Роль батьків у діяльності ради закладів освіти
Нова освітня парадигма, що запроваджується в європейському просторі, ось
уже друге десятиліття робить наголоси на демократизації відносин
“учитель-учень”, активно залучає до школи батьківську громаду
Найпоширенішою формою шкільного самоврядування виступає рада гімназії,
яка об’єднує директора, учителів, батьків. До складу ради входять також
лідери учнівського самоврядування. На рівні гімназії відтворюються
елементи громадського суспільства, притаманні сучасній європейській
державності, – упевнена Мирослава Рудницька, голова ради гімназії № 70
Київської районної в м. Донецьку ради.
В Україні, яка на найвищому рівні продекларувала за час незалежності
входження в європейську спільноту, процес демократизації школи,
формування громадсько-державного управління освітою теж має певний
розвиток. Важлива роль батьків у матеріально-технічному забезпеченні
школи, фінансовій підтримці освітнього процесу породжує нові аспекти
шкільного співробітництва. Директор радиться з представниками ради
гімназії із проблемних питань шкільного життя, перш за все відносно
формування та розподілу шкільного бюджету. З іншого боку, підростає нова
генерація учнівських лідерів, які бажають бути вислуханими, мати право
на власну думку, впливати на прийняття рішень.
Рада гімназії Донецької гімназії № 70 вирішила працювати по-новому.
Адміністрація апріорі погодилася з тим, що батьки гімназистів
ініціативні та самостійні, здатні вирішувати непрості шкільні проблеми.
За майже п’ять років батьківські зусилля у громадському управлінні
навчально-виховним процесом у гімназії стали досвідом, про який хочеться
розповідати іншим, аби в усіх школах між батьками, учнями й
адміністрацією були такі ділові, творчі та демократичні стосунки.
Рада гімназії була створена «трикутником»: співробітництво педагогів,
учнів і батьків як рівноправних партнерів у навчально-виховному процесі.
Структура ради гімназії. Рада гімназії складається із п’яти комісій:
I. Комісія із забезпечення загальної середньої освіти.
II. Соціально-побутова комісія.
III. Комісія з організації та контролю гарячого харчування.
IV. Комісія з питань трудового законодавства та здорового способу життя.
V. Інформаційна комісія.
Очолює раду гімназії голова, який обирається на конференції ради кожних
два роки. На цьому засіданні рада гімназії затверджує основні напрями
роботи.
Основні форми співробітництва, які практикуються в гімназії:
I. Батьківські збори класів, які, як правило, проводяться в діалогічній
формі, а за підсумками зборів формується протокол пропозицій і
зауважень, який підписують класний керівник і представник ради гімназії
у класі.
II. Засідання ради гімназії за участю дирекції або спільне засідання
адміністрації та батьківського комітету. Вибір однієї з цих форм
належить до питань тактики взаємодії та вибору міри відповідальності за
прийняті рішення.
III. Прийом батьків директором, робочі зустрічі директора з головою ради
гімназії.
IV. Участь батьків у засіданнях педагогічних рад, в інших педагогічних,
методичних або виховних заходах.
V. Проведення дня відкритих уроків і виховних годин для батьків.
VI. Діагностування батьків.
VII. Участь батьків в організації літньої та суспільно-корисної праці.
VIII. Щорічне проведення батьківських конференцій з питань освіти та
виховання дітей, семінари-практикуми для батьків.
IX. Проведення педагогічних читань із проблем виховання.
X. Участь батьків в організації та проведенні традиційних свят гімназії.
Зважаючи на загальні тенденції реформування освіти, ми вважаємо однією
із суттєвих складових проведення цих реформ у кожній школі формування
соціального партнерства основних учасників освіти: учителів, учнів та
їхніх батьків. Без підтримки діяльності школи з боку батьківської
громадськості практично не можна обійтися, тому посади голови ради
гімназії, членів ради стають одними з ключових в управлінні сучасною
школою. Великий потенціал є й в активістах учнівського самоврядування.
Шкільні лідери з позитивним іміджем, почуттям відповідальності й
елементами самоменеджменту повинні проходити відбір, виховуватись і
перевірятись на практиці.
Батьківська й учнівська громада ще не має належного управлінського
досвіду. Таке партнерство може успішно реалізовуватися під ненав’язливим
керівництвом директора (у межах ради гімназії, діяльність якої організує
та спрямовує директор). Таке партнерство повинно бути забезпечене
мінімально необхідною локальною нормативною базою, яка засновується на
загальнодержавних підходах до впровадження державно-громадського стилю
управління освітою в Україні.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
