.

Розвиток української мови (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
166 3901
Скачать документ

Конспект вступного уроку з української (рідної) мови в 9 класі

Тема уроку: Розвиток української мови.

Мета: ознайомити з історичними етапами розвитку української мови; з
тенденціями розвитку української мови, зокрема її лексичного складу в
наші дні; виховувати повагу й любов до української мови як державної та
материнської, виховувати патріотизм; розвивати увагу, логічне й образне
мислення, удосконалювати навички роботи з підручником, збагачувати й
уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: мультимедійний проектор (або кодоскоп), тлумачний словник,
підручник.

ХІД УРОКУ

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Робота біля дошки. Записати речення, прокоментувати їхній зміст.

1.Ти велична і проста, ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово!
(І.Багряний). 2. І назло всім підступним, пихатим, український словник
розквітав – як з маленької глинянки-хати той будинок міцнів, виростав
(Г.Гуржій). 3. Летять в ніщо знемовлені народи. (В.Гужва.)

* Пояснити лексичні значення виділених слів. Перевірити себе за
тлумачним словником.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу, його осмислення.

* Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу.

Усне виконання вправи 1.

Пояснення вчителя.

Мова є чутливою до суспільно-політичного життя її носіїв. Зміни
відбуваються у фонетиці, лексиці, граматиці, правописній системі.
Найбільш рухливою є лексика. Науковці стверджують, що протягом
десятиріччя словниковий склад мови змінюється приблизно на 25%.

Сучасне українське суспільство прагне до відкритості. До активного
вжитку повернулися слова, які через те, що символізували українську
сутність, свого часу були штучно вилучені з обігу, часто шляхом
відвертих заборон (тризуб, соборність, жовто-блакитний прапор). Із
поверненням суспільства до національних традицій християнства почалося
відновлення конфесійного (церковного) стилю української мови. Правове
утвердження статусу державності української мови (Закон про мови 1989 р,
Конституція України 1996 р) та розширення сфер офіційного використання
української мови спричинило розвиток офіційно-ділового стилю.

З відходом у небуття радянського способу життя з обігу вийшло чимало
слів (партком, колгосп, соцзмагання). Натомість відродилися
рідковживані раніше слова: гривня, гетьман,часопис, оберіг, осоння,
довкілля. Активно використовуються слова, які за радянської доби
вважалися недоречними й архаїчними. Це звертання пан, пані, добродію,
етикетні формули Моє шанування! Як Ваша ласка… Слава Ісусу Христу! Бог в
поміч! З Богом! Ходи здоров! Бувай! тощо.

Реальність породжує потребу у виникнення нових слів для називання нових
об’єктів – предметів, понять, ознак, явищ, відношень. Відповідно до
властивих українській мові словотворчих моделей утворилися й вілразу
війшли до активного вживання слова державник, бюджетник, мобільник,
департизація, роздержавлення, приватизація і под. Завдяки відкритості
українського суспільства, розвитку економічних і культурних зв»язків
України з державами світу лексика збагатилася за рахуонко запозичення
іншомовних слів (мер, спікр, кліп, менеджер, піца, факс, хіт).Значно
оновилася термінологічна система багатьох галузей наук (бакалавр,
магістр, тестування, рейтингова система освіти, ліцей, колеж,
гімназія,дефолт, ремісія, пролонгація, транш). Чимало професійних слів
перейшли до мовлення широкого загалу: субсидія, інфляція, ліцензія,
суборенда, бартер, аудит, дистриб’ютор).

У мовній ситуації, що склалася на сьогодні в Україні, має зростати
вживання української мови в усіх без винятку сферах життя (За Л.Мацько).

ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань.

*Попереджувальний диктант.

Визначити слова, які повернулися до активного вжитку. Назвати питомі
українські слова. Чим пояснити їхнє активне вживання в мовленні наших
сучасників?

1. Наш герб – тризуб! Навіки! Не треба нам опіки (В.Самійленко). 2.
Дивовижна краса! Справді неба грайлива яса, мов дівоче убрання святкове
(П.Воронько). 3.В любистку й шавлії мене купала мати, леліяла, немов
купальський цвіт (Л.Барабаш). 4.Батько в дверях стоїть в рамі, як на
світлині. (Л.Талалай.) 5. Коли дивлюсь, аж у піддашші за хатою сидить
дід. (П.Куліш.)

СЛОВНИК. Яса – тут: світло, сяйво. Шавлія – багаторічна трав»яниста
рослина з великими пахучими квітками; настій або відвар з листя рослини
використовується як лікарський засіб.

* Прочитати речення, пояснити, як переосмислилися лексичні значення
виділених слів. Наскільки часто вживаються ці слова у публіцистиці?

Сварки, наклепи і чвари,

і здригаємось ми знову.

Яничари, яничари,

пригадайте свою мову!

М.Єркін У банці, де повно спрутів,

іде війна компроматів

між партією манкуртів

і партією мутантів.

С.Борщевський.

Ue

TH

o

68P~? UUeooP

R

x

O

Oe

O

ae

TH

8UeTHooP

R

Oe

O

?????!?ae

o

?????????!?Виписати слова іншомовного походження, пояснити лесичне
значення кожного. Перевірити себе за тлумачним словником. Які з
виписаних слів є сьогодні загальновживаними? Чому не всі виписані слова
увійшли до словника? Які з них можна вважати неологізмами?

