КОНСПЕКТ

з уроку біології у 6 класі

“Різноманітність голонасінних”

Тема: Різноманітність голонасінних

Мета: Сформувати в учнів уявлення про особливості будови

різноманітних голонасінних рослин; у процесі лабораторної роботи
порівняти будову сосни та ялини; поглибити знання про різноманітність
голонасінних рослин; удосконалити вміння складати порівняльну
характеристику, робити повідомлення та висновки; формувати естетичні
почуття, виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.

Обладнання: таблиці, гербарії, колекція шишок, підручники.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма: урок-подорож з елементами гри.

Ліс, або, як серби кажуть, шума, —

Це не просто сосни та дуби:

Не одна там народилась дума,

Повна щастя, ніжності журби.

… З хмарами він дружбу вічну має,

Приятель дощам він голубим, —

І в пшеничним пишнім урожаї

Лісовий таїться сизий дим.

М. Рильський

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Актуалізація знань. Бесіда.

Який відділ рослин ми починаємо вивчати?

Чому ці рослини мають таку назву?

Які класи належать до цього відділу?

Який клас найчисленніший?

Назвіть представники класу Хвойні.

2. Психологічна настанова.

Учитель. Навесні вся природа пробуджується, починається ріст і розвиток
рослин, прилітають птахи. Особливо гарно навесні в лісі. Чому? Чим вас
приваблює ліс?

Когда ты входишь в лес, душистый и прохладный,

Средь пятен солнечных и строгой тишины,

Встречает грудь твоя так радостно, так жадно

Дыханье влажных трав и аромат сосны.

Р. Рождественский

3. Подорож: Ми починаємо нашу подорож до лісу зі станції “Полісся”.

Які там переважно ростуть дерева? – так, сосни.

Який є сосновий ліс – світлим чи темним?

Як ви гадає, чому?

Хто може розповісти про особливості будови сосни?

Учень. Сосна – це світлолюбна рослина. У сосновому лісі завжди сонячно і
сухо. Стовбур у сосни рівний та гарний, досягає 40м у висоту.

Гілки сосни знаходяться переважно на верхівках стовбура, оскільки нижні
гілки не витримують затінення і відмирають. Голки сосни видовжені й
розміщені по 2-3 або 5 у пучечку на вкорочених пагонах. Росте сосна
звичайна переважно на піщаних грунтах.

Коренева система стрижнева і добре розвинена, проникає глибоко в грунт.
Шишки в сосни коричневі, тверді.

Учитель. Дуже добре, дякую. Хто може розповісти про різні види сосен?

Учень. Сосна звичайна росте у нашому лісі, сосна гірська – у Карпатах
(до 3-4м заввишки), сосна кримська – у Криму. Живуть сосни до 400 років.
Вони об’єднуються в один рід – Сосна.

Учитель. Які ще хвойні рослини зустрічаються на Поліссі і в нашому
лісі? Так , ялина. Хто розповість про ялину?

Учень. Ялина на відміну від сосни, є тіньовитривалим деревом. Стовбур у
неї стрункий, досягає 60-90м у висоту. Нижні гілки ялини, на відміну від
гілок сосни, не відмирають, а вкривають стовбури дерев знизу вгору,
утворюючи гарну конусоподібну крону.

Голки в ялинки короткі і розміщені на пагонах поодиноко, живуть до 12
років.

Ялина вимоглива до вологості та родючості ґрунту, на відміну від сосни.
Корені ялини розміщуються в поверхневих шарах грунту. Шишки в ялини
видовжені й м’які.

Учитель. Так, дуже добре, дякую. Я можу доповнити ваші відповіді.

Ялина європейська поширена в Європі, в тому числі й Україні. Ялина
колюча її форми – срібляста і блакитна ялини – як декоративні рослини
поширені в містах. Усі ці ялини об’єднуються в рід – Ялина.

Тепер ми помандруємо до станції “Систематика”. Але спочатку дайте
відповідь на запитання: чим подобаються дітям сосна та ялина? Чим
відрізняється за будовою сосна від ялини?

А тепер визначимо систематичне положення сосни та ялини:

Сосна Ялина

Царство Рослини Рослини

Відділ Голонасінні Голонасінні

Клас Хвойні Хвойні

Рід Сосна Ялина

Вид Сосна звичайна Ялина європейська

Далі на нас чекає станція “Дослідницька”.

