Реферат на тему:

Самостійна робота як складова системи навчання студентів іноземної мови

У сучасній психолого-педагогічній літературі існують різні підходи до
визначення поняття ”самостійна робота студентів”. О.М.Алексюк,
А.А.Аюрзанайн, П.І.Підкасистий, В.А.Козаков визначають самостійну роботу
як ”будь-яку організовану викладачем активну діяльність студентів,
спрямовану на виконання дидактичної мети в спеціально відведений для
цього час” [1, 6-7].

Досліджуючи функції самостійної роботи, П.І. Підкасистий дійшов
висновку, що вона виступає ”в ролі специфічного педагогічного засобу
організації і керування самостійною діяльністю студента в навчальному
процесі” [5, 8-9]. С.Трубачова вважає, що ”процес самостійного пізнання
є результатом мислительної діяльності, його можна розглядати як активну
цілеспрямовану діяльність, у ході якої здійснюється переробка вже
відомої і тільки що сприйнятої інформації” [8, 39]. Є.М.Розенбаум велику
увагу приділяє роботі в парах під час самостійного опрацювання
навчального матеріалу, яка наближає умови виконання вправ до природних
умов бесіди, що має велике психологічне значення для тих, хто навчається
[6, 32].

Розширення політичних, культурних та економічних зв’язків між країнами,
можливість здійснення безпосередніх контактів з носіями іноземної мови
розвиває у студентів інтерес до краєзнавчого матеріалу, сприяє засвоєнню
ними лексики, необхідної для спілкування під час поїздок за кордон, і
вдосконаленню мовленнєвих навичок та вмінь. Сьогодні надзвичайно важливо
в майбутніх фахівців виробити потребу в самостійному опануванні
іноземною мовою, навчити їх творчо застосовувати набуті знання у нових
ситуаціях, користуватися довідковою літературою, робити вибірковий
переклад, готувати доповіді, брати участь у конференціях, анотувати
статті тощо. Як відомо, вивчення іноземної мови потребує значних зусиль
з боку студентів, їх систематичної праці, сформованості таких якостей,
як працьовитість, наполегливість, уважність, самостійність,
допитливість.

Організацію самостійної роботи студентів у курсі іноземної мови не можна
розглядати як ізольовану проблему. Загальновідомо, що вона є органічною
частиною навчального процесу, передумовою успішної реалізації
програмових вимог з цього предмета. Особливого значення при цьому все
більше і більше набувають самостійні завдання, оскільки жоден курс
навчання іноземної мови не дає студентам повного оволодіння мовою, а
тільки допомагає їм здолати труднощі у процесі засвоєння знань та їх
подальшого вдосконалення.

Мета самостійної роботи – активізувати пізнавальну діяльність студентів
у навчальному процесі, розвинути їх мовленнєві навички та вміння,
допомогти тим, які мають слабку підготовку з іноземної мови. Отже,
більшість завдань для самостійного виконання добираються, аби посилити
практичну спрямованість мовної освіти майбутніх педагогів.

Основні завдання – розширити мовну практику студентів, сприяти
досягненню практичної мети навчання.

Поняття ”самостійна робота” включає в себе не тільки виконання
студентами домашніх завдань, а й різні види їх навчально-пізнавальної
діяльності під час аудиторних занять. Отже, ми виділяємо дві основні
форми самостійної роботи у вищій школі: під час аудиторних занять і поза
аудиторією. Для студентів різних курсів викладачами розроблено програми
самостійного оволодіння знаннями й уміннями з іноземної мови.

Так, першокурсникам індустріально-педагогічного факультету було
запропоновано програму самостійної роботи з французької мови, яка
включала розділи «Граматичний матеріал», «Розмовні теми», «Читання й
переклад текстів з фаху та педагогіки». Подаємо зміст цих розділів.

І. Граматичний матеріал.

— невживання артикля;

— числівник; кількісні, порядкові числівники;

— прийменники a, de…;

— порядок слів у французькому реченні.

ІІ. Розмовні теми:

-«Сапаdа»;

-«Fetes franaises»;

-«Corse»;

-«Protection de l’environnement».

ІІІ. Тексти підручника (Л.А. Гончар, Т.Ю. Тетенькина. Французский язык.
Пособие по развитию речи. Минск: Высшая школа 1988):

1. ”Au sujet de la jeunesse” р. 134;

”Qui etes – vous les jeunes?“ р. 135;

”Paris revolutionnaire” р. 139;

”L’histoire de Paris” р. 92;

IV. Тексти з фаху (Л.М.Супрун «Книга для читання французькою мовою».
Київ, Вища школа, 1993):

1.”Telescopes” р. 64;

2. ”Spectres optiques” р. 62;

3. ”Energie nucleaire” р. 55;

4. ”Optique” р. 57;

5. ”Isotopes radioactifs” р. 55;

6. ”Soleil” р. 86.

V. Тексти з історії освіти та педагогіки. (Л.А. Гончар ”Читаем и говорим
о педагогике” Москва, Высшая школа.: 1983):

1. ”Les ecoles, les colleges, les lycees”, р. 34;

2. ”La plus ancienne des sciences”, р. 52;

3. ”Mon fils est – il egoiste?”, р. 58-59;

4. ”Les debuts d’un professeur”, р. 18.

