Реферат на тему:

Самостійна робота студентів у курсі методики викладання української мови
в початкових класах

В умовах реформування освітньої системи в Україні значне місце займає
пошук ефективних методів і засобів навчання, розробка методичних систем,
технологій викладання, підвищення дієвості навчання в цілому. Тому
особливо актуальною є проблема підготовки педагогічних кадрів.

У професійному становленні вчителів початкових класів лінгводидактична
підготовка стає все більш пріоритетною, оскільки в сучасних умовах цикл
гуманітарних предметів постійно розширюється. Виховувати, розвивати,
формувати школяра як людину, індивідуальність, особистість, навчити його
продуктивно мислити не можна без оволодіння рідною мовою як засобом
спілкування.

Шляхи підвищення якості професійної підготовки вчителів у педагогічних
ВНЗ передбачають піднесення не тільки теоретичного рівня їх знань про
зміст і структуру початкового курсу рідної мови, сучасні методи і
прийоми її викладання та розвитку усного й писемного мовлення молодших
школярів, а й вироблення у студентів практично-методичних умінь,
необхідних їм для навчання дітей мови, розвиток самостійності, інтересу
до творчої педагогічної діяльності.

У вищій школі необхідно створити такі умови, які б дозволили студентові
переконатися в значущості науки для індивідуального становлення
майбутнього вчителя, закріпити в нього бажання і здатність читати,
самостійно переосмислювати чужі думки і на цій основі формулювати,
висловлювати власні думки. Це в свою чергу слугуватиме базою для
індивідуально-особистісного навчання майбутніх педагогів, яким сьогодні
потрібна така методична підготовка, яка б дозволяла вибрати певну
методичну систему з ряду існуючих і грамотно реалізувати її на практиці,
володіти педагогічною рефлексією, різними способами методичної
діяльності, вмінням вести науково-дослідну роботу в процесі навчання
дітей.

Важливим засобом удосконалення професійної підготовки вчителів для
сучасної школи є ефективна організація самостійної роботи студентів.
Аналіз науково-педагогічної літератури (В.Бондар, Г.Гецов, Н.Кічук,
Н.Кузьміна, А.Малибог, М.Никаноров, П.Підкасистий та ін.) дозволяє
побачити існування різних підходів до визначення самостійної роботи.
Більш повно педагогічну сутність самостійної роботи, на нашу думку,
розкриває трактування її як форми колективної або індивідуальної
навчальної діяльності студентів, під час якої вони засвоюють необхідні
знання, оволодівають вміннями й навичками, навчаються планомірно і
систематично працювати, мислити, формувати власний стиль розумової
діяльності [5, 44].

Проблема підготовки студентів до самостійної роботи і керівництво нею,
як правило, у спрощеному вигляді поділяється на 3 блоки: мотиваційний,
технологічний і організаційний. Уміння й навички самостійної роботи у
сучасній науковій літературі розуміють досить широко. Це вміння
підготуватися до певного виду занять, брати участь у них, працювати з
літературними джерелами, планувати час, дотримуватись норм гігієни
розумової праці тощо.

Особливого значення набуває самостійна робота студентів з курсу
«Методика викладання рідної мови в початкових класах». Її доцільність
зумовлена такими факторами, як обмежена кількість навчальних годин на
вивчення цієї наукової дисципліни, відсутність у студентів попередньої
методичної підготовки, можливість постійно спиратись на наявні знання з
суміжних наук (психологія, педагогіка, дитяча література, сучасна
українська мова).

Метою застосування різних видів самостійної роботи у лінгводидактичній
підготовці вчителів початкових класів є закріплення знань програмового
матеріалу, поданого на лекціях, а також методичних умінь і навичок,
сформованих на практичних і лабораторних заняттях. Передбачається також,
що під час самостійної роботи набуті студентами знання будуть
розширюватись і поглиблюватись. До того ж у них вироблятимуться навички
науково-дослідної роботи, необхідні сучасному педагогу.

Існує багато класифікацій типів і видів самостійної роботи студентів.
Найбільш обгрунтованою, вважаємо, є класифікація П.І.Підкасистого, який
розмежовує самостійну роботу за зразком, реконструктивно-варіативну,
евристичну (частково-пошукову) та творчо-дослідницьку. Так,
предметно-діяльнісний спосіб навчання, який має місце в процесі
методичної підготовки студентів до викладання рідної мови в 1-4 класах,
нерідко вимагає від них діяти за принципом «роби, як я». А це означає,
що викладач подає зразок виконання певного професійного завдання.
Наприклад, показує прийоми закріплення в учнів-першокласників написання
букви або методику звукового аналізу сприйнятого на слух слова.