Лабораторна робота.

Будова та різноманітність голонасінних.

Мета: порівняти будову сосни та ялини; переконатися в тому, що вони
мають подібні й відмінні ознаки.

План роботи.

Поділіть сторінку зошита на дві половини.

Виконайте роботу за інструкцією в підручнику.

Зробіть висновок про характерні ознаки хвойних рослин, зокрема сосни і
ялини.

Учитель. Тепер вирушаємо до станції “Карпати “. (Виступ учня про види
сосен і ялин, які зустрічаються в Карпатах).

Далі завітаймо на станцію “Це цікаво…”

Цар Петро (називав сосни корабельними гаями. Як ви гадаєте чому?)

Серед сосен є довгожителі, вік яких досягає 5000 років. Це секвоя, або
мамонтове дерево, зустрічається в горах Каліфорнії (Північна Америка).

Увага! Станція “Сибір.”

Учень. Сибір відомий своїми могутніми лісами – тайгою. Тут
зустрічається ялина сибірська, модрина на кедр. Модрина має м’які
плоскі листки, які зібрані в пучечки і щороку опадають. Кедр – священне
дерево в Індії та Лівані. Це також дуже гарне і могутнє дерево, яке має
великі шишки з горішками.

Учитель. Крім класу Хвойні, існує й клас Саговникові. Ці дерева
нагадують пальми і зустрічаються в тропіках і субтропіках.

Клас Гінкго утворюють реліктові дерева, які збереглися з часів
мезозою. Вони зустрічаються тільки в Китаї, мають гарні сріблясто-жовті
шишки, тому їх ще називають китайськими абрикосами.

А тепер остання станція – “Літературна”.

(Учні читають вірші про красу лісів України).

ІІІ. Закріплення вивченого.

Бесіда.

Які роди належать до класу Хвойні?

На які класи поділяється відділ Голонасінні?

Чим відрізняється сосна від ялини?

Чим приваблюють вас ліси України?

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Вивчити § 46, повторити § 45.

Підготувати повідомлення про значення хвойних дерев.

Конспект

з уроку біології у 8 класі

“Газообмін у легенях і тканинах”

Вчитель біології і хімії

Лісківської ЗОШ І-ІІ ст.

Проскурняк Н.Д.

2004

Тема: Газообмін у легенях і тканинах.

Мета: Показати значення газообмін у легенях і тканинах; з’ясувати

фізичні причини газообміну у легенях і тканинах та фізіологічні умови,
у яких він відбувається; на прикладі дифузії газів показати взаємодію
біологічних і фізичних явищ в організмі; зробити висновок про
необхідність боротьби за чисте повітря; продовжити формувати вміння
працювати з підручником, робити порівняння і висновки.

Основні поняття і терміни: газообмін, вдихуване (видихуване,
альвеолярне) повітря, дифузія, парціальний тиск.

Методи та методичні прийоми: бесіда пояснення, демонстрування ,
складання таблиць, робота з підручником, розв’язування задачі і
кросворду.

Обладнання: таблиці, схеми, матеріали для дослідів по виявленню води і
вуглекислого газу у видихуваному повітрі, малюнки, карта України.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: трамвай бажань.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційна частина.

(Парти розставлені по дві у вигляді вагонів).

Ми з вами рухаємося у Світ Знань. Сьогодні наш транспорт – це трамвай
бажань. Щоб потрапити на нього, потрібно придбати квитки. Квитком буде
ваше знання домашнього завдання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Учні підходять до “квиткової каси” і отримують квиток-картку із
завданням, сідають за парти і виконують завдання.

Ви всі, сподіваюсь, придбали квитки і успішно справились із завданням.

Трамвай бажань вітає всіх пасажирів.

ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.

Висловлення видатного швецького хіміка Й. Берцеліуса: “Кисень – це вісь,
навколо якої обертається вся земна хімія”.

Чому сьогодні ми пригадали саме це висловлення?

Учні доходять до висновків:

кисень входить до складу сполук, з яких складаються організми;

рослини здатні утворювати кисень у результаті фотосинтезу;

з киснем пов’язані процеси дихання всіх живих організмів.

