Розвиток інтелектуальних здібностей дитини засобами гри Нікітченко
Світлана Іванівна, вихователь НВК №1 м. Умані, тел. 0678968180
Високо оцінюючи виховну роль і дитячих ігор, А.С. Макаренко писав:
“Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в
дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така з
багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання
майбутнього діяча відбувається насамперед у грі”.
У розвитку дитини і колективу дітей велика роль відводиться основному
виду дитячої діяльності в дошкільний період – грі.
Потреба у спілкуванні в малюка з’являється рано. Криком, усмішкою,
мімікою, рухами рук і ніг він висловлює свої емоції. Дорослі вихователі
допомагають дитині вивчати навколишній світ, навчатися розуміти його
правила. Дитячі ігри, будучи головним видом діяльності в житті
будь-якого дошкільника, займають дуже важливе місце в цьому навчанні.
Будучи відображенням соціального життя, розвиваючі ігри для дітей
справляють істотний вплив на всебічнее раннє навчання дошкільнят.
Пізнання світу, спілкування, застосування нових навичок все це може
дати захоплююча забава, правильно підібрана дорослими вихователями. Крім
того, спостерігаючи за поведінкою малюка, дорослі можуть дізнатися про
рівень його розвитку, настрій, проблеми. Беручи участь у забавах
малюків, дорослі стають ближче до своїх малят і допомагають їм освоювати
свої власні навички, долати непевність, покращувати комунікацію.
Дитячі ігри допомагають малюкам осягати світ та навчають їх жити в
ньому, освоювати різні моделі поведінки, здобувати нові знання. Батькам
потрібно розуміти, що розвиваючі ігри для дітей – це головна ланка
пристосування малечі до нашого світу. Коли дітлахи грають, вони
репетирують соціальну поведінку перед етапом дорослого життя.
Подивіться, яким дитячим іграм віддають перевагу малюки, і ви зрозумієте
– вони моделюють нас з вами. Дітлахи дуже точно копіюють дорослих,
переводять на свій лад будь-яку діяльність, будь-які наші вчинки. Іноді
їх погляди на життя, які виявляються в процесі розваги, навіть більш
правильні, ніж у дорослих. Граючи, малюки пізнають життя, звикають
проявляти самостійність. У цьому процесі формується відношення до
товаришів, до зовнішніх подій і явищ. Дітлахи мають однакові права на
активну роль, кожен з них може активно пропонувати щось нове, малюки
можуть самі домовитися про правила у відносинах, самостійно вирішити
суперечки. Виникає громадська думка товаришів, формуються перші правила
та традиції, що регулюють взаємовідносини між однолітками і служать
оцінкою, як поведінки товаришів, так і їх власної поведінки.
У ранньому віці у малюка спостерігаються певні пріоритетні ігрові
дії. Він із задоволенням шумить іграшками, що зображують предмети,
тварин або людей. Поступово ігрові можливості дитини розширюються. У
малюків виникають питання, з’являється інтерес до нових предметів, які
сприяють розвитку його моторики, мови, інтелекту. Керуючи правильним
проведенням часу малюка з раннього віку, дорослі вихователі керують його
розвитком. Турбота, ласка і терпляче ставлення вихователя сприяє
формуванню почуттів співпереживання, доброти і чуйності.
Але потрібно по-новому переосмислити зміст навчання, що перестає
класифікуватися як передача дитині знань, умінь і навичок. Навчання
дошкільника розглядається як формування пізнавального інтересу,
озброєння дошкільника вміннями самостійно здобувати знання. Тобто
формування психологічної готовності до оволодіння навчальною діяльністю
повинне базуватися на провідній діяльності цього віку.
Гра як основний вид діяльності дошкільників має особливе значення у
їх загальному розвитку. Вона є важливою діяльністю дитини і займає
більшу частину дошкільного дитинства.
«Пограй зі мною!» — як часто чуємо ми це прохання від дітей. І
скільки радості вони отримують, коли ми, долаючи втому і відсовуючи
домашні справи, погоджуємося хоч на декілька хвилин побути хворим або
пасажиром, учнем або сірим вовком. Скажемо прямо, найчастіше, граючи з
дитям, ми слідкуємо за його бажанням: він сам розповідає нам, що треба
робити. А ми, якщо вже вирішили принести йому задоволення, слухняно
виконуємо всі вимоги. Проте гра — це не лише задоволення і радість для
розвитку дитини, що само по собі дуже важливе. З її допомогою можна
розвивати увагу, пам’ять, мислення, уяву маляти, тобто ті якості, які
необхідні для подальшого життя. Граючи, дитя може набувати нових знань,
умінь, навиків, розвивати здібності, часом не здогадуючись про це.