Навчальний матеріал, передбачений для самостійної роботи, виноситься на
підсумковий контроль поряд з програмовим матеріалом, який опрацьовувався
на заняттях. Вся самостійна діяльність студентів проходить під наглядом
та контролем викладача, бо саме йому належить провідна роль у
навчальному процесі. Педагогічне керівництво самостійною роботою
здійснюється у формі порад, консультацій, застосування різних методичних
прийомів, контролю за ходом та якістю її виконання.

Викладач має спланувати, якого змісту і обсягу буде самостійна робота,
дібрати завдання для студентів з поступовим зростанням рівня
самостійності, проконсультувати щодо послідовності виконання, вимог до
якості результатів самостійної роботи, максимально індивідуалізувати
самостійну роботу. За таких умов вона стає основним засобом оволодіння
навчальним матеріалом з іноземної мови у час, вільний від обов’язкових
занять.

Результативність самостійної роботи студентів значною мірою залежить від
того, як вона забезпечена навчально-методичними засобами (посібниками,
конспектами лекцій викладача, комп’ютерними програмами, роздавальним
матеріалом тощо). Студенту також рекомендується періодична та наукова
література іноземною мовою.

Беручи до уваги необхідність посилення практичної спрямованості курсу
іноземної мови, всю самостійну роботу студентів ми організовуємо з метою
оволодіння ними основними видами мовленнєвої діяльності. Спинимося
докладніше на формуванні в майбутніх педагогів умінь аудіювання, читання
й перекладу текстів, усного і писемного висловлювання думок,
граматичного конструювання тощо.

Під аудіюванням розуміють сприймання на слух аудитивного матеріалу та
усвідомлення його змісту і функціонально-стилістичних особливостей. Під
час аудіювання студент зможе перевірити свою готовність розуміти на слух
іноземне мовлення. Під час аудиторних занять не завжди є час приділити
увагу ”слабким” студентам, і тому їм необхідно додатково попрацювати над
аудитивним матеріалом з викладачем.

Студенти повинні розуміти на слух мовлення нормального темпу як з голосу
педагога, так і зі звукозапису, побудованого на знайомому матеріалі.
Перевірку розуміння змісту почутого здійснюємо за допомогою запитань,
тестування, усного та письмового переказу тексту. Наприклад, після
слухового сприймання тексту «Un homme tres sportif». Marie-Lise, Cesar
et Roger accompagnent une grande competition sportive en qualite de
journalistes. Le meilleur d’entre eux gagnera un prix – il ira aux Jeaux
Olympiques. Les premiers coureurs arrivaient au parc. Les sportifs
allaient vers les camions-ateliers de chaque equipe. Cesar s’est
approche de l’equipe “Pegase”. Andre Garridade l’a appele.

Ohe, Cesar! Tu me photographies?

Cesar a souri.

Et Marie-Lise a pris, elle aussi, la photo.

Dans chaque equipe les directeurs sportifs emportaient les vetements de
leurs champions.

?

??????Y? aux enfants. Mais vous pourrez prendre les photos aussi dans la
montagne.

Студентам І-го курсу факультету підготовки вчителів початкових класів
(спеціальність: фізичне виховання) було запропоновано вибрати правильні
відповіді на запитання:

1. Quel prix gagnera le vainqueur?

ira au stade;

ira aux Jeaux Olympiques;

au bord de la mer.

2. Est-ce que Garridade est un tres bon coureur?

a) un tres bon coureur;

b) un mauvais coureur;

c) un fort coureur.

3. Cesar, qui est-ce qu’il photographie?

a) Marie-Lise;

b) Andre Garridade;

c) les sportifs.

4. Les directeurs sportifs de chaque equipe emportaient?

a) la chaussure;

b) les vetements;

c) les livres et les cahiers.

5. Que dit le directerur de l’quipe “Pegase” aux enfants.

a) vous devez manger devant le depart;

b) vous devez encore faire des photos sensationnelles dans la montagne;

c) vous devez prendre les sacs de provision.

Самостійне позааудиторне читання передбачає розширення мовної практики
студентів, отже, допомагає досягненню практичної мети навчання іноземної
мови.. Тексти для позааудиторного читання мають бути фабульними та
відповідати знайомій тематиці і мовному матеріалу, опрацьованому в
аудиторії. Не менш важливо дотримуватись норм щодо обсягу самостійного
читання. Так, на І етапі це 1-2 сторінки на тиждень; на ІІ етапі 2-3
сторінки; на ІІІ етапі – не менше 4-5 сторінок на тиждень. Студенти
регулярно отримують завдання для самостійного читання у зазначеному
обсязі. Контроль проводиться під час аудиторних занять (10-15 хв.) та
під час консультацій викладача. Найбільш ефективними формами перевірки
самостійного читання студентів є складання ними короткого повідомлення
на базі прочитаного, вибірковий переклад, анотація, реферат, обговорення
прочитаного іноземною мовою та ін.