Скажіть: ”Що таке дихання?” (Сукупність процесів у наслідок яких
відбувається поглинання організмом кисню і виділення з нього
вуглекислого газу).

У народі кажуть “потрібен як повітря”, маючи на увазі щось вкрай
необхідне, без чого не можна прожити. Дійсно людина витримує без їжі 40
діб, без води до 3-х днів, а без повітря – тільки 5 хв. Лише завдяки
кисню організм одержує енергію для забезпечення всіх процесів
життєдіяльності.

ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, і завдань
уроку.

Отже ми сьогодні розглянемо у органах кров збагачується киснем, де кров
звільняється від кисню і перетворюється з артеріальної на венозну, які
фізичні явища лежать в основі цих перетворень.

Учень підходить до “трамвая бажань” і зачитує бажання.

Тема нашого уроку “Газообмін у легенях і тканинах”.

План уроку (зупинки на яких буде зупинятися наш трамвай).

Склад повітря.

Обмін газів у легенях.

Обмін газів у тканинах.

Значення складу повітря для здоров’я людини і тваринного довголіття.

Запишемо тему і план уроку.

V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Ми з вами знаходимося на зупинці “Склад повітря”.

Отже пригадаймо склад повітря. Як змінюється склад видихувального
повітря? (Учні висловлюють свої думки. Використання “Мікрофона”).

Пропозиція з’ясувати за допомогою дослідів склад видихуваного повітря.

Учень видихує повітря в склянку, таким чином доводить, що у
видихувальному повітрі є водяна пара.

Другий учень видихає повітря через трубочку у вапняну воду.

Вапняна вода помутніла. Чому?

Учні пояснюють, що відбувається хімічна реакція. Вуглекислий газ, який
ми видихаємо, про взаємодіяв з вапняною водою.

Записується рівняння даної реакції.

Сa(OH)2+CO2=CaCO3+H2O

Учні роблять висновок про зміну складу повітря: у видиху вальному
повітрі міститься більше вуглекислого газу і води.

Цей висновок закріплюється виконанням завдання: опрацювати таблицю
підручника (с. 144) і порівняти склад повітря, що вдихається і
альвеолярного повітря.

(Повітря, яке вдихаємо домішується до резервного і залишкового повітря,
утворюючи разом з ним суміш – альвеолярне повітря).

Заповнюється таблиця “Склад повітря”.

Як пояснити різний вміст О2 і СО2 у вдихуваному та у видихуваному
повітрі? Причиною цього є обмін газів у легенях.

Як цей обмін відбувається? Отже, вирушаємо до зупинки “Обмін газів у
легенях”.

2. Обмін газів у легенях.

Після народження людини легені завжди заповнені повітрям і щільно
прилягають до стінок грудної порожнини.

Чим пояснити такі властивості легень? Учні пригадують будову легень
людини, особливості будови альвеол, їх діаметр (0,2-0,3 мм), те що
кожний пухирець із середини заповнений повітрям, а зовні на поверхні
альвеол є густа сітка кровоносних капілярів малого кола кровообігу.

Учитель повідомляє, що в легенях О2 з альвеолярного повітря пухирців
переходить у кров, а СО2 – із крові в альвеоли.

Які умови забезпечують цей перехід?

Обмін газів між альвеолами повітрям і і кров’ю відбувається через
альвеолярно-капілярну мембрану. Вона складається з епітелію альвеол і
ендотелію капілярів. Стінки капілярів добре проникні для води і
дрібнодисперсних розчинів. Рідка частина крові в невеликих кількостях
надходить із капілярів в альвеоли, що призводить до насичення
альвеолярного повітря парами. Через таку рідинно-тканинну мембрану і
відбувається газообмін. Перехід газів відбувається шляхом дифузії
(переміщення речовин з розчину вищої концентрації до середовища з нижчою
концентрацією даної речовини), а силою, що визначає напрямок і швидкість
руху газів, є величина парціального тиску їх в альвеолярному повітрі і
крові. Парціальний тиск – це частина загального тиску, яка припадає на
частку даного газу в газовій суміші. Чим вищий відсотковий вміст газів у
суміші, тим відповідно вищий його парціальний тиск.