Батьки деколи самі пропонують дітям пограти в школу, щоб закріпити
навики читання; у магазин, щоб перевірити уміння лічити, і так далі.
Тому можна застосувати дидактичні ігри, що направлені на розумовий
розвиток дошкільника. Їх можна розділити на відносно самостійні групи.
Це ігри, розвиваючі сприйняття, увагу, пам’ять, мислення і творчі
здібності.
Перша група ігор направлена на розвиток сприйняття, формують у дитини
уміння аналізувати предмети по таких ознаках, як колір, форма і
величина. До кінця дошкільного віку діти можуть вільно орієнтуватися в 7
кольорах спектру, розрізняти їх відтінки по насиченості і колірному
тону. Вони повинні знати основні геометричні форми (круг, овал, квадрат,
прямокутник і трикутник), уміти підбирати за зразком або по назві
предмети певної форми. Знання такої ознаки предмету, як величина,
виражається в тому, що дитя може розташувати 8—10 паличок, кружків або
інших однакових предметів різної величини в порядку її зменшення або
зростання, назвати основні градації величини предметів 3 вимірам
(довжина, ширина, висота).
Наприклад:
Гра «Побудуй будинок»
Мета: розвивати вміння підбирати предмети різної форми та величини і
розташовувати в відповідному порядку.
Матеріал: вирізані із картону стіни, вікна, двері, дахи різних розмірів.
Хід гри: всі деталі розкладені хаотично, потрібно побудувати будинок
підбираючи відповідні деталі.
????????
????????
–
Hаняття до іншого. Про розподіл уваги ми говоримо тоді, коли людині
доводиться діяти відразу з двома або декількома предметами. Старший
дошкільник в змозі розподіляти увага між 6—7 предметами. У дошкільному
віці відбувається поступовий перехід від не довільної уваги до
довільної. Мимовільна увага характерна тим, що воно викликається новими,
привабливими і цікавими в даний момент для дитини предметами. Довільна
увага передбачає уміння зосереджуватися на завданні, навіть якщо воно не
дуже цікаве.
Наступна група ігор направлена на розвиток пам’яті, яка так само, як
і увага, поступово стає довільною. Дитина старшого дошкільного віку вже
може ставити собі мету — запам’ятати що-небудь і з великим або меншим
успіхом підбирання засобу для виконання цієї мети, тобто засоби,
полегшуючий процес запам’ятовування. Всі ми знаємо, що кольори спектру
легше запам’ятовуються по перших буквах фрази «Кожен мисливець бажає
знати, де сидить фазан». Таким маленьким секретам можна навчити і
дошкільників. І допоможуть вам в цьому гри на розвиток пам’яті.
Наприклад:
Гра «Повторюй один за одним»
Мета: розвивати пам’ять, уміння слухати товариша.
Гра словесна
Хід гри: перший гравець називає слово, другий повторює назване і
добавляє своє слово. Слідуючий називає по-порядку названі слова і
добавляє своє, той хто помилився – вибуває з гри.
Розвиток мислення дитини відбувається за умови оволодіння ним трьома
основними формами мислення: наглядно-діючим, наочно-образним і логічним.
Наочно-дієве мислення – це мислення у дії. Воно розвивається у молодших
дошкільників в процесі дій з різними предметами, іграшками. Основна
форма мислення дошкільника — наглядно-образне мислення — тобто така
організація образів, яка дозволяє виділяти найістотніше в предметах, а
також бачити співвідношення їх один з одним і співвідношення їх частин.
Дитина повинна навчитися користуватися різними планами, схемами. До
кінця дошкільного віку у дітей починають складатися елементи логічного
мислення, тобто формуються уміння розмірковувати, робити висновку
відповідно до законів логіки.
Наприклад:
Гра «Секрети»
Мета: розвивати вміння читати схеми й плани.
Матеріал: аркуш паперу, олівці.
Хід гри: разом з дітьми потрібно накреслити план невеликої ділянки. Це
може бути кімната, майданчик. Непомітно для дітей заховати іграшку на
відмітити на плані, запропонувати знайти її. Завдання можна ускладнити
якщо заховати секрет в кількох місцях.
