Роль гуртків образотворчої діяльності в колекційному навчанні дітей з
особливими потребами
Хочеться відмітити важливу роль гуртків образотворчого мистецтва у
колекційному вихованні дітей з особливими потребами. Так, наприклад, у
вихованні дітей з церебральним паралічем провідну роль займають заняття
в гуртках образотворчого мистецтва.
У зв’язку із цим образотворча діяльність виступає, як діяльність у
процесі формування, за допомогою якої активізуються рухові навички,
сприйняття, мова, гра й ряд інших немаловажних аспектів психіки
дитини-дошкільника. Діти із церебральними паралічами, так само, як й їх
нормально, що розвиваються ровесники, виявляють цікавість до
образотворчої діяльності й при правильній організації занять вона стає
улюбленим видом діяльності.
Образотворча діяльність відкриває перед дітьми з обмеженими можливостями
пересування дуже багато цікавого, гарного, цікавого. Ця діяльність
найбільш доступна для них. Різні види зображальності показують
різноманіття засобів для реалізації задуманого зображення. Дитина
одержує можливість виразити в малюнку щось важливе для нього. У процесі
занять формуються особистісні якості дитини – посидючість,
цілеспрямованість особистості, бажання якнайкраще виконати свою
роботу.
Так, образотворча діяльність відіграє важливу роль у розвитку дітей,
особливо в дошкільному віці, тому що сприяє естетичному, моральному
вихованню, розширенню кругозору дитини, створює базу для оволодіння
шкільними навичками. Образотворча діяльність дозволяє вирішити багато
завдань коррекційного виховання, але множинні порушення заважають
формуванню необхідних навичок самообслуговування, розвитку практичної
діяльності й підготовки руки дитини до листа.
У ході дослідження особливостей образотворчої діяльності
дитяти-дошкільників із ДЦП була запропонована система завдань для
обстеження навичок, що дозволяють вільно виражати на аркуші паперу
задумане зображення. Пропонують розрізняти 3 групи таких навичок. 1
група – навички володіння інструментом; 2 група – навички, пов’язані з
виробленням якості рухів, від який залежить якість ліній і розфарбування
малюнка. 3 група – навички, що забезпечують передачу просторових
властивостей предметів (форми, будови, величини, пропорцій).
Зважаючи на те, що формування графічних навичок у нашому випадку є
насамперед однієї з передумов подальшого навчання правопису, саме ці
навички являють собою головний елемент образотворчої діяльності дітей із
ДЦП.
У зв’язку з наявними у хворих дітей порушеннями схеми тіла, зображення
фігури людини в них викликало труднощі – недомальованими виявлялися
деякі частини тіла, іноді найбільш уражені кінцівки, частини особи
були неправильно співвіднесені між собою.
У своїх малюнках хворі звичайно використали тільки чотири основних
кольори (червоний, синій, жовтий, зелений), не виділяючи характерних
для даних предметів відтінків. У силу специфічності зображень діти
обстеженої групи не могли виразити у своїх малюнках всі елементи
задуманого ними сюжету.
Проведене обстеження показало нам, що труднощі формування
образотворчої діяльності в дітей-дошкільнят із ДЦП обумовлені порушенням
моторики, зорово-моторної орієнтації й порушенням сенсорної сфери.
Найбільш важливою, з погляду навчання малюванню й письму, є, природно,
кисть руки, а точніше – пальці, що здійснюють дрібну моторику. Поряд з
перерахованими вище заходами, спрямованими на розвиток моторики дитини,
можна запропонувати вправи на формування спрямованості пози пальців,
точніше – довільного відведення й приведення пальців. Пози пальців можна
зафіксувати у вигляді “слідів” обведеної олівцем на аркуші паперу кисті
руки з різними варіантами відведення пальців.
Як приклад приведемо конспект заняття.
Тема: графічні вправи “Хлопці, допоможіть звірятам!”.
Мета: закріплення рухових навичок припинення рухів у потрібній точці.