Далі учні працюють з текстом підручника ( §35). Вони дізнаються про
різницю парціального тиску О2 в альвеолярному повітрі (100мм рт. ст) і у
венозній крові, що тече по капілярах альвеол (40мм рт. ст), а також СО2
у венозній крові (46мм рт. ст), альвеолярному повітрі (40мм рт. ст).

З метою закріплення цієї частини навчального матеріалу учні слухають
повідомлення однокласника.

3. Транспортування О2 із легень у тканини. (Бесіда з використанням
таблиці “Схема кровообігу людини”).

4. Ось і зупинка “Газообмін у тканинах”.

Які хімічні елементи видихуваних газів є складовою частиною органічних
речовин тіла людини?

Ці елементи – карбон, гідроген. Частина оксигену, теж входила до складу
органічних речовин клітини. Але в процесі їх розпаду й окислення
відбуваються реакції, у результаті яких утворюється СО2 , що виділяється
з організму. До речі, у видихувальному повітрі СО2 майже у 100 разів
більше, ніж в атмосферному.

Як же потрапляє СО2 із клітин організму в кров?

Як кров віддає О2 тканинам?

Щоб відповісти на ці запитання, пропонується учням розглянути малюнок у
підручнику (с. 146), а також прочитати статтю “Обмін газів у тканинах”.

Учні переконуються, що газообмін у тканинах відбувається за тими самими
законами фізики, що й при газообміні в легенях (явище дифузії, різниця
парціальних тисків).

Для внутрішнього середовища людини необхідно відносно стале
співвідношення газів: О2, СО2 і N2. Склад альвеолярного повітря відносно
постійний хоч і відрізняється від вдихуваного. Це досягається
інтенсивним обміном газів у легенях і тканинах. Людині легше дихати,
якщо у зовнішньому середовищі існує сприятливе співвідношення О2 з
іншими газами і повітря чистіше.

5. Отже вирушаємо до зупинки четвертої “Значення складу повітря для
здоров’я людини і тваринного довголіття”.

Виступ учнів з повідомленнями у ролі біолога, лікаря, академіка.

Біолог. Значення складу повітря для здоров’я людини.

Лікар. Шкідливий забруднювач повітря – тютюновий дим.

Академік. Відповідає на запитання: “Чим пояснити те, що люди які живуть
у горах відзначаються довголіттям?”

Робота в групах. Складання Правил на все життя.

Уникати місць із забрудненим повітрям.

Частіше бувати серед зелених рослин, щоб подихати свіжим, чистим
повітрям.

Ніколи не брати в рот цигарки, ні зараз, ні в зрілому віці.

Боротися із забрудненням повітря.

VІ. Закріплення знань учнів.

Задача.

Вирахувати, скільки кисню використовує учень за урок (45хв.), якщо за
1хв. він робить 18 дихальних рухів, поглинаючи кожен раз по 0,5л
повітря.

Чому на морозі з рота йде пара?

Чому ліс називають “зеленими легенями планети?”

Учень читає вірш “Збереження лісів”

Є у Всесвіті планета –

Називається Земля,

І живуть на цій планеті

Всі народи, ти і я.

Ще живуть на ній багато

Звірів, птахів, риб, рослин,

Всі вони вживають кисень,

Тобто дихають всі ним.

Та ліси наші дрімучі,

Що ростуть поміж долин,

Коло рік, посеред суші, в горах –

Він же не один, —

Не таку властивість мають

На відміну від тварин –

Вони кисень не вживають,

Вони роблять навпаки:

Вуглекислий газ вбирають,

Чистий кисень виробляють,

Роблять так усе життя –

Нам продовжують буття.

Але люди ненависні,

Що також вживають кисень,

Не зважають на оце

Їм би вирубати все.

І зосталася планета,

На якій ми живемо,

Вся затягнута в “тенета”,

У яких ми помремо.

То ж один рятунок маєш

Від страшенної біди:

Всі ліси охороняєм,

Бо без них, як без води.

Й ще ми маєм насадити

Їх чимало на Землі,

Тож нема чого лінитись,

Якщо хочем жити ми!

Я. Бідісюк

4. Чому за складом видихуваного повітря автоінспектор може з’ясувати,
чи вживав алкоголь водій-порушник?

VІІ. Підсумок уроку.

Порівняння процесів газообміну у легенях і тканинах.

