Реферат на тему:

Різноманітність форм і видів екологічної діяльності школярів у
позакласній роботі з біології

Сьогодні одним із пріоритетних напрямів навчання біології в сучасній
школі є вдосконалення екологічної освіти й виховання, формування
екологічної культури школярів.

Фундамент екологічної культури закладається в дитинстві, де першочергова
роль належить сім’ї. Проте особливе місце у формуванні екологічного
світогляду, екологічної культури, екологічної свідомості відводиться
саме загальноосвітній школі в зв’язку з тим, що екологічна освіта і
виховання тут реалізуються безперервно й послідовно, комплексно на
міжпредметній основі. Тому ефективним засобом формування екологічної
культури є екологізація шкільної освіти, яка передбачає включення
екологічних аспектів, які пов’язані з основним матеріалом, до складу
практично всіх навчальних дисциплін. В основу процесу екологізації мають
бути покладені дидактичні, психологічні, етичні та методичні принципи.

Пріоритетом загальної середньої екологічної освіти й виховання є
особистісна орієнтація, що передбачає створення таких умов, за яких
природа стає особистісною цінністю для кожного школяра.

Проблеми екологічного виховання розроблені в дослідженнях В.Вербицького,
І.Звєрєва, О.Захлєбного, Б.Лихачова, Н.Мамедова, М.Моїсєєва, Л.Салеєвої,
І.Суравегіної, Л.Юглічек та інших. Цими авторами розкриваються мета,
завдання, принципи, умови екологічного виховання. Характеристику
засобів, форм і методів екологічного виховання знаходимо в працях
О.Захлєбного, Н.Городецької, Н.Добрецової, А.Миронова, А.Меремінського,
А.Курія, Т.Руснак та інших.

Великі можливості для реалізації завдань екологічного виховання школярів
має позакласна робота з її різноманітністю форм і видів проведення
занять. Мета нашого дослідження – охарактеризувати основні форми та види
екологічної діяльності в позакласній роботі з біології, які
використовуються в сучасній школі, зокрема на Рівненщині.

З метою з’ясування найпоширеніших форм і видів позакласної діяльності
учнів загальноосвітньої школи нами було проведено анкетування учителів
біології під час курсів підвищення кваліфікації в Рівненському та
Тернопільському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.
У ньому взяли участь 113 педагогів. Результати дослідження свідчать, що
найчастіше в шкільній практиці використовуються такі види позакласної
роботи: екскурсії (їх назвали 35,7% опитаних), заняття гуртків (30,6%),
КВК (28,6%), вечори (25,5%), тижні біології (24,5%), біологічні ігри
(19,4%), вікторини (16,3%), брейн-ринги (15,3%), конференції (15,3%),
диспути (13,3%), свята (13,3%), конкурси (8,2%), “Що? Де? Коли?” (6,1%),
круглі столи (6,1%), усні журнали (5,1%), виставки (4,1%), ранки (4,1%),
семінари (4,1%) та інші. Як бачимо, переважає масова форма роботи.

Масові заходи еколого-натуралістичного характеру передбачають участь
великої кількості учнів – кількох класів, усієї школи. Їм властива
суспільно корисна спрямованість. Сюди належать вечори на екологічні
теми, екологічні лекторії, натуралістична кампанія “День птахів”,
“Тиждень саду”, “Тиждень лісу”, збирання кормів для зимового підживлення
птахів, насаджування дерев і кущів, боротьба зі шкідниками сільського
господарства, заготівля лікарських рослин, шефська допомога лісництвам,
рибним господарствам [2] тощо.

Крім названого вище, важливе місце в позакласній діяльності з біології
займають такі цікаві та пізнавальні форми й види екологічного виховання,
як екологічні акції, операції, ігри, казки, суди, мітинги, естафети,
вечори, марафони, тренінги, лекторії, всеобучі, екскурсії, походи,
виступи екологічних агітбригад, показ екомод [6] та інші.

