Робота наставника з молодими вчителями
Одним із провідних завдань науково-методичної діяльності школи стає
забезпечення необхідних умов для творчої діяльності молодих педагогів,
надання їм допомоги у проходженні ступенів становлення й розвитку
системи роботи
Для того щоб учитель зміг утілити свої професійні задуми, необхідні
спеціальні знання. Очевидно, що певне коло знань молодий учитель
отримує, ще навчаючись у вищому навчальному закладі. А доповнювати й
поглиблювати одержані знання він має в безпосередній роботі у школі. Тож
шлях до самовдосконалення лежить через ознайомлення з провідними
педагогічними ідеями, одержання інформації через наукові видання.
Натомість молодий педагог не завжди готовий прийняти та практично
реалізувати всі нововведення в сучасній школі.
Успішна педагогічна діяльність молодого фахівця залежить не лише від
його професійної підготовки та особистих якостей, а й від того, в який
колектив він потрапить, які умови будуть йому створені, яку методичну
допомогу йому надаватимуть для того, щоб він міг розвивати
ініціативність, творче начало.
«Справжнім учителем-вихователем можна стати після кількох років роботи в
хорошому творчому педагогічному колективі», – писав А. С. Макаренко.
Знаю, що найголовнішим чинником становлення молодого педагога є період
адаптації. Працюючи вже не з одним молодим спеціалістом, можу
підтвердити, що процес їх адаптації до навчальної діяльності значною
мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молоді спеціалісти
отримують від адміністрації школи, від досвідченого вчителя-наставника,
від ставлення до нього колег по роботі.
Здебільшого випускники педагогічних ВНЗ мають непогану фахову
підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної
підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкільної
документації, у роботі з батьками. Молоді вчителі – це майбутнє школи,
держави. То ж, на мою мою думку, дуже важливо, щоби творчий досвід,
сміливість у пошуках нових технологій молодий фахіфець здобув саме в
перші роки своєї педагогічної діяльності. А ми, наставники, повинні не
дати згаснути вогню бажання, не допустити сумнівів у правильності
вибраної професії. Байдужість адміністрації, легковажне ставлення
старшого колеги до свого доручення можуть призвести до втрати можливості
творчого зростання молодого вчителя.
Щоб не допустити вищезазначеного негативного факту, адміністрація нашої
школи велику увагу приділяє на перший погляд дрібниці – зустрічі
молодого педагога: лагідна посмішка директора, доброзичливі погляди
вчителів, які свідчать, що кожен з них у будь-який момент може надати
допомогу, щиру пораду, підтримку.
У бесіді з молодими вчителями з’ясовуємо їхні нахили, бажання, інтереси.
Адміністрація до наставництва залучає найдосвідченіших колег, які
пам’ятатимуть, що молодому вчителю потрібні постійна товариська допомога
й підтримка. Робота наставника з підшефними починається з довірливої
бесіди, щоб вивчити позитивні й негативні моменти в його підготовці,
накреслити напрямки допомоги. Знайомимо початківця з обладнанням
шкільного методичного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки, з
колегами, які будуть працювати з ним, а якщо це вчитель іноземної мови,
то разом з класоводами даємо стислу характеристику класів, у яких йому
доведеться працювати.
На засіданні педагогічної ради молодому спеціалісту вручаємо бібліотечку
методичної літератури, примірники дидактичного та роздаткового
матеріалів, розроблених нашими вчителями.
Орієнтую молодого спеціаліста на виконання основних завдань, а саме:
набуття практичних навичок;
уміння застосовувати теоретичні знання, набуті у ВНЗ, у конкретній
практиці;
набуття практичних навичок виховної роботи з дітьми;
засвоєння різноманітних методів навчання, вивчення передового досвіду;
використання сучасних засобів навчання; залучення нетрадиційних форм і
методів навчання, нових педагогічних технологій.
На етапі становлення молодого вчителя як спеціаліста вдосконалюється
знання із психології, педагогіки, методики викладання шкільного
предмета, вправно проводиться виховна робота; вивчаються принципи
перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу у
школі; досконало планується навчально-виховна робота у своєму класі,
методично правильно розробляються поурочні плани, позакласна робота
планується відповідно до плану виховної роботи у школі. У навчальній
роботі молодий спеціаліст керується моїми вказівками, використовує
різноманітні методи, форми, прийоми, які сприяють активізації
пізнавальної діяльності учнів. За допомогою колег він обирає й розробляє
одну методичну тему, вивчає наочні посібники, ТЗН, комп’ютерну техніку,
які є у школі, з наступним використанням їх у своїй повсякденній
навчальній роботі.
Молодий фахівець відвідує не лише уроки наставника, а й уроки
досвідчених учителів, якими пишається наша школа. У цьому велику
допомогу йому надає адміністрація школи.
Однією з ефективних форм роботи, яку я проводжу, є «консультативний
стіл». Заздалегідь визначаємо питання для обговорення. Кожен висловлює
своє бачення в розкритті змісту даної теми. У процесі обговорення
виникає творча дискусія. Молоді спеціалісти залучаються до колективного
планування якогось уроку, наприклад, математики та німецької мови,
розвитку мовлення та англійської мови.
Цікавою формою практичної роботи, на мою думку, є ділові ігри. Ось одна
з них – «Проблемний міст «Батьки та діти».
Що б ви порадили батькам у наступних ситуаціях?
Орієнтовні ситуації:
Я не люблю читати вдома. Мама примушує читати багато разів поспіль,
свариться, якщо я читаю повільно і з помилками.
Я стараюсь читати швидко та правильно, але під час читання у класі від
хвилювання я заїкаюсь, помиляюсь. Дуже соромно, коли діти сміються.
Розв’язання педагогічних ситуацій дає можливість запобігти недолікам,
прорахункам у подальшій практичній роботі. Важливо навчити правильно
складати психолого-педагогічну характеристику класного колективу, щоб
домогтись єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів і батьків.
Щоб забезпечити повну реалізацію теми, над якою працює наша школа, –
«Виховання толерантності в молодших школярів у позаурочний час», і я як
наставник, і адміністрація школи в особі директора чи заступника
директора відвідують батьківські збори, після яких проводиться їх
детальний аналіз: звертається увага на негативні моменти і (це дуже
важливо) підкреслюються позитивні елементи зборів, за які висловлюється
подяка. А це підбадьорює молодого спеціаліста, вселяє впевненість у
правильності обраного фаху, заохочує до нових форм роботи з батьками та
учнями.
За весь період наставницької роботи я намагаюсь допомогти молодому
спеціалісту усвідомити, що вчительська професія не знає зупинок у своєму
розвитку. А для цього потрібна наполеглива творча праця на всіх рівнях,
яка допоможе успішно виконувати поставлені перед школою завдання,
сприятиме прискоренню їх адаптації. Тільки за таких умов відбудеться
успішне професійне становлення.
Робота з молодими колегами приносить насолоду й наставнику, тримає на
сучасному рівні педагогічної вдосконаленості, не дає затьмаритись
багаторічному досвіду. А коли бачиш, що твій колишній підшефний досяг
вершин педагогічної майстерності, а то й став переможцем у конкурсі
«Учитель року», то це для наставника – найбільша радість.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
