Цегвінцева А. В.,

вихователь – методист ДНЗ №83 м. Черкаси

Розвиток у дошкільнят креативності як здатності до конструктивної

перетворювальної активності

План

Значення креативності в освітньому процесі

Теоретичні основи та поняття креативності

3. Методи роботи у програмі розвитку

1.Значення креативності в освітньому процесі.

Виявлення та розвиток креативних і творчих здібностей дошкільнят
залишається однією з найбільш значимих завдань сучасної системи освіти.
Втім запорукою успішного розвитку творчого потенціалу дітей має
передувати і становлення нового типу педагога: іноватора, лідера,
творця.

Креативність — новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності
індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових
ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного
фактору». Раніше у літературі використовувся термін «творчі здібності»,
однак пізніше почав витіснятися HYPERLINK
«http://209.85.135.132/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%
D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F» \o «Мовне
запозичення» мовним запозиченням  з англійської мови
(creativity, creative). На думку професора І.Мілославського, терміном
«креативний» позначається творчість, що «не тільки висуває ідеї, але й
доводить їх до конкретного практичного результату. А слово «творчий»
залишається зі своїм вихідним значенням, що не розрізняє діяльність
результативну й, навпаки, безрезультатну.»

Дитинство є основоположним поняттям особистісно-орієнтовної моделі
освіти. Сьогодні вчені визнають дитинство особливою ментальністю, такою
властивістю інтелекту, яка виявляє себе у вільнодумстві, сміливості
запитань до Світу, відкритості до життя (В.Безносов, І.Бех,
В.Зеньковський, О.Кононко, С.Ліхачов, К.Султанов, Р.Чумічева, В.Щербаков
та ін.); це особливий тип свідомості, тип ставлення до світу, до себе
(Р.Чумічева). Дитинство талановите своєю духовністю, чистотою, свіжістю
сприймання світу, усім тим, що втрачається у процесі дорослішання
(М.Берковський). Погляд дитини на світ цілісний та безпосередній. Саме
він започатковує творчість як особистісне надбання, що формується у
ранньому дитинстві, є його ознакою та властивістю і має бути збереженим
і розвиненим освітніми технологіями. Творча особистість (креатор) має
більше шансів бути щасливою і успішною у соціумі.

Сьогодні вже немає сумніву в тому, що під творчою діяльністю дітей у
освітньому процесі треба розуміти не стільки саме предметний результат ?
дитячі створіння, скільки творчий процес, який обумовлений розвитком
умінь та навичок естетичного й художнього сприймання ? співпереживання
краси в усіх формах її існування, а також пробудження на цій основі
здатності до імпровізування, до продуктивного самовираження.

Феномен дитинства як унікальної категорії, що якісно відрізняється від
інших етапів життя, допомагає визначити нову мету та перспективи
образотворчої діяльності – слугувати соціалізації дитини, гармонізації
її стосунків зі Світом, усвідомленні нею позиції “Я-у-Світі”.

Дитинство передусім дошкільне — єдиний період життя, коли творчість може
стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові
дослідження різних часів свідчать про безкрайні креативні можливості
дошкільного дитинства, тому провідна психолого–педагогічна проблема
виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і
спрямування розвитку особистості.

Практика дошкільної освіти щоденно надає чимало яскравих прикладів, які
свідчать про те, що сьогодні ми маємо справу з дійсно “новою” дитиною,
“яку погано розуміємо, щодо якої застосовуємо старі схеми, які не
виправдовують себе”. Це актуалізує пошук нового змісту, засобів, форм
педагогічного спілкування з дитиною; спрямовує осмислення мети і
результату дошкільного виховання, відпрацювання змісту дошкільної
освіти, розробку педагогічних технологій та методик.

2.Теоретичні основи та поняття креативності .

Проблема креативності тривалий час стоїть в центрі уваги зарубіжних і
вітчизняних психологів. В англомовній літературі, як правило, терміном
«creativity» позначають все те, що має безпосередню причетність до
створення чогось нового; власне процес такого створення; продукт цього
процесу; його суб’єкт; обставини, в яких творчий процес відбувається;
чинники, які його обумовлюють тощо, тобто «креативність» трактується як
поняття синонімічне «творчості». У Психологічному словнику креативність
розуміється з точки зору творчої продуктивності, як «…здатність
породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення,
швидко вирішувати проблемні ситуації».

Творча людина бачить побічні результати, які є творенням нового, а
нетворча бачить лише результати щодо досягнення мети, проходячи повз
новизну:

1. Креативність — це здатність адаптивно реагувати на потребу нових
підходів і продуктів. Ця здатність дозволяє також усвідомлювати нове в
бутті, хоча сам процес може мати як свідомий, так і несвідомий характер;
здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем
мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації. 

2. Створення нового творчого продукту багато в чому залежить від
особистості творця і сили його внутрішньої мотивації.