Багато із цих заходів проводиться під час тижня біології. Але не варто
зводити тиждень біології до тижня екології. На наш погляд, у сучасній
школі, крім предметного тижня, доцільним є організувати окремо ще й
тиждень екології (наприклад, напередодні 26 квітня – Дня Чорнобильської
трагедії). Тиждень екології проводиться в більшості шкіл м. Рівного та
області. Він має міжпредметний характер, інтегруючи в собі знання учнів
з біології, географії, хімії, фізики, історії, математики та інших
предметів.

Наведемо для прикладу план тижня екології, в підготовці до якого беруть
участь різні вчителі-предметники. План проведення тижня екології
(Л.Підлісна, вчитель біології Дубенської гімназії №1 Рівненської
області): “Понеділок. Екологічна лінійка (5-9 класи). Виступ агітбригади
(11-Б клас).

Вівторок. “Ріпка” – казка на сучасний лад (8-А клас).

Середа. Науково-практична конференція “Геоекологічна ситуація в Україні
й Рівненській області” (10-А клас). Екскурсія в природу з теми:
“Вивчення екологічних закономірностей в лісовій екосистемі” (11-А, 11-Г
класи).

Четвер. Розв’язування задач екологічного змісту на уроках фізики (8
класи). Свято “Наш земний дім” (7 класи).

П’ятниця. Нестандартний урок географії з використанням матеріалу з
екології (6 класи). Проведення екологічного ерудиціону (5-9 класи)”.

Як правило, перший день тижня починається загальношкільною лінійкою, на
якій учитель ознайомлює учнів з планом його проведення. Її мета –
поглибити знання учнів про основні екологічні проблеми сучасності,
розглянути причини їх виникнення, показати сучасний вплив діяльності
людини на довкілля; розвивати критичне мислення, вміння передбачити
можливі наслідки антропогенних чинників [3].

Під час тижня організовуються різноманітні заходи: екологічні вечори,
вікторини, ігри, акції, радіопередачі “Екологічна хвиля”, виставки
літератури на екологічну тематику, конкурси малюнків і плакатів “Моя
Земля у майбутньому”, конкурси творів, фотографій, кросвордів із теми
“Екологічні проблеми міста”, тематичних газет на екологічну тематику,
екологічні тренінги, кінолекторій “Знай. Люби. Бережи”, екскурсії до
парку, зоопарку, музею тощо.

Значну допомогу вчителям біології в підготовці тижня екології надають
позашкільні заклади: станція юних натуралістів, екоцентр, “Екошкола”, а
також громадські організації. Наприклад, у квітні 2006 року Екологічним
центром Рівненського міського Палацу дітей та молоді спільно із
загальноосвітніми школами було проведено такі заходи: а) тиждень
зустрічі птахів (конкурс домівок для птахів, конкурс “Пташине свято”,
конкурс малюнків про птахів, екологічний десант у Решуцьке лісництво, де
діти встановлювали попереджувальні знаки, зустрічалися з лісником,
займалися фотополюванням); б) тиждень боротьби з побутовими відходами
(екологічний тренінг “Побутові відходи”, конкурс графіті “Сміття –
ресурс, що лежить не на своєму місці”, конкурс виробів і колажів “Друге
життя побутовим відходам”, екскурсія на підприємство “Рівне – Вторма”,
впорядкування пришкільної території від побутового сміття, акція
“Кольоровий паркан”); в) тиждень “Марш парків” (екологічний тренінг
“Екосистема та її місце в організації біосфери”, впорядкування територій
парків, екологічна гра “Ключ від парку”, конкурс екологічних заборонних
і попереджувальних знаків тощо).

Вагоме місце в системі екологічної освіти та виховання займають
спеціально організовані й проведені природоохоронні акції. Вони можуть
бути епізодичними (розчищення берегів водойми під час літнього
пішохідного маршруту) або постійними. Щорічними стали такі Всеукраїнські
акції: “Не рубай ялинку”, “Первоцвіт”, “Птах року”, “Посади сад”, “До
чистих джерел” та інші.