Устаткування: набір кольорових олівців; контурний малюнок, виконаний на
аркуші великого формату (2 альбомних аркуші паперу, склеєних по короткій
стороні). На малюнку зображені 3 (або більше) будиночки, у яких живуть
кошеня, лисеня й зайча. Хазяї будиночків перебувають кожний у своєму
будиночку або поруч із ним. Звірята виділені кольором.
Хід заняття. “Діти! Подивитеся на цю картинку. Ви звернули увагу, які
смутні звірята? Дивиться, як невесело дивиться з віконця зайча, лисеня,
а от кошеня коштує в забору й начебто когось чекає? Щось трапилося в
наших звірят?
Мені здається, я знаю – що!
Звірята будували свої будиночки, і кожний намагався, щоб його будиночок
був найкрасивішим , а будиночки вийшли непривабливими. Схожі один на
одного й безбарвні. Як ви думаєте, можна звірятам як-небудь допомогти?
Звичайно, можна! Будиночки потрібно розфарбувати, тоді вони будуть
ошатні, гарні й всі різні. .Хто допоможе зайчаті? Вітя й Таня.
Хто допоможе кошеняті? Дмитрик і Лена.
Хто допоможе лисеняті? Женя й Петя.
Молодці! Однак потрібно дуже постаратися, щоб звірята залишилися
задоволені вашою роботою. Якого кольору буде будиночок у лисеняти, у
кошеняти, у зайчати? Вибирайте олівці.
А тепер саме важке, тому що красиво вийде тільки в тому випадку, якщо ви
акуратно зафарбуєте будиночок. Штрихи потрібно довести до лінії, і не
можна переводити за неї. Л для цього візьміть олівець правильно”.
(Вихователь показує, як тримати олівець, де при цьому перебувають 1-й,
2-й й 3-й пальці; допомагає змінити позу пальців дітям, у яких
3-крапкове захоплення сформоване неправильно. Протягом всієї роботи
вихователь уважно стежить за цим).
“А тепер приступайте до роботи й не підведіть звірят, вони так
сподіваються, що їхні будиночки будуть найкрасивішими . Вітя, Женя й
Лена допомогли звірятам розфарбувати будиночки, а Петя, Таня й Дмитрик
побудують біля будиночків забори Ця робота також вимагає великої
акуратності й точності, “планочки” забору повинні бути прямими, рівними,
однаковими, подивитеся, звірята вже почали самі робити забори, а ви
продовжите”.
Після закінчення роботи варто проаналізувати, хто заштрихував точніше,
акуратніше – чий будиночок краще? У кого заборчик рівніше?
” А тепер подивимося, як змінилася картинка? Будиночки коштують
різнобарвні, акуратні, гарні, і все -різні, і заборчики їх оточують, а
наші звірята говорять “спасибі” хлопцям”.
Кожен вид образотворчої діяльності має свої специфічні особливості й
висуває свої вимоги до рухового, сенсорного й інтелектуального розвитку
дитини дошкільного віку. У систему завдань для формування графічних
навичок у дітей, що страждають різними формами ДЦП, включені всі види
образотворчої діяльності, у тому числі й ліплення.
На заняттях образотворчою діяльністю із хворими дітьми ми вирішували
наступні основні завдання:
– Розвивати дрібну моторику рук і зорово-рухову координацію для
підготовки до оволодіння навичками листа.
– Формувати правильне сприйняття форми, величини, кольори й уміння
передавати їх у зображенні.
– Формувати правильне сприйняття простору, коригувати порушення
зорово-просторового сприйняття.
– Формувати цілісне сприйняття предмета й домагатися його відбиття
засобами образотворчої діяльності (малюванням, ліпленням, аплікацією).
– Розвивати навички конструювання.
– Виховувати позитивне емоційне відношення до образотворчої діяльності і
її результатів.
– Розвивати допитливість, уяву.
– Розширювати запас знань і уявлень.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
