ПСИХОЛОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ ІНКЛЮЗИВНОГО
НАВЧАННЯ

Саєнко В. П.

Звенигородська спеціалізована школа

І-ІІІ ступенів №3

практичний психолог

Навчання дітей одна з основних завдань, які стоять перед освітою. А що
таке навчання? З моєї точки зору це надання вмінь і навичок реалізувати
себе в самостійному житті, зайняти достойне місце в соціумі.

Дитина, яка має всі дані для відвідування школи, не цінить того, що має,
дитина з особливими потребами має вади, але прагне до знань ( звичайно
не всі). Чому ми, дорослі, не можемо створити умови для того, щоб
дитина, яка прагне знань їх отримала? Тільки тому, що вона інша і не
варта нашої підтримки і уваги?

Як відомо, батьки дітей з певними психофізичними вадами щодня стикаються
з проблемами, з нерозумінням з боку керівництва навчальних закладів,
колективу школи, дитячих садочків. Але ж таким дітям просто необхідне
місце в суспільстві, належна соціалізація. Та й самим батькам важко
зізнатися що їхня дитина була на огляді в психіатра, і вона потребує
особливого підходу у навчанні.

Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголос робиться в першу
чергу на розвиток сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх
фізичних або розумових проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє
когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку
дітей з особливими освітніми потребами. Діти з типовим рівнем розвитку
стають прикладом для дітей з особливими освітніми потребами у плані
цілеспрямованого використання нових знань і вмінь.

Останнім часом дедалі частіше зустрічається термін «інклюзивна освіта».
Ніхто не заперечує , що це потрібно , але на папері все гарно і просто,
а для реалізації того, що пропонує наш МОН, потрібно не тільки накази і
пропозиції, а і реальна допомога.

Освітні заклади не мають можливості самостійно створювати належні умови
для реалізації принципів інклюзивної освіти, але у них є прагнення для
створення кращих умов для навчання дітей з особливими потребами.

^

&

$

одавно переїхали до нашого міста, то друзів в нього не було і самотність
поволі стала нормою. Саша, сидячи в ліжку, знаходив розраду у
майструванні з дерева, малюванні. Я та класний керівник почали його
виводити на вулицю для занять, які не потребують парти. Згодом він сам
на милицях приходив до школи. Вже третій рік Олександр сам ходить до
школи. В цьому році він вже випускник. Сподівається вступити до
технікуму і навчатися на столяра, оскільки це в нього добре виходить і
йому подобається.

Цей випадок якраз і підтверджує саму теорію про інклюзивну освіту. Адже
така освіта надає ряд переваг для дітей з особливими освітніми
потребами. Це і можливість навчатись у колі ровесників для набуття
моделей поведінки, потрібних у самостійному житті, і функціонально
оволодівати вміннями та навичками, і розвиток найсильніших сторін,
здібностей та нахилів.

При цьому не можна виключати і виховний момент для інших дітей, адже
вони вчаться толерантно ставитись до людських відмінностей,
налагоджувати і підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються
від них, співчувати їм.

Психологічних підходів до ефективної реалізації інклюзивної освіти дуже
багато, більшість з них залежать від фінансування держави, від
особистісних якостей педагогів в школах, від терпимості батьків і
бажання розвиватися самих учнів.

Але хотілося виділити більш конкретно такі думки стосовно того, чого не
вистачає або, що треба зробити для реалізації даного проекту в звичайних
загальноосвітніх школах:

Кваліфікована підготовка педагогічних працівників загальноосвітніх
закладів .

Створити умови «комфорту» пересування по території школи.

Забезпечення педагогічних працівників доступом до інформації
(затверджених і схвалених МОН України).

Забезпечити фінансуванням працівників ЗОШ із впровадженою інклюзивною
освітою, які витрачають вільний від роботи час на заняття з даною
категорією дітей (помічників педагога, практичних психологів).

Взаємодія різних фахівців одночасно: лікарів, психолога, дефектолога та
ін.

Забезпечити відповідними підручниками дітей та методичною літературою
вчителів.

Структурувати всі напрямки роботи учасників освітнього процесу, створити
чітку систему роботи закладу освіти в цьому напрямку на всіх рівнях.

Комплексний підхід до навчання та виховання дитини (батьки, вчителі,
педагоги, психологи та ін.).

Лише за даних умов, на мою думку, можна ефективно реалізувати ідею
інклюзивної освіти.

Література

Найда Ю. Подолати бар’єр // Директор школи №34. — (562). — вересень —
2009.

Похожие записи