Тема. Рослини-символи

Мета. Поглибити знання учнів про про рослини-символи, український
віночок, про значення кожної стрічки у вінку, про послідовність
вплітання квітів та стрічок.

Розвивати мовлення, мислення учнів, удосконалювати навички виразного
читання віршів, навички правильного читання прозового тексту.

Виховувати любов і повагу до нашої землі, рідного краю, до традицій
нашого народу.

Матеріал до уроку. Зразки різних вінків, стрічки, предметні малюнки,
квіти, вірші, пісні, загадки, ребус, дидактична гра, роздатковий
матеріал.

Хід і план уроку

Читання твору «Віночок” з посібника «Журавлик” с.108

Розгляд ілюстрації в підручнику

Питання до змісту прочитаного

— Про що ця стаття? (про віночок)

— Що значить сплести віночок? (оволодіти цілою наукою знань)

Інтелектуальна гра

(Записати потрібні букви о або и)

Він…ч…к в…т… – ж…ття люб…т… .

Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Віночок вити – життя любити”. І ми
дізнаємось, яка це наука – сплести правильно віночок. А також зрозуміємо
значення кожної квітки і стрічки у віночку.

Евристична бесіда

Дуже багато народних звичаїв, обрядів, ритуалів, повір’їв, пов’язаних
саме з вінком. Він – невід’ємна частина українського національного
костюма. Це не тільки прикраса, це – оберіг, таємничий «знахар душі”. У
ньому, вірили люди, є сила, котра болі знімає, здоров’я додає.

— Коли дівчата одягали віночок?

— З яких квітів його плетуть?

— Які стрічки пов’язують? Чому?

— Яке значення мають певні квіти у віночку?

Робота з наочністю:

а) дівчата у різноманітних вінках;

б) квіти, з яких можна плести вінки;

в) показ готових сплетених вінків.

Розповідь учителя

Історія українського вінка сягає в далеку давнину. Упродовж року,
особливо на свята, дівчата прикрашали волосся квітами та стрічками.
Причому живими квітами влітку, а взимку зеленим листям барвінку та
калиною. За давніми звичаями в Україні, закінчуючи жнива, жінки-селянки,
дов’язуючи останнього снопа, плели два вінки з жита і пшениці,
прикрашаючи ними голівки молоденьких дівчаток, і гуртом з піснями йшли
до господаря ниви на частування. На свято Івана Купала плели вінки з
польових квітів, опускали їх на воду, щоб дізнатися, з якого боку слід
чекати судженого.

Колись віночок плели так. Кожен віночок мав 12 квіток. Про те, які це
квіти, їх значення та місце у віночку ми зараз дізнаємось.

(Розповідь чергується з практичною роботою учнів [заплітанням вінка],
віршами, піснями, загадками та легендами).

1. Деревій – посідає у вінку найпочесніше місце. Його вплітали до
віночка першим. Ці біленькі дрібненькі квіточки здалеку нагадують велику
квітку, яку називають деревцем. Коли квітки зацвітають, вітер розносить
насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця квітка, вона завжди
цвіте. Тому люди вплели її до вінка, як символ нескореності.

2. Ромашка – наймолодша у вінку. Вона дає людям здоров’я, доброту і
ніжність.

Учень. Дрімає всесвіт на травиці,

Підперши зіркою щоку,

Стоїть по пояс в Україні,

Ромашка в білому вінку.

Учень. Радіє ромашка,

Мов квіточка пташка,

Розметнула крила,

Радосинь зустріла.

Калина

Учень 1. Загадка. У лісі на горісі червона плахта горить.

Учень 2. Загадка. Сидить дід над водою з червоною бородою. А хто йде, не
мине, за борідку ущипне.

Так, це калина. Цвіт її вплітаємо у віночок поряд з ромашкою. Це символ
краси та дівочої вроди, символ України. Це ще й ліки від простуди та
інших хвороб.

Учень 1 (вірш)

У калиновім гаєчку,

Соловейко звив гніздечко,

Усміхається калина,

Ллється пісня солов’їна.

Учень 1 (вірш)

— Беріте калину, червоні корали,

Ці кетяги сонце і небо ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм,

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Пісня «Ой є в лісі калина” (співають учні)

Барвінок – це дивна квітка. Вона зберігає свій дивний колір навіть під
снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом життя.
Барвінком прикрашали святковий стіл, з нього плели весільні букетики.
Взимку відвар барвінку пили від простуди. Барвінок – символ хлопця. Це
завжди вродливий, ставний парубок. Барвінок — рослина добра, захисник.

У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді,
коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги у
село і винищили там усіх людей. Лише один парубок і дівчина сховалися у
лісі. Але і їх знайшли бусурмани. Парубка люті зайди зарізали, а дівчину
задушили. От із парубочої крові і виріс барвінок у лісі. Тому і належить
у квітнику за барвінком доглядати, насамперед, дівчині.