Згідно з чинною програмою студент має навчитися брати участь у
мовленнєвому спілкуванні, під час якого використовується засвоєний ним
лексико-граматичний матеріал. Так, від нього вимагається вміти
відповісти на запитання з вивченої тематики, проводити бесіду репліками:
викладач – студент; студент – студент тощо.

Під час позааудиторних занять ми забезпечуємо студентові активну участь
у мовленнєвій взаємодії в межах заданої ситуації Він має виявити такий
рівень сформованості вмінь і навичок, при якому він здатний без
попередньої підготовки в природному темпі мобілізувати засвоєні
іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації. Оволодіваючи
обома формами усного мовлення (діалогічною та монологічною), студенти
тренуються у побудові зв’язних висловлювань обсягом не менше 20 фраз.

Переклад розглядається як важливий засіб опанування мовним матеріалом і
як особливий необхідний сучасній людині вид мовленнєвої діяльності. Під
час позааудиторних занять його використовують в усній та письмовій
формі, як з рідної мови на іноземну, так і з іноземної на рідну в межах
засвоєного в усному мовленні матеріалу. Тексти художньої,
суспільно-політичної та науково-популярної літератури студенти
перекладають, користуючись при цьому словниками. Водночас у них
виробляються вміння здійснювати усні переклади прочитаного без словника.

Переклад у письмовій та усній формі використовується як допоміжний засіб
навчання та контролю, а також як один із можливих способів отримання
інформації іноземною мовою.

На позааудиторних заняттях додатково вивчається граматичний матеріал,
який потребує багато часу для його пояснення або поодиноке явище, яке не
підлягає узагальненню. Напр. особливі випадки утворення множини
іменників, ступені порівняння прикметників (воп) та займенників (віеп)
та перевіряється рівень сформованості граматичних навичок за допомогою
перекладу з рідної мови на іноземну та навпаки, та вміння розпізнавати і
відрізняти граматичні явища, які вживаються у письмовій мові.

Основна задача граматики – навчити студентів використовувати її
практично в комунікативних цілях, а це значить – оволодіти засобами
змінювання форми слів та слова в реченні.

Під час аудиторних занять практикується виконання письмових вправ, в
яких студенти повинні вживати вивчені форми під час цих занять, а під
час позааудиторних занять практикується виконання письмових вправ, в
яких студенти повинні вживати граматичні форми, вивчені під час
аудиторних занять та самостійно вдома.

Під час індивідуальних консультацій студенти виконують письмові вправи з
пройденого матеріалу та отримують допомогу з боку викладача з
незрозумілого граматичного матеріалу.

Досвід переконує в тому, що самостійна робота студентів під час
аудиторних занять, їхня активність, застосування ефективних методів і
прийомів викладання іноземної мови запобігають перевантаженню домашніми
завданнями, роблять оптимальними їх обсяг і характер.

Самостійна робота може бути правильно організована лише за умови, якщо
вона дійсно є органічною частиною системи навчання студентів у вищій
школі. Аналіз численних вправ, які виконуються ними під час аудиторної
роботи, а також спостереження за пізнавальною діяльністю студентів
переконали нас у тому, що є реальна можливість винести за рамки
навчального часу частину програмового матеріалу з іноземної мови,
самостійне опрацювання якого сприятиме активізації мовленнєвої практики
майбутніх педагогів, закріпленню їх знань про літературні норми
виучуваної мови і вмінь оформлювати власні думки за законами цієї мови.

Органічне поєднання аудиторного заняття з домашньою самостійною роботою
забезпечить формування комунікативної компетентності студентів і
сприятиме розвитку їх пізнавальної та соціальної активності.

Описана організація самостійної роботи студентів у курсі іноземної мови
у вищій школі далеко не вичерпує всіх її можливостей. Кожний викладач
постійно шукає нових шляхів подальшого її вдосконалення, зокрема
розробляє методичне забезпечення організації групової роботи,
індивідуального та диференційованого підходу, роботи з лінгвістично
обдарованими студентами.

ЛІТЕРАТУРА

Алексюк А.Н., Аюрзанайн А.А., Пидкасистый П.И., Козаков В.А. Организация
работы студентов в условиях интенсификации обучения. – К.: ИСДО, 1993,
С. 6-7.

Граф В., Ильясов В., Ляудис В. Основы организациии учебной деятельности
и самостоятельной работы студентов: Учеб.-метод. пособие. – М., 1981. –
80 с.

Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов: Учеб. пособие. – К.,
1988. – 280 с.

Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.:
Наука, 1984. – 444 с.

Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников
в обучении. – М., 1980, с. 8-9.

Розенбаум Е.М. Самостоятельная работа студентов первого курса по
французскому языку. Метод. пособие. – Запорожье: ЗГПИ, 1964. – 32 с.

Тисячнюк І.П. Передумови організації самостійної роботи над іншомовним
текстом у 6-7 класах середньої школи. Науково-методичний збірник
”Методика викладання іноземних мов”. Вип. 20. – Київ: Освіта, 1992.

Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації
пізнавальної діяльності учнів. Рідна школа. № 1, 2001. – с. 39.

Похожие записи