Гра «Що плаває, що тоне»
Мета: розвивати спостережливість, логічне мислення, вміння
розмірковувати, робити висновки.
Матеріал: предмети дерев’яні та металеві.
Хід гри: запропонувати дітям відгадати, що з поданих предметів потоне, а
що попливе, а потім перевірити свої припущення на досліді. Запропонувати
плаваючі та ті, що тонуть предмети розкласти окремо. В кінці гри діти
визначають, що дерев’яні предмети плавають, а металеві тонуть.
Під розвитком творчих здібностей дитини мають на увазі розвиток уяви
і гнучкого, нестандартного мислення. Творчість багато в чому
визначається умінням виражати свої почуття, уявлення про світ різними
способами. А для цього треба навчитися бачити в кожному предметі різні
його сторони, уміти, відштовхуючись від окремої ознаки предмету,
будувати образ; не лише вільно фантазувати, але і направляти свою
фантазію, творчі можливості на вирішення різних завдань.
Наприклад:
Гра «Відгадай що це»
Мета: розвивати уяву, творче мислення
Матеріал: аркуш паперу, олівці для кожного гравця.
Хід гри: перший гравець розпочинає який-небудь малюнок (можна провести
одно лінію). Слідуючий гравець говорить що це і домальовує ще одну
лінію. Так продовжується до тих пір, поки хто-небудь з гравців уже не
зможе змінити малюнок. Виграє той, хто останній вніс зміни.
І нарешті ігри, що допомагають підготувати дітей до школи. Це ігри, які
розвивають у маляти елементарні математичні уявлення, знайомлять його із
звуковим аналізом слова, готують руку до опанування письма.
Організовуючи ігри з дітьми, уважно придивіться до них, оцініть їх
індивідуальні особливості. Якщо вони швидко і легко справляються із
завданнями, можна пропонувати їм складніші і, навпаки, в разі труднощів,
краще довше затриматися на простих. У жодному випадку не можна форсувати
виконання завдань, докоряти маляті в тому, що він що-небудь не уміє,
навіть якщо це з легкістю роблять його однолітки. Важливо не лише
навчити дитину чому-небудь, але і вселити в нього упевненість в собі,
сформувати уміння відстоювати свою ідею, своє рішення. Особливо це
стосується виконання творчих завдань, які зазвичай мають декілька рішень
і які не передбачають жорсткої оцінки: «вірно — невірно». Потрібно
навчити дитину приймати критику без образ і висувати нові ідеї. І
знову-таки тут важливі індивідуальні межі дитини. Якщо він сміливий і
упевнений в собі, можна починати учити його критично оцінювати свої
відповіді. Якщо вона смілива і упевнена в собі, можна починати учити
його критично оцінювати свої відповіді. Якщо соромлива нерішуча, краще
спочатку підбадьорити її і підтримати будь-яку ініціативу. Якщо маля
прагне швидко міняти завдання, обмежуючись першою відповіддю, що
попалася, то добре б зацікавити його завданням, навчити находити в нім
нові деталі, насичуючи знайоме новим вмістом. І навпаки, якщо, виконуючи
ігрове завдання, дитина «загрузає» в безмежних деталях, що заважає йому
рухатися вперед, краще допоможіть йому вибрати один варіант, залишивши
все зайве осторонь, потренуйте в умінні переходити від однієї ідеї до
іншої, що особливо важливе при виконанні творчих завдань. Кожна гра — це
спілкування дитини з дорослим, з іншими дітьми; це школа співпраці, в
якій він вчиться і радіти успіху однолітка, і стійко переносити свої
невдачі. Доброзичливість, підтримка, радісна обстановка вигадки і
фантазії — лише в цьому випадку ігри будуть корисні для розвитку дитини.
Дитячі ігри – це основний вид діяльності малюків-дошкільнят, а
найважливіше місце в цій діяльності займає функція пізнання і навчання.
Що ж дають дитячі розвиваючі ігри для дітей? Основу підготовки до школи
– вони допомагають малюкові навчитися ефективно сприймати і засвоювати
нові знання. Не менш важливим є те, що колективні розвиваючі ігри для
дітей дають можливість малюку правильно адаптуватися в колі однолітків,
а згодом – однокласників і шкільних товаришів. Саме у цьому закладено
базис збагачення ерудицією майбутнього школяра, а пізніше студента.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