3. Особливостями творчого процесу, продукту та особистості є їхня
оригінальність, валідність, адекватність задачі і придатність —
естетична, екологічна, оптимальність форми, правильність та
оригінальність на даний момент.

4. Креативні продукти можуть бути дуже різноманітні за природою: нове
вирішення проблеми в математиці, створення музики, створення
нестандартного малюнку, свіже рішення соціальних проблем тощо.

Креативність як специфічна діяльність має певну структуру, компоненти
якої тісно переплітаються та взаємодоповнюються. До компонентів
креативності ми відносимо:

„свіжість погляду”, або вміння побачити нове, яку пов’язують із
сензитивністю – чутливістю до субдомінантних (неосновних, побічних)
утворень, чутливістю до проблем, допитливістю;

гнучкість як бачення альтернатив, різних варіантів, різних аспектів
проблеми; як здатність змінювати сприймання об’єкта таким чином, щоб
бачити нові, приховані від спостереження сторони;

оригінальність мислення, яка визначається прагненням до самостійності,
незвичності, дотепності розв’язку поставленої
задачі. Оригінальність – це найбільш загальна характеристика для оцінки
продукту інтелектуальної творчості;

мотиваційні механізми креативності, які ґрунтуються на внутрішніх (на
відміну від зовнішньої стимуляції) мотивах творчої активності, серед
яких: потреба у новизні, потреба в автономії, свобода вибору, контроль
над оточуючим світом і комунікація з ним, мотив самоактуалізації;

емоційну забарвленість творчої діяльності, що супроводжується
натхненням, впевненістю у виконуваній справі, сумнівами. Креативи
вирізняються багатством емоційної сфери, поєднанням в реакціях
різноманітних емоцій, багатством переживань.

3.Методи роботи, які застосовувалися у програмі розвитку
креативності, стосувалися різних сфер прояву креативності. Сюди входили:
методи, що безпосередньо спрямовані на розвиток уяви і фантазії, вміння
проявляти оригінальний підхід і гнучкість поведінки як у вербальній, так
і невербальній сфері; малюнкові методи із застосуванням
арт-терапевтичних прийомів; ігрові методи, як елементи психогімнастичних
вправ, так і драматерапевтичні ефекти (зокрема, програвання ролей);
казкозкотерапевтичні прийоми у поєднанні з іншими креативними методами;
рухові вправи та ігри. У проведенні тренінгу креативності також
використовувалися прийоми, які базуються на складанні казок. Наприклад:
продовження казки розповідали самі діти, що сприяло розвитку уяви і
фантазії, а основне – використовували природні вікові нахили дітей. У
процесі створення казок активізувалося ще одне вміння – перетворення
навколишнього простору, розвиток здатності впливати на події. В групі
проводилися такі експерименти, дітям давали намальованих героїв, а вони
їх доповнювали елементами, змінивши їхній образ.Наприклад: казка
«Колобок», діти домалювали цибулю до головного героя, і лисичка відчувши
цей приторний аромат, його не зїла. Пропонуючи дітям казкові,
фантастичні сюжети для передачі їх в малюнковій формі, враховувалася
рольова пластичність дітей, їхня природна схильність до ігрової
діяльності.

&

¤

&

ігри, спрямовані на переструктурування, зміну функцій предметів,
встановлення зв’язків між віддаленими сферами знань – явищами, ознаками,
предметами, ніяк на перший погляд між собою не пов’язаними. Наприклад:
проводили показове заняття: «Пошук чудового настрою», діти були одягнуті
в чаріні шкарпетки, з оченятами, ротиком, а щоб знайти чудовий настрій,
вони допомагали іншим «чарівним шкарпетка»врятуватися і одна шкарпетка
потрапила в річку, біля річки лежали різні предмети, лист аркушу,
повітряна кулька, відерце, гілочка, та інше. Малюки запропоновували
різні методи, щоб врятувати шкарпетку: посадити її відерце вона випливе
з річки, надути повітряну кульку і вона підніметься в гору і т.д. Тут
також використовувалися ігри на створення малюнків на основі абстрактних
ліній чи фігур, доповнення малюнків один одного, малювання каракуль і
перетворення їх на осмислене зображення. Наприклад: вихователь малював
такі абстрактні фігури, а діти домальовували паркан, олівці, гори, зуби
тварини.

Про сформованість креативності в дошкільному віці свідчать, зокрема,
такі прояви:

чутливість до проблем, готовність їх розв’язувати власними силами;

відкритість для нових ідей, інтерес до невідомого;

схильність до руйнування чи зміни стереотипів, відмови від шаблонів,
відходження від зразків; спроможність виходити за межі заданої іншими
ситуації;

швидкість «віднайдення» аналогій, протиставлень, асоціацій;

загострене сприйняття неточностей, недоліків, відхилень, незвичності,
складності;

уміння підійти до проблеми з різних точок зору;

здатність вносити щось нове, видавати оригінальні ідеї, розв’язувати
нові завдання, досягати незвичних результатів;

пошуково-перетворювальне ставлення до дійсності; висока пізнавальна
активність; допитливість;