Частіше студенти мають справу із застосуванням набутих теоретичних знань
з методики викладання рідної мови в 1-4 класах. Йдеться про розв’язання
ними методичних задач, аналіз певних педагогічних ситуацій, що виникають
на уроках рідної мови й читання, складання планів-конспектів уроків,
пошук відповіді на проблемне запитання під час лекції або практичного
заняття, написання курсової та дипломної роботи. Як бачимо, поступово
студенти мають навчитися відходити від зразка, активно включатися у
пошук власних шляхів розв’язання методичних проблем.

Досвід читання курсу методики викладання рідної мови в початковій школі
дозволяє класифікувати всі самостійні завдання за характером
пізнавальної діяльності студентів на завдання репродуктивного
(відтворюючого) характеру і завдання дослідницького характеру. Слід
зазначити, що багато методичних завдань, пропонованих майбутнім учителям
початкових класів, поєднують у собі в різному співвідношенні елементи
продуктивної і репродуктивної діяльності. Так, завдання скласти вправи
для учнів 3 класу з метою закріплення теми «Синоніми» може бути виконано
за аналогією до відомих лексичних вправ, а може слугувати поштовхом до
створення оригінальної вправи нового виду. Те ж саме стосується і
фрагментів уроків. Змінюється характер завдань і під час роботи
студентів з методичною літературою. Наприклад, читання статті, відповіді
на запитання викладача за її змістом, добір літератури з певної
методичної теми, складання анотації, рецензування посібника чи статті
тощо.

Самостійна робота з методики викладання рідної мови в початкових класах
може проводитись на різних етапах навчального процесу: на лекціях,
практичних і лабораторних заняттях, у позааудиторних умовах тощо. Як
правило, на лекціях корисними є невеликі за обсягом самостійні завдання.
Наприклад, розглядаючи зі студентами тему «Характеристика сучасного
звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти», викладач
характеризує структуру процесу оволодіння першокласниками елементарними
вміннями читати й писати. Майбутнім учителям пропонується до кінця
лекції підготувати відповідь на запитання «Чим зумовлений поділ процесу
навчання грамоти на такі періоди? Як обгрунтувати їх послідовність?»

Досвід показує, що подібні проблемні запитання на початку лекційного
викладу налаштовують студентів на вдумливе, зацікавлене сприйняття
навчального матеріалу, створюють сприятливі умови для його осмисленого
міцного засвоєння.

Доцільно в ході лекції спиратися на результати спостережень студентів за
уроками вчителів початкових класів, використовувати методичний досвід,
набутий студентами під час педагогічної практики. Наприклад, на
оглядовій лекції, присвяченій систематизації знань про компоненти
повноцінної навички читання молодших школярів, запитуємо:»Як ви оцінюєте
стан сформованості в учнів класу, де ви були на практиці, виразності
читання? Які, на вашу думку, методичні прорахунки вчителя спричинили
осановні недоліки?».

Як правило, самостійна робота студентів організовується під час
проведення практичних і лабораторних занять, або безпосередньо в
аудиторії, або — вдома. Окремі теми майбутнім учителям пропонується
опрацювати повністю без участі викладача. Наприклад, «Історико-критичний
огляд методів навчання грамоти», «Методика вивчення розділу «Текст» у
початковому курсі рідної мови» та ін.

У процесі лінгводидактичної підготовки вчителів початкових класів мають
місце такі форми самостійної роботи, як індивідуальна, групова,
колективна за участю викладача і без нього. Спинимося докладніше на
найбільш ефективних видах самостійних завдань для студентів.

1.Читання відповідних розділів у підручниках і посібниках, професійно
орієнтоване читання методичних статей.

2.Складання списку статей з певної теми і анотування кількох, що
найбільше сподобались. При цьому студенти слухають і доповнюють свої
списки. Викладач нагадує, що анотація є дуже стислим викладом змісту
статті. У структурі анотації такі елементи, як тема статті і перелік
питань, порушених у ній, без розкриття їх змісту.

3.Рецензування методичних статей за схемою (схема додається).

Назва статті, автор, де вміщено статтю.

Тема статті, чому вона є актуальною.

Основні положення статті.

Висновки, яких дійшов автор статті.

Де може бути використаний методичний матеріал.

4.Визначення цілей, завдань, змісту й послідовності (етапності) вивчення
певної мовної теми (розділу) в початковій школі. При виконанні подібних
завдань студенти користуються матеріалом лекції, підручником, дібраною
методичною літературою.

o

,V0TH7P= ?oeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeeeeeeeeeeeeeee

_I_r`O`daJe(f’foioooooooooooooooooooooooooooo

5.Аналіз теми за шкільним підручником з рідної мови, складання
методичного довідника до певної теми (структура довідника подається).