Газообмін у

Чи сподобався урок? Що найбыльше запам’яталося?

VІІІ. Домашнє завдання.

Вивчити § 35, відповісти на запитання 1-6 (с. 147). Прочитати висновки
(с. 147).

КОНСПЕКТ

з уроку біології у 7 класі

“Тематичне оцінювання знань учнів за темою

“Тип Членистоногі””

Вчитель біології і хімії

Лісківської ЗОШ І-ІІ ст.

Проскурняк Н.Д.

2003

Тема: Тематичне оцінювання знань учнів за темою “Тип

Членистоногі”.

Мета: Узагальнити, систематизувати та перевірити знання учнів про

різноманітність членистоногих, їх будову, особливості життєдіяльності,
їх значення для природи та людини; формувати екологічні переконання
учнів, розвивати їх пізнавальний інтерес, наполегливість у досягненні
поставленої мети. Зацікавити в читанні художньої літератури, тренувати в
застосуванні набутих знань у нестандартних ситуаціях; розширювати
світогляд учнів.

Обладнання: картки, таблиці, ігрове поле, кубик, запитання по серіях,

колекції та малюнки комах, підбірка загадок, приказок, висловів відомих
людей, підбірка цікавих матеріалів “Чи знаєте ви, що …”, жетони у
формі личинок “Метелики” – медалі.

Тип уроку: урок перевірки та оцінювання знань учнів.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційна частина.

ІІ. Вступне слово вчителя.

Загадка

Йшов Данило лісом,

Та й потрапив в місто.

Скільки в тому місті див!

Простяглись з усіх боків

До містечка сто доріг,

Рух пожвавлений на них,

Поспіша робочий “люд”

В місто із усіх усюд.

Як один всі – силачі,

З вантажами на плечі.

А при ході їх стрічає

Варта і перевіряє:

Всіх своїх впускає.

В місті є й солдати –

Треба ж воювати!

Є розвідники й мисливці,

Пастухи і вартові.

Навіть “діжки медові”!

Всі сюди-туди снують,

Скрізь усьому лад дають.

“Там, де згода, — там сила,” –

Сам собі сказав Данило.

А що можеш ти сказати?

Як би місто це назвати?

(Мурашник)

Сьогодні наш клас – також мурашник, в якому панує злагода, порядок,
зосереджена праця. Зараз на уроці кожен з вас – наполеглива мурашка, яка
з усіх сил старається, щоб її здобуток був якомога вагомішим. А оцінка
вищою ї роботи в кінці уроку буде тим вищою чим більше такої “здобичі”
(жетони) ви принесете в свої “комірки” (коробочки в кожного учня на
парті).

Отже до праці, друзі – “мурашки”!

ІІІ. Конкурсні змагання учнів.

“Розподіли по класах”.

Перед кожним учнем на столі таблиця, і якій він записує назви класів
типу Членистоногих.

Тип Членистоногі

Клас…

Клас…

Клас…

А. Учні прослуховують ряд тверджень і розписують номери цих тверджень
по колонках відповідних класів. Для перевірки вчитель зачитує
ключ-відповідь, а учні попередньо обмінявшись листками, перевіряють
роботи один одного.

Сегментовано тіло.

Голово груди, черевце.

Голова, груди, черевце.

Дві пари крил.

Хітиновий покрив.

Три пари ходильних ніг.

Чотири пари ходильних ніг.

П’ять пар ходильних ніг.

Павутинні бородавки.

Зябра.

Трахеї.

Складні оці.

Прості очі.

незамкнена кровоносна система.

зелені залози.

Мальпігієві судини.

Ключ:

Клас Ракоподібні Клас Павукоподібні Клас Комахи

1,2,5,8,10,12,14,15 1,2,5,7,9,11,13,14,16 1,3,4,5,6,11,12,13,14,16

Б. По сигналу учні підходять до столу за малюнками членистоногих і
підбирають собі малюнки відомих їм тварин з таким розрахунком, щоб у
кожному класі виявилась однакова кількість тварин. Конкурс триває 1 хв.
За невірну назву чи неназвану тварину учень отримує “штраф” втрачає один
жетон. Назви тварин учні перевіряють один в одного.

2. “Як вони поживають?” (Тести)

Тривалість життя річкового рака:

2-3 роки;

10 років;

До 20 років;

До 30 років.