уміння швидко переключатися, переходити від одного способу розв’язання
до іншого; переконструйовувати елементи в нових комбінаціях
(комбінаторні властивості);

дотепність, почуття гумору, інтерес до парадоксів;

сміливість і незалежність суджень; здатність до постановки власних
цілей;

об’єктивність суджень, неупередженість оцінок;

самокритичність, здатність посміятися над собою;

використання різних форм доказів;

уміння помічати зв’язки між формально не пов’язаними ознаками;

здатність сприймати об’єкти комплексно, цілісно, виділяти в них головне,
істотне, відкривати потенційне;

розвинена уява, метафоричність (продукування фантастичних ідей);

уміння дивуватися;

здатність прогнозувати, передбачати, формулювати гіпотези, робити
припущення;

орієнтованість на високі стандарти якості, ідеальні еталони.

Основні етапи творчого процесу:

поява у дитини відчуття неясності чогось (поява проблеми);

виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе;

виділення значущих для успішного розв’язання проблеми елементів,
диференціація головного та другорядного;

усвідомлення проблеми;

формулювання гіпотези;

пошук і знаходження рішення.

У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі
(цілком нові, незнайомі або з елементами новизни), так і нетворчі (що
містять готову логічну програму, передбачають шаблонне рішення)
завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру, вихователь тим
самим виховує в старших дошкільнят інтерес до складних задач
(практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх
самостійно, ризикувати без шкоди здоров’ю, не боятися помилитися.

Креативність признається багатовимірним явищем, що включає як
інтелектуальні, так і неінтелектуальні (особистісні, соціальні) фактори.

Діти з високим рівнем інтелекту і креативності.

Вони впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм
притаманні внутрішня свобода і високий самоконтроль. При цьому такі діти
здаються маленькими, але, якщо цього вимагає ситуація, ведуть себе
по-дорослому. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного,
характеризуються великою ініціативністю, але, разом з тим, успішно
пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню
незалежність думок і дій.

Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності.

Їх вирізняє прагнення до успіхів, які виражаються у вигляді відмінної
оцінки. Вони надзвичайно важко сприймають невдачу, замість надії на
успіх у них, швидше, переважає страх перед невдачею. Ці діти не люблять
ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані,
замкнуті і дистанціюються від своїх однолітнків. У них дуже мало
близьких друзів. Вони не люблять бути залишеними самі на себе і
страждають без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів
навчання чи діяльності.

Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності.

Ці діти часто потрапляють в розряд «ізгоїв». Вони важко пристосовуються
до вимог, часто мають захоплення за межами садочка (хобі, гуртки та
ін.), де отримують можливість виявити свої творчі схильності. Вони
найбільш тривожні, страждають від невіри в себе. Вихователі, часто
характеризують їх як неуважних, оскільки вони з небажанням виконують
рутинні завдання і не можуть зосередитися.

Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності.

Такі діти, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються в
«середняках» і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну
самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком
соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні.

Таким чином, результати розглянутого дослідження показують, що під час
роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі
здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід
забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим
рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до
середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна і т. п. А при
поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну
людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою
долею.

Отже, креативність включає себе:

творчі здібності, знання, вміння створювати нове;

особистісні якості, які дозволяють проявляти спонтанність, продуктивно
діяти та почуватися комфортно в нових та невідомих ситуаціях;

життєва позиція людини: бажання сприймати та створювати нове, відмова
від шаблонності, цінність свободи, активності, розвитку.

Кожна педагогічна система розвитку дитячих творчих здібностей , в тому
числі й мовленнєвих, повинна з необхідністю передбачати розвиток у дітей
мислення (особливо образного) і уяви, а також оволодіння дітьми
довільністю (вмінням визначати мету і досягати її), самостійністю і
свободою мовленнєвої поведінки (обирати тему висловлювання, засоби її
розкриття, найкращого, найточнішого оформлення). Результати дослідження
В.В. Давидова також-свідчать про необхідність розвитку творчої уяви,
образного мислення як умови розвитку творчих здібностей дітей.

Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття
безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія
якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.

Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб виражати свої ідеї
словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.

Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте
критикувати перші спроби — якими б невдалими вони не були. Ставтеся до
них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого
любить.

Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом» і часом покладатися в
пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити
справжнє відкриття.

Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині
уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати
негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для
конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани
деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу,
може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.

Цікава статистика

— Креативність досягає піку у віці від 3,5 до 4,5 років, а також зростає
у перші три роки навчання в школі; знижується протягом наступних
року-двох і потім отримує новий поштовх, можливо, у зв’язку з
підвищенням рівня фізичного розвитку.

— Креативність неоднозначно залежить від освіти. Більшість дітей втрачає
свою спонтанну відвагу, коли вони стають «окультуреними».

Проявіть власну креативність. Пропоную Вам переглянути друдли, що
бачите?????

PAGE \* MERGEFORMAT 9

Похожие записи