Відомий барвінок як і приворотне зілля. Казали, що ця рослина оберігає
від нечистої сили і чаклування. Барвінок вішають над дверима й вікнами,
щоб злі духи не проникали в дім.

Учениця. Цвіти, барвіночку,

Стелися листочком.

Прийди, козаченьку,

Не сам, з товариством.

Прийди у неділю,

Прийди в понеділок,

Як зацвіте м’ята,

Хрещатий барвінок.

Учениця. Барвінку хрещатий,

Буяй біля хати,

Буду тебе поливати,

Цвіт блакиті шанувати.

Любисток і васильок – за народним повір’ям, колись вони були птахами,
які вчили людей любити один одного, бути щирими у розмовах. Коли ж
померли, то проросли двома пахучими рослинами – любистком і васильком.
Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікарські властивості. Їх
використовують, миючи волосся, купаючи діточок, ними освіжають домівки.
Тому у віночку це символ людської відданості, вміння бути корисним.

Учень. Край вікна любисток

Пророста весною,

Тягнеться до сонця голубе стебло

Заросла стежина

Рутою травою,

Де моє дитинство вперше зацвіло.

Чорнобривець – у давнину майстри-шевці шили красиві жіночі чобітки з
яскраво-червоними халявками і чорними голівками. І називали їх
чорнобривцями. У віночку це – символ вроди.

Пісня: «Чорнобривців насіяла мати”.

Чорнобривчиками ще називають красивих чорнявеньких хлопчиків. Люди
говорять про такого: «Гарний, як чорнобривчик”, а мама зве сина:
«Чорнобривчику мій”.

Безсмертник – дарує нам здоров’я. Через те і славлять цю квітку у
піснях. У віночку це символ довголіття.

Цвіт вишні або яблуні – символ материнської любові.

Учень. Поблискують черешеньки

В листі зелененькім,

Черешеньки ваблять очі

Діточкам маленьким.

Дівчаточко і хлоп’яточко

Під деревцем скачуть,

Простягають рученята

Та мало не плачуть.

Раді б вишню з’їсти,

Та високо лізти,

Ой, раді б зірвати,

Та годі дістати!

«Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!” –

«Ой того ми так високо

P

Виросли на гіллі, —

Якби зросли низесенько,

Чи то ж би доспіли?”

Пісня: «Мамина вишня» або «Цвіте черешня в мами на городі».

Танок

1) Коло хати вишні зацвіли,

Кругом хати танок повели,

Світись, наша хатонько,

Ясен цвіт,

Цвіти, наша рідная,

Поки й світ.

2) Стали вишні хату наряджать,

стала хата вінець надівать.

Світись, наша хатоньоко,

Ясен цвіт,

Цвіти, наша рідная,

Поки й світ.

Ружа, мальва, півонія – в народі кажуть, що колись Ружа була дуже
вродливою дівчиною як і її сестри – Мальва та Півонія, лікували людей
від сердечних хвороб. І якось прийшов до них вітер-зимовій. Постукав у
двері і питає:

— Чи тут живуть дівчата-красуні, що людей лікують, здоров’я дають?

— Тут, — відповіла Ружа.

— То впустіть до хати.

— А хто ти будеш?

— Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.

— А чи не завдасиш нам шкоди?

— Ні.

Відчинила Мальва, і влетів до хати вітер-зимовій.

— На що скаржишся, — запитала Півонія?

— На безсилля з Морозом боролися.

— А чи добре щось ти зробив людям?

— Ні.

— То чому ж тобі співчувати?

— Тому, що я хворий.

— Але ж ми тільки добрим людям допомагаємо, відповіли дівчата.

Тоді дмухнув Зимовій на сестер і перетворив їх на квіти. А людина
навесні висадила їх у квітник: мальву – біля вікна, півонію – до води,
ружу – до сонця. Відтоді це символи віри, надії, і любові. А ще ці квіти
запобігають серцевим хворобам.

Учень1.

Палахтіє Мар’їн корінь

В п’янких пуп’янках півоній

Ой, пестливі пахощі,

Полохливі пахощі.

Учень 2.

Ружі тендітна краса

В пелюстках тремтливих роса

Люблю я цю ружу живу,

Ніколи її не зірву.

Учень3.

Від мого віконця

До самого сонця

Стеле мальва стежку,

Квіткову мережку

Волошка – про неї існує багато легенд. Одна з них така. Покохали колись
селянський син Василь та русалка одне одного. І все було добре в них.
Але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв її залишитися на землі, а
русалка кликала коханого на скромну квітку, що кольором нагадує голубе
плесо води. Волошка – символ кохання.

Учень.

Витають у пшениці

Синьо-жарі птиці

Сяють злотом колоски,

Синім цвітом волошки.

Незабудка – символ хорошої пам’яті.

Учень.