Дафнії плавають при допомозі:

Грудних ніжок;

Вусиків;

Війок;

Джугитиків.

Своїх личинок бджоли вигодовують:

Медом;

Нектаром;

Пилком;

Пергою (сумішшю пилку та нектару).

Що робить паву, коли в ловильну сітку потрапила здобич?

Чекаю, поки вона, борсаючись, заплутається ще більше;

Підбігає і з’їдає її;

Підбігає і паралізує здобич отрутою, обплутує павутиною, лише на деякий
час.

Що є причиною битв між самцями жука – оленя?

Суперництво за самку;

Харчова конкуренція;

Захоплення територій проживання.

До життя у воді пристосований павук:

Тарантул;

Хрестовик;

Павук-краб.

Сріблянка.

Ключ: 1-В, 2-Б, 3-Г, 4-В, 5-А, 6-Г.

3. “Впізнай тварину”.

Вчитель читає опис членистоногої тварини, зупиняючись після кожної
підказки. Завдання учнів впізнати тварину якомога раніше. Якщо учень
після чергової підказки впізнав тварину, він швидко пише її назву на
картці і піднімає вгору. Учень, котрий впізнав тварину першим, отримує 2
жетони, другий – отримує 1 жетон, решта учнів жетони не отримують. За
невірно названу тварину – “штраф” – 1 жетон.

Тварина типу Членистоногих.

Тварина класу Комахи.

Ротові органи гризучого типу.

Дві пари крил: передні – тверді крила, задні – перетинчасті.

Тварини ряду твердокрилих (жуків).

Розміри дорослої комахи – 2,5 – 3 см.

Вусики з пучком пластинок на кінці.

Колір надкрил, голови, грудей – коричневий.

Личинки живуть у грунті.

Личинки об’їдають корені рослин, від чого ті можуть загинути.

Доросла комаха живиться листям дерев і кущів.

Про цих комах згадується у вірші Т.Г. Шевченка.

У цьому вірші Т.Г. Шевченко пиши, що вони “над вишнями гудуть”.

“Осами в’ються питання…”

Учні по черзі (ланцюжком) задають один одному стислі питання і коротко
відповідають на них. Відповіді не знає або не може задати питання, з
участі в конкурсі вибуває.

5. “Малюнок — загадка”.

Діти розглядають малюнок павука-хрестовика, їм пропонується виявити, які
помилки допустив художник, створюючи малюнок, записати їх на папері. На
роботу відводиться 1 хв.

6. “Що? Чому? Як? Який”

Учні по черзі відповідають на запитання цих серій. Серію і номер
запитання учень визначає, кидаючи кубик на ігрове поле. Клітинка поля,
на яку впав кубик, визначає серію запитання, число, що випало на кубику,
номер запитання.

Що?

Що станеться з бджолою, коли вона вжалить людину? (Гине, тому що
виривається жало з внутрішніми органами).

Що є органом рівноваги і у мухи? (Дзизкальця).

Що таке кокон? (оболонка для лялечки з шовкових ниток – зі слинних
залоз).

В одному музеї розсипались опудала тварин. Що могло з ними статись ?
(З’їли жуки — шкуроїди).

Що відрізняє ряд Десятиногих раків від ряду Рівноногих?

Що таке “Біологічний метод боротьби зі шкідниками сільськогосподарських
рослин”? (Використання комах – природних ворогів цих шкідників.)

Чому?

Чому павук-косарик так називається? (Рух ноги – як рух коси).

Чому павук-вовк так називається? (при полюванні наздоганяє здобич).

Чому річковий рак линяє протягом всього життя? (Щоб мати змогу рости, бо
панцир-твердий).

Чому для метелика небезпечно, коли ви берете його руками? (стираються
лусочки на крилах).

Чому жуків-красотілів вважають корисними? (Поїдають гусінь).

Чому не можна користуватися чужими гребінцем? (Щоб не набратися вошей).

Як?

Як самці павуків-пізаурів стараються сподобатись самці? (Дарують комаху,
обплутану павутинням).

Як називається ротовий апарат комара? (Колючо-сисного типу).

Як шкодить людині воша? (Живиться кров’ю, переносник тифу).