1. Дівчинка із успіхом на виріст в туфельках моделі секонд-хенд,
як у вир чи, може, як у вирій тротуаром йде на уїк-енд. (Н.Гуменюк.) 2.
Все вітчизняне, все своє, надійне і модняче. Тож чхати нам на кутюр’є і
навіть на Версаче! (П.Ребро). 3. Хто свого часу творив імідж, скажімо,
Лесі Українці? Та ніхто. Донедавна й понять таких не було – імідж,
рейтинг. (З газети). 4. Комп’ютери й шаблі однаково минають. (І.Павлюк.)
5. Чи в простім конверті, чи по Інтернету написав би, сину, з ким ти там
і де ти (В.Бровченко) 6. Стоять біг-борди пишні, хоч безликі, уздовж
бетонних велелюдних трас. (В.Скомаровський.) 7. Одного разу Лебідь, Рак
і Щука сукупний бізнес вирішили втнуть. (М.Білокопитов.) 8. Вітер марить
партіями сольними, сам собі жебрак і олігарх (О.Слоньовська) 9. Може,
всі наші страждання – погано придуманий трилер? (О.Забужко.) 10.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України зовнішнє тестування,
підготовлене УЦОЯО (Українським центром оцінювання якості освіти),
проходять учні ЗНЗ, «які виявили бажання вступити до ВНЗ» (З газети).

* Диктант з коментуванням. Визначити в реченнях слова, похідні від
іншомовних.

1. Увесь світ вступив в інформаційну, комп’ютерну епоху. (З газ.) 2.
Не хочеться остаточно зомбуватися і дебільніти перед замериканізованим
«ящиком» з його жахами і порнухою. (О.Сенчик.) 3. Культ сили і
насильства, героїзація бездуховного суперменства, егоїзм і егоцентризм,
алкоголізм і наркоманія, зневага до людини праці – все це прикмети так
званої масової культури. (З журн.) 4. Козацька воля, заводнивши Луг,
куняє в бабі сюрреалістичній. (Ю.Курташ-Карп.)

*Застосування мультимедійного проектора (або кодоскопа). Виконати
завдання, подане на слайді.

СЛАЙД 1

* Прочитайте. Дайте усне відповідь на запитання, подане після
тексту.

У науковому стилі виникнення неологізмів зумовлене науково-технічним
прогресом, появою нових знань (клон, віч-інфікований, кондиціонер). На
жаль, у роки незалежності нашої держави розвиток термінології
відбувається з урахуванням зросійщення, якого не вдалося уникнути в
період радянщини. Тому зі словників сьогодні вилучають мовні покручі,
замінюючи їх новотворами, що відповідають нормам системи української
мови (мандрівний сюжет – замість мандруючий; обмежувальний пристрій –
замість обмежуючий; пристрій для програмування – замість програмуючий;
автомат для читання – замість читаючий автомат). У наш час термінологи
часто бувають сміливішими за письменників і публіцистів. (З газети)

*Які з ужитих у шкільних підручниках рідної мови лінгвістичних термінів
нині замінено? Чому?

ВІДПОВІДЬ. Узагальнювальні [не узагальнюючі] слова при однорідних
членах речення; уточнювальні [не уточнюючі] члени речення.

* Навчальний диктант. Пояснити лексичні значення виділених слів.
Перевірити себе за тлумачним словником.

Українська мова – це море, у якого немає дна й берегів, яке настільки
багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі в її пізнанні.
Словниковий запас її незміренний. На її основі гарно творяться
неологізми, бо вона не бажає носити на собі мундира канонічності, отже,
має найбільшу перспективу розвитку в часі. Вона з’єднує в собі пласти
архаїчні й модерні, вбирає слова інтернаціональні, а водночас не
втрачає й слів питомих. З нею просто й надійно, бо вона – душа моєї
нації.

ЗА В.Шевчуком.

СЛОВНИК. Канонічність – узаконеність, визначння чогось обов’язковим,
незмінним. Архаїчний – застарілий. Модерний – новітній, осучаснений.
Питомий – рідний.

*Творча робота.

І варіант.Скласти й записати висловлювання на тему:

Слова, забуті і нові, мелодією вишиті у мові (Н.Гуменюк).

Забутих слів віддалена Галактика… Ймення речей, що віджили свій вік…
(А.Содомора.)

Ті, хто мови не люблять своєї, не полюблять ніколи чужу! (С.Реп’ях).

ІІ варіант. Продовжити спроектований через мультимедійний проектор (або
кодоскоп) текст:

Багато хто витрачає сили на дискусії про те, як утискається і навіть
занепадає в Україні українська мова. Але, як сказав Конфуцій, «замість
того, щоб нарікати на темряву, засвіти свою свічку». У чому ж полягає
конструктивна позиція щодо підвищення авторитету української мови?

СЛОВНИК. Конфуцій (Кунцзи) (бл. 551- 479 рр до н.е.) – китайський
філософ і політичний діяч. Конструктивний – такий, що створює умови для
наступної роботи, може стати основою чогось.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Вправи 2, 3

Див: І.Ющук. Рідна мова: підручник для учнів 8 класу. – К.: «Освіта»,
1998.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020