листопад 1943р.). Оформили у гімназії матеріали краєзнавчих експедицій місцями воєнного лихоліття електронними засобами, збірки зібраного матеріалу в кабінеті історії, у гімназійній бібліотеці, у гімназійному музеї історії українського війська. Оформили у гімназії куточок, присвячений Суспільній акції школярів України «Громадянин – 2011». На четвертому етапі організували та взяли участь у науково-теоретичній конференції старшокласників на тему: «Київ у роки воєнного лихоліття (1941-1943 рр.)». Провели творчі зустрічі учнів з істориками-дослідниками подій Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни). Переглянули та обговорили зміст документальних фільмів «Визволення м.Києва», «Визволення України» (серіал «Великая Отечественная. Неизвестная война» режисера Р.Кармена). Провели тематичні екскурсії в Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, до меморіального комплексу-заповідника «Бабин Яр», в Національний музей історії України. На п’ятому етапі відбувалося формування та оформлення змісту розділів електронного ілюстрованого каталога «Київ воєнного лихоліття». Вели підготовку презентаційних матеріалів реалізації проекту. На шостому етапі відбулася презентація участі гімназистів у проекті «Київ воєнного лихоліття. Електронний ілюстрований каталог пам’ятних місць Великої Вітчизняної війни» Суспільної акції школярів України «Громадянин – 2011» для гімназистів, педагогічної громадськості, батьків. У ході сьомого етапу провели підсумки Суспільної акції школярів «Громадянин – 2011» у Київській гімназії східних мов №1. Отримали високу оцінку дій учнів у ході реалізації проекту «Київ воєнного лихоліття. Електронний ілюстрований каталог пам’ятних місць Великої Вітчизняної війни» Суспільної акції школярів України «Громадянин – 2011» від таких установ: дирекції, піклувальної ради, органу учнівського самоврядування (ДОГу) Київської гімназії східних мов №1; ректорату Київського університету «Східний світ»; Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Громадянська освіта займає чільне місце у виховній системі „Діалог культур: Україна – Схід”. Безпосередня участь у житті гімназії місцевої громади надає можливість майбутнім активним громадянам виступати в ролі рівноправних партнерів громадського життя, набувати необхідних громадянських компетентностей, формувати власні кодекси особистісних цінностей у гармонії з етнонаціональними, полікультурними, толерантними, правовими цінностями, стимулює інтерес до вивчення основ суспільного устрою, формує соціальний досвід особистості. Участь у Суспільних акціях школярів України «Громадянин» сприяє ефективному вирішенню завдань становлення громадянських компетентностей гімназистів. Важлива роль належить ресурсному центру громадянської освіти, гімназійній бібліотеці, педагогам-консультантам проектів, класним керівникам, вихователям ГПД, педагогам-організаторам, соціальному педагогу, практичним психологам. Становлення громадянських компетентностей передбачає й розвиток стійких громадянських чеснот у гімназистів: гуманістичної моралі, гідності, свободу людини, прав людини, суспільної справедливості, рівності людей (громадян) перед законом, людської гідності, солідарності, наступності поколінь, толерантності, культури миру, миролюбства, наступність поколінь, суверенітет особи, готовність до захисту індивідуальних прав і свобод тощо. Ця діяльність ведеться у тісній співпраці з батьками учнів (батьківською, піклувальною радами, радою гімназії, батьківськими комітетами). Родинне виховання дітей направлене на становлення у майбутньому добропорядних батьків. Навчальний заклад через зміст освіти, організацію навчально-виховного процесу, розбудову позаурочної, позашкільної роботи та створенням демократичного клімату в гімназійному колективі, через співпрацю з громадськими об’єднаннями, місцевою громадою не тільки вирішує завдання сучасної освіти та виховання гімназистів а й сприяє становленню громадського суспільства, правової держави в Україні. Список використаної літератури. Барановська О.В. Інформаційна компетенція учнів: дидактичні підходи, технологія формування, передовий досвід. Практико орієнтований посібник. – Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2008 – с. 23-24. Громадянська освіта: теорія і методика навчання. Посібник для студентів вищих начальних закладів. Проект ЄС «Громадянська освіта - Україна».-К.,2008- 174 с. Громадянська освіта: Методичний посібник для вчителя. Проект ЄС «Громадянська освіта - Україна».– К., 2008 – 194 с. Єрмаков І. На шляху до компетентності / Спецвипуск „Компетентність випускника школи” / Завуч – 2005 - № 19 (липень) – с. 3-4. Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошук відповідей на виклики ХХІ століття. Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції 16-17 травня 2007 року. Наукове видання. Частина 1. – Київ-Донецьк, 2007 – с. 15. Пометун О., Дем’янчук О., Ігнатова І., Костюк І., Мазак А., Кендзьор П. Ми – громадяни України. Навчальний посібник з громадянської освіти для 9 (10) класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів. - Львів: НВФ «Українські технології», 2003 – 256 с. Суспільна акція школярів України «Громадянин». Методичні поради для консультанта учнівського проекту. За ред. П.Кендзьора, О.Войтенка. –Львів: НВФ «Українські технології», 2003 – 56 с. Анотація Савченко Михайло Пилипович – заступник директора з науково-методичної роботи, вчитель історії Київської гімназії східних мов №1- Асоційованої школи ЮНЕСКО, заслужений вчитель України, виходячи з педагогічного досвіду, визначає роль проектної діяльності учнів у рамках їх участі у Суспільній акції школярів України «Громадянин» та її місце у моделі становлення громадянських компетентностей особистості гімназистів. Контактна електронна адреса: [email protected] PAGE \* MERGEFORMAT 23

Похожие записи