— Місце і значення теми в початковому курсі рідної мови;

— знання, вміння й навички, яких учні набувають під час опрацювання цієї
теми;

— науково-лінгвістичний і методичний аналіз виучуваного мовного
матеріалу;

— труднощі, з якими стикаються школярі під час вивчення теми;

— основні методичні рекомендації щодо вивчення теми.

6.Складання методичного коментаря до типового плану уроку рідної мови
або читання. При цьому студентам пропонується дидактичний матеріал у
вигляді планів уроків з методичного посібника або ж конспектів уроків,
проведених досвідченими вчителями. Наприклад, план уроку навчання
грамоти в букварний період може коментуватися студентами з таких
позицій:

— На якому етапі процесу навчання першокласників грамоти доцільна така
структура уроку і чому?

— Які зміни можливі й доцільні в структурі уроку по мірі оволодіння
дітьми навичками читання?

— Як у плані уроку враховано особливості роботи з дітьми різного рівня
підготовки?

— Де, коли і як краще провести цю роботу на уроці?

— Яка робота з розвитку дитячого мовлення передбачена на цьому уроці?

6.Складання фрагментів уроків. При цьому студент мотивовано пояснює,
чому він дібрав саме такі прийоми, засоби та організаційні форми
навчання дітей на уроці мови або читання. Майбутній учитель має
показати, як на тому чи іншому етапі уроку здійснюється певна
педагогічна ідея. Наприклад, як має бути організована перевірка
домашнього завдання з метою повторення і систематизації набутих знань з
теми «Будова слова» або підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу
про правопис префікса з- (с-).

Досить ефективним прийомом перевірки самостійного виконання завдання на
розробку фрагменту уроку є ділова гра.

7.Планування уроку, складання плану-конспекту уроку.

8.Виконання студентами завдань із шкільних підручників рідної мови і
читання з відтворенням ходу міркувань і пояснень учнів. Наприклад,
виконуються завдання на різні види мовного розбору, письмо під диктовку
з коментуванням, відповіді на запитання вчителя за змістом літературного
твору під час його аналізу тощо. У такий спосіб студенти засвоюють
вимоги до учнівських відповідей, оформлення письмових записів, творчих
робіт та ін.

9.Складання перевірочних робіт з рідної мови (добір текстів і завдань до
диктантів з мови, розробка тестових завдань з мови й читання для учнів
1-4 класів, добір текстів для різних видів письмових переказів і
перевірки техніки читання школярів).

10.Вивчення типових учнівських помилок, пошук шляхів їх попередження й
подолання. Така самостійна робота студентів містить елементи
дослідницької діяльності, оскільки передбачає вивчення й аналіз дитячих
письмових робіт, бесіди з учнями, різними за рівнем успішності навчання,
спостереження за уроками вчителів тощо.

11.Добір завдань для організації самостійної роботи учнів на уроках мови
і читання. Наприклад, розробити різнорівневі завдання для учнів 4 класу
з теми «Речення з однорідними членами»; розробити завдання для
організації групової роботи на уроці з теми «Дієслова минулого часу» (3
клас); дібрати прийоми самоконтролю виконання учнями певної вправи за
підручником.

12.Добір цікавих матеріалів до уроків рідної мови й читання. Йдеться про
створення лінгвістичних казок, добір мовних та літературних ігор для
молодших школярів, розробку студентами ребусів, кросвордів, анаграм
тощо.

13.Добір наочних посібників, ТЗН для обладнання уроків мови й читання.
Це передусім схематична наочність, необхідна для засвоєння молодшими
школярами мовних понять, відомостей і правил, різноманітний роздавальний
матеріал для учнів (картки із завданнями, перфокартки, сигнальні картки
тощо).Зразки наочності студенти виготовляють власноруч.

14.Аналіз вправ, уміщених у підручниках рідної мови для початкових
класів, і завдань до текстів у «Читанці». Виконуючи такі завдання,
студенти вчаться оцінювати дидактичну, виховуючу і розвивальну
значущість кожної вправи, поданої в чинних підручниках, розуміти, з якою
метою вправа рекомендована саме для цього уроку, на якому етапі уроку
(актуалізація, первинне закріплення, повторення тощо) її доцільно
запропонувати учням. Наприклад: Оцінити можливості для виховання учнів
на уроці рідної мови в 2 класі з теми «Іменник»; відшукати в підручнику
для 3 класу вправи, які сприяють засвоєнню учнями синтаксичних понять;
поміркувати над тим, як організувати роботу над вправою, щоб вона
найбільше сприяла розвитку мислення й мовлення другокласників;
спрогнозувати, як на уроці з теми «Вживання апострофа після префіксів,
що кінчаються на при голосний», розвиватиметься орфографічна пильність
(зіркість) учнів.