Серед групових форм позакласної роботи в школах поширена діяльність
екологічних гуртків. Наприклад, у м. Рівному більшість шкільних
біологічних гуртків (близько 70%) саме екологічного спрямування. Крім
того, учні є членами клубів юних захисників природи, блакитних і зелених
патрулів, екологічних патрулів, агітбригад, шкільних лісництв тощо. У
цих об’єднаннях школярі допомагають дорослим охороняти природу,
примножувати її скарби.

До індивідуальної позакласної роботи екологічного спрямування належить
підготовка наукових доповідей, проектів, написання рефератів, творчих
робіт із питань екології та охорони природи, робота в екологічних
лабораторіях, спостереження та опис природних об’єктів, які потребують
охорони та ін. Одним із пріоритетних напрямків у сучасній школі є пошук
обдарованих дітей. Вони навчаються у заочній школі екологічних знань,
займаються в екологічних наукових товариствах, Малих Академіях наук.

До нових форм і методів екологічного виховання належить організація
мережі екологічних стежок. Навчально-виховна екологічна стежка – це
завчасно визначений маршрут певною природною місцевістю, на якому
розташовані унікальні й типові для даної місцевості об’єкти: різні групи
рослинності (ліс, гай, луки, чагарники), водойми, водні джерела,
пам’ятки природи, характерні форми рельєфу тощо. Основне призначення
екологічних стежок – екологічна освіта і природоохоронне виховання
учнів, ознайомлення їх з рідною природою, формування екологічної
культури, екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому
природному середовищі, поширення знань про природу та людину як
невід’ємну частку довкілля [5]. Особливе значення екскурсії екологічними
стежками мають для міських, школярів, які в більшості позбавлені
можливості спілкуватись з природою.

Однією з нових форм екологічного виховання є польова екологічна
практика. У ході її проведення формується екологічна орієнтація учнів,
поповнюються знання про взаємозв’язок людини з природою, розвивається
вміння вивчати й оцінювати стан місцевих екосистем, брати участь у
конкретних природоохоронних справах. Наприклад, природоохоронці
Рівненщини займаються збереженням і відновленням лікарської флори,
пропагандистською роботою екологічно грамотного збирання цілющих трав і
є активними учасниками операції “Лісова аптека”. Популярними серед учнів
є екологічні ігри, вікторини, аукціони, усні журнали, естафети [4; 6; 7;
8] тощо. Вони активізують мислення, дають можливість перевірити знання
про життя природи, зацікавлюють дітей, спонукають їх пильніше вдивлятися
в навколишній світ.

Отже, в позакласній роботі з біології використовують різноманітні форми
й види екологічного виховання школярів. У сучасній школі найбільш
поширеною є масова форма роботи, яка дає можливість охопити екологічним
вихованням якомога більшу кількість учнів. Проте потребує вдосконалення
методична підготовка вчителів до проведення екологічної освіти школярів,
що є об’єктом для подальших наукових досліджень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вербицький В.В. Еколого-натуралістична освіта в Україні: історія,
проблеми, перспективи. – К.: СМП “Аверс”, 2003. – 304с.

2. Внеклассная работа по биологии / А.И.Никишов, З.А.Мокеева и др. – М.:
Просвещение, 1980.– 240с.

3. Возна Я. Зупинись, людино, подивись… Тиждень екології // Хімія.
Біологія. – 2005. – №21. – С.19-23.

4. Екологічна освіта. 6 клас: Методичний посібник для вчителя /
Л.С.Юглічек, Л.А.Мирна, Л.В.Зазуліна та ін. – Кам’янець-Подільський:
Абетка, 2000. – 116с.

5. Екологічні стежки України. Живи, Земле!: Методичні матеріали / За
ред. В.В.Вербицького. – К.: СМП “АВЕРС”, 2003. – 196с.

6. Захлебный А.Н., Суравегина И.Т. Экологическое образование школьников
во внеклассной работе. – М.: Просвещение, 1984. – 160с.

7. Методичні рекомендації до екологічного виховання школярів (цифри,
факти, задачі, конфліктні ситуації, фенологічні й екологічні
оповідання-загадки) / А.Й.Меремінський, А.О.Курій. – Рівне, 1995. – 31с.

8. Руснак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія.
Біологія. – 2003. – №28. – С.1-25.

Похожие записи