Незабудка здавна знана,

Квітом люби мене звана.

Діти ж цвіт у завиточку

Ще назвали риб’є очко.

Мак – він дає дитині сон. А ще кажуть: мак – символ крові невинно вбитої
людини. Тим – то мак вплітають у вінки тим, у кого хтось із рідних
загинув чи помер.

Ця квітка – символ печалі.

(Показую малюнок солдата у полі маків)

Учень (вірш).

Ну й мак же красивий зацвів серед поля!

Такий, що повз нього не пройдеш ніколи.

Мурашки спинялись, і коники клякли

Од тої краси незвичайного маку.

І навіть завжди заклопотані бджоли

Літали повільно над маком по колу.

А макові – що? Ну вродився такий.

Красою пишатись йому не з руки.

Тай він не пишався, а всім усміхався

І з кожним привітно і чемно вітався.

І кожний лиш кращого макові зичив,

І всім веселіше ставало утричі!

І все, що стрибало й повзло-заспівало.

Бо знали чудово,

Що добрій красі,

Не заздрять,

А тільки радіють усі.

Починали уквітчувати голівку віночком дівчатка з трьох років. Перший
вінок для дівчинки плела мама. Купала його в росах сім днів, сушила, а
тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки,
барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці
допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір
розвивали, ромашка серце заспокоювала.

У чотири роки плівся інший віночок. Кінчики квіточок неодмінно
розчісувались. Вплітали безсмертник, листочки яблуні.

У віночок шестирічної дівчинки вплітався мак – він оберігав спокійний
сон та ясну думку.

Для семирічної дівчинки плели віночок із семи квітів. Уперше вплітали до
нього цвіт яблуні. Батько торкався голівки донечки з віночком і
промовляв: «Мати-яблуне, дядино моя, дай донечці моїй здоров’я і долю
красну.» В центрі віночка було гроно калини, символ дівочої краси.

Крім квітів, у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу.
Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювались вони довжиною
дівочої коси, щоб сховати її.

Світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці.

Жовта стрічка – символ Сонця.

Світло-зелена – символ краси і молодості.

Блакитна чи синя – символ неба і води.

Жовтогаряча стрічка – символ хліба.

Фіолетова – символ душевності.

Рожева – символ достатку.

Біла – символ пам’яті про померлих. На лівому боці її вишивали сонце, на
правому місяць.

Називали віночок дуже гарно «Пісня Землі”

Учень (вірш).

У цвіті вишневім,

У колосі жита,

У кетягу калини,

У винограднім гроні,

У дереві кожнім

І в кожнім зелі – голос Землі!

Віночки – обов’язковий атрибут майже всіх свят: Івана Купала, весілля,
вечорниць, обжинків, зустрічі весни і т.п.

В зв’язку з цим складено багато віршів, пісень, хороводів, танців. Якщо
діти беруться за руки і стають у коло, то кажуть, що вони стають
віночками. Віночок – це коло найдружніших, найспівучіших дітей.

Учні (вірші)

Вийди, вийди, Іванку,

Заспівай нам веснянку,

Зимували — не співали,

Весни дожидали.

Весно, весно, наша весно,

Та що ж ти нам принесла?

Старим бабам – по кілочку,

А дівчаткам – по віночку.

Звила ж я віночок вчора

Звечора, звечора

З зеленого барвіночку

Та й повісила на кілочку.

Учні (пісня)

А в кривого танця

Та й не виведу кінця.

Треба його та й виводити

Кінця – ладу ізнаходити

Треба ж його вести

Та віночок плести

Веду, веду та й не виведу,

Плету, плету та не виплету

Ой вінку, мій вінку

Хрещатий барвінку.

Ой я тебе плела вчора

Та ще вчора ізвечора.

Повісила тебе

На золотім кілочку,

На золотім кілочку

На шовковім шнурочку.

Дівчинка: (вірш) Танець (з віночком)

Ой, хрещатий барвіночок.

Рясно так цвіте!

Не журися, люба мамо,

Бо – дочка росте!

Ти стелися, барвіночку,

У нас у садку:

На купального Івана

Буду я в вінку…

Я з дівчатками надвечір

Вийду до води,

Мій вінок на сині хвилі

Я пущу пливти.

Пливи, пливи, мій віночку,

Барвінковий цвіт,

У далекий невідомий,

У казковий світ.

Пливи, пливи, мій віночку,

Рівно по воді:

Все, що я не загадаю,

Збудеться тоді.

Гра «Впізнай рослину»

Учні працюють з роздатковим матеріалом. В одну кишеньку вкладають назви
квітів, які вплітають до віночка, а в іншу кишеньку – назви дерев.

Робота з підручником (с. 108)

— Яка зайва квітка у віночку? Чому?

Підсумок уроку

— Скільки квіток має бути у вінку? Які?

— Як називається віночок?

Похожие записи