15.Підготовка студентами коротких повідомлень методичного характеру.
Досвід показує, що студентам бракує вміння стисло, послідовно, логічно
викладати власні думки. Саме з цієї причини вони стикаються із значними
труднощами під час складання різних іспитів. Майбутнім учителям до
кожної теми пропонуємо тематику коротких повідомлень. Так, до теми
«Методика навчання молодших школярів орфографії» подається такий їх
перелік:

а).Методика засвоєння учнями початкових класів фонетичних написань

б).Методика опрацювання правопису слів з орфограмами у корені.

в).Засвоєння правопису слів, які треба запам’ятати.

г).Облік і аналіз правописних помилок учнів початкових класів.

Від студентів вимагається підготувати теоретичну частину на основі
аналізу використаних літературних джерел, фрагмент уроку або весь урок і
практичний додаток (пам’ятка, матеріал для ігор, схема аналізу
орфографічних помилок тощо).

16.Підготовка рефератів, доповідей. Надзвичайно важливо організувати їх
обговорення в групі, виступити опонентами. Допомогти в цьому може така
схема аналізу доповіді (реферата).

а).Як розкрито тему в її теоретичній і практичній частинах:

— чи виявив студент знання науково-методичної літератури з проблеми, чи
зумів практично оцінити її;

— чи витримав систему викладу, логічний зв’язок між частинами доповіді?

б).Чи переконав доповідач у важливості розробки цієї теми для практики
викладання рідної мови в школі?

в).Якою мірою в доповіді розкрито зміст програми і підручника з мови для
початкових класів?

г).Як ви оцінюєте манеру викладу доповідача (культура мовлення, темп,
зв’язок з аудиторією)?

д).Чи відповідають висновки тим завданням, які поставлені в доповіді?

17.Написання курсової роботи. Керуючи самостійною діяльністю студентів,
важливо зорієнтувати їх в етапності виконання курсової роботи з методики
навчання рідної мови в початкових класах. Так, підготовчий або
теоретичний етап вимагає від студента вивчення психологічної,
педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури, її аналізу,
визначення наукових засад розв’язання певної проблеми. Другий етап
підготовки курсової роботи пов’язаний із спостереженнями студента за
практикою викладання, за реалізацією теоретичних положень у процесі
мовної освіти молодших школярів. Саме тому цей етап названо
теоретико-практичним. І найскладнішим для майбутніх педагогів є третій
етап, який передбачає проведення ними експерименту, формулювання
узагальнень і висновків. Досвід переконує, що ця частина дослідження
може бути успішно виконана студентами під час педагогічної практики в
початкових класах.

Аналіз наукових праць (Абдулліна О.А., Грищенко М.М., Зязюн І.А.,
Мороз О.Г та ін.) дозволяє визначити низку умов організації самостійної
роботи майбутніх педагогів. Це і обов’язкове планування викладачем усіх
видів такої роботи, складання графіків виконання завдань, добір форм
контролю тощо. Не менш важливим є забезпечення системності в самостійній
роботі студентів, виховання в них правильної самооцінки, впровадження
сучасних методів педагогічного керівництва і контролю за самостійною
роботою, органічне злиття з нею різних форм навчання.

Отже, професійна лінгводидактична підготовка вчителів початкових класів
складається з сукупності наукових знань про мову і літературну
творчість, вільного володіння способами методичної діяльності,
готовності до повноцінної реалізації розвивального та виховного ефекту
чинної шкільної програми. Неоціненну роль у підвищенні якості засвоєння
студентами методики викладання початкового курсу рідної мови відіграє
самостійна робота.

ЛІТЕРАТУРА

1.Бондар В. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. — К.,
1996

2.Гецов В.Работа с книгой: рациональные приемы.-М., 1984.

3.Донченко Т.К. Самостоятельная работа студентов по методике
преподавания русского языка. В сб.Пути улучшения подготовки учителей
русского языка.-К., 1984.с.158-162.

4.Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя.-К., 1991.

5.Мороз О.Г, Сластьонін В.О, Філіпенко Н.І. Підготовка майбутнього
вчителя: зміст та організація.- К., 1997, с.44-80.

6.Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в
процессе профессиональной подготовки.-М.:Просвещение, 1976.-160с.

Похожие записи