Як живляться дорослі бабки? (Хижі, ловлять здобич у польоті).

Як шкодить людині “гессенська муха”? (Нищить зернові).

Як зимують дафнії? (В стадії яйця).

Який?

Який клас тварин найчисленніший (Комахи 70% всіх видів тварин).

Яких отруйних павуків ви знаєте? (Каракурт, тарантул).

Які види членистоногих потребують охорони? (Махаон, Аполлон, жук-олень,
трав’яний краб, річковий рак, жук-красотіл і т. д.).

Яких свійських комах ви знаєте? (Бджоли, шовкопряди).

Яка членистонога тварина найбільша? (за розміром тулуба – омар, у
розмаху ніг – японський гігантський краб).

Які кліщі приносять користь людині? (Вільноживучі грунтові панцирні
кліщі – поліпшують родючість грунту).

7. Загадки про членистоногих.

Прослуховуючи загадки, учні пишуть відгадки під відповідними номерами.

1. Худий Панасик

До крові ласий,

Пищить, літає, —

Донора шукає. (Комар)

2. Вміє гарно він пірнати

І в воді не потопати.

Дім його зоветься “дзвін”,

Хоч ніяк не дзвонить він. (Павук-сріблянка)

3. Літуни поналітали,

Листя геть пооб’їдали;

Їхні діти підростуть –

Корінці всі обгризуть. (Хрущі)

4. Як із лісу я прийшов, —

Подаруночка знайшов.

Він до шкірки причепився,

Крові теплої напився,

Так роздувсь, що й не впізнать.

Ви могли б його назвать? (Кліщ)

5. Музикант в траві сидів.

Грав на скрипці, як умів.

Цей зелений музикант –

Неабиякий талант,

Він на скрипці вигравав

Музикальнії дива.

А слухачка – дама

Слухає … ногами. (Коник)

6. Цей бандит десятиногий

Дім чужий затрать схотів,

Вбив хазяїна і його

На обід тихенько з’їв.

Сам в хатині поселився

Та й живе одинаком,

Не дверима зачинився,

А … ногою – плескачем. (Рак-самітник)

7. Ця невтомна трудівниця

День при дні – ось придивіться! –

Не складає рук своїх

(Чи то пак – шістьох всіх ніг!)

Звуть її не випадково

Працелюбства еталоном. (Бджола)

8. Надворі у діжці

Розвелися блішки,

У воді стрибають,

Вусами махають. (Дафнії)

9. Цей смугастий диверсант

На обжерливість талант:

У картоплі листя з’їв

Й стебла їсти вже хотів,

Ти прийшов я з апаратом –

Розквитався з диверсантом! (Колорадський жук)

10. Свої сіті розпустив,

Сам у засідці засів

Та й чекає руху.

Стережіться мухи! (Павук)

11. Волохатий буркотун

В квітку гарбуза пірнув,

Пововтузивсь там хвилину

Й полетів на конюшину,

Замелькавши на луці

Смужками на черевці. (Джміль)

12. Вусатий дядько

Плаває задки,

А ходить – вперед. (Рак)

13. Як заразишся ним, друже,

Будеш чухатися дуже. (Коростяний свербун)

14. Де варення забродило,

Там з’явились … (Дроздофіли)

15 Цей прядильник пречудовий

Шовку нам напряв сувої. (Шовкопряд)

8. Ланцюжок термінів.

За відведений час учні намагаються скласти якомога довший ланцюжок
термінів так, щоб остання літера попереднього слова була першою літерою
наступного слова. Для зручності підрахунку учні нумерують записувані
терміни.

ІV. Підведення підсумків.

Підрахунок жетонів, зароблених учнями. Визначення переможця. Виставлення
оцінки відповідно до кількості зароблених жетонів. Нагородження учнів
медальками – “метеликами” за І, ІІ і ІІІ місця.

V. Домашнє завдання.

Скласти список помилок, допущених на уроці, повторити матеріал згідно
цього списку.

ЛЕГЕНЯХ

Перехід О2 з

альвеол у кров,

а СО2 – із

крові до

альвеол

Процеси ТКАНИНАХ

відбуваються Перехід О2 шляхом із крові у дифузії та
клітини тканин

завдяки різниці а СО2 – із парціальних клітин

тисків тканин у кров

Похожие записи